Blog

#img_left_nostream#Замість того, щоб врятувати працівника пошти за допомогою переливання крові, його заразили СНІДом.

Лі Сіге – координатор із Канлецзя, організації самодопомоги жертв СНІД/ВІЛ, відправилася до Пекінського Департаменту охорони здоров’я 18 липня 2006 року, щоб подати на апеляцію, але 20 липня була арештована поліцією та звинувачена в тому, що вона закликала багатьох людей напасти на державні установи. Громадські організації та різні зарубіжні ЗМІ звернули серйозну увагу на цей випадок.

26 липня за допомогою неурядових організацій “Об’єднана Програма ООН з проблем СНІДу” висловила співчуття родичам Лі та занепокоєння подібними ситуаціями в медицині. Згідно з найостаннішою опублікованою інформацією Пекінського інституту дослідження СНІДу, два пекінські адвокати вже приїхали, щоб почати розслідування справи Лі.

Заражена в госпіталі

Лі Сіге 39 років. Вона службовець поштового відділення м. Нінлін. Коли Лі народжувала свою старшу дочку, 23 червня 1995 року, нінлінській окружний Центр охорони здоров’я матері та дитини порушив правила безпеки й здійснив їй переливання крові, зараженої вірусом СНІДу. Троє з чотирьох членів її сім’ї були заражені СНІДом.

Сунь Інчень, старша дочка Лі Сіге, померла в серпні 2004 року від СНІДу, що передався їй від матері. Незабаром після цього Лі та її молодша дочка пройшли перевірку на СНІД, яка дала позитивний результат. Молодшій дочці Лі було заборонено відвідувати місцеві дитячі садочки. У вересні 2004 року Лі Сіге пред’явила позов Центру охорони здоров’я матері та дитини й Департаменту охорони здоров’я м. Нінлін.

Її звинувачення жодного разу не було розглянуто, тому що “існувало усне розпорядження з вищих інстанцій про те, щоб випадки зараження вірусом СНІДу в результаті переливання крові не повинні бути зареєстровані”. Упродовж усіх цих років Лі та її чоловік апелювали до місцевого Департаменту охорони здоров’я й окружного уряду з проханням розглянути їхню скаргу, але не отримали ніякої відповіді.

Заручившись підтримкою захисників прав хворих, інфікованих вірусом СНІДу, Лі Сіге почала добиватися справедливості для своєї сім’ї та інших безневинних людей. Вона заснувала організацію самодопомоги жертв СНІДу – Канлецзя, і розслідувала подібні випадки в інших селах. Згідно з даним, наданими Лі, всього було 40 пацієнтів, заражених вірусом ВІЛ через переливання крові; 10 дітей, яким вірус передався від їхніх матерів; і 14 чоловіків, заражених через сексуальні стосунки з жінками, яким уже було зроблено переливання інфікованої крові.

У пошуках допомоги в Пекіні

Вранці 18 липня Лі привела сім інфікованих жінок і свою п’ятирічну дочку до Пекінського Департаменту охорони здоров’я і зажадала, щоб відповідні відділи виплатили компенсацію тим, хто постраждав від СНІДу. Увечері 18 липня службовці департаменту відправили їх назад у м.Нінлін, де вони були затримані Комітетом громадської безпеки. 20 липня поліція затримала Лі й двох інших апелянтів, звинувативши в тому, що вони закликали багатьох людей напасти на державні установи, тоді як інші перебували під спостереженням у себе вдома.

Лі та двоє апелянтів на цей час усе ще перебувають у центрі затримання м.Нінлін. 23 липня чоловік Лі Сіге, Сунь Цзяфен, і їхня п’ятирічна дочка Сунь Вейлінь поїхали до Пекіна в пошуках допомоги. 21 липня Пекінський інститут дослідження СНІДу опублікував декларацію про підтримку мирних дій ВІЧ-інфікованих, під час яких вони висловлюють свої вимоги та звинувачують Департамент охорони здоров’я в незаконних арештах людей.

Інститут закликає окружний Відділ громадської безпеки м.Нінлін негайно звільнити Лі Сіге. 24 липня Пекінський інформаційно-консультаційний Центр Айюань закликав усіх медпрацівників і організації, що мають справу із СНІДом, а також людей всіх прошарків суспільства звернути увагу на цю проблему.

Велика Eпоха

 

 

#img_left_nostream#Замість того, щоб врятувати працівника пошти за допомогою переливання крові, його заразили СНІДом.

Лі Сіге – координатор із Канлецзя, організації самодопомоги жертв СНІД/ВІЛ, відправилася до Пекінського Департаменту охорони здоров’я 18 липня 2006 року, щоб подати на апеляцію, але 20 липня була арештована поліцією та звинувачена в тому, що вона закликала багатьох людей напасти на державні установи. Громадські організації та різні зарубіжні ЗМІ звернули серйозну увагу на цей випадок.

26 липня за допомогою неурядових організацій “Об’єднана Програма ООН з проблем СНІДу” висловила співчуття родичам Лі та занепокоєння подібними ситуаціями в медицині. Згідно з найостаннішою опублікованою інформацією Пекінського інституту дослідження СНІДу, два пекінські адвокати вже приїхали, щоб почати розслідування справи Лі.

Заражена в госпіталі

Лі Сіге 39 років. Вона службовець поштового відділення м. Нінлін. Коли Лі народжувала свою старшу дочку, 23 червня 1995 року, нінлінській окружний Центр охорони здоров’я матері та дитини порушив правила безпеки й здійснив їй переливання крові, зараженої вірусом СНІДу. Троє з чотирьох членів її сім’ї були заражені СНІДом.

Сунь Інчень, старша дочка Лі Сіге, померла в серпні 2004 року від СНІДу, що передався їй від матері. Незабаром після цього Лі та її молодша дочка пройшли перевірку на СНІД, яка дала позитивний результат. Молодшій дочці Лі було заборонено відвідувати місцеві дитячі садочки. У вересні 2004 року Лі Сіге пред’явила позов Центру охорони здоров’я матері та дитини й Департаменту охорони здоров’я м. Нінлін.

Її звинувачення жодного разу не було розглянуто, тому що “існувало усне розпорядження з вищих інстанцій про те, щоб випадки зараження вірусом СНІДу в результаті переливання крові не повинні бути зареєстровані”. Упродовж усіх цих років Лі та її чоловік апелювали до місцевого Департаменту охорони здоров’я й окружного уряду з проханням розглянути їхню скаргу, але не отримали ніякої відповіді.

Заручившись підтримкою захисників прав хворих, інфікованих вірусом СНІДу, Лі Сіге почала добиватися справедливості для своєї сім’ї та інших безневинних людей. Вона заснувала організацію самодопомоги жертв СНІДу – Канлецзя, і розслідувала подібні випадки в інших селах. Згідно з даним, наданими Лі, всього було 40 пацієнтів, заражених вірусом ВІЛ через переливання крові; 10 дітей, яким вірус передався від їхніх матерів; і 14 чоловіків, заражених через сексуальні стосунки з жінками, яким уже було зроблено переливання інфікованої крові.

У пошуках допомоги в Пекіні

Вранці 18 липня Лі привела сім інфікованих жінок і свою п’ятирічну дочку до Пекінського Департаменту охорони здоров’я і зажадала, щоб відповідні відділи виплатили компенсацію тим, хто постраждав від СНІДу. Увечері 18 липня службовці департаменту відправили їх назад у м.Нінлін, де вони були затримані Комітетом громадської безпеки. 20 липня поліція затримала Лі й двох інших апелянтів, звинувативши в тому, що вони закликали багатьох людей напасти на державні установи, тоді як інші перебували під спостереженням у себе вдома.

Лі та двоє апелянтів на цей час усе ще перебувають у центрі затримання м.Нінлін. 23 липня чоловік Лі Сіге, Сунь Цзяфен, і їхня п’ятирічна дочка Сунь Вейлінь поїхали до Пекіна в пошуках допомоги. 21 липня Пекінський інститут дослідження СНІДу опублікував декларацію про підтримку мирних дій ВІЧ-інфікованих, під час яких вони висловлюють свої вимоги та звинувачують Департамент охорони здоров’я в незаконних арештах людей.

Інститут закликає окружний Відділ громадської безпеки м.Нінлін негайно звільнити Лі Сіге. 24 липня Пекінський інформаційно-консультаційний Центр Айюань закликав усіх медпрацівників і організації, що мають справу із СНІДом, а також людей всіх прошарків суспільства звернути увагу на цю проблему.

Велика Eпоха

 

 

#img_left_nostream#Більше 50 тис. собак підлягають знищенню в південно-західній провінції Китаю. Китайські собаківники їх труять, забивають до смерті й убивають за допомогою електрошоку, передає Утро.ru.

П’ять днів підряд санітарні служби разом із господарями зачищали місто – забивали палицями підозрілих тварин посеред вулиці.

За даними влади 564 особини є небезпечними, але владі простіше віддати наказ на тотальну зачистку, ніж споряджати ветеринарів для перевірки кожного собаки. Собаківники, які погодилися виконати вирок власноручно, отримали від влади приз – по 60 центів за штуку.

За цей рік близько чотирьохсот чоловік зазнали нападу скажених псів, багато хто потрапив до лікарні з важкою формою сказу, із них троє, включаючи чотирилітню дівчинку, померли. У Китаї немає законів, що захищають тварин, тому протести, які намагаються влаштовувати жителі провінції – безглузді.

 

 

#img_left_nostream#Більше 50 тис. собак підлягають знищенню в південно-західній провінції Китаю. Китайські собаківники їх труять, забивають до смерті й убивають за допомогою електрошоку, передає Утро.ru.

П’ять днів підряд санітарні служби разом із господарями зачищали місто – забивали палицями підозрілих тварин посеред вулиці.

За даними влади 564 особини є небезпечними, але владі простіше віддати наказ на тотальну зачистку, ніж споряджати ветеринарів для перевірки кожного собаки. Собаківники, які погодилися виконати вирок власноручно, отримали від влади приз – по 60 центів за штуку.

За цей рік близько чотирьохсот чоловік зазнали нападу скажених псів, багато хто потрапив до лікарні з важкою формою сказу, із них троє, включаючи чотирилітню дівчинку, померли. У Китаї немає законів, що захищають тварин, тому протести, які намагаються влаштовувати жителі провінції – безглузді.

 

 

#img_left_nostream#Більше 50 тис. собак підлягають знищенню в південно-західній провінції Китаю. Китайські собаківники їх труять, забивають до смерті й убивають за допомогою електрошоку, передає Утро.ru.

П’ять днів підряд санітарні служби разом із господарями зачищали місто – забивали палицями підозрілих тварин посеред вулиці.

За даними влади 564 особини є небезпечними, але владі простіше віддати наказ на тотальну зачистку, ніж споряджати ветеринарів для перевірки кожного собаки. Собаківники, які погодилися виконати вирок власноручно, отримали від влади приз – по 60 центів за штуку.

За цей рік близько чотирьохсот чоловік зазнали нападу скажених псів, багато хто потрапив до лікарні з важкою формою сказу, із них троє, включаючи чотирилітню дівчинку, померли. У Китаї немає законів, що захищають тварин, тому протести, які намагаються влаштовувати жителі провінції – безглузді.

 

 

Море Бохай, найбільше внутрішнє море та найбільший економічний і морський центр Китаю, раніше хвалькувато називали "рибним сховищем" та "парком в океані".

Проте експерти з екології океану попереджають, що все більш та більш високий рівень забруднення поступово перетворює це море на величезну стічну канаву, що перетворює його на "Море смерті".

Згідно із “Бюлетенем екології океану Китаю 2005” (“2005 China Ocean Environmental Quality Bulletin"), опублікованим Державним управлінням із проблем океану (ДУПО) (State Oceanic Administration (SOA)) Китаю, площа водних районів сильного, середнього та слабкого забруднення в морі Бохай збільшилася відповідно до 280, 2060 і 2470 кв. км, тобто на 19, 242,4 і 65,5%, в порівнянні з 2003 р.

Чиновники ДУПО повідомляють, що забруднення моря Бохай відбувається, в основному, від наземних джерел. Три головні джерела забруднення – каналізаційні стічні води, відходи промислових підприємств і забруднення пестицидами та добривами. Витік палива із судів, стічні води судів з побутовими відходами, добування нафти в морі та хімічні добавки, що використовуються в приморському землеробстві, також спричиняють серйозне забруднення моря.

Чиновники Відділу рибальства Міністерства сільського господарства заявили, що у минулому в морі Бохай, в основному, йшов видобуток креветок, білих молюсків, камбали, жовтого обапола, окунів і каракатиць, але тепер їх уже не зустрінеш у водах моря Бохай.

"На цей час у морі Бохай немає жодного виду риб, молюсків або крабів, які можуть сформувати більш менш великий косяк. Шкода, завдана забрудненням, призводить до загибелі природи. Масштаби забруднення в районі нересту в морі Бохай досягли 100%", – повідомив один із чиновників.

На початку 2001 р. чотири міністерства і військово-морські сили Китаю, об’єднавшись з чотирма провінціями, що омиваються водами моря Бохай, розробили план на подальші 15 років, який називається "Перетворити Бохай на синє море" ("Bohai Sea Blue Sea Motion Plan"), на що було виділено 55,5 млрд. юанів (приблизно 6,5 млрд. дол. США).

Як повідомляє китайська газета ”Economy Review”, судячи з сьогоднішньої ситуації, цей план абсолютно неефективний за сучасного бюрократичного механізму управління Китаю, а отруєння моря Бохай усе більше посилюється.

Велика Епоха

 

Море Бохай, найбільше внутрішнє море та найбільший економічний і морський центр Китаю, раніше хвалькувато називали "рибним сховищем" та "парком в океані".

Проте експерти з екології океану попереджають, що все більш та більш високий рівень забруднення поступово перетворює це море на величезну стічну канаву, що перетворює його на "Море смерті".

Згідно із “Бюлетенем екології океану Китаю 2005” (“2005 China Ocean Environmental Quality Bulletin"), опублікованим Державним управлінням із проблем океану (ДУПО) (State Oceanic Administration (SOA)) Китаю, площа водних районів сильного, середнього та слабкого забруднення в морі Бохай збільшилася відповідно до 280, 2060 і 2470 кв. км, тобто на 19, 242,4 і 65,5%, в порівнянні з 2003 р.

Чиновники ДУПО повідомляють, що забруднення моря Бохай відбувається, в основному, від наземних джерел. Три головні джерела забруднення – каналізаційні стічні води, відходи промислових підприємств і забруднення пестицидами та добривами. Витік палива із судів, стічні води судів з побутовими відходами, добування нафти в морі та хімічні добавки, що використовуються в приморському землеробстві, також спричиняють серйозне забруднення моря.

Чиновники Відділу рибальства Міністерства сільського господарства заявили, що у минулому в морі Бохай, в основному, йшов видобуток креветок, білих молюсків, камбали, жовтого обапола, окунів і каракатиць, але тепер їх уже не зустрінеш у водах моря Бохай.

"На цей час у морі Бохай немає жодного виду риб, молюсків або крабів, які можуть сформувати більш менш великий косяк. Шкода, завдана забрудненням, призводить до загибелі природи. Масштаби забруднення в районі нересту в морі Бохай досягли 100%", – повідомив один із чиновників.

На початку 2001 р. чотири міністерства і військово-морські сили Китаю, об’єднавшись з чотирма провінціями, що омиваються водами моря Бохай, розробили план на подальші 15 років, який називається "Перетворити Бохай на синє море" ("Bohai Sea Blue Sea Motion Plan"), на що було виділено 55,5 млрд. юанів (приблизно 6,5 млрд. дол. США).

Як повідомляє китайська газета ”Economy Review”, судячи з сьогоднішньої ситуації, цей план абсолютно неефективний за сучасного бюрократичного механізму управління Китаю, а отруєння моря Бохай усе більше посилюється.

Велика Епоха

 

#img_right#У телефонному інтерв’ю з американським радіо “Голос Надії” напередодні 1 липня відомий пекінський правозахисник Гао Чжішен говорив про 85-у річницю Комуністичної партії Китаю (КПК) і сьогоднішню ситуацію в Китаї. Нижче наведені витяги з інтерв’ю.

“Я б зовсім не здивувався, якби хтось мені сказав, що завтра КПК впаде”

“В цей час у світі існує тільки п’ять або шість держав із комуністичним ладом. Це говорить про те, що диктатура китайської компартії на останньому видиху. З іншого боку, святкування КПК, поза сумнівом, говорять про її неспокій і уразливість. У континентальному Китаї небагато людей вірять у те, що говорить КПК. Навіть члени самої КПК не вірять неї.

Проте багато людей пішли на компроміс і, проявивши слабкість, взяли участь у цих торжествах. Контрольований державою телевізійний канал CCTV повідомив, що 1 липня по всій країні буде пущено 85 червоних потягів на честь святкування річниці виникнення КПК.

Проходячи повз супермаркет, я чув, як люди вибухали реготом під час перегляду новин по телебаченню. Це свідчить про те, що китайці бачать безнадійність існування КПК. Вона лише продовжує говорити про речі, які не подобаються людям. Незалежно від того, хочеш ти її слухати чи ні, вона все одно займатиметься “балаканиною”.

Я пам’ятаю, як президент Китаю Ху Цзіньтао сказав наприкінці лютого на зборах Центрального Політбюро КПК: “Наша партія стоїть перед лицем смертельної кризи, і вона за останні роки не слабшає, а навпаки, посилюється”. КПК завжди прагнула більш звеличувати, як зменшувати свої так звані досягнення й достоїнства.

Принаймні в словах Ху була частка правди – КПК на межі загибелі. Без сумнівів, вона тримає в заручниках цілу країну. Вона потребує підтримки людських сердець, щоб правити країною та гарантувати своє виживання. Але в цей час уся підтримка, на яку вона може розраховувати, виявляється тими, у кого немає серця та душі.

В одній з моїх недавніх статей я сказав: “Якби мені хто-небудь півтора роки тому сказав, що китайці вийдуть з КПК через кілька років, я б цьому не повірив би. Але сьогодні, я зовсім не здивуюся, якщо хтось мені скаже, що завтра КПК впаде”.

Життєво важлива проблема Китаю та швидка смерть КПК

Існування КПК – головна проблема Китаю. Цей смертоносний чинник – джерело багатьох конфліктів у Китаї. Ці конфлікти будуть вирішені лише з відмовою від КПК.

Жорстокість і насильство КПК – каталізатори її швидкої смерті. В одній з моїх статей я пояснив, що китайці від своїх керівників чекають зовсім небагато. Наскільки небагато? “Вони скоріше будуть собаками під час миру, ніж людьми під час війни”. Отже вони не проти, щоб бути собакою в мирний час, мовляв, “поки держава може гарантувати мені спокій, я задовольнятимуся собачим життям”.

Проте сьогодні КПК руйнує надію китайців навіть на те, щоб бути собакою в мирний час. Насильство – найголовніший чинник, який швидко веде КПК до її занепаду.

У випадку з Чень Гуанчен поліція вдалася до відкритого насильства на очах усього світу. Я недавно розповідав про це людям, які співчувають і сліпо вірять КПК, а також тим, хто нібито підтримує КПК, – усі вони були приголомшені.

Вони сказали: "Ми постійно казали людям, що КПК – це добре. Навіть якщо в партії є декілька поганих членів – це окремі випадки”. Але цього разу деякі заявили: “Поліція зараз відкрито застосовує бандитське насильство, що шокувало багатьох людей” У них відібрало мову. Хто може назвати розумним учинком бандитські дії?

Головні проблеми, які принесла Китаю КПК

Занепад моралі та втрата людяності – головні проблеми, які КПК принесла Китаю за час свого довгого правління. Кінець деспотичного режиму на сьогоднішній день – це головний чинник воскресіння духу народу й порятунку національної моралі.

Кінець деспотичного режиму не означатиме, що зразу відбудеться усестороння зміна Китаю та швидке повернення високого етичного рівня, які приведуть до цивілізованої держави.

Цього не трапиться, тому що шкода, яку завдала КПК моральності, людяності й цивілізованості Китаю, вплине на кілька майбутніх поколінь. Таким чином, ця глибока проблема створює величезну небезпеку і викликає найбільше занепокоєння.

Умови захисту прав у Китаї та їхній стан

Диявольська суть КПК – це фундамент для створення сьогоднішньої ситуації у галузі захисту прав людини в Китаї. Інша важлива обставина: деякі китайці не бажають визнавати, не зважаючи на те, що в глибині серця дуже добре його усвідомлюють.

Йдеться про Фалуньгун, що зазнає переслідувань, який постійно й незалежно ні від чого роз’яснює правдиві факти в Китаї та за його межами. Це найважливіший шанс для всієї міжнародної громадськості почати розслідування ситуації Китаю, особливо в галузі прав людини, рівня життя, демократії та правових норм.

З часу бійні 4 червня на площі Тяньаньмень минуло більше 17 років. Страх режиму-вбивці зараз поступово починає танути, тому деякі люди починають проявляти участь у долі своєї країни.

Інший істотний чинник – це те, що КПК абсолютно вийшла з-під контролю. Я провів у жовтні минулого року усестороннє розслідування репресій Фалуньгун. Усі знають, що, відверто кажучи, КПК – це нікчема.

Але вони не знають, що КПК може бути наскільки безпринципною та нещадною під час приниження елементарної людської гідності та викорінювання загальнолюдських цінностей.

Через шість місяців, або біля того, я припинив свою законну практику і присвятив усю увагу соціальним питанням і діяльності КПК. Тому в основі моїх висновків – ретельні спостереження й особистий досвід.

Багато людей бачили те, що ми спостерігали в недавньому випадку з Гуанченом у провінції Шаньдун. Адвокати Ченя з моменту приїзду в Шаньдун стикалися з щоденними образами й побиттям. Під час спілкування з місцевою адміністрацією, вони зазнають постійного побиття.

Останній акт насильства відбувся, коли вони прямували до села Ченя, щоб зустрітися з його дружиною, і були жорстоко побиті бандою невідомих хуліганів. Вони викликали поліцію десять разів і лише після цього вона, нарешті, приїхала.

Проте по прибуттю поліція не втрутилася, а просто спостерігала за тим, як хулігани далі били адвокатів. Їхній автомобіль також був перевернений. Пізніше я надав їм невелику фінансову допомогу.

Потрібно відзначити одну деталь: перехожі звернули увагу, що, прибувши на місце події, офіцери зняли свої поліцейські значки й ідентифікаційні номери. Думаю, що вони розуміли, що їхні дії подібні до вчинків членів організованої злочинності, й вони дискредитують професію поліцейського. Всі ці події свідчать про те, що у комуністичного режиму залишився один єдиний засіб, яким користуються тільки бандити й головорізи, – насильство.

Народна кампанія проти насильства

Чень Гуанчен – це всього лише одна людина, до того ж сліпа. Але навіть сама КПК не заперечує, що його затримання й офіційний арешт ініціював кампанію національного масштабу проти насильства, яка швидко поширюється. Інцидент з Ченем – усього лише привід, але чому люди приділяють йому так багато уваги?

Потрібно відзначити, що, хоча Чень сліпий, він ясно бачить, що китайська нація котиться в прірву зла. Усвідомивши всю злісність КПК, він запропонував свою допомогу простим людям, які його оточують, які знаходяться в такому ж, як і він, становищі, будучи безпорадними й переслідуваними КПК. Зазнавши репресій, Чень зміг виступити й розповідати правду, на що не наважилися інші. Це єдине, чим він відрізняється від інших людей.

Взагалі-то, для КПК не страшна одна людина, до того ж сліпа. КПК, вичерпавши всі засоби, постійно пригнічує силу духу тих, хто наполягає на тому, щоб розповісти правду. Це те, чого КПК боїться більше за все.

Більшість китайців уже відмітили це. Вони також побачили, що КПК прагне не просто ліквідовувати Чень Гуаншеня як особу, але знищити його дух, такий рідкісний у Китаї сьогодні. В таких обставинах створилися умови для всенародної кампанії опору насильству. Очевидно, що Ху Цзіньтао й Вень Цзябао зазнають тиску КПК. Щодня корупція й насильство, що мають місце в Китаї, випробовують їхню совість.

Чи може КПК змінитися?

Сьогодні КПК хоче реформувати себе, але ні в кого немає такої можливості, оскільки Цзян Цземінь вже поховав усі шанси й умови для цього. У нинішньому Китаї кожен, хто має аналітичні здібності, може побачити, що у лідерів Китаю [Ху Цзіньтао й Вень Цзябао] є два варіанти: перший – покинути КПК, інший – стояти за диктатуру партії до кінця. Щоб реформувати КПК, немає будь-яких передумов.

Для Ху Цзіньтао й Вень Цзябао залишилися тільки два виходи. Але судячи з того, що вони роблять зараз, вони – рядові люди. У них немає хоробрості, їхній моральний рівень не достатньо невисокий, щоб відкинути КПК, тому на них чекає одночасна загибель разом із цією старою та розбитою машиною.

Очевидно, Ху Цзіньтао й Вень Цзябао зазнають тиску КПК. Величезна корупція та насильство, що мають місце в Китаї, щодня випробовують їхню совість. Щодня події, подібні до інциденту з Чень Гуаншеном, піддають перевірці їхню моральність…

Але Ху Цзіньтао й Вень Цзябао вимушені захищати тих, хто організував ці жорстокі інциденти й вимагають: “Тобі треба підтримати нас, якщо ти не підтримаєш нас, то піддаси уряд і партію небезпеці”.

Моя дочка розповіла мені, що в її школі попросили кожного вступити до Молодіжної ліги. Викладач сказав їм, що кожен, хто вступить до Молодіжної ліги, отримає пільги під час складання вступних іспитів до університету, а ті, хто відмовиться вступити до Молодіжної ліги, втратять ці пільги.

Заява про збільшення чисельності партії

Недивно, що КПК заявляє, ніби чисельність її членів збільшилася до 90 або 100 мільйонів. Це безглузде число, оскільки безліч людей уже повністю відкинули КПК у своїх серцях.

КПК на цей час організовує велику кількість широкомасштабних святкувань. Це лише нагадує людям про її брехливу природу. Оскільки вона все ще намагається використовувати брехню та насильство для завоювання людського розуму і сердець, вона хоче, щоб люди вірили, що вона завжди буде “великою, прекрасною та справедливою”.

Зусилля КПК із збільшення чисельності її членів недавно відобразилися на моїй сім’ї. Моя дочка розповіла мені, що в її школі кожного попросили вступити в Молодіжну лігу. Я сказав їй: “Твоєму татові не подобається комуністична партія, але ти вирішуй сама. Твої батьки вже вийшли з партії”.

Її викладач пояснив їм, що кожен, хто вступить до Молодіжної ліги, отримає пільги при складанні вступних іспитів в університет, а ті, хто відмовиться вступити до Молодіжної ліги, втратять ці пільги. Зараз КПК може лише вдаватися до явних погроз

Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи