Blog

#img_center_nostream#

 

Історія залишила людству безліч загадок, які нам ще треба буде розгадати. Одними з таких загадок сьогодні є древні споруди, збудовані із величезних кам’яних брил, вагою у сотні тон. Версії щодо творців таких споруд є різні. Одні припускають, що стародавні люди мали розвинуту техніку, або в будівництві брали участь прибульці з інших планет. Серед версій також є припущення про існування у минулому людей-велетнів.

Одним з міст із такими загадковими стародавніми спорудами є місто Баальбек у Лівані, на території якого зараз ідуть бойові дії. З усіх археологічних скарбів Баальбеку виділяються величезні тераси, створити які неможливо без застосування техніки,  піднімальних та інших будівельних механізмів, які навряд чи тоді існували. Інформації про те, хто й коли спорудив у Баальбеку ці будівлі з обтесаних монолітів, поки немає. Тераси у Баальбеку своїми розмірами можуть затьмарити навіть такі грандіозні споруди, як єгипетські піраміди. Дивлячись на величезні камені, з яких вони складені, мимоволі спадають на думку люди-гіганти, яким було під силу піднімати таку колосальну вагу.

Власне, найдавніша історія цього міста нам невідома. Вперше про нього згадується у Тель-ель-Амарнській переписці у XIV столітті до н.е. Знайдені біля Баальбеку єгипетські написи XVIII століття до н.е. дозволяють припустити, що місто існувало у ще більш древні часи.

Після 15 р. до н.е., коли Баальбек був перетворений на римську колонію, римляни використали його тераси як фундамент для зведення своїх храмів. Деякі з цих напівзруйнованих античних храмів збереглися до сьогоднішніх днів. З VII століття Баальбек став володінням арабів. У древніх арабських манускриптах, знайдених у Баальбеку,  говориться про те, що начебто тамтешній цар Німрод послав гігантів, щоб вони відновили Баальбек після Потопу.

Тераси були збудовані задовго до приходу у Баальбек римлян. Ці гігантські платформи складені з величезних кам’яних брил. Наприклад, тераса, на якій був споруджений храм Юпітера, у південно-східній стіні складається з дев’яти рядів кам’яних блоків, кожен вагою більше 300 тон. А в її стіну з північно-західної сторони вбудовано три найбільших у світі оброблених моноліти. Їх називають Трилітон або Чудом трьох каменів. Ці камені завдовжки 29 м, заввишки 4 м і завтовшки 3,6 м. Вага кожного із трьох гігантів становить від 800 до 1000 тонн. Причому камені Трилітону так акуратно складені й настільки точно з’єднані один з одним, що між ними майже неможливо просунути навіть голку.

Невирішеним лишається питання: як же 800-тонні камені Трилітону перетаскували з каменоломні, що знаходиться на відстані близько кілометра, до місця будівництва? Якесь перевезення таких величезних блоків є майже виключеним, тому що  місцевість між каменоломнею й терасами кам’яниста й вкрита пагорбами. Розміри та вага каменів також сильно ускладнюють перевезення. Теоретично, тягти такі камені від каменоломні до міста довелося б десяткам тисяч рабів, що викликає сумніви у дослідників. Ще більш незбагненним є те,  яким чином камені Трилітону були підняті на понад 7-метрову висоту та встановлені на стіну з такою точністю, без ніякого вапняного розчину. Загадкою також лишається мета використання таких величезних монолітів – адже набагато простіше застосовувати меншого розміру блоки, встановлення яких є набагато легшим і швидшим.

Ще більший кам’яний блок було знайдено у каменоломні неподалік від самого міста. Велетенська кам’яна брила, розміри якої становлять 23 м у довжину, 5,3 м завширшки й 4,55 м у висоту, була  вирубана звичайними зубилами. Важить вона приблизно 1000 тон. Цей камінь, що його називають «Південним», є найбільшим обробленим каменем у світі. Розміри його настільки величезні, що людина, яка на нього залізла, виглядає, як комашка на великій валізі.

Невідомим залишається те, хто й коли саме споруджував такі таємничі споруди. Судячи з результатів археологічних досліджень, будівництво Баальбеку, внаслідок невідомих причин, було раптово перерване й багато будівель залишилися незавершеними. У період завоювання Баальбеку арабами багато будівель почало занепадати. Через війни, що почалися згодом, деякі храми були перетворені на фортеці. Місто Баальбек із часом усе більше занепадало й у 1759 р. було напівзруйноване сильним землетрусом. Чи переживуть його руїни нову війну?

 

#img_center_nostream#

 

Історія залишила людству безліч загадок, які нам ще треба буде розгадати. Одними з таких загадок сьогодні є древні споруди, збудовані із величезних кам’яних брил, вагою у сотні тон. Версії щодо творців таких споруд є різні. Одні припускають, що стародавні люди мали розвинуту техніку, або в будівництві брали участь прибульці з інших планет. Серед версій також є припущення про існування у минулому людей-велетнів.

Одним з міст із такими загадковими стародавніми спорудами є місто Баальбек у Лівані, на території якого зараз ідуть бойові дії. З усіх археологічних скарбів Баальбеку виділяються величезні тераси, створити які неможливо без застосування техніки,  піднімальних та інших будівельних механізмів, які навряд чи тоді існували. Інформації про те, хто й коли спорудив у Баальбеку ці будівлі з обтесаних монолітів, поки немає. Тераси у Баальбеку своїми розмірами можуть затьмарити навіть такі грандіозні споруди, як єгипетські піраміди. Дивлячись на величезні камені, з яких вони складені, мимоволі спадають на думку люди-гіганти, яким було під силу піднімати таку колосальну вагу.

Власне, найдавніша історія цього міста нам невідома. Вперше про нього згадується у Тель-ель-Амарнській переписці у XIV столітті до н.е. Знайдені біля Баальбеку єгипетські написи XVIII століття до н.е. дозволяють припустити, що місто існувало у ще більш древні часи.

Після 15 р. до н.е., коли Баальбек був перетворений на римську колонію, римляни використали його тераси як фундамент для зведення своїх храмів. Деякі з цих напівзруйнованих античних храмів збереглися до сьогоднішніх днів. З VII століття Баальбек став володінням арабів. У древніх арабських манускриптах, знайдених у Баальбеку,  говориться про те, що начебто тамтешній цар Німрод послав гігантів, щоб вони відновили Баальбек після Потопу.

Тераси були збудовані задовго до приходу у Баальбек римлян. Ці гігантські платформи складені з величезних кам’яних брил. Наприклад, тераса, на якій був споруджений храм Юпітера, у південно-східній стіні складається з дев’яти рядів кам’яних блоків, кожен вагою більше 300 тон. А в її стіну з північно-західної сторони вбудовано три найбільших у світі оброблених моноліти. Їх називають Трилітон або Чудом трьох каменів. Ці камені завдовжки 29 м, заввишки 4 м і завтовшки 3,6 м. Вага кожного із трьох гігантів становить від 800 до 1000 тонн. Причому камені Трилітону так акуратно складені й настільки точно з’єднані один з одним, що між ними майже неможливо просунути навіть голку.

Невирішеним лишається питання: як же 800-тонні камені Трилітону перетаскували з каменоломні, що знаходиться на відстані близько кілометра, до місця будівництва? Якесь перевезення таких величезних блоків є майже виключеним, тому що  місцевість між каменоломнею й терасами кам’яниста й вкрита пагорбами. Розміри та вага каменів також сильно ускладнюють перевезення. Теоретично, тягти такі камені від каменоломні до міста довелося б десяткам тисяч рабів, що викликає сумніви у дослідників. Ще більш незбагненним є те,  яким чином камені Трилітону були підняті на понад 7-метрову висоту та встановлені на стіну з такою точністю, без ніякого вапняного розчину. Загадкою також лишається мета використання таких величезних монолітів – адже набагато простіше застосовувати меншого розміру блоки, встановлення яких є набагато легшим і швидшим.

Ще більший кам’яний блок було знайдено у каменоломні неподалік від самого міста. Велетенська кам’яна брила, розміри якої становлять 23 м у довжину, 5,3 м завширшки й 4,55 м у висоту, була  вирубана звичайними зубилами. Важить вона приблизно 1000 тон. Цей камінь, що його називають «Південним», є найбільшим обробленим каменем у світі. Розміри його настільки величезні, що людина, яка на нього залізла, виглядає, як комашка на великій валізі.

Невідомим залишається те, хто й коли саме споруджував такі таємничі споруди. Судячи з результатів археологічних досліджень, будівництво Баальбеку, внаслідок невідомих причин, було раптово перерване й багато будівель залишилися незавершеними. У період завоювання Баальбеку арабами багато будівель почало занепадати. Через війни, що почалися згодом, деякі храми були перетворені на фортеці. Місто Баальбек із часом усе більше занепадало й у 1759 р. було напівзруйноване сильним землетрусом. Чи переживуть його руїни нову війну?

 

#img_left#Конкурсу "Нова хвиля" цього року виконалося п’ять років. Ідея організувати цю гарну традицію – конкурс – прийшла в голову Ігорю Крутому і Раймонду Паулсу в 2002 році.

З тієї пори Юрмала відкриває світові нові голоси. Це для всіх улюблена група "Smash", переможці конкурсу 2002 року; Анастасія Стоцкая, фіналістка 2003 року; "Cosmos" – латиська група, що перемогла в 2004 році; Інтарс Бусуліс, який посів перше місце в 2005 році. Ну і, нарешті, переможниця, що підкорила дев’ятий вал "Нової хвилі 2006", – американка Анджелі Ларос.

Набравши 317 балів, вона обігнала своїх суперників: італійця Джіанні Фіорелліно і грузинку Софіко. Глядачі почули у виконанні Анджелі Ларос не тільки конкурсні пісні, але і російські романси.

Цього року організатори конкурсу подарували учасникам ще один день. На цей раз конкурс тривав шість днів. Це дозволило зробити програму цікавішою й насиченою. На конкурсі виступали не тільки майбутні зірки, але і знамениті виконавці.

Жасмин, наприклад, порадувала глядачів своїм поверненням і виконала  свої старі пісні. Хоча, заявила, що її репертуар скоро зміниться, і вона перестане співати пісні "для маленьких дівчаток", перейшовши на серйозніший репертуар. У концерті також узяли участь  Лара Фабіан, ВІА Гра, "Дискотека Аварія", Наталія Ветліцкая.

Організатори як завжди були щедрі на призи. 100 тисяч доларів поділили між собою Ларос, що отримала 50 тисяч, Фіорелліно (йому вручили 30 тисяч) і Софіко (20 тисяч доларів). Від імені Оргкомітету конкурсу був вручений приз Раймонду Паулсу – стилізовані кришталеві хвилі. У композитора  недавно святкувався ювілей у концертному залі "Дзінтарі".

На честь п’ятирічного ювілею конкурсу приз був вручений також Олександру Шенкману, повідомляє офіційний сайт "Нової хвилі". Крім того, спеціальний приз від Алли Пугачової – 50 тисяч доларів – отримала російська група ”Jukebox”, яка посіла 5-е місце. Церемонія закриття конкурсу пройшла в Юрмалі в понеділок увечері. Не обійшлося і без традиційного футболу на пляжі між учасниками та журі. Рахунок 2:2.

Голи у ворота конкурсантів забили Ігор Крутой і Лев Островський, а у ворота журі – учасник групи ”D-side” і Айкин.  

Піснею "До побачення, Юрмала" закінчився останній день П’ятого міжнародного конкурсу молодих виконавців популярної музики "Нова хвиля 2006".

#img_left#Конкурсу "Нова хвиля" цього року виконалося п’ять років. Ідея організувати цю гарну традицію – конкурс – прийшла в голову Ігорю Крутому і Раймонду Паулсу в 2002 році.

З тієї пори Юрмала відкриває світові нові голоси. Це для всіх улюблена група "Smash", переможці конкурсу 2002 року; Анастасія Стоцкая, фіналістка 2003 року; "Cosmos" – латиська група, що перемогла в 2004 році; Інтарс Бусуліс, який посів перше місце в 2005 році. Ну і, нарешті, переможниця, що підкорила дев’ятий вал "Нової хвилі 2006", – американка Анджелі Ларос.

Набравши 317 балів, вона обігнала своїх суперників: італійця Джіанні Фіорелліно і грузинку Софіко. Глядачі почули у виконанні Анджелі Ларос не тільки конкурсні пісні, але і російські романси.

Цього року організатори конкурсу подарували учасникам ще один день. На цей раз конкурс тривав шість днів. Це дозволило зробити програму цікавішою й насиченою. На конкурсі виступали не тільки майбутні зірки, але і знамениті виконавці.

Жасмин, наприклад, порадувала глядачів своїм поверненням і виконала  свої старі пісні. Хоча, заявила, що її репертуар скоро зміниться, і вона перестане співати пісні "для маленьких дівчаток", перейшовши на серйозніший репертуар. У концерті також узяли участь  Лара Фабіан, ВІА Гра, "Дискотека Аварія", Наталія Ветліцкая.

Організатори як завжди були щедрі на призи. 100 тисяч доларів поділили між собою Ларос, що отримала 50 тисяч, Фіорелліно (йому вручили 30 тисяч) і Софіко (20 тисяч доларів). Від імені Оргкомітету конкурсу був вручений приз Раймонду Паулсу – стилізовані кришталеві хвилі. У композитора  недавно святкувався ювілей у концертному залі "Дзінтарі".

На честь п’ятирічного ювілею конкурсу приз був вручений також Олександру Шенкману, повідомляє офіційний сайт "Нової хвилі". Крім того, спеціальний приз від Алли Пугачової – 50 тисяч доларів – отримала російська група ”Jukebox”, яка посіла 5-е місце. Церемонія закриття конкурсу пройшла в Юрмалі в понеділок увечері. Не обійшлося і без традиційного футболу на пляжі між учасниками та журі. Рахунок 2:2.

Голи у ворота конкурсантів забили Ігор Крутой і Лев Островський, а у ворота журі – учасник групи ”D-side” і Айкин.  

Піснею "До побачення, Юрмала" закінчився останній день П’ятого міжнародного конкурсу молодих виконавців популярної музики "Нова хвиля 2006".