Blog

#img_left_nostream#“У більшості випадків заяви про те, що Пекінський університет надає постійну роботу зарубіжним професорам, не відповідають дійсності”, – заявив недавно в інтерв’ю журналу ”Southern People Weekly” доктор Шин-Танг Ю, видатний професор математики Гарвардського університету.

Пекінський університет зберігав мовчання близько місяця після того, як було опубліковано заяву доктора Ю. Проте 29 липня представник університету опублікував офіційну відповідь на веб-сайті університету. Він заявив, що заява доктора Ю – це безвідповідальне спотворення фактів, яке серйозно зашкодило репутації зарубіжних учених, а також репутації самого Пекінського університету.

У недавно опублікованій статті “Китайська освіта пройшла багатьма безглуздими шляхами” професор Ю сказав: “У ”Нью-Йорк Таймс” також говорилося, що 40% викладачів Пекінського університету –іноземці. Ви можете провести розслідування в США – я гарантую, що більшість із них мають постійну роботу в США”.

Ю також відзначив, що для участі в багатьох великих проектах у Китаї запрошуються безліч зарубіжних фахівців, що, за його твердженням, – помилкова картина.

Згідно з думкою Ю, багато хто з відомих професорів має постійну роботу за кордоном. “Від них вимагається працювати в США протягом 9 місяців, і на роботу в Китаї їм залишається тільки 3 місяці. Таким чином, заява Пекінського університету про те, що вони набирають на постійну роботу зарубіжних професорів, є явною фальсифікацією”, – каже Ю.

Навіщо відомому університетові робити помилкові заяви? Мабуть, тому, що, найнявши відомого професора, можна отримати державні субсидії у розмірі десятків мільйонів юанів (це мільйони доларів).

Згідно з ”Beijing Morning Post”, співробітник Пекінського університету заявив, що університет почав збільшувати штат іноземних професорів з 1989 року, і що за останні 8 років приблизно 40% викладачів університету було набрано за кордоном.

Представник університету також відзначив, що більшість викладачів, найнятих університетом, є дуже освіченими людьми, посідають престижні наукові посади і мають видатні наукові досягнення за кордоном. Це всіма поважані професори й лектори.

Доктор Шин-Танг Ю – професор математики Гарвардського університету, учений Американської національної академії, один із перших учених Китайської академії наук і зарубіжний учений Російської академії наук.

Минулого літа доктор Ю виступив проти корупції у китайських академічних колах. Він сказав, що є багато проблем із фундаментальною освітою в китайських університетах. Основний освітній рівень багатьох китайських студентів, особливо в системі заочної освіти, погіршується.

Академічне середовище також погіршується. Професор розповідає, що він одержав багато фальшивих листів із рекомендаціями від студентів із Китаю. Студенти самі пишуть рекомендаційні листи, а їхні професори просто ставлять свій підпис.

Професор сказав, що якщо не звертати увагу на фундаментальну освіту своїх громадян, то при існуючій системі освіти Китай може не сподіватися на те, що в країні з’являтимуться талановиті люди.

Велика Епоха

 

 

ВАШИНГТОН. Нещодавній звіт, що був підготовлений незалежною екологічною правоохоронною групою, дав оцінку серйозності викидів американськими електростанціями забруднюючих речовин в атмосферу, і оголосив список п’ятдесятьох із них, які найбільш сильно забруднюють навколишнє середовище.

#img_right#«У національних масштабах на рахунку електростанцій – приблизно дві третини з усіх викидів діоксиду сірки (SO2), 22% – окисів азоту, 40% – вуглекислого газу (CO2) і десь одна третина з усіх викидів ртуті», – стверджується у звіті, що він наприкінці минулого місяця був опублікований Програмою з екологічної чистоти (Environmental Integrity Project, ПЕЧ).

Близько 400 великих електростанцій у США можуть бути оцінені за кожним із чотирьох забруднюючих речовин системою класифікації для найбільших джерел забруднення. У звіті 2006 р. ПЕЧ уперше використовувала сумарний бал, складаючи «значення» викидів класифікації за цими чотирма забруднюючими речовинами.

Відповідно до комбінованої класифікації за чотирма видами забруднюючих речовин (діоксидом сірки, окисами азоту, вуглекислим газом та ртуттю), три найгірші у цьому відношенні електростанції знаходяться у штаті Північна Дакота. Зі списком п’ятдесяти електростанцій, що вони найбільш сильно забруднюють навколишнє середовище, можна ознайомитися на сайті звіту, dirtykilowatts.org (англійською).

ПЕЧ класифікує електростанції-забруднювачі, використовуючи дані, оприлюднені Агентством США з охорони навколишнього середовища (EPA) та Департаментом енергетики США у 2005 р.

Електростанції викидають мільйони тон діоксиду сірки й окисів азоту, які викликають напади астми та сприяють виникненню у людей легеневих і серцевих захворювань. Вони також викидають мільярди тон вуглекислого газу, який вважається одним із факторів, що спричиняють глобальне потепління. Також серед забруднюючих речовин, котрі викидаються електростанціями, – ртуть, нейротоксин, надзвичайно шкідливий для дітей та ембріонів, що розвиваються.

ПЕЧ стверджує, що «величезна частина викидів виробляється невеликою кількістю старих електростанцій, котрі барилися зі встановленням систем контролю за викидами, або тими, що працюють неефективно».

Усього лише на 4% із близько 1200 електростанцій у США, що працюють на викопному паливі, лежить відповідальність за 45% усіх викидів діоксиду сірки.

Екологічне законодавство США призначалося для того, щоб не давати деяким електростанціям, що створюють небезпечне забруднення, знаходити лазівки, які дозволяли б їм уникати більш жорстких стандартів роботи. Наприклад, коли у 1970 р. у США був прийнятий початковий Закон про чисте повітря, декілька старих електростанцій були підведені під «дідусеву поправку»* цього закону, таким чином, уникаючи більш жорстких систем контролю забруднення навколишнього середовища.

Деякі з компаній, яким належать ці електростанції,  зволіли привести їх до ладу, ґрунтуючись на прийнятті ділових рішень, а інші так не зробили.

Можливі зміни

Газоочисники, які виводять забруднюючі речовини хімічною реакцією із сорбентом, здатні ефективно зменшити значення викидів забруднюючих речовин електростанціями. «50 електростанцій зі списку викидають у середньому 10 кг діоксиду сірки на мегават-годину у порівнянні з усього лише 0,5 кг на годину, що викидається станціями із сучасними газоочисниками», – підкреслюється у звіті ПЕЧ.

Великі електростанції, що працюють на вугіллі, і оснащені газоочисниками, довели, що більш екологічно чистого вироблення електроенергії цілком можливо досягти. У звіті згадується одна електростанція у штаті Пенсільванія та дві у штаті Західна Вірджинія, котрі використовують вологовапнякові газоочисники і досягли значення викиду діоксиду сірки, яке становить приблизно 0,5 кг на мегават-годину – набагато нижче середніх 10 кг, котрі викидають 50 електростанцій з вищезгаданого списку.

* «Дідусева поправка» – умови договору або нового закону, за яким його дія не поширюється на тих, хто займався тією або іншою діяльністю до прийняття даного закону.

#img_left_nostream#За повідомленням газети “Mingpao News”, після спалаху сказу відразу в кількох районах, включаючи місто Юньнань і провінцію Ляонін, також щомісячно росте кількість людей, інфікованих сказом у Пекіні. Тільки із січня до червня були заражені 69 332 людини.

У ”Beijing Morning News” опублікована інформаційна заява Департаменту охорони здоров’я Пекіна про те, що в червні цього року в столиці 15 тисяч чоловік потребували лікування від сказу. За два місяці це число збільшилося вдвічі. Кількість смертей від сказу посідає перше місце серед усіх інфекційних захворювань.

Телефонні дзвінки на “гарячу лінію” із питаннями про сказ також посідають перше місце серед усіх, що стосуються запобіжних засобів проти різних захворювань. На цей час 45 лікарень вакцинують населення від сказу. У 18 районах Пекіна лікарні працюють цілодобово.

Згідно з аналізом Департаменту охорони здоров’я Пекіна, причиною епідемії сказу є дуже спекотна літня погода. Люди носять мінімум одягу і виходять на вулиці, шукаючи прохолодного місця. Більше людей стали вигулювати своїх собак, унаслідок чого почастішали випадки укусів.

Велика Епоха

 

#img_left_nostream#“У більшості випадків заяви про те, що Пекінський університет надає постійну роботу зарубіжним професорам, не відповідають дійсності”, – заявив недавно в інтерв’ю журналу ”Southern People Weekly” доктор Шин-Танг Ю, видатний професор математики Гарвардського університету.

Пекінський університет зберігав мовчання близько місяця після того, як було опубліковано заяву доктора Ю. Проте 29 липня представник університету опублікував офіційну відповідь на веб-сайті університету. Він заявив, що заява доктора Ю – це безвідповідальне спотворення фактів, яке серйозно зашкодило репутації зарубіжних учених, а також репутації самого Пекінського університету.

У недавно опублікованій статті “Китайська освіта пройшла багатьма безглуздими шляхами” професор Ю сказав: “У ”Нью-Йорк Таймс” також говорилося, що 40% викладачів Пекінського університету –іноземці. Ви можете провести розслідування в США – я гарантую, що більшість із них мають постійну роботу в США”.

Ю також відзначив, що для участі в багатьох великих проектах у Китаї запрошуються безліч зарубіжних фахівців, що, за його твердженням, – помилкова картина.

Згідно з думкою Ю, багато хто з відомих професорів має постійну роботу за кордоном. “Від них вимагається працювати в США протягом 9 місяців, і на роботу в Китаї їм залишається тільки 3 місяці. Таким чином, заява Пекінського університету про те, що вони набирають на постійну роботу зарубіжних професорів, є явною фальсифікацією”, – каже Ю.

Навіщо відомому університетові робити помилкові заяви? Мабуть, тому, що, найнявши відомого професора, можна отримати державні субсидії у розмірі десятків мільйонів юанів (це мільйони доларів).

Згідно з ”Beijing Morning Post”, співробітник Пекінського університету заявив, що університет почав збільшувати штат іноземних професорів з 1989 року, і що за останні 8 років приблизно 40% викладачів університету було набрано за кордоном.

Представник університету також відзначив, що більшість викладачів, найнятих університетом, є дуже освіченими людьми, посідають престижні наукові посади і мають видатні наукові досягнення за кордоном. Це всіма поважані професори й лектори.

Доктор Шин-Танг Ю – професор математики Гарвардського університету, учений Американської національної академії, один із перших учених Китайської академії наук і зарубіжний учений Російської академії наук.

Минулого літа доктор Ю виступив проти корупції у китайських академічних колах. Він сказав, що є багато проблем із фундаментальною освітою в китайських університетах. Основний освітній рівень багатьох китайських студентів, особливо в системі заочної освіти, погіршується.

Академічне середовище також погіршується. Професор розповідає, що він одержав багато фальшивих листів із рекомендаціями від студентів із Китаю. Студенти самі пишуть рекомендаційні листи, а їхні професори просто ставлять свій підпис.

Професор сказав, що якщо не звертати увагу на фундаментальну освіту своїх громадян, то при існуючій системі освіти Китай може не сподіватися на те, що в країні з’являтимуться талановиті люди.

Велика Епоха

 

 

#img_right#У комуністичних країнах дуже складно відрізнити істину від брехні. На це інколи витрачається багато сил. Без сумніву, комуністична партія постійно бреше, але вона також невпинно змушує й інших брехати. Кожен каже одне, а робить – інше.

Після стількох років впливу на свідомість людей брехнею, більшість людей не вірять навіть своїм власним словам, не кажучи вже про слова інших людей.

Інтелігенція країни, що завжди вважала, що вона йде по дорозі до істини, не змогла виступити проти репресій, щоб викрити й спробувати зупинити переслідування Фалуньгун.

По-перше, нам необхідно усвідомити, що здатність переслідуваних протистояти репресіям і зібрати докази про них не порівняти з величезними ресурсами переслідувачів і їхньою здатністю приховувати факти переслідувань і видавати заяви про відмову від практики, підписані під тортурами, як правильне рішення, але, насправді, вони [що підписали] стають на сторону зла.

Наприклад, жінка, ризикуючи бути зґвалтованою злочинцем, кличе на допомогу: "Будь ласка, врятуйте мене!" У такій ситуації, чи повинен інтелігент спокійно залишатися осторонь і заявляти: "Згідно з моїм спостереженням, злочинець має намір лише зґвалтувати жінку, а не убити. Я категорично проти такого перебільшення. Як інтелігентна людина, що не приймає брехні, я не можу погодитися з тим, що навіть під загрозою зґвалтування вона має право на брехню". У такій ситуації спроба запобігти злочинові повинна стати пріоритетним завданням.

По-друге, у процесі викриття переслідувань послідовників Фалуньгун завжди серйозно підходили до питання пошуку доказів, хоча деколи зібрати докази буває досить непросто. На сайті ”Прозріла Мудрість”, був опублікований список імен близько 3 000 послідовників Фалуньгун, загиблих у результаті переслідувань. Більше 90% жертв знають імена й адреси злочинців, а також їх співучасників.

Опублікованої інформації досить для того, щоб привернути увагу і здобути сприяння міжнародного співтовариства для припинення переслідування. Фалуньгун не потребує сенсації для того, щоб привернути увагу міжнародного співтовариства, тому що такі дії суперечать одному з трьох основних принципів Фалуньгун – Істині.

Ми впродовж багатьох років спостерігаємо, як послідовники Фалуньгун завжди наполягали і наполягають на мирному й розумному роз’ясненні правди, оскільки вони приймають Істину, Доброту, Терпіння не тільки за основу вдосконалення, але і як спрямовуючі принципи їхньої діяльності, направлені проти переслідувань. Використовувані ними методи відповідають принципам їх удосконалення.

По-третє, після того, як переслідування Фалуньгун було розкрите, не зважаючи на те, що деякі люди до цієї пори ставляться до цього скептично, вони не можуть з упевненістю сказати, що цього переслідування не існує, не провівши відповідного розслідування. Проте при існуючій жорсткій цензурі інформації, яку здійснює комуністична партія, і замовчування фактів здійснених нею переслідувань, докази можуть бути легко приховані й знищені. Отже, розпізнати фальсифікацію часто важче, ніж виявити правду.

Загальновідомо, що, почувши повідомлення про пожежу в період посушливого літа, перше, що зробить будь-яка розсудлива людина, – згасить вогонь, а не чекатиме, коли вогонь розгориться в повну силу.

Аналогічно, коли свідчення жорстокого переслідування Фалуньгун були вже широко розкриті, звістка про "видалення органів у живих ув’язнених" прозвучала, як сигнал пожежної тривоги. Люди, які хочуть або підтвердити, або спростувати цей факт, повинні негайно об’єднати свої зусилля і закликати КПК відкрити доступ до трудових таборів для розслідування, замість того, щоб безцільно дискутувати про це.

Не зважаючи на труднощі, пов’язані з отриманням доказів, “Велика Епоха”, не маючи іншої альтернативи, віддано публікує отриману інформацію і використовує всі можливі зусилля, щоб закликати міжнародне співтовариство почати розслідування.

В таких обставинах необхідно керуватися судовим принципом “Зміна з питання обов’язку надавати докази” (напр.: Onus of Proof – правило розподілу між учасниками громадянського процесу обов’язків обґрунтовувати наявність тих або інших фактів, обставин, істотних для вирішення справи).

В цьому випадку обвинувачений (КПК) повинен пред’явити третій, незалежній особі (Комітету проти тортур ООН, організації “Міжнародна Амністія” і позивачеві), докази того, що переслідувань не існує. Після того, як був представлений запит на розслідування, Фалуньгун може співпрацювати або забезпечувати доказами людей, що розслідують цю справу. Але обов’язок надавати докази можна вже не виконувати.

По-четверте, незалежні канадські слідчі Девід Кілгур і Девід Мейтас використовували 18 видів доказів і спростувань, щоб виявити правду про "видалення органів у живих в’язнів". Не зважаючи на це, деякі представники “інтелігенції” стверджували, що такого не може бути, незалежно від наявності доказів або спростувань.

Така лінія поведінки не відповідає принципам освіченості. Наприклад, “Велика Епоха” надала численні докази про людей, що вийшли з лав КПК, у тому числі й список імен добровольців, затриманих або побитих до смерті в континентальному Китаї за спробу розгорнути діяльність на підтримку виходу з комуністичної партії і її молодіжних організацій. "Інтелігенція", навпаки, все ще не може надати ні доказів, ні спростувань.

Особливо потрібно підкреслити те, що 12 мільйонів людей, чиї імена опубліковано на сайті ”Великої Епохи” – це люди, що вийшли з КПК і її молодіжних організацій. Існують сотні мільйонів людей в Китаї, які вступили в партію, комсомол або є юними піонерами; 12 мільйонів людей, які вийшли з цих трьох організацій, – усього лише "крапля в морі".

П’яте. Основою дій, що виконуються на захист прав людини, без сумніву, повинна бути правда (варто відмітити, що дотримання цього принципу послідовниками Фалуньгун було очевидне для всіх). Проте ми повинні також відзначити, що вся провина за порушення прав і утиск інтересів активістів лежить на злій суті КПК.

Основна причина появи в суспільстві захисників прав людини – відсутність незалежної судової системи, недостатня міра свободи слова і неспроможність відповідних організацій підтримати соціальне правосуддя, разом із диктаторством і навмисним утиском деспотичним режимом його народу. Захист прав людини не може бути успішним, якщо не вирішити проблему безпосередньо з КПК.

Відсутність єдності в боротьбі – ось чого хоче добитися КПК. Така тенденція рішуче підтримується деякими окремими особами. Роз’єднані сили не можуть протистояти деспотичному режимові, що захопив усі національні ресурси. Такі розрізнені сили були б переможені одна за одною. Отже, розрізненість у русі захисту прав людини, насправді, лише укріплює існування деспотизму.

Кращий спосіб протистояти брехні – це, звичайно ж, говорити правду. Проте ми повинні відмітити, що для брехні суспільство без свободи слова все одно, що для риби – нерестовище. Створення суспільства із свободою слова, коли можна відкрито говорити правду, приведе до знищення таємниць і брехні. В той самий час ми повинні також усвідомлювати, що, поки КПК існує, знайти свободу слова в Китаї неможливо.

Чжан Тяньлян. Велика Епоха

#img_right#У комуністичних країнах дуже складно відрізнити істину від брехні. На це інколи витрачається багато сил. Без сумніву, комуністична партія постійно бреше, але вона також невпинно змушує й інших брехати. Кожен каже одне, а робить – інше.

Після стількох років впливу на свідомість людей брехнею, більшість людей не вірять навіть своїм власним словам, не кажучи вже про слова інших людей.

Інтелігенція країни, що завжди вважала, що вона йде по дорозі до істини, не змогла виступити проти репресій, щоб викрити й спробувати зупинити переслідування Фалуньгун.

По-перше, нам необхідно усвідомити, що здатність переслідуваних протистояти репресіям і зібрати докази про них не порівняти з величезними ресурсами переслідувачів і їхньою здатністю приховувати факти переслідувань і видавати заяви про відмову від практики, підписані під тортурами, як правильне рішення, але, насправді, вони [що підписали] стають на сторону зла.

Наприклад, жінка, ризикуючи бути зґвалтованою злочинцем, кличе на допомогу: "Будь ласка, врятуйте мене!" У такій ситуації, чи повинен інтелігент спокійно залишатися осторонь і заявляти: "Згідно з моїм спостереженням, злочинець має намір лише зґвалтувати жінку, а не убити. Я категорично проти такого перебільшення. Як інтелігентна людина, що не приймає брехні, я не можу погодитися з тим, що навіть під загрозою зґвалтування вона має право на брехню". У такій ситуації спроба запобігти злочинові повинна стати пріоритетним завданням.

По-друге, у процесі викриття переслідувань послідовників Фалуньгун завжди серйозно підходили до питання пошуку доказів, хоча деколи зібрати докази буває досить непросто. На сайті ”Прозріла Мудрість”, був опублікований список імен близько 3 000 послідовників Фалуньгун, загиблих у результаті переслідувань. Більше 90% жертв знають імена й адреси злочинців, а також їх співучасників.

Опублікованої інформації досить для того, щоб привернути увагу і здобути сприяння міжнародного співтовариства для припинення переслідування. Фалуньгун не потребує сенсації для того, щоб привернути увагу міжнародного співтовариства, тому що такі дії суперечать одному з трьох основних принципів Фалуньгун – Істині.

Ми впродовж багатьох років спостерігаємо, як послідовники Фалуньгун завжди наполягали і наполягають на мирному й розумному роз’ясненні правди, оскільки вони приймають Істину, Доброту, Терпіння не тільки за основу вдосконалення, але і як спрямовуючі принципи їхньої діяльності, направлені проти переслідувань. Використовувані ними методи відповідають принципам їх удосконалення.

По-третє, після того, як переслідування Фалуньгун було розкрите, не зважаючи на те, що деякі люди до цієї пори ставляться до цього скептично, вони не можуть з упевненістю сказати, що цього переслідування не існує, не провівши відповідного розслідування. Проте при існуючій жорсткій цензурі інформації, яку здійснює комуністична партія, і замовчування фактів здійснених нею переслідувань, докази можуть бути легко приховані й знищені. Отже, розпізнати фальсифікацію часто важче, ніж виявити правду.

Загальновідомо, що, почувши повідомлення про пожежу в період посушливого літа, перше, що зробить будь-яка розсудлива людина, – згасить вогонь, а не чекатиме, коли вогонь розгориться в повну силу.

Аналогічно, коли свідчення жорстокого переслідування Фалуньгун були вже широко розкриті, звістка про "видалення органів у живих ув’язнених" прозвучала, як сигнал пожежної тривоги. Люди, які хочуть або підтвердити, або спростувати цей факт, повинні негайно об’єднати свої зусилля і закликати КПК відкрити доступ до трудових таборів для розслідування, замість того, щоб безцільно дискутувати про це.

Не зважаючи на труднощі, пов’язані з отриманням доказів, “Велика Епоха”, не маючи іншої альтернативи, віддано публікує отриману інформацію і використовує всі можливі зусилля, щоб закликати міжнародне співтовариство почати розслідування.

В таких обставинах необхідно керуватися судовим принципом “Зміна з питання обов’язку надавати докази” (напр.: Onus of Proof – правило розподілу між учасниками громадянського процесу обов’язків обґрунтовувати наявність тих або інших фактів, обставин, істотних для вирішення справи).

В цьому випадку обвинувачений (КПК) повинен пред’явити третій, незалежній особі (Комітету проти тортур ООН, організації “Міжнародна Амністія” і позивачеві), докази того, що переслідувань не існує. Після того, як був представлений запит на розслідування, Фалуньгун може співпрацювати або забезпечувати доказами людей, що розслідують цю справу. Але обов’язок надавати докази можна вже не виконувати.

По-четверте, незалежні канадські слідчі Девід Кілгур і Девід Мейтас використовували 18 видів доказів і спростувань, щоб виявити правду про "видалення органів у живих в’язнів". Не зважаючи на це, деякі представники “інтелігенції” стверджували, що такого не може бути, незалежно від наявності доказів або спростувань.

Така лінія поведінки не відповідає принципам освіченості. Наприклад, “Велика Епоха” надала численні докази про людей, що вийшли з лав КПК, у тому числі й список імен добровольців, затриманих або побитих до смерті в континентальному Китаї за спробу розгорнути діяльність на підтримку виходу з комуністичної партії і її молодіжних організацій. "Інтелігенція", навпаки, все ще не може надати ні доказів, ні спростувань.

Особливо потрібно підкреслити те, що 12 мільйонів людей, чиї імена опубліковано на сайті ”Великої Епохи” – це люди, що вийшли з КПК і її молодіжних організацій. Існують сотні мільйонів людей в Китаї, які вступили в партію, комсомол або є юними піонерами; 12 мільйонів людей, які вийшли з цих трьох організацій, – усього лише "крапля в морі".

П’яте. Основою дій, що виконуються на захист прав людини, без сумніву, повинна бути правда (варто відмітити, що дотримання цього принципу послідовниками Фалуньгун було очевидне для всіх). Проте ми повинні також відзначити, що вся провина за порушення прав і утиск інтересів активістів лежить на злій суті КПК.

Основна причина появи в суспільстві захисників прав людини – відсутність незалежної судової системи, недостатня міра свободи слова і неспроможність відповідних організацій підтримати соціальне правосуддя, разом із диктаторством і навмисним утиском деспотичним режимом його народу. Захист прав людини не може бути успішним, якщо не вирішити проблему безпосередньо з КПК.

Відсутність єдності в боротьбі – ось чого хоче добитися КПК. Така тенденція рішуче підтримується деякими окремими особами. Роз’єднані сили не можуть протистояти деспотичному режимові, що захопив усі національні ресурси. Такі розрізнені сили були б переможені одна за одною. Отже, розрізненість у русі захисту прав людини, насправді, лише укріплює існування деспотизму.

Кращий спосіб протистояти брехні – це, звичайно ж, говорити правду. Проте ми повинні відмітити, що для брехні суспільство без свободи слова все одно, що для риби – нерестовище. Створення суспільства із свободою слова, коли можна відкрито говорити правду, приведе до знищення таємниць і брехні. В той самий час ми повинні також усвідомлювати, що, поки КПК існує, знайти свободу слова в Китаї неможливо.

Чжан Тяньлян. Велика Епоха

Ріст картоплі поділяється на кілька періодів: перший – період росту бадилля і цвітіння, другий – зріст коренеплоду (безпосередньо картоплі), третій – в’янення бадилля (в період в’янення бадилля всі соки йдуть у коренеплід) і … І про останній етап росту коренеплоду практично ніхто не знає. Виявляється, картопля росте ще після в’янення бадилля, якщо його зрізати!

#img_left#Тому більшість садівників-городників викопують картоплю відразу після її в’янення. Виходячи з правил вирощування картоплі, рекомендуємо зрізати бадилля після його в’янення, оскільки воно забирає сили бульб і заважає їм рости далі (бульбам потрібне бадилля лише в початковий період росту).

Зрізане бадилля потрібно прибрати з ділянки і спалити, щоб не було середовища для розвитку й розповсюдження паразитів на ділянці. Картоплю слід залишити в землі до перших заморозків. Потім викопати. Картопля велика, загартована, здорова, не гниє і добре витримує зберігання. За цим методом спробували зібрати урожай у районі Шереметьєво.

У попередні роки з цієї ділянки збирали стільки ж, скільки садили. Експериментувати вирішили на кількох рядках. З усієї ділянки зібрали урожай як завжди, а ці рядки залишили, прибрали бадилля. Після перших заморозків із цих рядків зібрали такий самий урожай, як із усієї ділянки в цілому.

Михайло Єрьомін. Велика Епоха

Ріст картоплі поділяється на кілька періодів: перший – період росту бадилля і цвітіння, другий – зріст коренеплоду (безпосередньо картоплі), третій – в’янення бадилля (в період в’янення бадилля всі соки йдуть у коренеплід) і … І про останній етап росту коренеплоду практично ніхто не знає. Виявляється, картопля росте ще після в’янення бадилля, якщо його зрізати!

#img_left#Тому більшість садівників-городників викопують картоплю відразу після її в’янення. Виходячи з правил вирощування картоплі, рекомендуємо зрізати бадилля після його в’янення, оскільки воно забирає сили бульб і заважає їм рости далі (бульбам потрібне бадилля лише в початковий період росту).

Зрізане бадилля потрібно прибрати з ділянки і спалити, щоб не було середовища для розвитку й розповсюдження паразитів на ділянці. Картоплю слід залишити в землі до перших заморозків. Потім викопати. Картопля велика, загартована, здорова, не гниє і добре витримує зберігання. За цим методом спробували зібрати урожай у районі Шереметьєво.

У попередні роки з цієї ділянки збирали стільки ж, скільки садили. Експериментувати вирішили на кількох рядках. З усієї ділянки зібрали урожай як завжди, а ці рядки залишили, прибрали бадилля. Після перших заморозків із цих рядків зібрали такий самий урожай, як із усієї ділянки в цілому.

Михайло Єрьомін. Велика Епоха