antonprima.pro

Blog

  • Наймолодший бізнесмен Китаю засуджений на довічне ув’язнення за шахрайство

    Наймолодший бізнесмен Китаю засуджений на довічне ув’язнення за шахрайство

    #img_right#1 грудня Народний суд міста Суйнін визнав Чжоу Іміна винним у фінансових махінаціях, згідно з повідомленням "Southern Weekly". Чжоу був головним акціонером компанії "Sichuan Mingxing Electric" і головою корпорації "Shenzhen Minglun Group Ltd". Суд засудив його до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

    Чжоу Імін заснував фірму "Group Minglun" 31 грудня 2002 року. У березні 2003 року у віці 29 років, викупивши 29% акцій компанії "Sichuan Mingxing Electric", він став головним її акціонером. Минулого року 31-річний Чжоу, володіючи активами, оціненими в 980 млн. юанів (приблизно $125 млн.), не тільки зайняв 207 місце в списку найбагатших людей Китаю, згідно з повідомленням "Forbes Magazine", але і виявився наймолодшим підприємцем в цьому списку.

    "Mingxing Electric" є головним постачальником води, електрики і газу для 3,8 млн. мешканців міста Суйнін провінції Сичуань. У серпні 2002 року Чжоу Імін дізнався, що "Mingxing" продає 29% своїх акцій, які належать державі, просячи за них 380 млн. юанів ($48,6 млн.). У той час "Mingxing" мала оборот в 100 млн. юанів ($12,8 млн.) і у неї не було ніяких боргів.

    Щоб придбати акції, Чжоу Імін зробив серію фальшивих закупівель і підроблених звітів про активи для установи "Minglun Group". Він купив компанію в Шеньчжені за 100 000 юанів ($12,78 млн.) і неодноразово вкладав у неї по 80 млн. юанів ($10,2 млн.), користуючись позиками банку, щоб збільшити зареєстрований капітал до 300 млн. юанів ($38,34 млн.) в головній компанії і в семи її дочірніх філіях. Чжоу Імін також купив фальшиві аудиторські звіти за 2001 і 2002 роки у місцевої фірми, щоб показати, що чиста сума активів складає 1,2 млрд юанів ($153 млн.). Фактично, в 2002 році фіктивна "Minglun Group" навіть повністю не пройшла реєстрацію. До придбання "Mingxing Electric" в березні 2003 року "Minglun Group" мала борг у розмірі 70 млн. юанів ($8,94 млн.).

    За законами Китаю, банк не може дати позику для покупки вищеназваних компаній. Проте Чжоу вмудрився зібрати 380 млн. юанів для покупки "Mingxing Electric", використовуючи позики трьох банків. Завдяки пораді управляючого банком, Чжоу зумів уникнути контролю, використовуючи короткостроковий кредит до основного фінансування під приводом оборотного капіталу.

    Як володар контрольного пакету акцій "Mingxing Electric" Чжоу Імін став її головою. З червня 2003 року до листопада 2005 року, прикриваючись іноземними інвестиціями, капітал "Mingxing Electric" був переміщений в "Minglun Group" та інші приватні компанії Чжоу Іміня за допомогою декількох членів ради керівників "Minglun Group". У торговій та підприємницькій реєстрації ці компанії не показували ніякого зв’язку з Чжоу. Проте було понад 10 приватних підставних компаній, що належать йому. Розслідування виявило, що Чжоу та його спільники незаконно "викачали" з "Mingxing Electric" понад 460 млн. юанів ($58,79 млн.) і понад 10,7 млн. доларів США.

    Чжоу є першим членом ради керівників великої компанії, якого засудили до довічного ув’язнення за фінансові махінації.

    Версія англійською The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Тайвань подає гарний приклад усім демократичним країнам

    Тайвань подає гарний приклад усім демократичним країнам

    Згідно з повідомленням зарубіжного китайського сайту Босюнь від 27 листопада, Цзя Цзя – чиновник з провінції Шаньси, який втік з Китаю і до недавнього часу залишався в Таїланді, був запрошений урядом Тайваню і вже прибув до цієї країни. Кореспондент «Великої Епохи» взяв інтерв’ю у його сина Цзя До, який підтвердив прибуття свого батька до Тайваню для тимчасового перебування. Цзя До вдячний тайваньському уряду, він говорить, що Тайвань подає хороший приклад всім демократичним країнам.

    #img_left#24 листопада закінчувався термін дії візи в Таїланді для Цзя Цзя, колишнього генерального секретаря асоціації технологів і експертів провінції Шаньсі. Протягом всього періоду перебування в Таїланді йому не давали відповіді з місцевого відділення ООН, куди він звернувся із заявою про надання йому політичного притулку. Завдяки уряду Тайваню, Цзя Цзя зумів уникнути депортації до Китаю в зв’язку із закінченням терміну дії візи. Він і його син виражають подяку тайванській владі. Цзя Цзя сподівається, що одна із західних країн найближчим часом надасть йому політичний притулок.

    Цзя До говорить, що його батько вже вийшов з піонерської організації Китаю під своїм справжнім ім’ям 2 дні тому, а він сам написав заяву про вихід місяць тому.

    "Будьте прикладом для демократичних країн"

    Після невдалої спроби Цзя Цзя отримати в Таїланді політичний притулок, через місяць після його депортації з Тайваню, він знову прибуває до цієї країни. Його син вважає, що така подія дуже значна. Оскільки уряд Тайваню, який спочатку депортував його батька, а потім дозволив знову йому приїхати, подає чудовий приклад для всіх демократичних країн. Така благополучна розв’язка цієї драматичної ситуації створює хороший стимул для демократичного руху в континентальному Китаї.

    Цзя До повідомив, що ця новина про батька з’явилася 26 листопада на одному з тайванських інтернет-форумів. Виявилось, що  багато людей уважно стежать за становищем Цзя Цзя і часто обговорюють його ситуацію. Деякі, дізнавшись, що син Цзя Цзя теж був присутній на форумі, навіть просили сина розповісти про батька.

    Цзя До підкреслює: "Співчуття багато – це дуже хороша новина, уряд Тайваню вчинив правильно!".

    "Шлях до демократії для Китаю – це розпад КПК"

    Цзя До думає, що на Китай скоро чекають величезні історичні зміни. Подія з Цзя Цзя сьогодні лихоманить весь Китай, хвиля виходів з КПК все зростає, наближаючи Китай до демократії.

    Він вважає, що для китайської демократії розпад КПК – це найважливіший історичний досвід. В майбутньому Китаю необхідно прагнути стати Федерацією демократичних республік.

    Цзя Цзя заявив про вихід з комуністичної організації

    Цзя До говорить, що в душі його батько вже давно не вважав себе членом піонерської організації. Проте перебуваючи за межами Китаю, він в процесі спілкування з працівниками Центру виходу з КПК дізнався, що необхідно зробити офіційну заяву, щоб стерти «тавро звіра». Він відчув, що це знак зверху і врешті-решт вирішив офіційно вийти з комуністичної організації Китаю.

    Нижче наводиться текст заяви Цзя Цзя про вихід з піонерів:

    Заява Цзя Цзя

    У дитинстві, коли я навчався в школі №90 на вул. Ласадао, м. Тяньзцинь, я вступив до Молодіжної організації піонерів КПК. Зараз я твердо заявляю про свій вихід із неї. За допомогою подібних заяв закликаю всіх членів компартії вийти з КПК та її дочірніх організацій під своїми справжніми іменами і позбутися контролю злого духу КПК. Не будьте спільниками, бездумними інструментами або "козлами відпущення" компартії Китаю.

    Оскільки я колишній чиновник Китаю і мав справу з високопоставленими співробітниками КПК, в моєму мисленні досі зберігалася злісна культура компартії. Сьогодні я відрікаюся від свого комуністичного мислення і закликаю громадян Китаю усунути партійну культуру в собі, відгородитися від КПК. Не піддавайтеся обману компартії, не підкоряйтеся її наказам. Необхідно ізолювати центральний комітет КПК, щоб примусити його віддати владу назад народу. Тоді компартія зникне зі сцени історії, і в Китаї нарешті наступить демократія.

    Заявник: Цзя Цзя

    Інтао У. Велика Епоха
  • Тайвань подає гарний приклад усім демократичним країнам

    Тайвань подає гарний приклад усім демократичним країнам

    Згідно з повідомленням зарубіжного китайського сайту Босюнь від 27 листопада, Цзя Цзя – чиновник з провінції Шаньси, який втік з Китаю і до недавнього часу залишався в Таїланді, був запрошений урядом Тайваню і вже прибув до цієї країни. Кореспондент «Великої Епохи» взяв інтерв’ю у його сина Цзя До, який підтвердив прибуття свого батька до Тайваню для тимчасового перебування. Цзя До вдячний тайваньському уряду, він говорить, що Тайвань подає хороший приклад всім демократичним країнам.

    #img_left#24 листопада закінчувався термін дії візи в Таїланді для Цзя Цзя, колишнього генерального секретаря асоціації технологів і експертів провінції Шаньсі. Протягом всього періоду перебування в Таїланді йому не давали відповіді з місцевого відділення ООН, куди він звернувся із заявою про надання йому політичного притулку. Завдяки уряду Тайваню, Цзя Цзя зумів уникнути депортації до Китаю в зв’язку із закінченням терміну дії візи. Він і його син виражають подяку тайванській владі. Цзя Цзя сподівається, що одна із західних країн найближчим часом надасть йому політичний притулок.

    Цзя До говорить, що його батько вже вийшов з піонерської організації Китаю під своїм справжнім ім’ям 2 дні тому, а він сам написав заяву про вихід місяць тому.

    "Будьте прикладом для демократичних країн"

    Після невдалої спроби Цзя Цзя отримати в Таїланді політичний притулок, через місяць після його депортації з Тайваню, він знову прибуває до цієї країни. Його син вважає, що така подія дуже значна. Оскільки уряд Тайваню, який спочатку депортував його батька, а потім дозволив знову йому приїхати, подає чудовий приклад для всіх демократичних країн. Така благополучна розв’язка цієї драматичної ситуації створює хороший стимул для демократичного руху в континентальному Китаї.

    Цзя До повідомив, що ця новина про батька з’явилася 26 листопада на одному з тайванських інтернет-форумів. Виявилось, що  багато людей уважно стежать за становищем Цзя Цзя і часто обговорюють його ситуацію. Деякі, дізнавшись, що син Цзя Цзя теж був присутній на форумі, навіть просили сина розповісти про батька.

    Цзя До підкреслює: "Співчуття багато – це дуже хороша новина, уряд Тайваню вчинив правильно!".

    "Шлях до демократії для Китаю – це розпад КПК"

    Цзя До думає, що на Китай скоро чекають величезні історичні зміни. Подія з Цзя Цзя сьогодні лихоманить весь Китай, хвиля виходів з КПК все зростає, наближаючи Китай до демократії.

    Він вважає, що для китайської демократії розпад КПК – це найважливіший історичний досвід. В майбутньому Китаю необхідно прагнути стати Федерацією демократичних республік.

    Цзя Цзя заявив про вихід з комуністичної організації

    Цзя До говорить, що в душі його батько вже давно не вважав себе членом піонерської організації. Проте перебуваючи за межами Китаю, він в процесі спілкування з працівниками Центру виходу з КПК дізнався, що необхідно зробити офіційну заяву, щоб стерти «тавро звіра». Він відчув, що це знак зверху і врешті-решт вирішив офіційно вийти з комуністичної організації Китаю.

    Нижче наводиться текст заяви Цзя Цзя про вихід з піонерів:

    Заява Цзя Цзя

    У дитинстві, коли я навчався в школі №90 на вул. Ласадао, м. Тяньзцинь, я вступив до Молодіжної організації піонерів КПК. Зараз я твердо заявляю про свій вихід із неї. За допомогою подібних заяв закликаю всіх членів компартії вийти з КПК та її дочірніх організацій під своїми справжніми іменами і позбутися контролю злого духу КПК. Не будьте спільниками, бездумними інструментами або "козлами відпущення" компартії Китаю.

    Оскільки я колишній чиновник Китаю і мав справу з високопоставленими співробітниками КПК, в моєму мисленні досі зберігалася злісна культура компартії. Сьогодні я відрікаюся від свого комуністичного мислення і закликаю громадян Китаю усунути партійну культуру в собі, відгородитися від КПК. Не піддавайтеся обману компартії, не підкоряйтеся її наказам. Необхідно ізолювати центральний комітет КПК, щоб примусити його віддати владу назад народу. Тоді компартія зникне зі сцени історії, і в Китаї нарешті наступить демократія.

    Заявник: Цзя Цзя

    Інтао У. Велика Епоха
  • Чи не стало життя надто серйозним?

    Чи не стало життя надто серйозним?

    Справа в мені або, схоже, що все стало набагато серйознішим і складнішим, ніж було раніше.

    #img_right#Все в світі відбувається в швидкому темпі й може здатися, що це життя керує вами, а не ви керуєте життям. Час біжить так швидко; дні і тижні йдуть один за одним, і ви не помічаєте, що вже пройшов ще один рік, а ви не встигли перевести подих! Проте, чи можете ви що-небудь зробити, щоб змінити такий стан речей?

    Врешті-решт, як могло статися так, що за наявності сучасних технологій і досягнень в різних галузях, які повинні допомагати нам економити час, спрощувати нам життя і робити його менш напруженим, у багатьох із нас, схоже, ніколи не вистачає часу зайнятися досягненням своєї мети і здійснити свої мрії? Або навіть на те, щоб приємно провести час зі своїми друзями і близькими?

    Поміркуйте над цим трохи, адже в цьому немає сенсу! Ми живемо в світі, де практично все, що ми раніше робили вручну, робить машина. Ви можете подумати, що це економить наш час, щоб ми могли зайнятися тим, що нам подобається, але чи відбувається так насправді?

    В цілому, схоже, ми стали працювати більше та довше, щоб іти в ногу з вимогами сучасного світу. Через це саме життя може відійти на задній план, озирніться як слід навколо, мені здається, що ми всі дуже зайняті роботою, щоб жити!

    Коли і чому ця проблема стала настільки серйозною?

    Здійснюйте свої мрії

    У чому ж, врешті-решт, полягає мета нашої суєти? Якщо наші дні заповнені роботою, напругою і неспокоєм, скільки ж місця залишається на те, щоб любити і віддавати; щоб плакати, сміятися і насолоджуватися проведенням часу в компанії друзів; щоб обмінюватися ідеями і відкривати нове; щоб досягати мети, розчаровуватися і терпіти невдачі; щоб розважатися і хвилюватися, щоб передчувати задоволення, мріяти і здійснювати ці мрії.

    Куди поділися усі ці відчуття і задоволення життя?

    Деякі стверджують, що з віком людина повинна неминуче ставати серйознішою і обачнішою, не ризикувати, як в молодості. Стверджують, що таке життя і таким воно повинне бути, і. в основному, життя змінює нас. Але чи так це насправді?

    Всупереч висновку деяких людей, якщо людина розважається, то це не означає, що вона  безвідповідальна, а щоб бути відповідальним, не потрібно, щоб ви стали серйозними.

    Чи дійсно люди так змінюються з віком чи такі життєві обставини, які вимагають від нас серйозної поведінки, а ми просто перестаємо мріяти, і ці мрії з часом зникають?

    Чи може бути так, що у вас досі збереглися все ті ж полум’яні бажання, важливі та цінні, але які ви повинні адаптувати до навколишнього світу?

    Існує простій спосіб знайти відповідь на це запитання.

    Перш за все, ви повинні нагадати собі, які мрії ви хотіли здійснити в своєму житті. Пригадати про те, що ви вважали дуже важливим і хотіли зробити або пережити, або змінити в цьому світі.

    Можливо, ви мріяли стати вчителем, будівельником, лікарем, дослідником, інженером або найкращим батьком для своїх дітей. Можливо, ви хотіли стати художником, піаністом, танцювати в балеті, приборкувачем левів, актором, поліцейським або машиністом потягу.

    Або мріяли побувати на сафарі, перетнути Америку, за 80 днів об’їхати навколо світу або на яхті проплисти по 7 морях і побачити 7 чудес світу. А може ви хотіли полетіти на місяць, уявляли, як подорожуєте на машині часу.

               

    Можливо, ви мріяли про будинок, оточений білою огорожею, Феррарі, обручку з великим діамантом, яхту, домашнього тигра, свою власну футбольну команду або про чарівну паличку, за допомогою якої ви змогли б виконати будь-яке своє бажання.

    Деяким, напевно, хотілося виграти Оскара або Нобелівську премію, розробити важливі ліки, стати місіонером, знайти досі невідомий різновид тварини, побити рекорд швидкості або знайти безлюдний острів, на якому зариті скарби.

    Варіанти настільки ж різноманітні, наскільки безмежні; так продовжуйте, насолоджуйтеся і самі побачите, як багато існує речей, про які ви мрієте!

    Витратьте хвилину, щоб записати те, що вам спаде на думку. Не хвилюйтеся, що деякі мрії виглядають нереалістичними або неможливими, здаються смутними або не відповідають вашому теперішньому стилю життя. Просто запишіть ваші думки якомога докладніше і додайте, чому ви хочете стати кимось або робити щось або мати якісь речі.

    А зараз, щоб відповісти на раніше поставлене питання, запитайте себе: "Хотілося б мені і зараз досягти всього того, що я перерахував, якби дозволили обставини?" Якщо вашою відповіддю буде "так", тоді ви відповіли на питання і довели, що критики не мають рації!

    Ви все ще та ж сама людина, яка пам’ятає ті речі; ви все ще дуже хочете жити повним життям; змінилися не ваші мрії, ви просто по-іншому реагуєте на світ навколо і через це ваші мрії були затьмарені або відійшли на задній план, але вони все ще існують!

    Життя стало як важка робота і через цю важку щоденну роботу ми погоджуємося на менше, в порівнянні з тим, на що ми сподівалися раніше.

    Пригадайте той час, коли ви досягли якоїсь мети, зробили те, що мали намір зробити. Після того, як ви подолали всі перешкоди і здійснили це, пам’ятаєте, які відчуття у вас були?

    Адже ці досягнення починалися з бажання, з мрії, з поставленої мети, з ухвалення рішення, чи неправда? Ніхто вас не примушував – саме ваші уява та рішучість привели до успіху. У цьому процесі вам, звичайно, можливо, хтось допоміг, але все почалося завдяки вашому рішенню і діям по здійсненню цього.

    Ніколи не пізно повернутися до досягнення вашої мети; вам не потрібні гроші або влада, становище або наявність обставин, в яких можливе народження мрії і натхнення. Потрібна тільки ваша уява. До того як ви здійсните ваші мрії, ви повинні знати, в чому вони полягають, намалювати їх у своїй уяві та не дати їм померти!

    Тримайтеся за свої мрії: це – ваші мрії і вони повинні здійснюватися за вашим бажанням. Не забувайте про них, не дайте їм померти, адже ніколи не знаєш, наскільки успішно їх можна реалізувати!

    Сара Лейк, Велика Епоха
  • Чи не стало життя надто серйозним?

    Чи не стало життя надто серйозним?

    Справа в мені або, схоже, що все стало набагато серйознішим і складнішим, ніж було раніше.

    #img_right#Все в світі відбувається в швидкому темпі й може здатися, що це життя керує вами, а не ви керуєте життям. Час біжить так швидко; дні і тижні йдуть один за одним, і ви не помічаєте, що вже пройшов ще один рік, а ви не встигли перевести подих! Проте, чи можете ви що-небудь зробити, щоб змінити такий стан речей?

    Врешті-решт, як могло статися так, що за наявності сучасних технологій і досягнень в різних галузях, які повинні допомагати нам економити час, спрощувати нам життя і робити його менш напруженим, у багатьох із нас, схоже, ніколи не вистачає часу зайнятися досягненням своєї мети і здійснити свої мрії? Або навіть на те, щоб приємно провести час зі своїми друзями і близькими?

    Поміркуйте над цим трохи, адже в цьому немає сенсу! Ми живемо в світі, де практично все, що ми раніше робили вручну, робить машина. Ви можете подумати, що це економить наш час, щоб ми могли зайнятися тим, що нам подобається, але чи відбувається так насправді?

    В цілому, схоже, ми стали працювати більше та довше, щоб іти в ногу з вимогами сучасного світу. Через це саме життя може відійти на задній план, озирніться як слід навколо, мені здається, що ми всі дуже зайняті роботою, щоб жити!

    Коли і чому ця проблема стала настільки серйозною?

    Здійснюйте свої мрії

    У чому ж, врешті-решт, полягає мета нашої суєти? Якщо наші дні заповнені роботою, напругою і неспокоєм, скільки ж місця залишається на те, щоб любити і віддавати; щоб плакати, сміятися і насолоджуватися проведенням часу в компанії друзів; щоб обмінюватися ідеями і відкривати нове; щоб досягати мети, розчаровуватися і терпіти невдачі; щоб розважатися і хвилюватися, щоб передчувати задоволення, мріяти і здійснювати ці мрії.

    Куди поділися усі ці відчуття і задоволення життя?

    Деякі стверджують, що з віком людина повинна неминуче ставати серйознішою і обачнішою, не ризикувати, як в молодості. Стверджують, що таке життя і таким воно повинне бути, і. в основному, життя змінює нас. Але чи так це насправді?

    Всупереч висновку деяких людей, якщо людина розважається, то це не означає, що вона  безвідповідальна, а щоб бути відповідальним, не потрібно, щоб ви стали серйозними.

    Чи дійсно люди так змінюються з віком чи такі життєві обставини, які вимагають від нас серйозної поведінки, а ми просто перестаємо мріяти, і ці мрії з часом зникають?

    Чи може бути так, що у вас досі збереглися все ті ж полум’яні бажання, важливі та цінні, але які ви повинні адаптувати до навколишнього світу?

    Існує простій спосіб знайти відповідь на це запитання.

    Перш за все, ви повинні нагадати собі, які мрії ви хотіли здійснити в своєму житті. Пригадати про те, що ви вважали дуже важливим і хотіли зробити або пережити, або змінити в цьому світі.

    Можливо, ви мріяли стати вчителем, будівельником, лікарем, дослідником, інженером або найкращим батьком для своїх дітей. Можливо, ви хотіли стати художником, піаністом, танцювати в балеті, приборкувачем левів, актором, поліцейським або машиністом потягу.

    Або мріяли побувати на сафарі, перетнути Америку, за 80 днів об’їхати навколо світу або на яхті проплисти по 7 морях і побачити 7 чудес світу. А може ви хотіли полетіти на місяць, уявляли, як подорожуєте на машині часу.

               

    Можливо, ви мріяли про будинок, оточений білою огорожею, Феррарі, обручку з великим діамантом, яхту, домашнього тигра, свою власну футбольну команду або про чарівну паличку, за допомогою якої ви змогли б виконати будь-яке своє бажання.

    Деяким, напевно, хотілося виграти Оскара або Нобелівську премію, розробити важливі ліки, стати місіонером, знайти досі невідомий різновид тварини, побити рекорд швидкості або знайти безлюдний острів, на якому зариті скарби.

    Варіанти настільки ж різноманітні, наскільки безмежні; так продовжуйте, насолоджуйтеся і самі побачите, як багато існує речей, про які ви мрієте!

    Витратьте хвилину, щоб записати те, що вам спаде на думку. Не хвилюйтеся, що деякі мрії виглядають нереалістичними або неможливими, здаються смутними або не відповідають вашому теперішньому стилю життя. Просто запишіть ваші думки якомога докладніше і додайте, чому ви хочете стати кимось або робити щось або мати якісь речі.

    А зараз, щоб відповісти на раніше поставлене питання, запитайте себе: "Хотілося б мені і зараз досягти всього того, що я перерахував, якби дозволили обставини?" Якщо вашою відповіддю буде "так", тоді ви відповіли на питання і довели, що критики не мають рації!

    Ви все ще та ж сама людина, яка пам’ятає ті речі; ви все ще дуже хочете жити повним життям; змінилися не ваші мрії, ви просто по-іншому реагуєте на світ навколо і через це ваші мрії були затьмарені або відійшли на задній план, але вони все ще існують!

    Життя стало як важка робота і через цю важку щоденну роботу ми погоджуємося на менше, в порівнянні з тим, на що ми сподівалися раніше.

    Пригадайте той час, коли ви досягли якоїсь мети, зробили те, що мали намір зробити. Після того, як ви подолали всі перешкоди і здійснили це, пам’ятаєте, які відчуття у вас були?

    Адже ці досягнення починалися з бажання, з мрії, з поставленої мети, з ухвалення рішення, чи неправда? Ніхто вас не примушував – саме ваші уява та рішучість привели до успіху. У цьому процесі вам, звичайно, можливо, хтось допоміг, але все почалося завдяки вашому рішенню і діям по здійсненню цього.

    Ніколи не пізно повернутися до досягнення вашої мети; вам не потрібні гроші або влада, становище або наявність обставин, в яких можливе народження мрії і натхнення. Потрібна тільки ваша уява. До того як ви здійсните ваші мрії, ви повинні знати, в чому вони полягають, намалювати їх у своїй уяві та не дати їм померти!

    Тримайтеся за свої мрії: це – ваші мрії і вони повинні здійснюватися за вашим бажанням. Не забувайте про них, не дайте їм померти, адже ніколи не знаєш, наскільки успішно їх можна реалізувати!

    Сара Лейк, Велика Епоха
  • Життя без рослинного білка

    Життя без рослинного білка

    #img_left_nostream#Сильний головний біль, діарея, здуття живота, депресія та повна знемога. Ще три роки тому гастроентерологи не могли поставити діагноз людям з такими скаргами.

    Потім чоловік на ім‘я Том Хол з Чикаго, за допомогою дієтолога, сів на жорстку дієту, щоб визначити, які саме продукти є причиною його нездужання.

    Після декількох місяців спостережень реакції організму на стандартні алергени, Хол виявив, що саме викликає захворювання. Після того, як він виключив певні види злаків із свого раціону, вищеперелічені симптоми хвороби зникли.

    Тоді як у мільйонів американців злаки, що містять білок глютеїн (пшениця, жито, ячмінь), викликають алергічну реакцію, у меншої, але досить великої частини населення ці продукти викликають серйозне захворювання – глютеїнову хворобу – аутоіммунну реакцію на цей білок, що руйнує тонкий кишечник. Пану Холу поставили діагноз глютеїнової хвороби, відомої як Dermatitis Herpetiformis, за якої до проблем шлунково-кишкового тракту додаються ще й шкірні висипи.

    За даними найбільшої некомерційної організації з підтримки хворих глютеїновою хворобою, ця хвороба є спадковим захворюванням, яким страждає кожен 133-й американець, переважно білої раси. Для з‘ясування того, чи передає хворий недугу по спадку, потрібна процедура дуоденальної біопсії (взяття шматочка тканини із стінки дванадцятипалої кишки). Проте у багатьох людей симптоми глютеїнової хвороби не проявляються до певного віку, лише тоді вони і дізнаються про необхідність обмежень вживання продуктів із злаків.

    На сьогоднішній момент ще не визначені чинники, які викликають появу вищеперелічених симптомів, але деякі лікарі вважають, що надмірне вживання деяких ліків, незахищеність від вірусів, вагітність або навіть стресова ситуація можуть привести до загострення реакції на рослинний білок. В результаті, глютеїн, що міститься в зерні хлібних злаків, стає отруйним для тих, хто страждає на глютеїнову хворобу. Симптоми зменшуються лише тоді, коли людина повністю відмовляється від таких продуктів. Виключаючи зі свого раціону їжу, яка викликає симптоми хвороби, Хол став одужувати, але тепер він зіткнувся з іншою проблемою: як визначити ті продукти, якими він може харчуватися.

    "Я думаю, що в дієті більшості американців важливе місце займає пшениця та різні продукти, вироблені з неї. Вони просто не думають, що коли-небудь можуть захворіти через пшеницю, – говорить Хол. – Є така приказка "Сидіти на хлібові та воді"…, так от я  так не виживу".

    Тоді як бублики, печиво і пластівці – явні вороги людей, чутливих до рослинного білка, безліч товарів, що продаються в будь-якому продуктовому магазині, можуть викликати небажану реакцію організму. Такі продукти, як соєвий соус, лакричні цукерки, деякий трав’яний чай і навіть деякі види морозива можуть іноді містити в собі рослинний білок. Для хворих глютеїновою хворобою багато що з цих продуктів, може виявитися небезпечним.

    "Коли мені вперше поставили діагноз "глютеїнова хвороба", я досить сильно залежав від продуктів, які входять в список тих, що "нібито не містять рослинного білка", – розповідає Хол. – Для своєї безпеки я зв’язався з виробниками продуктів по електронній пошті та за телефоном, щоб дізнатися, чи дійсно їх продукція не містить рослинного білка".

    Багато людей, які так само як і Том страждають на глютеїнову хворобу, змушені дуже ретельно вибирати продукти, які їм можна вживати в їжу без ризику для здоров’я.  Зараз, коли суспільство стає все більш обізнаним про цю проблему, на ринку з’являються все більше компаній, що пропонують продукцію, яка не містить рослинного білка.

    Версія англійською: The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Життя без рослинного білка

    Життя без рослинного білка

    #img_left_nostream#Сильний головний біль, діарея, здуття живота, депресія та повна знемога. Ще три роки тому гастроентерологи не могли поставити діагноз людям з такими скаргами.

    Потім чоловік на ім‘я Том Хол з Чикаго, за допомогою дієтолога, сів на жорстку дієту, щоб визначити, які саме продукти є причиною його нездужання.

    Після декількох місяців спостережень реакції організму на стандартні алергени, Хол виявив, що саме викликає захворювання. Після того, як він виключив певні види злаків із свого раціону, вищеперелічені симптоми хвороби зникли.

    Тоді як у мільйонів американців злаки, що містять білок глютеїн (пшениця, жито, ячмінь), викликають алергічну реакцію, у меншої, але досить великої частини населення ці продукти викликають серйозне захворювання – глютеїнову хворобу – аутоіммунну реакцію на цей білок, що руйнує тонкий кишечник. Пану Холу поставили діагноз глютеїнової хвороби, відомої як Dermatitis Herpetiformis, за якої до проблем шлунково-кишкового тракту додаються ще й шкірні висипи.

    За даними найбільшої некомерційної організації з підтримки хворих глютеїновою хворобою, ця хвороба є спадковим захворюванням, яким страждає кожен 133-й американець, переважно білої раси. Для з‘ясування того, чи передає хворий недугу по спадку, потрібна процедура дуоденальної біопсії (взяття шматочка тканини із стінки дванадцятипалої кишки). Проте у багатьох людей симптоми глютеїнової хвороби не проявляються до певного віку, лише тоді вони і дізнаються про необхідність обмежень вживання продуктів із злаків.

    На сьогоднішній момент ще не визначені чинники, які викликають появу вищеперелічених симптомів, але деякі лікарі вважають, що надмірне вживання деяких ліків, незахищеність від вірусів, вагітність або навіть стресова ситуація можуть привести до загострення реакції на рослинний білок. В результаті, глютеїн, що міститься в зерні хлібних злаків, стає отруйним для тих, хто страждає на глютеїнову хворобу. Симптоми зменшуються лише тоді, коли людина повністю відмовляється від таких продуктів. Виключаючи зі свого раціону їжу, яка викликає симптоми хвороби, Хол став одужувати, але тепер він зіткнувся з іншою проблемою: як визначити ті продукти, якими він може харчуватися.

    "Я думаю, що в дієті більшості американців важливе місце займає пшениця та різні продукти, вироблені з неї. Вони просто не думають, що коли-небудь можуть захворіти через пшеницю, – говорить Хол. – Є така приказка "Сидіти на хлібові та воді"…, так от я  так не виживу".

    Тоді як бублики, печиво і пластівці – явні вороги людей, чутливих до рослинного білка, безліч товарів, що продаються в будь-якому продуктовому магазині, можуть викликати небажану реакцію організму. Такі продукти, як соєвий соус, лакричні цукерки, деякий трав’яний чай і навіть деякі види морозива можуть іноді містити в собі рослинний білок. Для хворих глютеїновою хворобою багато що з цих продуктів, може виявитися небезпечним.

    "Коли мені вперше поставили діагноз "глютеїнова хвороба", я досить сильно залежав від продуктів, які входять в список тих, що "нібито не містять рослинного білка", – розповідає Хол. – Для своєї безпеки я зв’язався з виробниками продуктів по електронній пошті та за телефоном, щоб дізнатися, чи дійсно їх продукція не містить рослинного білка".

    Багато людей, які так само як і Том страждають на глютеїнову хворобу, змушені дуже ретельно вибирати продукти, які їм можна вживати в їжу без ризику для здоров’я.  Зараз, коли суспільство стає все більш обізнаним про цю проблему, на ринку з’являються все більше компаній, що пропонують продукцію, яка не містить рослинного білка.

    Версія англійською: The Epoch Times (Велика Епоха)

  • Гаррі Поттер і орден Фенікса

    Гаррі Поттер і орден Фенікса

    #img_right#Зйомки четвертої картини «Гарі Поттер і кубок вогню» на сьогодні вже завершені, тепер за справу взялися тіньові ділки кіноіндустрії – композитори, редактори і монтажери. У цьому фільмі Гарі, який подорослішав, разом з його вірними соратниками Герміоною і Роном належить взяти участь в міжнародному чемпіонаті з Квіддічу.

    Головною проблемою для творців серіалу є те, що діти-актори постійно ростуть і фактично вже є підлітками (Деніелу в липні випонилося вже 16). Відповідно їх герої ростуть разом з ними і в нових фільмах з’являться перед глядачами емоційнішими і вразливішими людьми. У липні Джоана Роулінг повинна видати вже шосту книгу, присвячену пригодам Гарі Поттера. Деніел заявив, що чекатиме релізу нарівні з рештою дітей світу, і користуватися своїм статусом виконавця головної ролі не збирається.

    Представники порталу USA Today поспілкувалися з виконавцем ролі Гарі Поттера Деніелом Редкліффом на предмет участі останнього в зйомках п’ятої серії найпотужнішого дитячого френчайзу.

    16-річний Деніел підтвердив, що обов’язково повернеться на знімальний майданчик. Робота над фільмом «Гарі Поттер і орден Фенікса» почнеться лише наступного року, а поки що акторська бригада знаходиться на заслуженому відпочинку.

    Роль Амелії Боунс, глави відділу магічного правопорядку, виконає Сіан Томас а маловідомий актор Джейсон Бойд проявить себе в ролі Пьера Полкіса. Наступні призначення одним рядком – Річард Маклін (Мальколм), Чарльз Хьюз (молодий Червохвіст), Сьюзі Шіннер (молода Лілі Поттер), Річард Ліф (Аврор Девліш), Нік Шим (Захара Сміт).

    Також стало відомо, що в п’ятому фільмі знову з’являться Дурслеї, а Гарі Олдман веде переговори з приводу повернення в серіал в ролі Сіріуса Блека.

     
     Рік  Країна США, Великобританія
     Оригінал  Harry Potter and the Order of the Phoenix
     Режисер  Девід Йетс
     Сценарій  Дж.К. Роулінг, Майкл Голденберг
     Продюсер  Девід Барон, Девід Хейман , Том Люіс
     Оператор  Славомір Ідзяк
     Композитор  Ніколас Хупер, Джон Вільямс
     Жанр  Пригоди, сімейний, драма, фентезі
     Бюджет  $150 000 000
     Прем’єра  (світ) 11 липня 2007

     

    Від видавця:
    Гарі Поттер з нетерпінням чекає закінчення канікул і початку п’ятого навчального року в Хогвартсі. Юний чарівник як ніколи страждає від самоти, а глузування і причіпки Дурслей стали зовсім нестерпними. До того ж він упевнений, що Волан-де-Морт відродився і скоро почне діяти.
    Вас знову чекають небезпечні і захоплюючі пригоди, жорстока боротьба, вірні друзі та чарівний світ Гарі Поттера.
     
    Гарі Поттер і Орден Фенікса.
     
    Два фрагменти з роману
     
    Щось сталося із самою ніччю. Темно-синє всіяне зірками небо раптом стало повністю чорним. Весь вогонь в ньому зник – не було ні зірок, ні місяця, ні ліхтарів, які смутно світили, з обох кінців провулку. Не чутно було ні віддаленого шуму машин, ні шелестіння дерев. Замість лагідного літнього вечора – холод, що пробирає наскрізь. Їх оточувала непроглядна темрява, непроникна і безмовна, немов чиясь величезна рука накинула на весь провулок щільну крижану тканину.
     
    На долю секунди Гарі привиділося, ніби він мимоволі використовував чарівну паличку, хоч і опирався цій спокусі щосили. Але потім він схаменувся: вимкнути зірки було, звичайно, не в його владі. Він крутив головою на всі боки, намагаючись хоч що-небудь розгледіти, але пітьма оповивала очі, ніби чорна невагома вуаль.
     
    Пролунав голос переляканого на смерть Дадлі:
    – Ш-що ти р-робиш? П-перестань!
    – Та нічого я не роблю! Мовчи і не ворушися!
    – Я н-нічого не бачу! Я о-осліп! Я…
    – Мовчи, тобі говорять!
     
    Гарі стояв як укопаний, повертаючи осліплі очі то вправо, то вліво. Холоднеча була така, що він здригався всім тілом. Руки покрилися гусячою шкірою, волосся на потилиці встало дибки. Він вирячився в темряву, піднявши повіки повністю, – але без толку. Повний морок.
    Неможливо… Вони не можуть з’явитися тут, в Літтл-уїнзі… Він напружував слух. Їх спочатку повинно бути чутно, тільки потім видно…
    – Я с-скажу татові! – пхикав Дадлі. – Д-де ти? Що ти р-робиш?..
    – Заткнешся ти чи ні? – прошипів Гарі. – Я намагаюся почу…
    Він осікся, почувши саме те, чого боявся.
    Довгі, хрипкі, клекочучі вдихи і видихи. У провулку було щось крім нього і Дадлі. Тремтячого від холоду Гарі пронизав жах.
    – П-припини! Перестань це робити! Я тобі в-вріжу, чуєш?
    – Дадлі, замов…
    БУМ!
     
    Важкий кулак вдарив Гарі в скулу і збив з ніг. В очах спалахували білі іскри. Другий раз протягом години Гарі здалося, що голова розколюється навпіл, і мить потому він лежав на жорсткій землі, випустивши з руки паличку.
     
    – Ти ідіот, Дадлі! – залементував Гарі. Від болю з очей потекли сльози. Він якось піднявся на карачки і почав відчайдушно щось шукати в темряві. Йому чутно було, як Дадлі всліпу шкандибає по провулку, натикається на стіну, ледве не падає.
     
    – ДАДЛІ, ПОВЕРНИСЯ! ТИ ЙДЕШ ПРЯМО НА НЬОГО!
     
    Спотикаючись об свої ж ноги, Гарі відступав перед дементором, що наближався, розпач туманив розум.
    "Зосередитися…"
     
    З-під плаща дементора висунулися в його сторону дві сірих, слизьких, покритих струпами лапи. Вуха наповнив стрімко наростаючий шум.
    – Експекто патронум!
     
    Власний голос здався Гарі смутним і далеким. Ще одна срібляста цівка, слабкіша від попередньої. Він не може цього більше, не може примусити заклинання працювати!
     
    Усередині його голови пролунав сміх, пронизливий сміх на високій ноті… Смердюче, холодне як смерть дихання дементора вже наповнювало легені Гарі, він тонув в цьому диханні.
     
    "Подумати… про що-небудь радісне…"
    Але не було в ньому ніякої радості… Крижані пальці дементора стулялися на його горлі, пронизливий сміх ставав все голоснішим, усередині його голови звучав голос:
     
    – Поклонися своїй загибелі, Гарі… Можливо, ти навіть не відчуєш болю… Я не знаю… Я ж ніколи не вмирав…
     
    Не судилося йому побачитися з Роном і Герміоною…
    Їх обличчя промайнули у нього в мозку. Він судорожно схопив ротом повітря.
     
    – ЕКСПЕКТО ПАТРОНУМ!
     
    З вістря чарівної палички виріс величезний сріблястий олень. Його роги вдарили дементора у те місце, де в людини знаходиться серце, і відкинули назад, невагомого, як сама темрява. Олень продовжував наступати. Переможений дементор відпливав під його натиском, схожий на кажана.
     
    – ТЕПЕР СЮДИ! – крикнув Гарі оленеві і понісся по провулку, обертаючись на бігу і високо тримаючи чарівну паличку, яка світилася.
     
    – ДАДЛІ! ДАДЛІ!
     
    Пробігши з десяток кроків, він їх побачив: Дадлі лежав на землі, скорчившись і притиснувши долоні до обличчя. Над ним низько схилився другий дементор. Взявшись слизькими лапами за його зап’ястя, він поволі, майже любовно став відводити його руки. Закрита капюшоном голова опускалася до обличчя Дадлі, немов дементор хотів його поцілувати.
     
    – ОСЬ ВІН! – залементував Гарі.
     
    Повз них із сильним шумом промайнув сріблястий олень. Безоке обличчя дементора було вже в якомусь дюймі від обличчя Дадлі, коли на виручку прийшли сріблясті роги. Підкинутий в повітря дементор, як і його товариш, став відпливати і незабаром зник у пітьмі. Олень, доскакавши до кінця провулку, розплився сріблястим туманом.
     
    Знов ожили місяць, зірки і вуличні ліхтарі. По провулку подуло теплим вітерцем. У садах зашелестіли дерева, почувся звичний шум машин, що проїжджають по вулиці Магнолій. Гарі стояв як укопаний, органи чуття були вкрай напружені . Важко було відразу повернутися до нормального життя. Раптом він відчув, що футболка прилипла до тіла, – він був весь мокрий від поту.
     
    Він все ніяк не міг повірити що сталося. Дементори – тут, в Літтл-уінгинзі!
    Дадлі лежав на землі скорчений. Його трясло, він стогнав. Гарі сів навпочіпки подивитися, чи здатний Дадлі встати на ноги, і раптом почув у себе за спиною гучний тупіт. Несвідомо знову піднімаючи чарівну паличку, він різко обернувся до нового прибульця.
     
    Гарі Поттеру належить четвертий рік навчання в Школі чародійництва і чарівництва "Хогвартс". Нові заклинання, нове зілля, нові вчителі, нові предмети… Все це знайомо, і Гарі з нетерпінням чекає початку навчального року. Але на школу раптово обрушується приголомшлива новина: цього року в Хогвартсі проходитиме Турнір Трьох Чарівників, і звичайно ж, кожен хоче взяти в ньому участь…
     
     
     
  • Гаррі Поттер і орден Фенікса

    Гаррі Поттер і орден Фенікса

    #img_right#Зйомки четвертої картини «Гарі Поттер і кубок вогню» на сьогодні вже завершені, тепер за справу взялися тіньові ділки кіноіндустрії – композитори, редактори і монтажери. У цьому фільмі Гарі, який подорослішав, разом з його вірними соратниками Герміоною і Роном належить взяти участь в міжнародному чемпіонаті з Квіддічу.

    Головною проблемою для творців серіалу є те, що діти-актори постійно ростуть і фактично вже є підлітками (Деніелу в липні випонилося вже 16). Відповідно їх герої ростуть разом з ними і в нових фільмах з’являться перед глядачами емоційнішими і вразливішими людьми. У липні Джоана Роулінг повинна видати вже шосту книгу, присвячену пригодам Гарі Поттера. Деніел заявив, що чекатиме релізу нарівні з рештою дітей світу, і користуватися своїм статусом виконавця головної ролі не збирається.

    Представники порталу USA Today поспілкувалися з виконавцем ролі Гарі Поттера Деніелом Редкліффом на предмет участі останнього в зйомках п’ятої серії найпотужнішого дитячого френчайзу.

    16-річний Деніел підтвердив, що обов’язково повернеться на знімальний майданчик. Робота над фільмом «Гарі Поттер і орден Фенікса» почнеться лише наступного року, а поки що акторська бригада знаходиться на заслуженому відпочинку.

    Роль Амелії Боунс, глави відділу магічного правопорядку, виконає Сіан Томас а маловідомий актор Джейсон Бойд проявить себе в ролі Пьера Полкіса. Наступні призначення одним рядком – Річард Маклін (Мальколм), Чарльз Хьюз (молодий Червохвіст), Сьюзі Шіннер (молода Лілі Поттер), Річард Ліф (Аврор Девліш), Нік Шим (Захара Сміт).

    Також стало відомо, що в п’ятому фільмі знову з’являться Дурслеї, а Гарі Олдман веде переговори з приводу повернення в серіал в ролі Сіріуса Блека.

     
     Рік  Країна США, Великобританія
     Оригінал  Harry Potter and the Order of the Phoenix
     Режисер  Девід Йетс
     Сценарій  Дж.К. Роулінг, Майкл Голденберг
     Продюсер  Девід Барон, Девід Хейман , Том Люіс
     Оператор  Славомір Ідзяк
     Композитор  Ніколас Хупер, Джон Вільямс
     Жанр  Пригоди, сімейний, драма, фентезі
     Бюджет  $150 000 000
     Прем’єра  (світ) 11 липня 2007

     

    Від видавця:
    Гарі Поттер з нетерпінням чекає закінчення канікул і початку п’ятого навчального року в Хогвартсі. Юний чарівник як ніколи страждає від самоти, а глузування і причіпки Дурслей стали зовсім нестерпними. До того ж він упевнений, що Волан-де-Морт відродився і скоро почне діяти.
    Вас знову чекають небезпечні і захоплюючі пригоди, жорстока боротьба, вірні друзі та чарівний світ Гарі Поттера.
     
    Гарі Поттер і Орден Фенікса.
     
    Два фрагменти з роману
     
    Щось сталося із самою ніччю. Темно-синє всіяне зірками небо раптом стало повністю чорним. Весь вогонь в ньому зник – не було ні зірок, ні місяця, ні ліхтарів, які смутно світили, з обох кінців провулку. Не чутно було ні віддаленого шуму машин, ні шелестіння дерев. Замість лагідного літнього вечора – холод, що пробирає наскрізь. Їх оточувала непроглядна темрява, непроникна і безмовна, немов чиясь величезна рука накинула на весь провулок щільну крижану тканину.
     
    На долю секунди Гарі привиділося, ніби він мимоволі використовував чарівну паличку, хоч і опирався цій спокусі щосили. Але потім він схаменувся: вимкнути зірки було, звичайно, не в його владі. Він крутив головою на всі боки, намагаючись хоч що-небудь розгледіти, але пітьма оповивала очі, ніби чорна невагома вуаль.
     
    Пролунав голос переляканого на смерть Дадлі:
    – Ш-що ти р-робиш? П-перестань!
    – Та нічого я не роблю! Мовчи і не ворушися!
    – Я н-нічого не бачу! Я о-осліп! Я…
    – Мовчи, тобі говорять!
     
    Гарі стояв як укопаний, повертаючи осліплі очі то вправо, то вліво. Холоднеча була така, що він здригався всім тілом. Руки покрилися гусячою шкірою, волосся на потилиці встало дибки. Він вирячився в темряву, піднявши повіки повністю, – але без толку. Повний морок.
    Неможливо… Вони не можуть з’явитися тут, в Літтл-уїнзі… Він напружував слух. Їх спочатку повинно бути чутно, тільки потім видно…
    – Я с-скажу татові! – пхикав Дадлі. – Д-де ти? Що ти р-робиш?..
    – Заткнешся ти чи ні? – прошипів Гарі. – Я намагаюся почу…
    Він осікся, почувши саме те, чого боявся.
    Довгі, хрипкі, клекочучі вдихи і видихи. У провулку було щось крім нього і Дадлі. Тремтячого від холоду Гарі пронизав жах.
    – П-припини! Перестань це робити! Я тобі в-вріжу, чуєш?
    – Дадлі, замов…
    БУМ!
     
    Важкий кулак вдарив Гарі в скулу і збив з ніг. В очах спалахували білі іскри. Другий раз протягом години Гарі здалося, що голова розколюється навпіл, і мить потому він лежав на жорсткій землі, випустивши з руки паличку.
     
    – Ти ідіот, Дадлі! – залементував Гарі. Від болю з очей потекли сльози. Він якось піднявся на карачки і почав відчайдушно щось шукати в темряві. Йому чутно було, як Дадлі всліпу шкандибає по провулку, натикається на стіну, ледве не падає.
     
    – ДАДЛІ, ПОВЕРНИСЯ! ТИ ЙДЕШ ПРЯМО НА НЬОГО!
     
    Спотикаючись об свої ж ноги, Гарі відступав перед дементором, що наближався, розпач туманив розум.
    "Зосередитися…"
     
    З-під плаща дементора висунулися в його сторону дві сірих, слизьких, покритих струпами лапи. Вуха наповнив стрімко наростаючий шум.
    – Експекто патронум!
     
    Власний голос здався Гарі смутним і далеким. Ще одна срібляста цівка, слабкіша від попередньої. Він не може цього більше, не може примусити заклинання працювати!
     
    Усередині його голови пролунав сміх, пронизливий сміх на високій ноті… Смердюче, холодне як смерть дихання дементора вже наповнювало легені Гарі, він тонув в цьому диханні.
     
    "Подумати… про що-небудь радісне…"
    Але не було в ньому ніякої радості… Крижані пальці дементора стулялися на його горлі, пронизливий сміх ставав все голоснішим, усередині його голови звучав голос:
     
    – Поклонися своїй загибелі, Гарі… Можливо, ти навіть не відчуєш болю… Я не знаю… Я ж ніколи не вмирав…
     
    Не судилося йому побачитися з Роном і Герміоною…
    Їх обличчя промайнули у нього в мозку. Він судорожно схопив ротом повітря.
     
    – ЕКСПЕКТО ПАТРОНУМ!
     
    З вістря чарівної палички виріс величезний сріблястий олень. Його роги вдарили дементора у те місце, де в людини знаходиться серце, і відкинули назад, невагомого, як сама темрява. Олень продовжував наступати. Переможений дементор відпливав під його натиском, схожий на кажана.
     
    – ТЕПЕР СЮДИ! – крикнув Гарі оленеві і понісся по провулку, обертаючись на бігу і високо тримаючи чарівну паличку, яка світилася.
     
    – ДАДЛІ! ДАДЛІ!
     
    Пробігши з десяток кроків, він їх побачив: Дадлі лежав на землі, скорчившись і притиснувши долоні до обличчя. Над ним низько схилився другий дементор. Взявшись слизькими лапами за його зап’ястя, він поволі, майже любовно став відводити його руки. Закрита капюшоном голова опускалася до обличчя Дадлі, немов дементор хотів його поцілувати.
     
    – ОСЬ ВІН! – залементував Гарі.
     
    Повз них із сильним шумом промайнув сріблястий олень. Безоке обличчя дементора було вже в якомусь дюймі від обличчя Дадлі, коли на виручку прийшли сріблясті роги. Підкинутий в повітря дементор, як і його товариш, став відпливати і незабаром зник у пітьмі. Олень, доскакавши до кінця провулку, розплився сріблястим туманом.
     
    Знов ожили місяць, зірки і вуличні ліхтарі. По провулку подуло теплим вітерцем. У садах зашелестіли дерева, почувся звичний шум машин, що проїжджають по вулиці Магнолій. Гарі стояв як укопаний, органи чуття були вкрай напружені . Важко було відразу повернутися до нормального життя. Раптом він відчув, що футболка прилипла до тіла, – він був весь мокрий від поту.
     
    Він все ніяк не міг повірити що сталося. Дементори – тут, в Літтл-уінгинзі!
    Дадлі лежав на землі скорчений. Його трясло, він стогнав. Гарі сів навпочіпки подивитися, чи здатний Дадлі встати на ноги, і раптом почув у себе за спиною гучний тупіт. Несвідомо знову піднімаючи чарівну паличку, він різко обернувся до нового прибульця.
     
    Гарі Поттеру належить четвертий рік навчання в Школі чародійництва і чарівництва "Хогвартс". Нові заклинання, нове зілля, нові вчителі, нові предмети… Все це знайомо, і Гарі з нетерпінням чекає початку навчального року. Але на школу раптово обрушується приголомшлива новина: цього року в Хогвартсі проходитиме Турнір Трьох Чарівників, і звичайно ж, кожен хоче взяти в ньому участь…
     
     
     
  • Микола Катеринчук: „У дитинстві я вірив у Святого Миколая’

    Микола Катеринчук: „У дитинстві я вірив у Святого Миколая’

    #img_left_nostream#До Дня святого Миколая журналістам вдалось поспілкуватись з одним із провідних Миколаїв нашої політики – Миколою Катеринчуком. Окрім того, як і де він святкуватиме Новий Рік та Різдво, нардеп поділився своїм баченням пріоритетів розвитку нашої держави, ставленням до політики Прем’єр-Міністра, російської мови, останніх подій, пов’язаних з НСНУ та багато ін.

    – Ви вже вдруге були головою оргкомітету міжнародного форуму „Право та демократія  для України", скажіть, які результати цієї зустрічі.

    – Форум – це наше намагання зібрати юридичну спільноту для вирішення значущих для держави проблем. Нам це вдалось. Форум – це, по-перше, дискусійний майданчик, по-друге, прагнення консолідувати юридичну думку навколо найбільш значимих проблем. А саме: проблеми конституційної реформи, проблем поширення рейдерства, а також проблеми, пов’язаної з тим, що, фактично, немає змін в напрямку реформування судової гілки влади.

    На завершення засідання ми прийняли резолюцію, яка являє собою консолідоване бачення різних позицій по цим трьом питанням. Це дасть можливість і політикам, і владі зрозуміти, яким є ставлення неурядових організацій, професійного середовища до того, що відбувається в країні зараз.

    – З якою метою було залучено широке коло міжнародних фахівців до участі у цьому заході?

    – Міжнародні фахівці – це можливість у дискусії отримати аргументи, які б відрізнялися або політичним відтінком, або тим, що деякі речі вже більшість країн пройшли, наприклад, питання конституційної реформи. Дуже важливо коли ми будемо працювати над вдосконаленням змін до Конституції, звертати увагу на висновки Венеціанської комісії, а також на рекомендації Парламентської асамблеї ради Європи. На Форумі були присутні судді з інших країн, які пройшли деякі етапи становлення демократії, і вони розуміють всю небезпеку необдуманих реформаторських ініціатив, які потім зможуть причинити більше конфліктів, ніж дозволити просувати систему влади на користь підвищення добробуту громадян України.

     
    „Всі питання, пов’язані з НСНУ, мене не цікавлять"

    – Прокоментуйте рішення з’їзду „Нашої України" про переобрання всього керівництва і як, на Вашу думку, це вплине на подальше існування партії?

    – Мені дуже складно прокоментувати те, що відбулось на засіданні ради партії, тому що мене там не було. Але, судячи з прийнятих рішень, іде  намагання переформувати партію під певну ситуацію. Тобто, боротьба йде за адміністративну модель, а не за ідеологічну частину партії. Не за людей – а за структуру, за бренд. Мені шкода, що саме так вирішуються ці питання. Принаймні на з’їзді була підтримка демократичної платформи і за це виступила більшість делегатів з’їзду. Але цього мало. Необхідно не тільки змінити адміністративну модель, але й долучити до тих програмних засад партії, які вона пропагує в суспільстві, ще й демократичну частину. В моєму розумінні адміністративний підхід переміг демократичний.    

    – Чи можна говорити про розкол в партії?

    – Я вийшов із партії саме тому, щоб Катеринчука не звинувачували в намаганні розколоти партію через його непомірні амбіції бути лідером. Я не хотів бути лідером цієї партії, я хотів, щоб там була демократія. Демократична платформа програла в цій партії, тому я пішов з неї. І зараз всі питання, пов’язані з НСНУ, включаючи можливість розколів і перспективи участі в наступних виборах, мене не цікавлять.

    – Скільки, на Вашу думку може піти людей з партії НСНУ, які так само як і Ви не поділяють адміністративну модель партії?

    – Знаєте, я свій вибір зробив. Зараз – це вибір кожного  політика або члена партії, які розуміють, що відбувається з їх політичною свідомістю.

     „Наш шлях повинен бути спрямований до ЄС"

    – Озираючись назад, чи потрібно було два роки тому приймати політ реформу? Адже це перетворилось на протистояння „прем’єр-Президент"? На Вашу думку, хто переможе?

    – Я переконаний, що програє український народ і програють інтереси кожного громадянина України – в питаннях відсутності системних демократичних реформ. Це – головне. Не важливо, яка з гілок влади програє, головне – це те, що ця влада буде абсолютно недієздатною у вирішенні нагальних проблем суспільства.   

    – Як Ви оцінюєте поїздку прем’єр-міністра України до США? Чи була вона успішна?

    – Я думаю, що оцінювати ці поїздку має українське суспільство. І я переконаний, що наслідки цієї поїздки не були тим, що можна було б назвати захистом національних інтересів України. Так, дійсно, там були намагання вирішити питання про вступ України до СОТ, але всі сигнали, які могли зробити Сполучені Штати Америки, вже зроблені. Підписаний відповідний протокол з Україною, отже, зараз справа тільки за нами. На мою думку, там багато приділили уваги вступу України до НАТО і прем’єр-міністр пообіцяв, що він буде робити все, щоб українці знали більше про НАТО та зосередив увагу на тому, що ми ще не готові до вступу. Я думаю, що саме та геополітична ситуація, в якій знаходиться Україна, вимагає нашого негайного вступу до НАТО. Є ще недомарковані наші кордони з Росією. У нас існує нестабільна політична ситуація і не така вже  сильна демократія, тому, на мою думку, питання вступу до НАТО – це є питання збереження цілісності України, а також можливість захистити наші національні інтереси, в тому числі питання енергетичної незалежності. Тому, якщо ми говоримо про певні стандарти, пов’язані з рівнем якості життя громадян України, то наш шлях повинен бути спрямований саме до Європейського Союзу. А це, в свою чергу, на сьогоднішній день не можливо зробити без вступу в цей альянс.

    – Як Ви прокоментуєте прагнення деяких політичних сил надати російській мові статус державної?

    – Я вважаю, що це недоречно. На мою думку, 10 стаття Конституції компромісно, з урахуванням європейської позиції встановила режим використання як української, так й інших мов, в тому числі російської.  Я переконаний, що питання російської мови повинно бути розв’язане в демократичний спосіб. І тут, напевно, треба виходити з тих традицій, які є в інших демократичних країнах. Ті спроби, які були зроблені по встановленню російської мови як регіональної, я думаю, повинні мати своє продовження. Це потрібно для того, щоб забрати аргументи у тих політичних сил, які  спекулюють і отримують політичні дивіденди на цьому питанні, провокуючи людей вчиняти в країні суспільно-політичну кризу через порушення цієї теми.

    „Саме головне, що є у людини – це її життєвий час"

    – Як Ви бачите майбутнє свого покоління: бізнесменів, науковців і т.д. І що Ви плануєте зробити задля того, щоб це майбутнє відбулось?

    – Я бачу нове нерадянське покоління в прекрасному демократичному і світлому майбутньому, тому що люди переходять від загальної колективної логіки до індивідуальної прагматичної. Вона дає можливість для більшості людей знайти в собі індивідуальність і розвинути її. Навіть у питаннях конкуренції в економіці й політиці, в інших суспільних речах дуже важливо, щоб саме молодь на сьогоднішній день почала задавати свої правила гри. І ці правила, на мою думку, будуть відрізнятися від радянських тим, що вони зосереджуватимуться на вільному та об’єктивному використанні часу будь-якої людини, бо саме головне, що є у людини – це її життєвий час. Я думаю, що жодна людина не повинна витрачати свій життєвий час на ті речі, які не є корисними ані для суспільства, ані для розвитку цієї індивідуальності як особистості.

    Тепер про особисте

    – Як Ваше ім’я вплинуло на Ваше подальше життя?

    Не знаю (посміхається). До 18 років мене називали Ніколаєм, потім я вже називався Микола.  То був болючий перехід з Ніколая на Миколу. Змінилася країна, змінилися імена, навіть тепер вже й в паспорті пишуть по два імені. Але мені моє подобається. Я думаю, що всім тим, хто має таке ім’я – в  житті буде щастити.

    – А в дитинстві Ви вірили в Святого Миколая?

    – Аякже, – вірив! І в Святого Миколая, і в Діда Мороза, і завжди чекав від них подарунків, так, як і сьогодні мої діти.

    – А, що Ви їм подаруєте?

    – Не скажу, бо це – сюрприз.

    – А що в дитинстві було під подушкою у Миколи Катеринчука?

    – Були цукерки, книги і мандарини.

    – Якби Ви були дитиною, що б Ви хотіли отримати від Святого Миколая?

    – Ну знаєте, я вже не дитина. Але, думаю, все, що мені потрібно в житті, я може сам зробити. Єдине, що я не можу зробити на сьогоднішній день, це, напевно, вплинути на рівень добробуту кожного громадянина.  Якими б високими словами це не було сказано, але мене це дуже турбує.     

    – А як Ви збираєтесь проводити Новий Рік та Різдвяні свята?

    – У Новий Рік я буду в Києві з родиною. Ми поїдемо до нового будинку мого другу. Єдина цікавість в тому, що він тільки-но його побудував і тиждень тому поклав дах. Там не буде ані меблів, ані ремонту. Не знаю, що там буде взагалі, але ми домовились, що зберемось там всією дружньою компанією, в якій, в основному, немає політиків.

    – А як Ви любите відпочивати і яке в Вас улюблене місце відпочинку?

    – Відпочивати я люблю активно. Я віддаю перевагу відпочинку, пов’язаному з водою. Останнє моє захоплення – це рибальство. І ще от два рази ходив на полювання. Нічого не вполював, бо в свій час вже так багато настрілявся, що тепер не хочеться цього робити. Але походити в лісі зі своїми думками один на один – це прекрасно!