Blog

  • Коледж для босоногих: дива в пустельному індійському селі

    Коледж для босоногих: дива в пустельному індійському селі

    #img_left_nostream#Народженому в 1945 році в багатій родині Санджиту Банкер Рою судилося поповнити впливові кола Індії. Він, однак, після закінчення кількох елітних шкіл вибрав зовсім інший шлях. На жах своєї родини, в 1965 році він вирішив зайнятися будівництвом колодязів для жителів однієї з провінцій у глибинці Індії. Через п’ять років він вирішив ще більше допомагати цим людям. За його словами, вони володіли «незбагненними цінностями», він вирішив створити для них освітній заклад, що існує до цього дня «Barefoot College» (коледж для босоногих) у занедбаних землях Раджастана, в Індії.

    Більше 38 років працює коледж, де студенти мають можливість отримувати освіту лікаря, інженера, вчителя без використання писемності. У кореспондента «Великої Епохи» (The Epoch Times) була можливість під час 2-го глобального економічного симпозіуму, який проходив у Пльоні (Німеччина), поговорити з Санджітом Банкер Роєм.

    Між «бути» і «мати»



    Кор.: Якщо б Вам довелося описати самого себе, що б Ви сказали?



    СБР: Справжнє навчання для мене почалося в 1967 році, коли я поїхав працювати в індійські села. Моє походження наклало на мене свій відбиток. Я повинен був стати дипломатом, лікарем або адвокатом — це звичайні професії, які отримують люди мого кола. Коли я став жити в селі, мої батьки журилися. Вони не розуміли, навіщо я це робив. Протягом п’яти років я копав колодязі, як некваліфікований робітник. І там, в умовах абсолютної бідності, я зустрів дуже, дуже незвичайних людей, які володіли незбагненними цінностями, яким не навчитися у ВУЗах і університетах усього світу — це Співчуття, Скромність і здатність вчитися і слухати.

    Втім, це те, чого нам тут не вистачає. На цій конференції (примітка редакції: Глобальний економічний симпозіум у Пльонському палаці) немає співчуття, скромності і готовності вчитися. Найчастіше, є тільки уявлення про те, що потрібно робити. Але в дійсності, світ зовсім інший і він дуже відрізняється від цього подання.

    Коли я копав колодязі протягом п’яти років, я виявив у тих людей знання і здібності, які не визнані і не визначені в світі, тому що ми не віримо, що ці здібності і знання гідні осягнення. Тому я заснував Barefoot College.



    Кор.: Там навчаються не розумовій роботі?

    СБР: Чисто розумова робота не мала б для цих людей ніякої користі.

    Кор.: Чому?

    СБР: Ми зрозуміли, що звичайний порядок вступу до ВУЗу тут не вийде. Потрібна була більш практична і поважна форма вступу. Людські якості повинні бути важливіші, ніж соціальний статус. Вся наша робота в Barefoot College полягає в тому, щоб прийняти до ВУЗу тих, кого світ називає слабкими, невдахами, від яких відвернулося суспільство. Вони приходять до нашого ВУЗу з однієї причини — бідності. Вони не отримали належної освіти в школі. Цих людей ми навчаємо професіям лікарів, учителів, інженерів, дизайнерів, архітекторів, стоматологів. Цим я займаюся вже 38 років.

    Цінності, яким не навчають у жодному університеті світу — співчуття, скромність і готовність слухати.

    Кор.: Коли Ви говорили про людей, що мають гідності і здібності, які не визнані в суспільстві, мені згадалася одна китайська мудрість, згідно з якою, бідні люди самі відповідальні у придбанні певних переваг. Тоді багаті несуть велику відповідальність і повинні володіти своїми достоїнствами?

    СБР: Але в багатьох немає співчуття, терпіння і толерантності, для розуміння того, що вони в моральному плані, можливо, поступаються бідним. Тільки тому, що не вмієш писати і читати, не означає, що не можеш спілкуватися, це не причина, щоб не стати зубним лікарем або архітектором.

    Кор.: Ви хочете, головним чином, підвищити їх якість життя, а не дохід. Правильно я Вас зрозумів?

    СБР: Якість життя — це найважливіше. Президент світового банку Макнамара поставив питання в 1978 році: «Яка мета вашого життя?» Один із бідняків, трохи подумавши, сказав: «Я був би дуже щасливий, якби двічі на день отримував пристойну їжу». Це ганьба. Це ганьба, що багаті люди тут розкидаються такими великими грошима, що так багато мільйонів людей не можуть навіть отримати двічі на день пристойну їжу. Це проблема, що сьогодні ще близько 300—400 мільйонів людей, тільки в Індії, не отримують двічі на день гідної їжі.

    Якість життя дуже важлива. Дати їм роботу теж дуже важливо. Щоб вони могли застосувати знання і здібності на селі. Одне те, що є безграмотні і напівграмотні чоловіки і жінки, які хочуть бути лікарями, вчителями і інженерами, запобігло міграції тисяч людей у міста.

    Кор.: Де розташований Barefoot College (коледж для босоногих)?

    СБР: Він розташований у селі посеред індійської пустелі в Раджастані. Це вищий навчальний заклад для бідних, побудований ними самими і керований ними. І під бідними я маю на увазі людей з доходом менше одного долара на день. Це місце навчання та перенавчання. Це місце, де після невдачі можна почати спочатку. Можливість отримання диплому та свідоцтва визначається громадою, а не коледжем.

    Ми думаємо, що Марк Твен був правий, коли сказав: «Ніколи не допускай, щоб школа заважала твоїй освіті». Школа навчає тебе читати й писати. Освіту ти повинен отримати в родині, громаді і твоєму оточенні. Тому образливо говорити, що ця людина неосвічена. Немає нікого, хто неосвічений. Ми говоримо про людину, яка не навчалася в школі, це не означає, що вона неосвічена.

    Кор.: Багато людей не згодні з Вашим світоглядом.



    СБР: Це не грає ролі. Я отримую допомогу, на яку не розраховував. Принц Уельський надав велику підтримку. Він був уже два рази в Barefoot College. Але в дійсності це не так важливо, чи отримуємо ми допомогу. Важливо надати допомогу тим, хто опинився на дні, хто впав, допомогти їм піднятися і самим приймати рішення.



    Кор.: Скільки людей до цього часу вивчилися в коледжі?

    СБР: Тисячі. Найважливішим є те, щоб ця концепція «Коледжу для босоногих» не залишилася обмеженою Індією. Ми вже поширюємо її в Африці. До наступного року ми вже обійдемо кожне село в Африці. Я побував у близько 20 країнах Африки, де ми запросили неграмотних людей. Неграмотні люди ніколи в житті не залишали свого села. Ми їх посадили на літак і привезли до Індії. Протягом 6 місяців, використовуючи тільки свої руки, вони стали інженерами по роботі з сонячною енергією. І вони повернулися назад, щоб забезпечити своє село сонячною електроенергією.

    Кор.: Як фінансується Barefoot College (коледж для босоногих)?

    СБР: Ми отримуємо трохи грошей від індійського уряду, також із голландського і французького фонду та приватних сімейних фондів. Трохи грошей ми отримуємо за послуги, які ми надаємо країні.

    Кор.: Чи хотіли б Ви поширити концепцію «Barefoot College» («Коледж для босоногих») також і в розвинених країнах?



    СБР: Ні, бо розвинені країни занадто наполягають на титулах і кваліфікаціях, записаних на папері, вони не приймають фахівців, у яких немає письмового підтвердження про освіту.

    Кор.: Ви розповіли про поширення цієї концепції в Африці.

    СБР: Майбутнє Африки залежить від урегулювання відносин між південними країнами і народами, а не від відносин між північчю і півднем. Я думаю, їхнє майбутнє залежить від взаємного обміну знаннями та вміннями між громадами Африки та південними країнами. Їм є чому повчитися один в одного. Їхні культури схожі. Це невимушена, сільська культура.

    Ця культура повільного навчання, наша освіта більше розрахована на жінок, ніж на чоловіків. Я думаю, що здобувши освіту, чоловік не залишиться в селі. Він знайде собі роботу в місті. Жінки завжди залишаються і не просять свідоцтва про закінчення навчання. Вони хочуть жити в селі і працюють для сільської громади. Ці жінки мають стільки терпіння. Сонячна енергетика — це високорозвинена світова технологія. І все-таки вони навчаються їй тільки за допомогою рук. Вони не використовують писемність при навчанні, тільки їхні руки, очі, і при цьому вони знають через шість місяців про сонячну енергетику більше, ніж інші з дипломом університету. Вони можуть встановлювати сонячні модулі, виготовляти і обслуговувати їх.

    Кор.: Дивно.

    СБР: Я думаю, бабусі сприяють у цьому випадку покращенню світу. Бабусі на Заході старші. Якщо тут говорити про бабусю — то їй 60—70 років. В Африці бабусями стають вже в 40—50 років. Найкраще, що індійський уряд оплачує переліт жінок із Африки, для того, щоб вони, прилетівши сюди, могли отримати освіту.

    Кор.: Що Ви очікуєте від цієї конференції?

    СБР: Я б побажав людям, які беруть участь у цій конференції, більше спілкуватися з бідними, сільськими громадами, дивитися, як вони живуть, які в них здібності. Люди залежать від інших людей при вирішенні проблем, адже у них є здібності змінити світ. Сьогодні вже багато людей, які це роблять.

    Ось один приклад: я хотів запросити для навчання жінок з Афганістану. Вони сказали, що я жартую. Вони ніколи не покидали свого місця. Тоді я сказав, вони можуть взяти з собою чоловіків. Так і вийшло, що в 2005 році десять жінок з чоловіками приїхали в Barefoot College (коледж для босоногих). Вперше в житті вони виїхали з країни. За шість місяців вони навчилися сонячній енергетиці і повернулися назад, щоб забезпечити села в Афганістані сонячною електроенергією. Це знято в документальному фільмі, який зараз показують у Голлівуді.

    Кор.: Як називається цей фільм?

    СБР: «Звичайні герої Афганістану». У цьому фільмі я сказав: «Відомо, що це мені коштувало — привезти 10 чоловіків і жінок до Індії, навчати їх протягом 6 місяців, купити 150 сонячних модулів, перевезти їх, застрахувати і встановити в 5 селах. Вартість всієї операції відповідає вартості одного радника ООН, який протягом року перебуває в Кабулі. Ніхто не хотів вірити. Я можу забезпечити п’ять сіл сонячною електроенергією. А в Афганістані перебувають 700 радників ООН». Я дію за принципом: «Нехай тобі стане соромно, для того щоб ти почав діяти».

    Кор.: Дякую за розмову.

    Флоріан Годовіц. Велика Епоха

  • Мішель Нострадамус: історія життя

    Мішель Нострадамус: історія життя

    #img_left_nostream#Мішель де Нострадам або Нострадамус народився у місті Сан Ремі де Прованс у Франції, 14 грудня 1503 року у сім’ї заможнього єврея, нотаріуса Жака Нострадама. Обидва діди Мішеля – лікарі П’єр і Жан, навчаючи його різним наукам, прищепили йому любов до знань. Завдячуючи таким наставникам Мішель, підростаючи, різнобічно розвивався. Пізніше він був зарахований на факультет філософії в Авіньйоні. Навчання довелося перервати через епідемію чуми.
    Прогноз збувся до найдрібніших подробиць. Молодий граф Монтгомері бився на турнірі з Генріхом, на щиті якого красувалося зображення лева. Спис Монтгомері, проломивши золоте забрало (золота клітка) короля, встромився у його ліве око. Через декілька днів мук король помер. Молодий лев переміг старого. І це – лише одне з багатьох передбачень, що справдилися.У одному з четверовіршів не важко впізнати образ Наполеона Бонапарта, що є досить незвичним для передбачень Нострадамуса, які він зазвичай висловлював у дуже нечіткій формі, використовуючи натяки й асоціації, до того ж він рідко пророкував приватним особам.З простого солдата він стане імператором,Короткий одяг змінить на довгий,Хоробрий у битвах, дуже поганий для церкви,Він докучатиме священикам, як вода – губці.(Центурія 8, катрен 57) Повні зібрання передбачень Нострадамуса були опубліковані тільки через 13 років, у 1568 р.Книга складалася з 10 центурій, що, у свою чергу, діляться на 3768 строф.У 1564 р., оскільки Нострадамус страждав на подагру і був прикутий до ліжка, Катерина Медічі сама приїхала до нього на консультацію у Салон де Прованс. Нострадамус передбачив сходження на престол Генріха Наварського, що на той час було малоймовірним, але збулося насправді, – той став королем Генріхом 4.За одним з передбачень, у 2035 році, після епохи воєн, страждань і крові, настане «золоте століття» миру та спокою:Бог-Творець промовлятиме,Чуючи скорботу свого народу.Ненависть і ворожнеча будуть подоланіІ зв’язані у глибокій безодні, у глибокому рові.І з того часу почнеться вселенський мир між Богом і людьми.Нострадамус пішов з життя 2 липня 1566 року у віці 63 років. Він помер сидячи на лаві біля свого ліжка, як він і передбачав. Похований, за його бажанням, у соборі Кордольє у місті Салон де Прованс. У 1791 р. могила була сплюндрована солдатами національної армії регіону Воклюз. На сьогодні останки Нострадамуса поховані у колегіальній церкві Сан Лоран міста Салон де Прованс.http://www.epochtimes.ru/content/view/28565/8/
  • Втомилися? Треба відпочити. Фотоогляд

    Втомилися? Треба відпочити. Фотоогляд

    Втомилися? Треба відпочити.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
     
  • Рідкісні тюльпани на виставці квітів у Канберрі. Фотоогляд

    Рідкісні тюльпани на виставці квітів у Канберрі. Фотоогляд

    У столиці Австралії Канберрі проходить виставка квітів. 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
  • ‘Дніпро’ та ‘Шахтар’ поділили очки

    ‘Дніпро’ та ‘Шахтар’ поділили очки

    #img_left_nostream# Що не кажіть, а матч "Дніпра" з "Шахтарем" повністю виправдав свій статус центрального поєдинку туру.

    Вдосталь боротьби і напруги, красиві голи, інтрига, яка зберігалася до останніх секунд зустрічі. І все це заправлене приємною картинкою з "Дніпро-Арени". Була б ще якісніша трансляція, а такі матчі частіші, ми би на чемпіонати Італії з Англією уваги майже не звертали, а що таке французька Ліга і взагалі забули…

    "Дніпро" розпочав матч активніше. Кожного разу після подач зі штрафного Калініченка біля воріт «Шахтаря» виникала загроза. Втім, у цій метушні кожного разу краще орієнтувалися «гірники» і до середини тайму Андрій П’ятов перебував майже без роботи. Не було ударів і по воротам Боровика, який в останній момент замінив в основі дніпропетровської команди Яна Лаштувку. Випереджаючи події, хочеться сказати, що така зміна пішла лише на користь "Дніпру" – Боровик відстояв бездоганно!

    У першому таймі гри склалася дивна для українського футболу ситуація. Далеко не дивина, коли жодна команда не може завдати удару по воротам суперника і гра стає дуже прісною. Проте такий епітет не можна застосувати до матчу у Дніпропетровську. Як би це не звучало, але сама боротьба та напруга не могла залишити байдужим жодного з глядачів переповненої "Дніпро-Арени". Як команди боролися за м’яч, треба було бачити, і відсутність попередження у першому таймі викликала лише здоровий подив.

    Ближче до середини тайму "Шахтар" трішки заспокоїв активність "Дніпра" і відразу після цього забив. Даріо Срна з другої спроби вдало зробив подачу з кутового і самотній Луіс Адріано з центру штрафного потилицею відправив м’яч у дев’ятку воріт Боровика. До голкіпера "Дніпра" у цій ситуації претензій бути не може, а ось що робили у цей час центральні захисники команди Безсонова – ще те питання.

    Після голу господарі притихли, і іноді здавалося, що вони просто чекають сигналу на перерву, щоб з новими силами вийти на поле вже у другому таймі. Проте, порівняти рахунок їм вдалося ще до перерви. Максим Калініченко зі штрафного відправляв м’яч наче й по центру воріт, але в останній момент, коли П’ятов вже збирався брати його в руки, сфера різко змінила траєкторію і опинилася у куті донецьких воріт – 1:1.

    Другий тайм – в якійсь мірі дзеркальне відображення першого. Цього разу сорокап’ятихвилинку активніше почав вже "Шахтар", а забивав "Дніпро". На 55-й хвилині чудову подачу з правого фланга виконав Руслан Ротань, а на протилежній стороні поля Селезньов головою акуратно перекинув м’яч через П’ятова – 2:1.

    Решту часу "Дніпро" присвятив збереженню такого необхідного рахунку, "гірники" ж навпаки – чим далі, тим все гостріше насідали на ворота Боровика. Напруга ж у цей момент зросла до межі, а одного разу після стички Фернандіньо та Гоменюка ледве не відбулась бійка. Футболісти поштовхалися, а арбітр знову ж таки вирішив не показувати картки. Рішення спірне, але зрозуміле – інакше він просто міг вбити гру.

    Луческу, намагаючись зрівняти рахунок, випустив на поле найкращого бомбардира "Шахтаря" у сезоні – Костянтина Кравченка в надії на його дальні постріли. І, власне, півзахисник ледь не забив своїй колишній команді. Кравченко вийшов майже сам на сам з Боровиком і пробив трішки поруч з хрестовиною. Забити ж судилося не йому, а Адріано. Після удару Хюбшмана і блокування Чеберячка м’яч відскочив до бразильця у центр штрафного майданчика. Переграти у такій ситуації Боровика – справа нехитра. Форвард і не вагався – 2:2.

    У останні п’ятнадцять хвилин ближче до перемоги був "Шахтар", який не реалізував кілька стовідсоткових можливостей. Міг у цій грі відбутися і красень-гол. Рац вивів того Адріано на вбивчу позицію, а той перехитрував всіх і вдарив п’яткою. Ось тільки і себе перехитрував – м’яч пройшов у сантиметрі від стійки.

    Власне, більше голів глядачі так і не побачили. Таким чином, бойова нічия, яка допомагає «Динамо» відірватися від донеччан вже на чотири пункти.

    «Дніпро» – «Шахтар» – 2:2

    Голи: Луіс Адріано (25, 73), Калиниченко (45 +2), Селезньов (55).

    «Дніпро»: Боровик, М. Пашаєв, Холек, Чеберячко, Денисов, Ротань, Феррейра, Назаренко, Калиниченко, Гоменюк, Селезньов (Ессола, 81).

    «Шахтар»: П’ятов, Срна, Кучер, Ракицький, Кобін, Хюбшман, Фернандіньйо, Ілсіньйо (Рац, 78), Жадсон

    За матеріалами: champion.com.ua

     

  • Реал розібрався з Марселем. Фотоогляд

    Реал розібрався з Марселем. Фотоогляд

    На початку другого тайму мадридська команда вирішила всі свої питання.

    Дебют зіркового Реала на Сант’яго Бернабеу виявився вдалим. У ролі запрошеного гостя був французький Марсель, чиї перспективи в цьому поєдинку спочатку розглядалися, як вельми сумнівні. Адже і перший матч у груповому раунді Ліги чемпіонів клуб з Півдня Франції програв. Причому ця поразка була домашньою, що лише додала песимізму вболівальникам і всім небайдужим до Марселю.

    Однак з початку на Сант’яго Бернабеу французький клуб зробив досить пристойне враження. Гості впевнено відбивалися, не забуваючи при цьому про контратаки. Абсолютна дисципліна в діях по всьому полю принесли плоди – у зіркового Реалу гра геть не клеїлася. Паси не виходили, а м’ячі після рідких пострілів з далекої дистанції йшли повз ворота.

    Проте до кінця матчу Марсель не протримався, розсипалися після закінчення першої половини ігрового часу. Хоча, можливо, тут і не варто застосовувати термін "розсипалися". Просто мадридцям, нарешті, вдалося проявити свою майстерність. Пепе відчув, що Кріштіану готовий втекти у відрив від захисників, і адресував тому дальню передачу. Так вийшло, що Роналду дійсно дуже вдало вибіг із-за лінії захисників, і, по суті, опинився віч-на-віч з Манданда. Воротар Марселя, який далеко вийшов за ворота, відчуваючи, що португалець просто буде перекидати м’яч повз нього, стрибнув, а хитрий Крішті відправив круглого під африканцем, що завис у повітрі.

    І тут, як кажуть, суперник поплив. Вже через хвилину Діавара перенервував і зніс у своєму штрафному Роналду. Крім пенальті це коштувало захиснику виведення з поля, що остаточно поставило хрест на будь-яких райдужних перспективах Марселя у цьому поєдинку, адже в Кака не виникло жодних проблем з реалізацією пенальті.

    А вирішальну крапку поставив знову португалець, результативність якого нагадує позаминулий сезон. Крім того Марсельці не пробачили португальцю подібного знущання над собою і ще пару раз як слід врізали тому по ногах. Спостерігаючи за такою помстою, Пеллегріні вирішив прибрати Кріштіану з поля, поки той ще ходить.

    На цьому яскраві фрагменти закінчилися, і решту часу команди відверто догравали матч. Реал знову не відчув гідного суперника.

    Реал – Марсель 3:0

    Голи: Роналду, 59, 65, Кака, 61 (з пенальті)

    Реал: Касіл’яс, Рамос (Гарай, 74), Пепе, Альбіоль, Марсело, Роналду (Ігуаїн, 69), Гаго, Гути, Алонсо, Кака (Рауль, 77), Бензема

    Марсель: Манданда, Боннар, Хайнце, Діавара, Тайво, Абріель (Родрігес, 63), Мбіа, Шейру, Лучо, Н’янг (Бен Арфа, 86), Морієнтес (Брандао, 63)

    Попередження:
    Діавара, Мбіа, Хайнце, Родрігес

    Вилучений:
    Діавара, 59 (друга жовта)

    За матеріалами: football.ua

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 

     

      
  • Шахтар розгромив Партизан.  ФОТООГЛЯД

    Шахтар розгромив Партизан. ФОТООГЛЯД

    Донецький клуб впевнено виграв свій другий матч у груповому турнірі Ліги Європи.

    Господарі з перших хвилин не форсували події і поступово розхитували оборону сербського клубу. Гості навіть іноді намагалися атакувати. А в середині тайму головного болю своїй команді додав Ломіч, який після подачі кутового переправив м’яч у власні ворота.

    Згодом міг забивати Адріану, але пробив головою у воротаря, а Фернандіньо не зумів добити м’яч у ворота. "Шахтар" час від часу все ж таки помилявся в обороні, ось тільки "Партизан" надто слабкий нині, щоб це використовувати.

    Замість цього серби пропустили ще раз. Донецькі бразильці розіграли чудову комбінацію, і після подачі Фернандіньо справа Луіс Адріану пробив повз воротаря.

    Після перерви "Партизан" вже фактично перестав чинити опір. На десятій хвилині другого тайму Жадсон і Ілсіньо організували ефектний гол. Жадсон віддав партнеру, той повернув і хавбек гірників з лінії штрафної в дотик перекинув м’яч через воротаря.

    Оборона "Партизана" зовсім розвалилася і в середині тайму після передачі Раца підключився в атаку Ракицький, який відправив у ворота сербів четвертого м’яча.

    Після цього "Шахтар" вже кинув грати. Серби ж отримали можливість зробити декілька гострих атак. Ляйіч отримав м’яча у центрі штрафного, втік від опонента і штовхнув м’яч у ближній кут, забивши гол донецькому клубу. Як і в Брюгге, "Шахтар" не зумів зберегти свої ворота сухими.

    Ліга Європи. Група J. 2 тур

    Шахтар – Партизан – 4:1

    Голи: 1:0 Ломіч (24, автогол), 2:0 Луіс Адріану (38), 3:0 Жадсон (54), 4:0 Ракицький (67)

    Шахтар: П’ятов, Срна (Кобін, 75), Кучер (Іщенко, 72), Ракицький, Рац, Хюбшман (Дуляй, 72), Фернандіньо, Ілсіньо, Жадсон, Вілліан, Луіс Адріану.

    Партизан: Радославлевіч, Стевановіч, Джорджевич, Гавранчич, Крстаіч, Петрович (Ляйіч, 46), Фейса, Ломіч (Томич, 70), Іліч (Клео, 57), Морейра, Діарра.

    В іншому матчі цієї групи "Брюгге" на четвертій доданій хвилині зумів на виїзді вирвати нічию у "Тулузи".

    Тулуза – Брюгге – 2:2

    Голи: 0:1 Акпала (52), 1:1 Сіссоко (54), 2:1 Жіньяк (84), 2:2 Перішич (90 +4).

    Стан команд: Шахтар – 6, Тулуза – 4, Бюргге – 1, Партизан – 0.

    За матеріалами:  dynamomania.com

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Від кого захищає своє свято китайська компартія?

    Від кого захищає своє свято китайська компартія?

    #img_left_nostream##img_left_nostream##img_left_nostream#Китай. Вчора китайська компартія відзначала 60 років свого правління. Незважаючи на те, що свято офіційно називається «державним національним», жителям Пекіна, де проходили основні «святкування», важко було розділити радість уряду і поринути у святкову атмосферу, оскільки було наказано «сидіти вдома і дивитися телевізор».

    1 жовтня о 10 годині ранку в китайській столиці почався військовий парад, який тривав 66 хвилин, після чого пройшли інші заходи, присвячені 60-річчю правління компартії.

    Цього дня в Пекіні на підтримки порядку було мобілізовано 1,4 млн поліцейських, військових, співробітників спецназу і дружинників-добровольців. За деякими даними, охорона і оточення в столиці було більше, ніж у минулому році під час Олімпіади, а кількість задіяних у цьому людей в два рази перевищило охорону аналогічних урочистостей 10 років тому під час 50-річчя КНР.

    У місті перекрито практично всі головні дороги і вулиці. На кожному перехресті, крім посилених нарядів озброєної поліції, встановлені мінімум дві камери спостереження. Закритий міжнародний пекінський аеропорт, закрито також і повітряний простір над Пекіном. На дахах будинків, розташованих в районі проведення заходів, розташувалися снайпери. Метрополітен працює з перебоями. Були взяті під контроль навіть голуби, яким заборонили вільно літати 1 жовтня, тому що влада побоюється, що «ворожі елементи» можуть використати цих птахів, прив’язавши до них вибухові пристрої.

    Напередодні свята в більшості столичних супермаркетах було заборонено продавати колючі предмети. В період з 30 вересня по 2 жовтня закриті всі магазини, забігайлівки й офіси, розташовані на центральних вулицях. Жителів попередили, щоб вони не виходили в цей день на вулицю і «дивилися урочистості по телевізору», а також, щоб завчасно запаслися продуктами і всім необхідним. Навіть погоду влада взяла під контроль. Деякі китайські ЗМІ повідомили, що вже з першої години ночі 20 літаків почали виконувати своє завдання, щоб під час свята «не пролилося жодної краплі» дощу.

    Можливо, здійснивши такі надзвичайні заходів безпеки влада вчинила правильно, оскільки її головним завданням у цей день є продемонструвати світові «стабільність, гармонію і розвиток», які «принесла країні влада компартії». У своїй промові під час параду Ху Цзіньтао підкреслив, що «соціалізм є єдиним вірним шляхом розвитку для Китаю».

    Без утоми заявляючи про досягнення «стабільного і гармонійного суспільства», верхівка компартії прекрасно бачить, що зараз влада партії хитка як ніколи в історії. У країні постійно посилюються і збільшуються акції народного протесту, загострюються міжнаціональні конфлікти, зростає безробіття, і все це прямо пов’язане з політикою правлячого режиму.

    Саме тому партійне керівництво так сильно стурбоване тим, що представники «вдячного» партії «щасливого» китайського народу, можуть якою-небудь витівкою зіпсувати образ «великої, світлої і правильної» партії.

    Завбачливе керівництво Пекіна задовго до заходів вивезло зі столиці або узяла під суворий контроль усі «нестабільні елементи» в особі правозахисників, апелянтів, дисидентів та інших громадян, які не бояться відкрито висловлювати думки, що відрізняються від партійної пропаганди. Подібні чистки були проведені і в інших великих містах, де цих людей посадили під домашній арешт, відрізавши їм зв’язок із зовнішнім світом.

    Більшість з опитаних нашими кореспондентами пекінців не вітають ці заходи, нарікаючи на те, що, так зване "свято", не тільки собою не приносить їм радісного святкового настрою, а й навпаки дав їм масу незручностей. Численні засуджують владу за великі розтрати грошей на «непотрібні політичні заходи», в той час як в країні багато фінансових та економічних проблем які потребують значних грошових коштів.

    Деякі західні аналітики давно задаються питанням: «Скільки ще протримається влада компартії в Китаї?»

    Як видно з історії, тоталітарні режими розпадаються, і ця форма управління державою поступово відсіюється, як неефективна. У сучасному суспільстві з мисленням і рівнем моральності нинішніх людей, будь-яка тоталітарна влада навпаки породжує одні численні проблеми. На прикладі Китаю дуже добре видно, що владу мають чиновники, за якими немає нагляду з боку народу та ЗМІ, як це відбувається в західних країнах, що не підкоряються законам і приносять країні більше шкоди, ніж користі. У результаті в країні процвітає корупція, від якої страждає, як завжди, простий народ.

    Розпаду китайської компартії не уникнути, питання тільки в часі.

     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# 
  • Російська модель Vlada Roslyakova. Фотоогляд

    Російська модель Vlada Roslyakova. Фотоогляд

    Олена Володимирівна Рослякова, відоміша як Влада Рослякова — топ-модель з Росії. Почавши займатися модельним бізнесом, змінила ім’я Олена на Влада, щоб її не плутали з іншою моделлю — Оленою Росенковою. Модельну діяльність Влада почала в Росії в юному віці, продовживши в Токіо і в Нью-Йорку.

    Народилася: 8 липня 1987 р. в Омську.

    Зростання: 178 см.

    Колір волосся: блонд.

    Очі: блакитні.

    Вона брала участь в показах відомих дизайнерів, рекламних компаніях Calvin Klein, Gucci, H?rmes, H&m, Lacoste, Nina Ricci, Max Mara, Miss Sixty, Burberry, Moschino і багато інших, а в 2007 році стала обличчям Dolce & Gabbana на сезон осінь-зима 2007/2008. Влада Рослякова працювала з фотографами Маріо Тестіно, Патріком Демаршелье, Стівеном Кляйном, Тері Річардсоном. Її фотографії прикрасили обкладинки журналів Vogue, L’officiel, Marie Claire, Spur, W Jewelry, Harper’s Bazaar.

    #img_gallery#

  • Вчені: нестача сну провокує утворення шкідливих токсинів

    Вчені: нестача сну провокує утворення шкідливих токсинів

    #img_left_nostream# Брак сну провокує розвиток у головному мозку токсичних компонентів, що сприяють виникненню і прогресуванню хвороби Альцгеймера. Група вчених з Кембриджу під керівництвом невролога Девіда Хольцман досліджувала взаємозв’язок тривалості сну і рівнів протеїну бета-амілоїда в головному мозку людей і мишей.

    Дослідники виявили, що рівень бета-амілоїда різко зростав, коли люди й лабораторні миші не спали протягом доби. Недстача сну також провокувало формування в мозку протеїнових бляшок. За словами вчених, коли лабораторні миші не спали по 20 годин на добу, формування токсинів в організмі різко зростало.

    Коли ж лабораторні миші отримували необхідну їм кількість сон, а після пробудження одержували дозу снодійного Almoraxant, що провокувало їх до подальшого сну, то починався процес руйнування шкідливих утворень. Як наслідок, неврологи вважають, що тривалий сон може посприяти лікування хвороби Альцгеймера на самих ранніх її стадіях.

    Група вчених також вимірювала рівні бета-амілоїда спинномозкової рідини у 10 здорових людей. Заміри проводились один раз вдень і один раз вночі. Рівні зазначеного протеїну були істотно нижче в нічний час. "Швидше за все, сон може благотворно впливати на рівні небезпечного бета-амілоїда в організмі людини. Припускаю, що під час неспання наш мозок більш активний і виробляє протеїн, тоді як по ночах настає очищення", – говорить він.

    Дослідники відзначають, що з віком люди починають страждати на безсоння, ця ж проблема характерна й для хворих. За словами Хольцмана, подальші дослідження можуть відкрити нові методи лікування хвороби Альцгеймера за допомогою "сонної терапії" і особливого медикаментозного курсу.

    "Результати нашого дослідження виявилися досить цікавими, але вони не кажуть, що люди з хворобою Альцгеймера повинні більше спати, щоб побороти захворювання, поки ми можемо говорити лише про те, що сон може перешкоджати прогресуванню недуги", – резюмує Хольцман.

    Джерело: CyberSekurity