Китай. Те, що квартирне питання може зіпсувати людину, було добре відомо ще на початку минулого століття. Тим більше людину, яка живе при соціалістичному ладі. Сьогодні ми можемо спостерігати це в найбільшій соціалістичній країні в світі – в Китаї, зокрема, на прикладі співробітників органів безпеки.
#img_left#Починаючи з 1999 року, у китайських поліцейських з’явилися додаткові матеріальні заохочення, включаючи нові квартири. Це пов’язано з початком репресій духовної практики Фалуньгун у Китаї. Влада заохочує поліцейських, які мають хороші «показники» в переслідуванні віруючих та виконують накази компартії, не звертаючи уваги на існуючі закони КНР.
Матеріальні блага – це, мабуть, єдиний дієвий важіль, за допомогою якого комуністичний режим зміг спонукати китайських поліцейських до скоєння тяжких злочинів проти людей, що сповідують миролюбну філософію.
Раніше, в період Культурної революції, використовували лише ідеологію, стимулюючи вбивати «ворогів народу», тепер необхідну відданість забезпечують грошима та квартирами. Комітет комуністичної партії Китаю та муніципальна адміністрація нагороджують поліцейських, що беруть безпосередню участь в переслідуванні Фалуньгун. Поліцейським, що працють в трудових таборах і в’язницях, надають оплачені турпутівки та субсидії для придбання житлової площі.
Система виправних таборів і в’язниць Пекіна також має пільги на житло. Більшість поліцейських мають, щонайменше, дві квартири в житлових комплексах районів Дасін Туаньхе, Тяньтанхе, Сінаньлі, Сіньцзюлі, які належать Адміністрації виправних таборів і в’язниць Пекіна і є власністю держави.
Деякі офіцери поліції мають три, чотири або навіть більше квартир, які здають в оренду, що приносить їм щомісячно додаткові 2000-3000 юанів. Поліцейські також можуть купувати ці квартири по низьких цінах. Наприклад: у комплексі Сіньаньлі двокімнатна квартира для них коштує всього 80 000 юанів (11 700 $). Квартира такої ж площі в комплексах в Сіньаньлі, Сіньцзюлі, Туаньхе і Тяньтанхе зараз коштує більше 400 000 юанів (58 600 $). Згідно з інформацією, наданою родичами поліцейських, їхні помешкання в місті ще дорожчі.
На початку 2009 року уряд Пекіну побудував «житловий комплекс юридичної системи» в районі Дасін, розташований по сусідству з виправним табором Сіньхе, поряд з комплексами Сяньаньлі та Сіньцзюлі. Кожен новий житловий комплекс, що складається з десятків будівель, був проданий поліцейським, працюючим в системі політики й закону Пекіна. Численні поліцейські з системи трудових таборів і в’язниць купили там квартири.
Щороку пекінським поліцейським надають додатковий бонус до відпуску у формі повністю оплачуваних семиденних туристичних поїздок. З 22 по 27 грудня 2008 року 33 поліцейських поїхали в місто Сямень – це була третя безкоштовна поїздка за рік. У березні 2009 року система виправних таборів Пекіна організувала два тури для службовців своєї адміністрації. Декілька десятків людей приїжджали в місто Чунцін на семиденну екскурсію. Нинішня економічна криза не впливає на забезпечення. Гроші платників податків оплачують всі витрати.
До того, як комуністична партія віддала наказ почати переслідування Фалуньгун, робота у виправних таборах і в’язницях Пекіна не була такою прибутковою. Зарплати поліцейських не були такими високими, вони не дуже відрізнялися від зарплат інших службовців.
Однак після 1999 року уряд Китаю збільшив витрати на будівництво виправних таборів і в’язниць. Тільки в одному районі Дасін побудовали два виправні табори – Сіньхе і Сіньань. У Дасіні зараз є шість нових трудових таборів, приймальня для розподілення засуджених на виправні роботи, дві в’язниці та центр ув’язнення.
В останні роки китайський уряд підняв зарплати не лише поліцейським. Зарплати також підвищили всьому персоналу громадської безпеки, військовій поліції та певним категоріям службовців. Проте зарплати робітників і службовців інших систем не сильно змінилися.
Прірва між багатими та бідними в Китаї збільшується. Яка мета цієї нової політики? Очевидно, що такі високі зарплати поліцейським є стимулом для переслідування людей.
Згідно з інформацією сайта minghui.org, начальник трудового табору Масаньцзя отримала нагороду 50 000 юанів (7 300$) за її роль в переслідуванні Фалуньгун. Такі нагороди отримували і прості поліцейські, що відзначилися в цій справі.
Щорічно на фінансування репресій Фалуньгун компартія виділяла чверть державного бюджету і тринькала гроші нагороджуючи переслідувачів, зокрема, агентів поліції. Деяких посмертно.
Один з тих, хто отримав посмертну премію – Чжао Чженьцзінь. Він був начальником політичного відділу поліцейського відділку Хуанхай. Він брав активну участь в репресіях послідовників Фалуньгун.
Одного дня після сильної сварки зі своєю дружиною Чжан вийшов з дому й поїхав у свій офіс. Там у нього несподівано стався серцевий напад, і він помер. Йому було 55 років.
26 жовтня 2006 року міністерство Управління кадрами Китаю та міністерство Суспільної безпеки назвали цього поліцейського «Героєм першого класу системи громадської безпеки Китаю».
Історія смерті Чжао була змінена і тепер звучить так: «9 вересня 2006 року через втому та перевантаженість роботою в товариша Чжао Чженьцзіня несподівано стався серцевий напад. Не зважаючи на максимальні зусилля лікарів госпіталю, його не вдалося врятувати. Він помер як герой о 21:23, виконуючи свій обов’язок».
Чжао назвали «героєм і зразком для наслідування». Партія нагородила його дружину одним мільйоном юанів (146 500 $). На думку аналітиків, така пропаганда використовується для того, щоб надихати поліцейських продовжувати брати активну участь в переслідуванні прихильників Фалуньгун, не зважаючи на те, що це перечить законам і конституції КНР.
