#img_right#Останнім часом спостерігалася активізація у відносинах між Китайською Народною Республікою (КНР) і Китайською Республікою (КР, Тайвань). Після 9 років між обома берегами Тайванської протоки вперше відновився діалог. Вже є перший результат – встановлення першого авіазв’язку між континентальним Китаєм та островом Тайвань. Правда, очевидно, що напередодні Олімпіади-2008 офіційний Пекін намагатиметься отримати максимальний пропагандистський ефект у справі «мирного об’єднання Батьківщини». Однак, що ж відбувається насправді?
Що сталося?
13 червня 2008 р. в Пекіні відбулися переговори між «Асоціацією з розвитку зв’язків між берегами Тайванської протоки» (Пекін) і «Фондом обмінів через Тайванську протоку» (Тайбей). В результаті переговорів було підписано Протокол про співпрацю. Згідно з Протоколом, «Chinese Sourth Aircompany» зобов’язана 23 червня підписати угоду з тайванською авіакомпанією «China Airlines» щодо стратегічного співробітництва.
Згідно з проектом цієї угоди, передбачається здійснювати між обома берегами Тайванської протоки 36 авіаперельотів: по 18 від кожної авіакомпанії.
В результаті, з китайської сторони можливість відвідувати острів Тайвань отримають мешканці 13 міст: Пекін, Тяньцзінь, Ляонін, Шанхай, Цзянсу, Чжецзян, Фуцзянь, Шаньдун, Хубей, Гуандун, Чунцін, Юньнань і Шеньсі.
З тайванської сторони авіазв’язок охопить такі міста, як Тайбей, Таоюань, Гаосюн, Тайчжун, Пенху, Тайдунь, Хуалянь і Цзінмень.
Схема турпоїздок передбачає наявність квоти в розмірі, що не перевищує 3 тисячі чоловік на день, число туристів від 10 до 40, а також термін перебування в Тайвані не більше 10 днів.
Право на організацію китайських туристичних груп для поїздки до Тайваню отримають 33 турагенства Китаю.
Авіаперельоти будуть здійснюватися кожного тижня по неділях.
Офіційне відкриття авіазв’язку заплановано на 4 липня 2008 року. Правда, турпоїздки жителів материкової частини Китаю до Тайваню офіційно почнуться з 18 липня, а 4 липня почнеться лише оформлювання першої групи бажаючих відвідати Тайвань.
До відкриття прямих ліній чартерні рейси будуть проходити транзитом через Сянган (Гонконг).
Чартерні рейси через Тайванську протоку будуть виконувати авіалайнери Боїнг-777, Боїнг-757, Аеробус А-330 і А-320.
Авіазв’язок і політика
Безумовно, встановлення авіазв’язку між Китаєм і Тайванем є позитивним. Зокрема, авіаперельоти будуть сприяти інтенсифікації бізнес-спілкування між різними берегами однієї Протоки. Крім того, що не менш важливо, поглибиться спілкування між простими людьми.
По суті, зроблено перший крок на шляху до миру після півстоліття ворожості.
«Наша кінцева мета – мир та добробут для обох сторін», – запевняє голова тайванської делегації на переговорах Чан Пінкун. При цьому, він застерігає про збереження безлічі перешкод, які залишаються на шляху до кінцевого урегулювання протиріч між КНР і КР. Зокрема, існують принципові відмінності між обома партіями переговірників (Комуністичною і Консервативною партією) і між політичними системами суб’єктів міжнародного права (на Тайвані – демократія, на відміну від комуністичної КНР), а також між економічними особливостями.
Безсумнівно, влагодження конфліктів із усіх вищевказаних питань – справа не однієї доби. Важливою є наявність політичної волі в обох берегів Протоки робити кроки один до одного. Але той перший крок, який уже зроблено – досить малий і незначний, щоб робити висновки щодо початку «об’єднання єдиної Батьківщини».
Тим не менш, китайська компартія у відновленні авіазв’язку між Пекіном і Тайбеєм одразу ж зробила спробу застосувати пропагандистський ефект. Мовляв, покращення відносин із Тайванем – «результат політики компартії». Так, після китайсько-тайванських переговорів голова КНР Ху Цзіньтао відразу заявив, що «зараз обидва береги Тайванської протоки, як ніколи, мають умови для співпраці пліч-о-пліч і спільного розвитку». «Консультації та переговори є неминучим шляхом для мирного розвитку зв’язків між двома берегами Тайванської протоки», – підкреслив голова Ху.
При цьому, в Пекіні повністю проігнорували заслуги своїх тайванських візаві. Ніби мова йде про «капітуляцію»: Пекін мовляв «ставить» вимоги, а Тайбей з ними «вимушено» погоджується.
Певна річ, у дійсності, ні про яку «тайванську капітуляцію» під час переговорів мова не йшла. Скоріш, навпаки, успіх переговорів великою мірою був досягнутий завдяки новообраному тайванському президенту Ма Інцзю, що представляє Консервативну партію Тайваню.
До речі, спочатку китайська влада хотіла обмежити авіазв’язок лише «дуже заможними» китайськими туристами, обіцяючи зняти це надумане обмеження тільки через кілька років.
Більше того, за час президентства політичного опонента Ма – демократа Чен Шуйбяня – китайці і тайванці взагалі жодного разу не провели ні одного раунду переговорів.
Таким чином, по суті, угода про туристичні поїздки, яка також включає право на відкриття авіалінії для переміщення чиновників обох територій, стало першим помітним досягненням новообраного президента Тайваню Ма.
Одразу ж після підписання угоди тайванський лідер висловив надію, що тепер більше 3-х тисяч китайських туристів щодня зможуть відвідувати острів.
Для порівняння: за офіційною статистикою в 2007 році Тайвань відвідало 80 тис. туристів.
Крім того, президент Ма запропонував – і Ху Цзіньтао погодився – попрацювати над статусом Тайваню, а також над покращенням економічних, політичних і стратегічних відносин між КНР і КР.
Натхнений успіхом президент Ма також висловив надію на те, що переговори про подібне налагодження співробітництва будуть тривати і надалі.
Але те, як скоро будуть зроблені чергові кроки щодо зближення КНР із Тайванем, залежить від багатьох факторів. Насамперед, від політичної основи переговорів. Зокрема, конструктивне зближення між КНР і КР неможливе до того часу, поки в континентальному Китаї при верховенстві комуністичної ідеології триває будівництво так званого «соціалізму», нехай навіть і з деякою «китайською специфікою».
Ігор Шевирьов. Спеціально для Великої Епохи
