Телескопом Hubble вдалося зробити унікальні кадри агонізуючої зірки, розташованої від нашої планети на відстані три тисячі світлових років.
Hubble вперше зафіксував туманність «Котяче око» в стані вибуху вмираючої зірки, що знаходиться у фазі червоного гіганта. У стадії туманності ця зірка буде ще перебувати близько 10 тисяч років. Вчені вважають, що таким же чином закінчить своє існування і Сонце.
При безперервному ядерному синтезі і перетворенні водню у гелій в ядрі зірки, дозволить їй якийсь час постійно випромінювати світло. Але, як тільки водень закінчиться, зірка перейде у фазу червоного гіганта.
Через деякий час ядерні реакції у зірки завмирають, і в ядрі відбувається серія вибухів, які призводять до викиду в космічний простір поверхневого шару зірки, і її ядро оголюється, що чітко простежується на кадрах Hubble.
Завдяки цим кадрам, у вчених астрофізиків з’явилася можливість спостерігати й досі не вивчений процес іонізації скопичуванної навколо ядра хмари блакитного газу. На думку вчених-астрофізиків, туманності грають ключову роль у передачі речовини у Всесвіті.
Зін ель-Абідін Бен Алі, президент Лівії, зробив це. Лідер Єгипту Хосні Мубарак також. Незабаром до них приєдналися єменський диктатор Алі Абдалла Салех і полковник Муаммар Каддафі. Монархи Перської затоки зійшли на борт того ж корабля. Нещодавно сирійський президент Башар аль-Асад став черговим арабським правителем, який скористався все тим же риторичним засобом: теорією змови, пише Вільям Дж. Добсон у своїй колонці газети «Вашингтон пост».
#img_left#Коли згадані режими зіткнулися з наростаючими закликами до політичних реформ, арабські диктатори були змушені вдатися до найбільш відчайдушних аргументів, щоб пояснити своїм співвітчизникам причини сформованого хаосу.
Як тільки владні лідери не називали мирних демонстрантів, намагаючись не зачепити справжні корені революцій, що спалахнули. Так, Бен Алі назвав молодих людей, які вийшли на вулиці Тунісу, «замаскованими бандитами», які здійснюють «терористичні акти». У Єгипті права рука Мубарака і новопризначений віце-президент Омар Сулейман заявив, що «за завісою революцій стоять іноземні сфери впливу». Єгипетське державне телебачення просувало екстравагантні теорії, згідно з якими масові протести спровокували США і Ізраїль, незважаючи на те, що обидві країни підтримували режим Мубарака до останніх днів. Правителі Бахрейну наклали провину за безлади на іранських агентів. Каддафі твердо наполягав, що лівійські повстанці — одні наркомани.
Звичайно, авторитарні режими в Північній Африці і Середньому Сході — не перші, хто намагається списати повстання народу на іноземні змови. Зовсім недавно це виправдання використовували у східній Європі за часів «кольорових революцій», що охопили Україну, Грузію і Киргизстан.
У той час автократи Володимир Путін і Ху Цхіньтао стверджували, що ці революції були повністю творінням місцевих неурядових організацій, що фінансуються іноземним капіталом. Це правда, що в цих країнах працювали організації західного громадянського суспільства. Але ніхто не зможе пояснити, яким чином маленька групка працівників з бідно фінансованих неурядових організацій здатна повалити ланцюжок авторитарних режимів. Я поділився цією точкою зору з Срджою Поповичем, який брав участь у сербському молодіжному русі, який здобув перемогу над режимом Слободана Мілошевича у 2000 році. Попович засміявся «Авжеж! Диктаторські теорії змови. Їх мова не змінилася за 20 років — терористи, наркомани, закордонні найманці, зрадники, — він перерахував найбільш поширені ярлики, використовувані авторитарними режимами. — Чавес ще любить називати повстанців спокушеною молоддю. Вони безнадійно прогнозовані».
Слід зазначити, однак, що на арабських вулицях дійсно працювали деякі «іноземні елементи». Проблема в тому, що ці закордонні сили фінансуються самими цими режимами, а не людьми, які беруть участь у революціях. Каддафі значною мірою залежав від іноземних найманців з Чаду, Судану, інших країн. У Бахрейні уряд пропонував великі премії, щоб переманити пакистанських військових, і сильно залежав від саудівських служб безпеки для захисту своєї влади.
Нинішня арабська весна вже неймовірним чином переписала майбутнє регіону. Люди, які знали лише спустошуючу ціну диктаторства, можливо, вперше мають шанс внести свою лепту у майбутнє своєї країни. Ще занадто рано вважати ці революції безперечно доброю справою, але вони, принаймні, дають шанс розірвати ланцюги репресій, в яких загрузли народи цих країн.
Вільям Дж. Добсон — блогер The Washington Post («Вашингтон пост») — однієї з найбільших газет США. «Вашингтон пост» заснована в 1877 році.
Мадридський «Реал» на своєму полі поступився "Барселоні" (0:2) у першому півфінальному матчі Ліги чемпіонів.
Команди почали матч досить обережно, перший момент, який претендував на небезпеку створили каталонці. На 11-й хвилині Вілья пройшов уздовж лінії штрафної і пробив в дальній кут воріт Касільяса – мінімальний промах. На 24-й хвилині Хаві отримав проникаючий пас по вертикалі від Мессі і у дотик з розвороту з 14-ти метрів пробив низом – Касільяс був на місці.
Вальдес вперше по-справжньому вступив у гру на 34-й хвилині, коли, після довгого навісу зі штрафного, Пепе головою з 15-ти метрів продовжив політ м’яча далі. Незважаючи на відсутність небезпечних моментів, напруження боротьби на полі зростало, все частіше гравці йшли в жорсткі стики, а на полі кілька разів ледь не спалахнули бійки.
По справжньому загострив гру «Реал» на 45-й хвилині – Роналду стріляв з 30-ти метрів, Вальдес відбив м’яч перед собою, але справився з повторним пострілом Озіла, який до того ж опинився в офсайді.
Вже після свистка на перерву, зав’язалася невелика потасовка, яку погасили стюарти. Результатом її стало вилучення резервного голкіпера «Барси» Пінто.
У другому таймі обидві команди додали в русі, але ініціативою володіли каталонці. Ключовий момент матчу стався на 63-й хвилині – Пепе зіграв прямою ногою в коліно Дані Алвесу в ігровій ситуації, за що удостоївся прямої червоної картки і залишив «Реал» в меншості. Червону картку отримав і наставник мадридців Жозе Моурінью, вилучений з лавки за обурення діями арбітра.
Реалізували чисельну перевагу каталонці на 76-й хвилині – Афеллай з правого краю штрафного прострілив на лінію воротарського майданчика, звідки Мессі пробив між ніг Касільяса у дотик, випередивши Рамоса – 0:1.
А на 87-й хвилині Мессі поодинці від центрального кола пробіг повз п’ятьох суперників і з 10-ти метрів катнув м’яч у дальній нижній кут повз голкіпера, знявши всі питання про переможця матчу – 0:2.
Пакистанський тиждень моди «Bridal Couture Week» сезону осінь/зима 2011 проходив з 23 по 25 квітня 2011 року в місті Карачі. В показах брали участь близько 20 дизайнерів, серед яких були такі відомі бренди, як: LaChantalbySaba, Mehdi, ReemAbbasi, ShaiyanneMalik.
Організатором виступив телеканал «Style360», захід був спрямований на підтримку розвитку текстильної промисловості Пакистану.
Усі колекції дуже яскраві, в традиційному стилі й з чарівними прикрасами.
La Chantalby Saba представила яскраві вбрання, родзинкою яких стала туніка «Kameez» з тридцятиметрового шифону. Оригінальні головні убори й класичні палантини прикрашали голови моделей.
Mehdi велику увагу приділив не тільки прекрасному силуету своїх убрань, але й якості, що дуже цінують шанувальники його таланту. Змішуючи й поєднуючи різні тканини, традиційні різноманітні стилі він, безсумнівно, зачаровував глядачів.
Ювелірний дизайнер Reem Abbasi виготовила сучасні прикраси, змішуючи складні конструкції орнаментів з традиційною пакистанською багатою культурою. Її пристрасть до моди надихає на створення оригінальних прикрас.
Shaiyanne Malik вважається лідером у пакистанській модної індустрії. У неї свій будинок моди й бренд SamanZar. Shaiyanne продемонструвала весільну колекцію, яка включала жіночі й чоловічі вбрання. Саме весільний одяг приніс дизайнерові славу.
За обсягом води з нею не зрівняється жодна річка на землі. Довжина її понад 6 тисяч кілометрів. Витік знаходиться у високогір’ї Анд, а гирло – в Атлантичному океані. Найбільша ріка набирає могутності, вбираючи 40% вод Південної Америки. Деякі з її приток самі по собі великі річки. Чотири години польоту йде на те, щоб перетнути її тропічні ліси.
Амазонка – не просто річка, це найбільша річка на планеті. У самій річці та її околицях кипить різноманітне життя. Амазонка створює унікальні природні умови. У сезон дощів вона затоплює величезну площу, а у сезон засухи мільйони риб стають бранцями її лагун.
Найбільша річка несе в Атлантичний океан 200 мільйонів літрів води за секунду, що становить п’яту частину обсягу річкової води на планеті. Велич та могутність річки сягає корінням далеких часів. На рухомому континенті Південної Америки знаходиться найдовший гірський ланцюг планети – Анди. Потужні виверження вулканів, рух земної кори змусили стародавню річку повернути у зворотному напрямку і нести свої води в Атлантику. Анди вважаються прабатьками сьогоднішньої річки. На висоті 500 тис. метрів, у заметених снігом гірських вершинах Перу, починається Амазонка. Тала вода з крижаними потоками тече вниз до неозорих джунглів.
Високогірний ліс, через який несе свої води Амазонка, по праву вважається найвологішим місцем на землі, де випадає до 6 м опадів на рік. У такій вологості рослинам не потрібно витягати вологу з грунту. Тут царство рослин, що живуть на деревах – орхідей, ліан, епіфітів, а також ревучих водоспадів. Амазонка спускається вниз, набираючи міць і розливаючись вшир. Через амазонські джунглі площею в 7 млн. кв. м, річка пробиває собі шлях.
Водна система найбільшої ріки складається з дрібних і великих приток, які тягнуться по джунглях на багато тисяч кілометрів. Річка є домівкою для багатьох живих істот. У тихих заплавах живе гігантська видра. Її довжина тіла досягає двох метрів. Видра полює на пітонів, кайманів. У Амазонці водиться риба клинобрюшка, яка при небезпеці зграйками вистрибує з води на один метр.
Найбільша ріка утворює власні озера. У стоячих водах рослини покривають всю поверхню водоймища. Листки гігантської водяний лілії досягають двох метрів у діаметрі, а квітка, що виділяє сильний аромат, розміром з голову людини.
Найбільший мешканець Амазонки – мамантін. Дорослий мамантін важить до 500 кілограмів і досягає 3 метри в довжину. Харчуються мамантіни водними рослинами, які поглинають тоннами. Дитинча з’являється у мамантинів один раз на два роки. Хижаки найбільшої ріки – кровожерливі каймани і вселяючі жах анаконди.
Повноводність Амазонки залежить від примх погоди. Щорічно перед сезоном дощів її рівень знижується до мінімуму. Це суворий час для багатьох видів риб, так як вони опиняються на мілині. Жорстокі хижаки, червоні піранії, втрачають контроль і нападають один на одного. Хто слабший, той стає жертвою. Потім починається глобальна битва.
На найбільшій річці йдуть найбільші дощі. Рівень води різко піднімається, і риба отримує свободу. Амазонка перетворюється, виходить з берегів і затоплює тропічні ліси. Вода розливається на 80 кілометрів по обидва боки річки. Дерева до 8 місяців виявляються на глибині 16 метрів.
У річці живе понад 3000 видів риб. Одна з найбільших прісноводних риб – арапайма, вага якої досягає 200 кг. Тут також мешкає сліпий рожевий дельфін, який орієнтується тільки по звуку.
Великий притока Амазонки відрізняється від неї кольором і походженням. Це чорна річка Ріу-Негру. Її води кольору темної іржі через гниття рослин. Тут мешкає незвичайна бахромчата черепаха з хоботом замість носа. У чорній річці живе жаба піпа, яка не виходить з води і незвично розмножується, відкладаючи яйця собі на спину. Річка Шингу є чистою притокою найбільшої річки. У місці злиття з Амазонкою вона досягає 15 кілометрів завширшки.
У гирлі найбільшої ріки зливаються воєдино солона і прісна вода. З 300 кілометрового гирла Амазонка виносить більше води, ніж всі європейські річки разом узяті. Амазонка – дитя снігу і льоду. Амазонка – не просто річка, це величезна ріка.
1/2 качана пекінської капусти 4 рибних філе (пангасіус або судак) сіль, чорний перець 125 г непідсолодженого кокосового молока сік 1/2 лайма 1 ч. л. пасти каррі 2 ч. л. соєвого соусу 1/2 ч. л. цукру олія для змащування
Пекінську капусту вимити, качан видалити, нарізати капусту вздовж. Ємність для проварювання змастити олією, покласти в неї капусту і поставити на каструлю з водою.
Рибне філе вимити, обсушити, поперчити і посолити, викласти на пекінську капусту. Готувати на пару під кришкою 8–10 хвилин (через 5 хвилин перевернути).
Кокосове молоко, сік лайма, пасту каррі, соєвий соус і цукор змішати, кип’ятити на середньому вогні 5 хвилин. Розкласти капусту і рибу по тарілках і полити соусом.
Арабська кухня не найгостріша на світі. Скоріш, вона є свого роду буфером між Європою, де до приправ ставляться обережно, і Азією, де готують по-справжньому «вогняні» страви. Тим не менш, практично жоден рецепт Близького Сходу не обходиться без трав і прянощів. Найчастіше спеції в арабській кухні використовуються не в чистому вигляді, а у складі готових сумішей.
#img_center_nostream# Приїхавши відпочивати в арабську країну, знайдіть можливість піти на ринок і купити по пакетику найбільш знаменитих арабських приправ — заатар і бахарат. Основні інгредієнти, що входять до складу заатара, нам добре знайомі — це материнка (орегано) і чебрець (тимьян), до яких додані інші трави, перець, сіль і кунжут. У бахарата більш складний вміст ароматів, до його складу входять мускатний горіх, кардамон, чорний, червоний і духмяний перець та гвоздика. Закуска (салат або непогана альтернатива бутербродам)
Інгредієнти: – 2 помідори – Один пучок цибулі-шалот – 2–3 столові ложки оливкової олії – 2–3 приправи заатар – 100 гр. білого арабського сиру (можна замінити фетою або звичайним сиром)
Спосіб приготування:
Помідори ошпаримо окропом, після чого знімемо з них шкірку і наріжемо маленькими кубиками, так само наріжемо й сир. А ось цибулю-шалот потрібно порубати зовсім маленькими часточками, практично в пил. Після цього всі інгредієнти покладемо у велику миску, гарненько перемішаємо і дамо півгодини постояти. Найкраще таку закуску подати з гарячим арабським коржем, але якщо його немає, то підійде і грузинський лаваш. Якщо ж зайві вуглеводи вам ні до чого, то ця суміш може зіграти роль ситного і корисного салату. Баранячі реберця на грилі Інгредієнти (на одну порцію): – 3–5 баранячих реберець з м’якоттю – Столова ложка оливкової олії – 2 столові ложки приправи бахарат.
Спосіб приготування:
У даному рецепті суміш спецій і оливкової олії слугуватиме делікатним маринадом. Ретельно натремо нею баранячі ребра і залишимо їх у холодильнику на кілька годин. Для смаження, звичайно, краще за все підійде барбекю — гаряче вугілля на відкритому повітрі. Але якщо погода не дозволяє, то можна скористатися функцією «гриль» у духовці — розігрійте її до максимуму, розкладіть на деці замариновану баранину і відправте запікатися на 5–8 хвилин, до коричневого кольору. Після цього кожне реберце переверніть на інший бік і процедуру повторіть.
#img_left_nostream# Українська фігуристка Ірина Мовчан пройшла кваліфікацію у вирішальну частина жіночих особистих змагань на чемпіонаті світу з фігурного катання, який наближається до завершення у столиці Росії.
Українка зуміла потрапити до числа 24 кращих, за підсумками короткої програми. Тільки зазвучали ритми "Металіки", Ірина почала з ефектного каскаду потрійного та подвійного стрибка. Далі допустила ледь помітну погрішність, виконуючи потрійний сальхов, і сконцентрувалася на інших обов’язкових елементах. Зрештою, напрацювала на 45,68 бала і опинилася на 23 позиції.
Надії на медаль, звичайно, м’яко кажучи, примарні. У зоні подіуму Мовчан поступається 20-у заліковими пунктами. А ось у статусі проміжного лідера вирішальну довільну програму буде починати представниця Південної Кореї Юн Кім.
За результатами соціологічного опитування, проведеного експертами з Центру Разумкова, більшість українців (70,0%) схильні називати День Перемоги великим святом, ще 23,6% вважають його звичайним святом. Для 4,7% респондентів День Перемоги взагалі не являється святом, а 1,7% опитаних не дали чіткої відповіді на це питання.
#img_left_nostream#Війну проти фашизму дві третини українців (66,2%) називають, як і колись, Великою Вітчизняною, а трохи більше чверті респондентів (28,6%) називають її Другою світовою. 2,1% опитаних назвали її германсько-радянською, решта респондентів не визначилася з відповіддю.
В той же час до ініціативи встановлення пам’ятників Й.Сталіну більшість українців (68,0%) ставляться негативно, а кількість прихильників такої ідеї, порівняно з минулим роком, зменшилась з 9,6% до 5,7%. Близько чверті опитаних (26,3%) ставляться до цього байдуже.
Респондентам ставили і таке питання: «Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянські війни, політичні репресії. Як Ви вважаєте, який з наведених шляхів рішення взаємних образ є кращим?». Половина опитаних (53,8%) відповіли, що потрібно, примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних, 28,7% респондентів схиляються до думки, що винні мають бути покарані, навіть через багато років.
Схвально до ідеї примирення ветеранів ОУН-УПА та Радянської армії ставиться 34,6% опитаних, негативно – 37,2%. Близько чверті респондентів поставились до цього байдуже або вагалися з відповіддю.
Що цікаво, навіть більше прихильників (38,1%) має ідея примирення ветеранів радянської та німецької армій, противників такої ідеї теж менше (31,7%).
Загалом у соціологічному дослідженні брали участь 2009 респондентів з усіх регіонів країни. Похибка вибірки може становити 2,3%
Вчора на Тайвані 5 осіб загинуло та 66 отримали поранення в залізничній катастрофі. Потяг, що йшов гірською місцевістю в Алішан, зійшов з рейок, повідомляє «Asia News Network» з посиланням на офіційні джерела. На місце події були направлені гвинтокрили, що доставили поранених до лікарні.
Серед загиблих четверо були туристами з Китаю, а серед поранених китайцями виявилися 30 чоловік.
Під час інциденту в потягу з восьми вагонів знаходилося 5 туристичних груп зі 110 чоловік.
Президент Ма Інцзю висловив глибоке співчуття з приводу катастрофи і розпорядився докласти максимум зусиль для розслідування інциденту.
Катастрофа сталася близько 12 години 17 хв. на 70 км між станціями Сакрд Три (Священне дерево) й Алішан. Як вважають, на останній вагон впала кедрова гілка, нахиливши його на бік, і він потягнув за собою два інші вагони. Машиніст, почувши дивні звуки, натиснув на гальма потяга, що прямував угору зі швидкістю 10 км/год. Але гілка вдарила по сьомому вагону, а потім по восьмому, сказав водій потяга Сяо Юхун.
Залізниця в цих горах була серйозно пошкоджена тайфуном Моракот у серпні 2009 року і з того часу відновила свою роботу тільки на ділянці між станціями Сакрд Три та Алішан.
Після останньої аварії залізничне сполучення було знову призупинено.