Blog

  • Тиждень моди в Бразилії. Колекції осень/зима-2008 (фотоогляд)

    Тиждень моди в Бразилії. Колекції осень/зима-2008 (фотоогляд)

    Представляємо Вашій увазі колекції одягу сезону зима/осень-2008, представлені 16 січня на показі мод в м. Сан-Паула (Бразилія).

    #img_gallery#

  • В Києві відзначили День Соборності

    В Києві відзначили День Соборності

    У Києві відзначили День Соборності України. Урочисті заходи пройшли у різних місцях столиці. За участі Президента відбулося покладання квітів до пам‘ятника Шевченкові та Грушевському. Також Віктор Ющенко взяв участь в урочистих заходах у Київському міському будинку вчителя та відвідав виставку в Українському домі, де були представлені Рушник національної єдності та картина Романа Бончука «Мегаісторія України».
     
    Рушник вишивали в усіх областях України протягом червня-грудня 2007 року. У вишиванні взяли участь понад 1000 майстрів народної вишивки, а також представники української діаспори в Польщі.
     
    Рушник національної єдності є вишитим полотном довжиною 9 м і шириною 75 см. Він складається з двох частин, у центрі – герб України у вінку.
     
    Картина «Мегаісторія України» написана Р. Бончуком у 2007 році. Полотно покрите портретами видатних особистостей – князів, полководців, реформаторів, мислителів, письменників, художників. Розмір картини: 30х5 м. Вона умовно ділиться на 19 частин: «Язичництво», «Хрещення України-Русі», «Княжа доба», «Вітри поневолення», «Козацтво – Хортиця – Гетьманат», «Пророки і подвижники», «Руїна», «Соборна Українська Церква», «Вчені України», «Тарас Шевченко і великі гуманітарії ХІХ століття», «Українська Голгофа – Голодомор», «Голокост», «Мученики совісті – Шептицький – Сліпий», «Борці за волю», «Вороги України», «Прапор Свободи», «Помаранчева революція», «Сучасне мистецтво», «Майбутнє».
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream#
    #img_center_nostream# 

  • Галина Старовойтова: російська декабристка

    Галина Старовойтова: російська декабристка

    #img_left_nostream#20 листопада 1998 року у власному місті, власному під’їзді була вбита на замовлення дочка, мати, вчений, державний діяч – Галина Василівна Старовойтова. Вона залишила яскравий слід в історії Росії завдяки чесності, щирості, благородству й безстрашній боротьбі за права людини.

     

    Ця трагедія вже стала давньою історією, та й часи в нас неспокійні, список жертв росте. Всіх вже не пам’ятаємо? Пам’ятаємо. Соціологи встановили, що тільки для 4,4 % мешканців Санкт-Петербургу ім’я Г. Старовойтової невідоме.

    Значить, залишила ця постать пам’ять про себе своїми працями, справами чималими, піклуванням про людей. Ця пам’ять, як жива сутність, продовжує направляти людей: в середині листопада 2007 року у Санкт-Петербурзі були проведені Дні толерантності „Ми різні, але ми разом”.

    Скориставшись книгою „Галина Старовойтова – продовження життя”, нагадаємо про її життєвий шлях.

    Ленінградська дівчина (народилася у Челябінську 17 травня 1946 р.), студентка (Військмех, потім факультет психології ЛГУ), етносоціолог (дослідження етнічних груп Ленінграду, татарської громади, народів Кавказу), депутат 1-го з’їзду народних депутатів СРСР (1989 р. – від Вірменії), політик (1991-92 рр. – радник Б. Єльцина з питань міжнаціональних відносин), депутат Держдуми 1995 р., вчений (в США написана книга „Національне самовизначення”), в 1998 р. – голова партії Демократична Росія, правозахисник.

    Д. С. Ліхачьов так сказав про свою однодумницю: „У Галини Василівни був особливий, променистий образ…, потреба робити добро та стояти за правду”.

    Більшість з нас пам’ятає про неї як про рішучу, розумну, елегантну жінку на екрані телевізору. Якою вона була у житті та у своїх непохитних боріннях? Висловлювання з цитованої книги близьких людей та принципових опонентів:

    – Єдина у своєму роді. Яскрава особистість, яку одні палко любили, інші люто не любили. Рідке поєднання політика та правозахисника.

    – Яскрава зірка – соратник Сахарова.

    – Вона жила й поводила себе нераціонально, керуючись інтуїцією.

    – Її приоритетні поняття – „духовна свобода” і „права людини”. Єльцин її різко звільнив. Кремль готувався до Чеченської війни. Взяло гору грубе, радянське ставлення до вирішення питань. Старовойтова з її гуманітарним підходом стала перешкодою.

    – Харизматична людина з яскравим характером і темпераментом.

    – Правозахисниця за покликанням, захищала знедолених, репресованих.

    – Виділялася серед ораторів своєю яскравою емоціональною промовою. Вперше на екранах телевізорів була правда.

    – Щирість, благородство, впевненість у собі, безстрашність.

    – Перебування в суворих коридорах влади змінило її, але не зіпсувало.

    – Особисте спілкування – мила, доброзичлива людина.

    – Втілення першої чистоти та наївної фази перебудови.

    – Дім відкритий для друзів, в ньому особливе енергетичне поле.

    Маленька дівчинка:

    – Вона російська декабристка.

    #img_left_nostream#Зовсім нещодавно сестра Галини Василівни, Ольга, запросивши журналістів до меморіального кабінету-музею, повідала гірку, незбагненну історію. Незабаром після загибелі її сестри в „Комсомольській правді” з’явилася явно замовлена стаття, яка порочила пам’ять Г. Старовойтової. 20 тисяч сторінок судової справи розкрили брехню, суд затребував заперечення.

    Пройшло сім років, рішення суду не виконане. Суд безсилий? „Як бути, як захистити честь померлої людини?” – питає Ольга Василівна. Відповідь існує, вона підготовлена її працями та піклуванням про пам’ять та справи сестри та її рішенням: „Берегти та передавати спадщину Г. Старовойтової, очищати пам’ять про неї від міфів та наклепів”.

     

    Створений Фонд імені Г. В. Старовойтової, який проводить конкурси підтримки молодих талановитих учених та студентів з питань етнології. Премія на її честь звучить так – „За внесок у справу захисту прав людини”. Організуються дискусійні клуби, видаються книги. В Єревані, Карабаху, Санкт-Петербурзі школи носять її ім’я.

    У Санкт-Петербурзі, за численними проханнями, створений її меморіальний музей-кабінет як депутата Державної Думи, де на робочому столі очікують хазяйку листи та документи. Музей відвідують старі та молоді, пітерці та нетутешні, бувають й іноземці. Якщо люди приходять, значить, їм це потрібно, значить, її думки та ідеї допомагають їм і тепер.

    Продовження її справи – це невидима, але явна участь духу та образу Г. В. Старовойтової у щорічних Маршах проти ненависті у Санкт-Петербурзі. Ці марші присвячені не тільки пам’яті померлого соратника та колеги Галини Василівни – Миколи Гиренко, але й всім, хто усвідомлює, поважає та готовий захищати права інших.

    Її поради з найгостріших питань нашого життя – „Як нам, різним, жити разом?” – актуальні й зараз. Г. В. Старовойтова: „Не можна на вулицях Москви ловити осіб кавказької національності. Це призведе до відчуження. Росія втратить Кавказ. Країна наповниться біженцями, російськими біженцями”. „Що треба робити з національними меншинами? Їх треба любити”. „…Навчитися розуміти й поважати культуру, традиції, історію, душу інших народів”.

    Кому ж така чесна хороша людина стала на заваді?

    Відповіді знаючих людей:

    – Нещасний герой нещасної країни, палкий і благородний боєць.

    – Дуже заважала реакційним силам, тому й усунули.

    – Політиків, які говорять правду, знищують фізично.

    Підсумки підбиває відгук М. С. Горбачова: „Вона завжди була незручною, тому що була чесною, відкритою, правдивою”.

    Кажуть, що зараз Земля набуває нової енергетики, очищується і з часом стане прекрасною. Такого майбутнього нашій планеті зичила Г. В. Старовойтова

    Тетяна Серебрякова. Велика Епоха

  • Тиждень моди у Флоренції. Колекція дитячого одягу. Частина 2 (фотоогляд)

    Тиждень моди у Флоренції. Колекція дитячого одягу. Частина 2 (фотоогляд)

    Представляємо Вашій увазі другу частину фотоогляду колекції дитячого одягу зима/осінь 2008 року від Miss Blumarine і Pitti Immagine Bimboк, представлену 18-19 січня на Тижні моди у Флоренції (Італія).

    #img_gallery#

  • Монастир Шаолінь і монастир Дабей (фото)

    Монастир Шаолінь і монастир Дабей (фото)

    Недавно на одному китайському сайті з’явилася стаття під назвою «Порівняння ченців монастиря Шаолінь і монастиря Дабей». Ця стаття дуже швидко поширилася по всіх найбільших Інтернет-форумах і викликала гарячі відгуки і обговорення.

    У статті з фотографіями мовиться про те, що монастир Шаолінь був заснований вищим індійським ченцем Бодхідхармою 1500 років тому, це монастир Дзен-буддизму. Але зараз монастир Шаолінь все більше стає комерційним і ченці, включаючи і настоятеля монастиря, думають тільки про матеріальне багатство. Цей монастир став одним з найпривабливіших туристичних місць в провінції Хенань, а також хорошим оплотом економічного розвитку міста Денфен, в якому він знаходиться.

    У статті також розповідається про храм Дабей. Це один із храмів, в якому немає ящиків для добродійних пожертвувань. Це храм Махаяна-буддизму, ченці цього монастиря ніколи не торкаються грошей, вони носять чернечий одяг з грубої тканини, вживають їжу один раз на день, пополудні вже більше не їдять нічого.

    Після публікації цієї статті 9 січня, всього за 8 днів її відвідало один мільйон чоловік, відгуки залишили близько 7 тисяч чоловік. На Інтернет-сайті також було проведене опитування, було поставлено питання «Як Ви вважаєте, чи повинні сучасні ченці стикатися з сьогоднішнім суспільством?». У опитуванні взяло участь 70 тисяч чоловік, 95% з яких вважають, що «ченці повинні вдосконалюватися із спокійним серцем, і не повинні брати активну участь в житті суспільства».

    Версія китайською

    #img_gallery#

  • Факел на захист прав людини на шляху до Ізраїлю

    Факел на захист прав людини на шляху до Ізраїлю

    #img_right#Факел, що йде по всьому світу,  несе в собі заклик: «Олімпійські ігри не повинні підтримувати злочини проти людяності, що відбуваються в Китаї».

    Міжнародна   естафета факела «На захист прав людини» в лютому місяці прибуде до Ізраїлю. Вона вже побувала в Європі, Австралії, Новій Зеландії. У травні поточного року естафета завершить хід, пройшовши по Азії, Америці і Канаді. Естафета Факела «На захист прав людини» покликана розповісти світовій громадськості про те, що в країні, де проходитимуть Олімпійські ігри, скоюються злочини проти людяності, розтоптується людський дух.

    Ідея проведення естафети факела належить Міжнародній коаліції з розслідування злочинів правлячого режиму Китаю стосовно Фалуньгун. Її підтримали і до неї прилучилися громадські та політичні діячі, сенатори, організації, що захищають права людини.

    Коаліція запалила факел після того, як звернулася до компартії Китаю з проханням припинити переслідування і приховування злочинців, що чинять переслідування,   і не отримала ніякої відповіді.

    Факел був запалений в  Афінах (Греція) 9 серпня 2007 року, рівно за рік до початку Олімпійських ігор у Пекіні.

    Китайський режим  застосовував всілякі методи і засоби,  чинячи   тиск на уряд Греції, з метою перешкодити запалюванню Факела. Але все-таки Факел, що захищає права людини, був засвічений. Троє дівчат, в одязі богинь, символізуючих Справедливість, Мир і Свободу, запалили його. З Афін Факел попрямував до Брюсселя, потім до Берліна, Мюнхена, Праги, Відня, Парижа, Стокгольма, Осло, Лондона та інших міст по всьому світу.



    «Подарунок», який нашкодив

    Слід зазначити, що рішення Міжнародного Олімпійського комітету провести ігри 2008 р. саме в Пекіні народилося з метою підтримати Китай, спонукати його виправити становище щодо прав людини. Країни вільного світу  вірили  в те, що співпраця з Китаєм в цьому проекті допоможе йому зробити правильний вибір і піти шляхом демократичних перетворень.

    Проте, за відомостями журналістів, вже з самого початку  підготовки до  Олімпіади тоталітарний режим почав руйнівну хвилю, руйнуючи будинки і цілі райони, для зведення на їх місці олімпійських об’єктів, не піклуючись про подальшу долю людей, які опинилися без даху над головою.

    «Зрозуміло без зайвих слів, що КПК не тільки не виконала обіцянку, дану Олімпійському комітету, поліпшити ситуацію з правами людини,   а навпаки – погіршила ставлення до прав людини як ніколи раніше», – сказав Клод Анасалі, президент канадо-американської групи «Коаліції».

    Кларнетист Гієра Фейдман, ізраїльський представник коаліції, звернувся з листом до громадських організацій Ізраїлю, в якому просить   підтримати факельний хід. У своєму листі Фейдман описує злочини проти людяності, що здійснюються в Китаї комуністичним режимом, який не тільки б’є ув’язнених електричними палицями із розжареним залізом, але й вирізає органи у ще живих людей. Він описав в листі, як режим експлуатує дитячу працю, переслідує журналістів і правозахисників, всі релігії і спосіб життя віруючих.

    На лист Файдмана відгукнувся член Кнесету Хаїм Орон, переживаючи почуття моральної відповідальності Ізраїлю стосовно цього питання. «Позбавлення людських прав різних груп в Китаї – це злочин. Ізраїль зобов’язаний відреагувати на порушення прав людини в цій державі», – написав він у відповідь.

    Рабин Юваль Шарло, глава військових релігійних навчальних закладів міста Петах-Тіква, просив передати, що «створення людини за образом і подобою Бога вимагає до неї відповідного ставлення… Ганьба тому світу, який при виборі між дипломатичними відносинами, Олімпійськими іграми і  страшними тортурами людей, віддає перевагу останньому».

    Едвард Макміллан-Скотт, заступник президента Європейського парламенту, в своєму інтерв’ю телевізійної мережі NTDTV в США, після триденного візиту до Китаю так описав стан справ у країні: «Не вдалося обговорити питання про права людини в Китаї, тому що їх там немає… Як була десять років тому політична система жорстокою і свавільною, так і залишилася. Немає свободи слова, є обмежене мислення… Я думаю, що тут саме те місце, де необхідно об’єднати всі сили, які борються за права людини, ще до початку Олімпіади; тут найпригноблюючіший режим, який коли-небудь існував на землі».

    Далія Арпаз. Велика Епоха

  • Нью-Йорк: колекції жіночого одягу весна 2008 (фотоогляд)

    Нью-Йорк: колекції жіночого одягу весна 2008 (фотоогляд)

    Представляємо Вашій увазі колекції жіночого одягу весна 2008 від американського дизайнера Оскара де ла Ренти (Oscar de la Renta), представлені на показі мод в Нью-Йорку 3 грудня 2007 р.

    #img_gallery#

  • Повернутися додому на Новий рік нелегко (фотоогляд)

    Повернутися додому на Новий рік нелегко (фотоогляд)

    Зараз у Китаї по всій країні мільйони людей повертаються додому, щоб разом з сім’єю зустріти Новий рік. На вокзалах і біля квиткових кас великі стовпотворіння. Цього року період з 18 січня по 2 березня – це самий пік завантаженості транспорту далекого сполучення , пов’язаний із святкуванням Нового року. За попередніми розрахунками, з вокзалу м. Сіань за весь цей період виїде 2 млн. 900 тис. чоловік, у день в середньому – 70 250 чоловік, що на 6,3% більше, ніж минулого року. 16 і 20 січня ця кількість перевищила 100 тисяч чоловік.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Вітамінна недостатність пов’язана з діабетом

    Вітамінна недостатність пов’язана з діабетом

    Діабет є станом, що зазвичай характеризується підняттям рівня цукру (глюкози) у крові. Одна з проблем полягає у тому, що глюкоза може реагувати (через біохімічний процес, відомий як глікація) із тканинами в організмі, що може пошкодити ці тканини й призвести до ускладнень.

    #img_left#Недивно, що саме глікацію безпосередньо називають головною причиною тривалих проблем, пов’язаних із діабетом, включаючи пошкодження нерва, втрату зору та хворобу серця.

    Виявлено, що у хворих на цукровий діабет недостатньо вітаміну B1. Таким хворим рекомендується лікування, використовуючи мультивітамін B.

    Проте дослідження, опубліковане нещодавно в журналі «Діабетологія», виявило інший потенційний механізм, що викликає ускладнення при діабеті. Дослідники з Університету Ессекса у Колчестері виявили, що у хворих на діабет зазвичай спостерігається брак вітаміну B1 (тіаміну), та що у хворих на діабет 1-го й 2-го типу рівень вітаміну B1 у крові зменшився на три чверті.

    Низький рівень вітаміну В1 пояснюється збільшенням утрати B1 через нирки. Вивід нирками (коефіцієнт речовини, що видаляється з організму) вітаміну В1 у 24 рази перевищує норму у хворих на діабет 1-го типу та у 16 разів перевищує норму у хворих на діабет 2-го типу.

    Значення цього дослідження не є другорядним, оскільки брак вітаміну B1 може викликати цілий ряд симптомів, зокрема погіршення апетиту, втому, біль у м’язах, параліч рук і/або ніг, труднощі під час ходьби й серцеву недостатність. Значна частина цих проблем є добре відомими ускладненнями при діабеті.

    Тепер необхідні подальші дослідження, які б показали, чи покращаться ці симптоми із прийняттям В1. Проте їх відсутність не вплине на мою пораду хворим на діабет щодо додаткового прийому цього вітаміну.

    Одним із підходів тут може стати прийом добавки B-комплексу, що містить 20-25 міліграмів вітаміну B1. У такому комплексі, найвірогідніше, також міститиметься вітамін B6, що здатен зупиняти процес глікації. Цікаво, що вітамін B1, ймовірно, також має здатність перешкоджати глікації. Добавки В-комплексу також можуть містити такі поживні речовини, як B3 та біотин, що контролюють рівень цукру у крові.

    Звичайно, для людей, охочих контролювати свій діабет та знизити ризик ускладнень, було б доцільно ввести дієту з низьким глікемічним індексом або низьким глікемічним навантаженням (low-Glycemic-index та low-Glycemic-load diet). Продукти, багаті на рафінований цукор та крохмалістичні вуглеводи, слід уживати у дуже обмеженій кількості. І, звичайно ж, також рекомендується фізична активність.

    Посилання:

    1. Thornalley PJ, et al.. «High prevalence of low plasma thiamine concentration in diabetes linked to а marker of vascular disease» («Поширеність низької концентрації тіаміну у плазмі при діабеті пов’язана із показником судинних захворювань»). Diabetologia. August 4, 2007.

    Д-р Джон Бріффа, лондонський лікар, автор статей про здоров’я в галузі харчування й натуральної медицини.

    Версія англійською

  • Апеляційний суд Гонконгу зажадав від уряду документи, що стосуються «Фалуньгун»

    Уряд Гонконгу повідомлений про те, що досі не надав достатніх доказів, щоб оцінити, з яких причин понад 70 практикуючих «Фалуньгун» п’ять років тому не були допущені до Гонконгу, пише South China Morning Post.

    «Вражаючим» назвав апеляційний суд 22 січня запевнення уряду про те, що в порядку звичайної практики всі записи, що стосуються причин, через які практикуючим Фалуньгун дали, що називається, від воріт поворот, були знищені через три тижні після інциденту. Уряд заявив, що ті, кого не пустили в місто, являли собою в той час, коли школа «Фалуньгун» проводила в Гонконзі конференцію, загрозу суспільному спокою, але тепер цього вже немає.

    Старший суддя верховного суду Джеффрі Ма (Geoffrey Ma Tao-li) заявив, що йому важко зрозуміти, яким чином юрисдикція може підтримувати механізм громадського порядку, якщо вона знищує всі записи про те, чому хто-небудь представляв у певний час загрозу безпеці суспільства. «У майбутньому, якщо ті ж персони наважаться потрапити до Гонконгу, у них буде чиста історія, – відзначив суддя. – Вони стають абсолютно незнайомими, хоча в певний момент представляли загрозу громадському порядку».

    Суд призначив триденні слухання за скаргою на ухвалу судді Майкла Хартманна (Michael Hartmann), винесену в березні 2007 року в суді першої інстанції, відмовивши в задоволенні заяв чотирьох тайваньських практикуючих. Заяви, що спонукали почати судовий процес, подали Тереза Чу (Theresa Chu Woan-chyi), Ляо Сяолянь (Liao Hsiao-lan), Лу Лічин (Lu Lih-ching) і Чан Цзен-йе (Chang Jenn-yeu), а також асоціація «Фалунь Дафа» Гонконгу і її голова Кань Хун-Чеун (Kan Hung-cheung).

    Прибувши на конференцію на вихідні 22 лютого 2003 року, ці практикуючі і більш ніж 70 інших послідовників «Фалуньгун» не змогли пройти в місто. Вони заявляють, що їм перегородили прохід через їхню релігійну приналежність, і що влада гонконгу діяла за вказівкою влади материкового Китаю. Заборонена в материковому Китаї школа «Фалуньгун» дозволена в Гонконзі, де релігійна свобода включена в Основний закон, свого роду мініконституцію міста. Четверо практикуючих заявляють, що імміграційний департамент діяв незаконно, застосувавши зайву силу, і забороною на в’їзд до Гонконгу порушив їхнє право на релігійну свободу. Вони були затримані в міжнародному аеропорту Гонконгу, а потім вислані до Тайваню, хоча жоден із них не був засуджений раніше; у всіх є освіта, отримана в коледжі, або вища; всі мають професійну зайнятість і раніше отримували дозвіл на відвідини Гонконгу в справах бізнесу.

    Як повідомляла раніше гонконзька The Standard, під час процесу, який відбувся ще у вересні 2005 року, суддя Хартманн заявив, що відмінно розуміє бажання тих, що практикують Фалуньгун, отримати додаткову інформацію, оскільки, якщо в записах департаменту безпеки мовиться лише «Член Фалуньгун – 10 років», то це доводить, що їм відмовили у в’їзді тільки на підставі релігійної приналежності. «Але це не так», – заявив радник Даніель Фун, який у відповідь виступав від імені міського уряду (Daniel Fung Wah-kin SC).

    У результаті суддя Хартманн ухвалив, що Гонконг має право вибирати, кого впускати і кого ні, і що уряд не допустив ніяких порушень прав заявників. Судді апеляційного суду відзначили, що у них є питання до висновків, зроблених суддею Хартманном. Зокрема, вони не в змозі зрозуміти, як він міг прийти до таких висновків, не отримавши ніяких свідчень від міського уряду, окрім усної заяви, з якою виступив радник Фе.

    Отримавши ж відомості, що стосуються політики знищення матеріалів про персон, яким був заборонений в’їзд, і про те, як влада діє в умовах відсутності цих даних, суд висловив намір отримати від органів безпеки міського уряду відповідь на одне просте питання: «Чи володів який-небудь сектор або департамент уряду після того часу, коли було подано заяву про судовий розгляд, якими-небудь записами або документами, створеними донині, які стосувалися б питання про те, чому …[практикуючим] була приписана загроза безпеці, і вони були внесені до наглядового списку органів імміграції?»

    «На це є три відповіді, – відзначив суддя Френк Сток, – так, ні, або ‘нам невідомо’». «[Уряд] несе відповідальність за те, щоб всі карти були відкриті», – відзначив суддя Ма.

    Судовий процес відкладений на дату, про яку буде оголошено пізніше.