Хокей не тільки зимовий вид спорту, на лижах можна ходити й по асфальту – це вже давно довів білоруський президент Лукашенко, який кожного року наказує проводити змагання на лижороллерах заасфальтованими вулицями сусідньої країни. Ці та інші безглузді витівки диктатора висміюють організатори щорічного культурного фестивалю «Білоруська весна». Ось тільки проводиться цей захід не в Білорусії, а в Україні.
„На лижах проти здорового глузду!!!" – кричить один з учасників пробігу. Його заклик підхоплює натовп і вже всі разом горланять „Лижню! Лижню! Лижню!".
Дуже швидко частина столичного Хрещатика перетворюється на майже справжній стадіон. Учасникам пробігу видають майже справжні лижі й наклеюють майже справжні таблички з номерами на кшталт „Кубок Лукашенко – 2008, №106". Звучать радянсько-комсомольські гімни, бадьоро закликаючи до боротьби, до перемоги. І не подумайте сміятися – все тут по-справжньому. «Спортсмени» по-справжньому закріплюють лижі до взуття скотчем і шнурками, по-справжньому готуються до старту й по-справжньому сподіваються на перемогу. В повітрі застигла напруга…
Рефері підіймає руку й щосили кричить: МАРШ!
Майже всі учасники пробігу – українці, які або небайдужі до долі білоруського народу, або просто випадково прогулювались Хрещатиком. Є серед лижників і білоруси. Але приїхали вони не для того, щоб впровадити в Києві новий вид спорту, а навпаки, – висловити свій протест проти „маячних ідей Лукашенка".
„В Білорусії ми позбавлені права голосу й не можемо відверто висловлюватись щодо політики Лукашенка, але я – проти його режиму", – розказує Лариса, автор і дизайнер емблеми фестивалю. Дівчина приїхала з Бреста. Прізвище своє не називає, каже лишень, що дуже страшно повертатися на батькіщину. «У нас люди зникають. Була людина – і немає, і ніхто не знає, куди вона поділася. У мене в Бресті є подруга, яка таким чином втратила чоловіка. А був він опозиціонером…», – із сумом каже дівчина.
Лариса не сподівається, що найближчим часом ситуація в Білорусії покращиться, але говорить, що чинити опір режимові треба.
Але годі про сумне!
Рефері підіймає руку й щосили кричить: МАРШ!
Перша трійка побігла. Хто переможе? Здорові хлопці з довжелезними ногами чи маленька хутка дівчинка. Ось в одного з юнаків по дорозі ламається лижня, а інший зрізається на повороті. Нарешті дівча на фініші – а це майже перемога. Але попереду ще два забіги, а в кінці – фінал – пробіг переможців. Все в кращих традиціях білоруського лижороллерства! У двох інших пробігах перемагають: хлопець з довжелезними ногами й хлопець із короткими лижами, хоча, погодьтесь, на таких дерев`яшках перегони не чесні.
„Хоч наш фестиваль немає сам собою політичного характеру, але й такого в Білорусії ми проводити не можемо", – роз’яснює організатор заходу, українець Олександр Демченко.
«Незважаючи на те, що сучасна молодіжна культура Білорусії не повинна була б особливо впливати на білоруську політику, влада все ж таки намагається загнати її в певні рамки, недопустити на телеканали. Це – одна з причин, чому ми проводимо тут фестиваль – дати можливість виразити себе тим білорусам, які не можуть цього зробити на батьківщині». Скільки ще протримається Лукашенко при владі, хлопець не уявляє, але дає зрозуміти, що допоки панує вусатий президент, Білорусія не може розвиватися повноцінно.
Але годі про сумне!
Ось уже останній забіг! Хто переможе? Довжелезний хлопець з Мінська, хитрий хлопець з Ірпіня на коротких лижах чи хутка киянка?
На старт!… Увага!… МАРШ!!!
Люди, кожен вболіваючи за свого фаворита, кричать „Лижню!", діти в екстазі біжать за „спортсменами", а фотокори лягають на асфальт, щоб зробити вдалі кадри.
Ось в білоруса дорогою ламається лижа – мабуть довгі ноги не завжди виграшні, в ірпінця – рветься скоч і маленькі лижі просто відпадають, а хутка та дуже впевнена в собі дівчина спокійно дістається фінішу.
Натовп підхоплює переможницю й високо підкидає її.
Дівчина дуже щаслива, вона радіє ще більше, коли отримує від чоловіка в масці з обличчям Лукашенка кубок його імені (пляшку в циліндричний картонній упаковці). Далі переможниця вже належить ЗМІ, роздає автографи. Виявляється, звати дівчину Іра, вона працює лікарем і про перегони дізналась випадково, прогулюючись центром міста. „Я не можу сказати нічого про Білорусію – політикою я не цікавлюсь, каже Іра. Свою спортивність пояснює тим, що займається танцями.
Насправді дивно, що перемогла українка, адже в білорусів такий великий досвід за плечима: Лукашенко примушує їх цілий рік підтримувати добру лижну спортивну форму.
Що ж, може, коли в Білорусії таки настане справжня весна, люди згадуватимуть про лижі тільки взимку, коли випаде сніг…
#img_gallery#
