Blog

У день відкриття в Пекіні Олімпійських ігор у різних країнах світу відбулися масові акції протесту проти порушень китайським комуністичним режимом прав людини. Учасники акцій також засудили китайський режим за невиконання даної ним обіцянки поліпшити ситуацію щодо дотримання прав людини до початку Ігор.

Активісти боротьби за свободу тибетців, а також китайські дисиденти й прихильники демократичних організацій у Китаї провели 8 серпня акції протесту у Франції, Німеччині, Англії, Філіппінах, Катманду, Гонконгу, США, Бельгії, Австралії та інших країнах.

У Непалі напроти китайського консульства були заарештовані близько 500 тибетських активістів. Серед затриманих – 20-літній студент устиг повідомити кореспондентам, що своєю акцією вони хочуть передати людям усього світу – у Тибеті взагалі немає прав людини.

Представники організації Міжнародна Амністія також взяли участь в акції протесту напроти китайського консульства в Лос-Анджелесі й висловили свій осуд щодо невиконаної китайською компартією обіцянки поліпшити ситуацію із правами людини до початку Олімпійських ігор.

#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

#img_right_nostream#За день до початку церемонії відкриття Олімпіади зі своєї квартири в Пекіні зникла пані Цзен Цин’янь, дружина відомого китайського правозахисника Ху Цзя, який відбуває термін у в’язниці, повідомило «Китайське радіо» з посиланням на закордонну Асоціацію захисту прав громадян Китаю.

У повідомленні йдеться, що пані Цзен просто зникла зі своєї квартири за день до початку Олімпіади. Ані родичі, ані друзі не знають, де вона перебуває, і не можуть із нею зв’язатися.

Є підозра, що пані Цзен таємно вивезли з міста агенти спецслужб, щоб під час проведення Олімпіади з нею не зустрічалися іноземні кореспонденти.

Після того, як у грудні минулого року Ху Цзя отримав до 3,5 років в’язниці за «підбурювання до підриву державної влади», за його дружиною постійно стежать агенти й контролюють її пересування та контакти з людьми.

#img_left_nostream#Нарешті отримати інформацію в Україні буде простіше, переконані автори законопроекту "Про доступ до публічної інформації". Вісім громадських медіаорганізацій, які взяли участь у розробці цього документа, переконані, що новий закон зробить діяльність чиновників прозорою та відкритою.

Автори законопроекту вважають, що чинне законодавство не забезпечує повною мірою право на доступ до інформації як журналістів, так і звичайних громадян. Працівники медіа повсякчас зустрічаються з відмовою органів влади надавати інформацію через віднесення її до «інформації з обмеженим доступом»; застосування грифів «опублікуванню не підлягає», «не для друку», «для службового користування»; ігнорування інформаційних запитів. Усе це, на думку правозахисників та медіа фахівців, є неправомірним.

«Ми повертаємо владу обличчям до людей, – вважає один з авторів законопроекту, перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко. – З країни вахтерів і секретів Україна повинна стати країною свободи й поінформованості».
Його колега Мар’яна Демкова, заступник голови Центру політико-правових реформ, уважає, що основна прогалина існуючого Закону України «Про інформацію» полягає в тому, що він фактично не відмежовує публічну інформацію від приватної. «В старому законі конфіденційна інформація визначена як така, що може належати органам влади і може поширюватися за їхнім бажанням. А це є неприпустимим в умовах забезпечення прозорості дій влади та протидії корупції», – зауважила Демкова.
 
У законопроекті прописаний механізм доступу кожного, не тільки журналістів, до публічної  інформації як такої, що становить суспільний інтерес. Кожна особа матиме право звернутися із запитом, незалежно від того, чи стосується цей документ її особисто, чи ні, та без пояснень причини. Причому запити можуть бути подані в усній формі.
 
Окрім цього законопроект скорочує терміни для відповіді на запити. Відповідь повинна бути надана якнайшвидше, але не пізніше п’яти робочих днів із моменту отримання запиту.  

У документі відведена спеціальна роль Уповноваженому з прав людини. Він буде зобов’язаний проводити роз’яснювальну роботу серед населення з питань забезпечення доступу до інформації та контролювати чиновників, чи виконують вони норми цього закону.

Додатковим нововведенням нового закону є захист інформаторів, тобто посадових та службових осіб, які розголошують інформацію з обмеженим доступом стосовно установ, де працюють. Ці люди будуть захищені в тому випадку, якщо їхня інформація буде стосуватися неправомірної поведінки та корупційних дій, які вчиняють їхні колеги.

Якщо ж чиновники не нададуть публічну інформацію, приховають її або спотворять, вони будуть покарані згідно із Цивільним кодексом.

Чи запрацюють ці правила в Україні, дізнаємось уже восени, коли Верховна Рада голосуватиме за законопроект.

Майк Катбертсон, Велика Епоха

#img_left_nostream#У суботу, 9 серпня, чотири людини із США, Канади та Німеччини лягли прямо на землю на площі Тяньаньмень і накрили себе тибетськими прапорами, протестуючи, таким чином, проти вбивства тибетців солдатами компартії. Лежачий протест тривав близько 10 хвилин, після чого прихильників вільного Тибету силою відвели в поліцейську дільницю, повідомляє німецький web-сайт Deuts

#img_right#Приблизно за 100 років до часів Конфуція, у тому ж місті жила інша доброчесна людина Ліхуа Хуей (693 – 609 до н.е.). Він працював радником міста-держави Люй. Конфуцій добре відгукувався про нього, кажучи: «Його слова відображали найвищі моральні принципи, а його вчинки були добре обміркованими».

Як громадський радник, Ліхуа Хуей також був суддею, отже його поведінка допомогла йому впоратися з такою відповідальною роботою. Для Ліхуа чесність була на першому місці. За необхідності він карав винних без будь-яких вагань, включаючи впливових і високих чиновників. Разом з тим, він демонстрував велику доброту. Хоча він і не був високопосадовцем, проте чутки про його чудову репутацію поширилися дуже далеко.

У ті часи добробут міста-держави визначався цінністю його майна, що мало велике символічне значення. Одного разу держава Ци атакувала Люй, щоб одержати коштовну бронзову посудину. Але коли цар міста Люй змушений був під тиском віддати посудину, він віддав її копію.

Дізнавшись про підробку, правитель міста Ци відіслав назад фальшиву посудину. «Тільки якщо Ліхуа особисто підтвердить справжність посудини, я повірю», – заявив він. Одержавши це повідомлення, правитель Люй відправився до Ліхуа з проханням допомогти в цій проблемі.

Ліхуа сказав: «Ваша величність, ви хочете, щоб я віддав правителю Ци підробку, щоб накликати катастрофу на його націю. Але я не можу відступитися від принципів правди і накликати біду на вашу державу». Таким чином, король міста Ци одержав справжню бронзову посудину від володаря міста Люй.

У Стародавньому Китаї казали: «Без правдивого і гідного довір’я характеру людина не може існувати в цьому світі».

Мен-цзи (385 – 204 до н.е.), друга за значенням особистість в історії Китаю після Конфуція, охарактеризував Ліхуа так: «Коли простолюдини чують про Ліхуа, вони стають великодушними; а люди недостатньо добрі – стають добрішими».

Версія англійською