На їхню думку, Індія має достатню зацікавленість в тибетському питанні, щоб торкнутися його в переговорах із сусідньою країною. «Проблема Тибету повинна поза сумнівом бути порушена індійською стороною, оскільки Індія має таку велику зацікавленість у тибетському питанні в цілому. Молюся, щоб д-р Сінгх щиро торкнувся цієї теми», – заявив Церінг Чойінг (Tsering Choeying), президент індійського відділення Free Tibet.
Тибетці вважають, що Індія могла б навіть спробувати досягти встановлення договірних відносин із цього приводу. «Офіційно будуть підписані п’ять меморандумів про взаєморозуміння, в яких питання Тибету повністю проігнороване. Залишити проблему Тибету осторонь – це не вирішення. Тибетці не просять багато, фактично вони добиваються цілком розумних речей в рамках китайської конституції. Вважаю, що тут є що розглянути Китаю і що висунути Індії», – сказав тибетський активіст Лобсанг Вангьял.
Після 1959 року, коли Далай-лама і його прихильники втекли до Індії, його резиденція знаходиться в Дхарамсалі, в штаті Хімачал-Прадещ на півночі Індії. У вигнанні живе близько 134 тисяч тибетців, велика частина з них в Індії і Непалі.
«Ми відносимося до тибетців, які живуть в Індії, як до серйозного випробування, тому що у них є потенціал викликати безлади і привернути увагу всього світу. Ми розраховуємо на підтримку уряду Індії, щоб впоратися з ними», – заявив TNN високопоставлений член Народної політичної консультативної ради Китаю.
Нагадаємо, що 10 березня п’ять тибетських організацій – рух Тибету Gu Chu Sum, Конгрес тибетської молоді, Асоціація тибетських жінок, національно-демократична партія Тибету і Students for а Free Tibet – планують почати марш з Індії до китайського кордону в Лхасу. «Наше послання Китаю звучить голосно і ясно: і через п’ятдесят років тибетці, які живуть у вигнанні, мають намір повернутися на батьківщину і возз’єднатися з нашими братами і сестрами», – говорить Нгаванг Вебер (Ngawang Woeber), президент організації колишніх політв’язнів Gu Chu Sum.
