Blog

Вирок адвокатові стане перевіркою: чи здатний Міжнародний олімпійський комітет забезпечити дотримання умов для проведення Олімпійських Ігор

#img_right#Колишній Держсекретар Канади заявляє, що вирок, винесений Гао Чжішену, є незаконним

Китайський юрист Гао Чжішен, можливо, один з найбільш відомих і найвідважніших адвокатів, був недавно засуджений на три роки тюремного ув’язнення за "підбурювання до повалення державної влади". Пекінський суд ухвалив рішення про відстрочення ув’язнення на п’ять років, а також позбавив адвоката на один рік «політичних прав».

Звинувачення носить серйозний характер, хоча вирок, враховуючи жорстоку реальність в Китаї, на перший погляд, виглядає м’яким. Зараз у в’язницях все ще знаходяться 70 чоловік, засуджених за участь в демократичному русі на площі Тяньаньмень у 1989 році, 33 тибетці, 40 інтернет-журналістів і багато інших. Передбачається, що ці люди міститимуться у в’язницях навіть після того, як учасники Олімпійських ігор залишать Пекін у 2008 році.

Після того, як у 2003 році до влади в Китаї прийшов новий уряд Ху Цзіньтао і Вень Цзябао, почалося повсюдне придушення прав людини в країні. Мішенню цієї кампанії разом з іншими стала, і без того невелика, група адвокатів, які зважилися представляти інтереси громадян в судових справах проти уряду і партійних посадовців відносно корупції, захоплення фермерських земельних ділянок, а також утиску загальновизнаних прав громадян.

Ймовірно, у випадку з Гао Чжішеном, три чинники можуть пояснити причини порівняно м’якого вироку, який був винесений на судовому засіданні за закритими дверима, Судове засідання пройшло без участі адвоката і попереднього повідомлення родичів засудженого. Вирок був ухвалений партійною комісією, і лише озвучений головою «суду».
Міжнародний тиск

По-перше, починаючи з серпня, коли Гао Чжішен був арештований, Китай занав значного міжнародного тиску. Численні ЗМІ широко висвітлювали цю подію. Світова громадськість була одностайною в думці, що ув’язнення Гао Чжішена було схоже з ув’язненням Нельсона Мандели або Махатми Ганді. Це може здійснити сильний негативний вплив на проведення Олімпійських ігор у Пекіні. Думка "експертів", які заявили, що тиск міжнародної громадськості на китайський уряд з метою пом’якшення вироку Гао Чжішену може досягти зворотного ефекту, виявилася помилковою.

По-друге, характер звинувачення був цілком очевидний – занести Дамоклів меч над головою Гао Чжішена. При цьому уряд проявляє загальну поблажливість перед міжнародним співтовариством перед початком Олімпійських і Паролімпійських ігор 8-го серпня 2008 р. Якщо Гао не припинить засуджувати нескінченне насильство тоталітарного режиму і «хижацтво китайського капіталізму», влада може примусити його замовкнути, відправивши до в’язниці і заявивши, що він порушив пункт «політичних прав» його умовного вироку.

Тиск на сім’ю

Для партійних лідерів не має великого значення той факт, що в 2005 р. Гао Чжішен втратив свою ліцензію на адвокатську діяльність через свого відкритого листа уряду про необхідність свободи віросповідання, незалежність судочинства, демократії і дотримання законів. З тих пір за його дружиною Ген Хе і двома неповнолітніми дітьми постійно стежать. Їх турбують і залякують співробітники громадської безпеки. Його 13-річна донька Геге недавно навіть була побита поліцією.

Найголовніша причина обережності, що проявляється органами влади в цій справі, ймовірно, полягає в унікальності особи Гао Чжішена, який набуває все більшої популярності за межами Китаю. Недавно Гао став центром уваги міжнародного руху за його висунення на отримання Нобелівської премії миру за цей рік.

42-річний Гао Чжішен народився в дуже бідній сім’ї на півночі Китаю. Спочатку він був мігруючим робітником, потім в 15-річному віці став шахтарем, видобуваючи вугілля під землею. Пізніше він приєднався до Народної визвольної армії, де зустрів свою майбутню дружину, здобув середню освіту і став членом компартії. Після армії працював вуличним продавцем і, в той же час, вчився на адвоката. Він потрапив до одного відсотка кандидатів, які самостійно навчалися і склали кваліфікаційний іспит у 1994 році.

Друг людей

Люди, які постраждали від посадових зловживань, шикувалися в чергу в його офісі. Він почав вигравати ці судові процеси, попри сумновідому несправедливу судову систему в Китаї. У 2001 році на національному телевізійному конкурсі Міністерство юстиції назвало його одним з десяти "почесних адвокатів". Це звання чотири роки потому було анулюване цим же міністерством, коли він став зазнавати переслідувань режиму.

Захист фермерів, які втратили свої земельні ділянки, і переслідуваних християн вже були досить серйозними справами. Але захист послідовників Фалунь Дафа в той час, коли режим заборонив будь-якому адвокатові представляти їх інтереси, стала абсолютно неприйнятною для влади. Саме Гао Чжішен написав Девіду Мейтасу і мені минулого літа, запрошуючи нас приїхати до Китаю, щоб розслідувати незаконне видаляння життєво важливих органів в ув’язнених послідовників Фалунь Дафа. Як цього і слід було чекати, китайське посольство в Оттаві відмовило у видачі візи, а сам Гао був затриманий незадовго після цього.

Три відкритих листи до президента Ху та до інших лідерів, в яких він заявляв протест проти жорстокого ставлення, включаючи випадки застосування тортур і вбивств, стали причиною того, що влада закрила його адвокатський офіс. Незабаром, буквально, натовпи поліції стали вдень і вночі стежити за ним і його сім’єю. У відповідь на дії уряду він відправив опис деталей цієї кампанії переслідування на незалежний веб-сайт, і пізніше публічно став послідовником християнства.

Випробування

Таким чином, вирок є незаконним, оскільки неправомірно обмежує свободу слова, і повинен бути повністю скасований. Право Гао Чжішена благородно займатися своєю професійною діяльністю також повинне бути відновлене. Питання для міжнародного співтовариства полягає в наступному: чи мають яку-небудь реальну основу показні зусилля китайського уряду з поліпшення становища з правами людини у зв’язку з проведенням Олімпійських ігор 2008 р.? Те, як влада поводитиметься з Гао Чжішеном і його сім’єю аж до літа 2008 року, також буде хорошою перевіркою для Міжнародного олімпійського комітету щодо того, чи здійснюються обіцянки, дані урядом країни, в якій проводитимуться Олімпійські ігри.

Девід Кілгур – колишній Держсекретар Канади з питань Азіатсько-тихоокеанського регіону.

Звіт Девіда Кілгура і Девіда Мейтаса доступний на 18 мовах на вебсайті organharvestinvestigation.net.

Версія російською

19 May 2011
20% китайських школярів думали про самогубство

#img_left_nostream#Недавно пекінський санітарний науково-дослідний інститут опублікував дослідницький і аналітичний звіт на тему «самогубства серед учнів середньої школи», який показує, що серед школярів 1 з 5 думали про самогубство, що становить 20,4%, а планували самогубство 6,5% учнів.

За повідомленням газети «Пекінська молодь» минулого року 20,4% школярів, які були опитані, думали про самогубство (17,0% хлопчиків, 23,7% дівчаток); 6.5% школярів планували самогубство ( 5,7% хлопчиків, 7,4% дівчаток). Це опитування почалося в 2004 році, було опитано близько 15000 школярів з 13 провінцій в Китаї, середній вік опитуваних склав 16 років.

Доктор наук пекінського санітарного науково-дослідного інституту Сін І говорить, що звіт, який стосується поведінки школярів міста Пекіна показує: 22,9% дівчаток восьмого і дев’ятого класів думали про самогубство. Цей показник набагато вищий, ніж в інших класах. Майбутні державні іспити, високі сподівання батьків, сильна конкуренція і суперництво серед учнів, всі ці речі підсилюють психологічний тиск. З дівчатками ситуація ще серйозніша, тому що характер у дівчаток більш закритий, ніж у хлопчиків.

Проблема раннього кохання є ще однією причиною, через яку у дітей виникають думки про самогубство. Завідувач центром психічної консультації молоді Юй Хуа сказав, що у багатьох з молодих людей, які прийшли за консультацією, спостерігаються психічні проблеми через появу раннього кохання.

Чинники, які спонукають школярів до думок про самогубство:

1. Проблеми в сім’ї.

2. Ізольованість від товаришів по навчанню.

3. Сварки з товаришами по навчанню.

4. Сильне навантаження від навчання.

5. Відчуття, що товариші по навчанню не звертають уваги.

6. Батьки чинять сильний тиск, примушують вчитися.

Версія китайською: secretchina.com

Версія російською

19 May 2011
Шахрайства на іспитах у Китаї

#img_left_nostream#Згідно з повідомленням "Legal Times and Economic Information Daily" шахрайство на іспитах переросло в Китаї у великий, складний бізнес. Напередодні головних іспитів рекламні оголошення "потрібна допомога" можна знайти в студентських містечках багатьох китайських університетів. Потрібні професіонали, які здають іспити, їх ще називають "наймані фахівці". Багато "організаторів", які керують цими операціями, стали настільки багатими, що можуть дозволити собі вілли й дорогі спортивні автомобілі.

Обман на іспитах стає організованою справою

Є студенти університетського рівня, які заробляють гроші, складаючи іспити за інших. Коли подібне шахрайство тільки починалося, першими в "галузі обману" були "наймані фахівці", які видають себе за того, хто здає іспити і заплатив їм гроші. Коли контроль став суворішим, з’явилися нові форми обману. Серед них – два методи, відомі як "доекзаменаційні відповіді" і "відповіді під час іспиту".

За повідомленням "Economic Information Daily", обізнана людина сказала, що "доекзаменаційні відповіді" продаються клієнтам перед іспитом. Ціни порівняно високі. На південному заході Китаю, наприклад в місті Чунцин, кожна копія "відповідей" продається за 2 000 – 3 000 юанів (254-382$). У містах північної частини країни, таких як Пекін і Тайюань, ціна нижча, між 1 000 – 1 500 юанями (127-191$).

Покупці "доекзаменаційних відповідей" зобов’язані платити напередодні іспитів. Після того, як гроші отримані, в готелі, що знаходиться поряд з місцем іспитів, покупцеві надаються відповіді на питання. Його просять за ніч вивчити їх в готельному номері. В день іспиту покупця доставляють безпосередньо на місце. Щоб перешкоджати передачі відповідей іншим, йому не дозволяють ні з ким спілкуватися протягом всього часу до іспиту. Обізнана особа не повідомила, яким чином організатори цього бізнесу отримують відповіді на екзаменаційні питання.

За словами інформатора, в екзаменаційному шахрайстві існує чотири рівні. Це організатор, його підлеглі, продавці та ті, що екзаменуються. Підлеглі – єдині, хто має прямий контакт з організатором. Вони відповідальні за роботу з продавцями, яким продають відповіді по 3 000 юанів (382 $) за кожну копію. Продавці безпосередньо пропонують відповіді клієнтам. Якщо кожна копія "доекзаменаційних відповідей " обходиться клієнтові в 500 юанів (64 $), то продавець повинен реалізувати принаймні шість копій, щоб отримати прибуток. В більшості випадків, коли продається більше 100 копій, чистий прибуток для нього перевищує 50 000 юанів (6 361 $).

Здійснення шахрайства

Метод шахрайства "відповіді під час іспиту" дає кращі екзаменаційні оцінки ніж метод "доекзаменаційних відповідей". Один із студентів, що недавно склав іспит, детально розповів про "техніку обману" в інтерв’ю "Legal Times":

Для цього застосовується бездротовий навушник з FM приймачем. Модель із звуком відмінної якості, коштує понад 3 000 юанів (382 $), цей приймач неможливо виявити ніяким електронним устаткуванням.

Процес шахрайства:

1. Той, хто складає іспит, і виконавець реєструються для того, щоб складати іспит одночасно. Той, хто складає іспит, платить виконавцеві завдаток 200 юанів (25 $) і дає йому свій екзаменаційний номер.

2. Вони входять в приміщення, де проходить іспит, і одночасно беруть білети.

3. Виконавець закінчує іспит за першу годину, потім виходить і передає відповіді організаторові. Той, що складає іспит, повністю платить за послугу після того, як екзаменаційні оцінки отримані. Якщо він відмовляється платити, виконавець може повідомити про обман екзаменаційній комісії.

4. Як тільки організатор отримує від виконавця відповіді, вони по радіо передаються тому, хто склдає іспит. Вартовий стежить за безпекою.

5. Той, хто складає іспит, отримує відповіді на питання через бездротовий навушник FM радіо.
Виконавець може заробити приблизно 1 000 юанів (127 $) за кожен іспит. Максимальна кількість іспитів, на яких він може бути присутнім під час екзаменаційного періоду, – вісім.

З кожним роком приходять нові технології

Студенти, які складають іспити кажуть, що устаткування для шахрайства останнім часом більш розвинене в порівнянні з минулим. Навушник був зменшений до розміру маленького нігтя. Це робить його майже невидимим, як тільки він займе місце у вусі. Крім того, це устаткування практично неможливо виявити ніякими детекторами.

У пекінському окрузі Чанпін за межами дільниць, де проводяться іспити, можна побачити два-три підозрілих фургони із затемненими вікнами. Якщо підійти до будь-якого з них, то можна почути голоси людей, які читають відповіді на екзаменаційні питання. Джерело радіосигналу повинне знаходитися максимально близько до місця іспиту. Якщо сигнал не проходить, то водій перемістить фургон в інше місце, де сигнал буде чіткішим, і відповіді таким чином можуть бути передані.

Кожен фургон належить певній групі, яка може передати відповіді принаймні дванадцятьом студентам, що складають іспити. Повідомляється, що організатори передають відповіді тільки за півгодини до запланованого часу закінчення іспиту. Це робиться для запобігання передачі відповідей більш ніж одній людині.

Ланцюг абсолютних вигод

Більшість організаторів колись самі складали іспити і шахраювали на іспитах, а тепер продають успішні способи обману іншим.

Плата за шахрайство на деяких іспитах може доходити до 50 000 юанів (6 361 $). Навіть за таких високих цін цей бізнес швидко розвивається. Більшість студентів вважають, що можливість успішно скласти іспити – важливіша, ніж високі ціни. Багато організаторів шахрайства на іспитах розбагатіли таким чином.

Версія англійською: The Epoch Times (Велика Епоха)

19 May 2011
Медведєв: права і свободи – найвища цінність

7 травня Дмитро Медведєв вступив на посаду президента Росії, склавши присягу на особливому екземплярі Конституції РФ.

Поклавши праву руку на Конституцію, Медведєв сказав: «Присягаюся під час здійснення повноважень президента Російської Федерації поважати і охороняти права та свободи людини і громадянина, дотримуватися і захищати Конституцію Російської Федерації, захищати суверенітет і незалежність, безпеку і цілісність держави, вірно служити народу».

Після церемонії інавгурації у своїй промові до громадян Росії Дмитро Медведєв також зазначив, що права і свободи визнані «найвищою цінністю», що саме вони «визначають сенс державної діяльності».

При цьому важливо відзначити, що вступ на посаду президента РФ співпав із ювілеєм ратифікації Росією Конвенції про захист прав людини.

У преамбулі Конвенції підкреслюється, що основні свободи є «основою справедливості та миру в усьому світі, дотримання яких головним чином залежить, з одного боку, від достовірно демократичної системи, і, з іншого боку, від загального розуміння і дотримання прав людини…»

Нагадаємо, що за декілька років до ратифікації Конвенції Рада Європи і МЗС РФ дійшли єдиного висновку – «правовий порядок Російської Федерації не відповідає стандартам Ради Європи». Зокрема, як відзначає «Сутяжник», прогнози тоді були невтішними – вважалося, що Європейський суд буде завалений скаргами з Росії, тому що громадяни не захищатимуться в рамках російської правової системи. Головний же сенс Конвенції – застосування її в національній правовій системі – ігноруватиметься.

Як стверджують правозахисники, так все і відбувається. До Конвенції в нашій країні влада ставиться як до «непотрібного тягаря», її ігнорують, або сприймають «як абстрактний інструмент» або як «засіб для застосування в Європейському суді». Правильне розуміння Конвенції не досягнуте досі.

Для Росії важливо, щоб присяга президента на особливому екземплярі Конституції РФ була не просто словами, а підтверджена справою. У 1996 р. Росія була допущена в Раду Європи з умовою обов’язкової ратифікації Конвенції. Хочеться сподіватися, що ситуація зміниться, і новий президент ставитиметься до прав і свобод своїх громадян, дійсно, як і обіцяв, – як до «найвищої цінності».

Юлія Цігун. Велика Епоха

19 May 2011
Діти високопоставлених чиновників контролюють п’ять галузей економіки Китаю

#img_right#Китайська офіційна доповідь дослідження вказує на те, що в Китаї в кількох головних економічних сферах близько 90% ключових постів обіймають діти і родичі членів вищого керівного складу Китаю, серед них більш ніж 2900 чоловік мають рухоме й нерухоме майно на загальну суму 2.000.000.000.000 юанів.

За повідомленням інформаційного китайського сайту «Спостереження», головний офіс якого розмішений у США, у звіті дослідження, проведеного відділом дослідження Державної Ради КНР і відділом дослідження Центральної партійної школи і Громадською академією наук Китаю, повідомляється, що в п’яти великих галузях, таких як кредитно-фінансова галузь, зовнішня торгівля, розробка земель, капітальне будівництво, обіг цінних паперів і т. ін. 85-90% основних посад обіймають діти й родичі членів вищого керівного складу Китаю.

Цей звіт указує на те, що в Китаї 3220 чоловік має особистий капітал розміром більше одного мільярда китайських юанів, серед них 2932 людини є дітьми й родичами високих чиновників, причому всі вони розподілені, в основному, у восьми найбільших містах, таких як Пекін, Шанхай, Гуандун та ін.

У США один китайський коментатор із питань фінансів і економіки Китаю Цао Анцюши висловив думку, що цей звіт хоч навіть і оголив реальну ситуацію в Китаї, але не розкрив усе до кінця… Коментатор вважає, що кількість таких багатіїв у Пекіні дуже занижена, можливо не всіх дітей чиновників ще перевірили. Аналізуючи, він також відзначив, що вони в основному концентруються в місцях обігу великих коштів.

Зі статистики відомо, що в 90-х роках у Китаї найбільший дохід був у працівників галузі фінансів і кредитів, а після 90-х років найбільші зарплати стали спостерігатися у тих, хто працює з нерухомістю. В офіційних повідомленнях у Китаї вказується, що саме в цих галузях і сконцентровані діти й родичі вищих чиновників.

У статті сайту «Спостереження» мовиться, що хоча у світі є дуже велика кількість багатих людей, але ніде не немає такої ситуації, як у Китаї, коли дуже великі кошти зосереджено в руках родичів урядовців. Професор американського інституту управління Це Тянь сказав, що така ситуація викликана існуючим у Китаї ладом… Професор Це також сказав, що якщо в Китаї ця ситуація триватиме і надалі, то це призведе до дестабілізації суспільства, і аж до втрати контролю над ним.

Версія китайською: Велика Епоха (Dajiyuan)

19 May 2011
У Пекіні джерело водопостачання забруднене до такої міри, що навіть не придатне для поливу рослин

#img_right#У вівторок пекінський відділ із захисту навколишнього середовища повідомив, що в жовтні минулого року питна вода джерела водопостачання № 4 була визначена як не придатна для пиття, воду в деяких озерах навіть не можна застосовувати для зрошування.

У найостаннішому звіті пекінського відділу із захисту навколишнього середовища про якість води мовиться, що вода водосховища не досягла п’ятого показника, тобто нижче за мінімальний критерій питної води, встановлений китайським органом контролю й нагляду.

Усього в Пекіні 21 джерело водопостачання. Одне з них уже визначене як джерело з найнижчою якістю води, а інші чотири водосховища вже виснажені і висохли. Пекінський відділ із захисту навколишнього середовища опублікував доповідь, що стосується озер, в якій, зокрема, мовиться, що в Пекіні є 16 озер, вода в яких серйозно забруднена – вода семи озер не може бути використана навіть для зрошування.

Версія китайською: Велика Епоха (Dajiyuan)

19 May 2011
Розслідування: Багатьох людей, яким пересадили органи у Китаї, було інфіковано гепатитом

#img_left_nostream#У Китаї для пересадки органів КПК не проводить ретельний відбір і медичне обстеження донорів, зовсім не відомо, на які хвороби вони хворіли раніше і т. ін. Як повідомляє японська газета «ДуМай», у Південній Кореї і в Японії опубліковано не мало статей про те, що після того, як людям зробили операцію пересадки органів у Китаї, вони захворіли на гепатит.

Зараз багато корейців їдуть до Китаю робити операцію пересадки органів. Корейський професор Lee Suk Koo працює в інституті Sungkyunkwan University на кафедрі технології трансплантації (transplant surgery department), він керує дослідницькою групою, яка досліджує певні корейські медичні організації, які лікують тих, кому в Китаї були зроблені операції пересадки.

У звіті їхніх досліджень мовиться, що 6,5 % тих, кому в Китаї була зроблена операція пересадки печінки, були заражені гепатитом групи B або C. За статистикою за 2005 рік до Китаю для пересадки печінки їздило 490 корейців, із них 32 людини були заражені гепатитом групи B або C. Найбільшу стурбованість викликає те, що стан печінки у цих людей може погіршитись й розвинеться цироз або рак печінки.

У березні минулого року японська дослідницька група провела дослідження в провінції the Health, Labor and Welfare Ministry, і з’ясувалося, що 106 японців із цієї провінції зробили пересадку нирки, серед них 14 чоловік зробили операцію пересадки в Китаї.

Ця дослідницька група заявляє, що це далеко не повний список, але вже серед цих людей були виявлені випадки зараження гепатитом серед тих, хто робив операцію в Китаї. Корейський професор Lee Suk Koo каже, що вірус гепатиту вкрай небезпечний, оскільки може легко передаватися людям.

Міжнародний адвокат і правозахисник Девід Мейтас після проведення дослідження заявив, що з 2001 року до минулого року в Китаї було проведено 41500 не офіційних операцій пересадки органів. КПК не надала ні заяви, ні статистики про торгівлю органами, інформація про джерела органів для трансплантації теж не ясна, що є дуже небезпечним для тих, хто їде до Китаю робити пересадку органів. Той, хто був заражений гепатитом, може бути носієм вірусу, більш того, він може поширювати вірус у своїй країні.

Версія китайською: The Epoch Times (Велика Епоха)

19 May 2011
Семирічну дівчинку Чжен Лінсянь помістили в «клас із вивчення законодавства для незаконних апелянтів» на 65 днів

#img_left_nostream#Семирічна дівчинка Чжен Лінсянь живе в повіті #img_left_nostream#Юньсі провінції Хубей. З 15-го липня 2006 року до #img_left_nostream#19-го вересня Лінсянь була поміщена на 65 днів у #img_left_nostream#«клас із вивчення законодавства для незаконних апелянтів». За ці дні в класі вона побачила, що означає "відповідно до законів управляти державою", вона бачила, як мати оголосила голодовку, і як її сильно били.

Батька Чжен, на ім’я Чжен Дацзін, часто арештовували, він був під наглядом міліції через те, що часто апелював до уряду. 4-го липня 2006 року пополудні Чжен Дацзін отримав звістку про те, що його збираються схопити й засудити до 4 років в’язниці. Користуючись моментом, коли пішов сильний дощ, йому вдалося сховатися від міліції.

15-го липня його дружину й дочку, які теж були під суворим наглядом міліції вже більше місяця, відправили до «класу з вивчення законодавства для не законних апелянтів». Начальником цього «класу» був заступник секретаря обкому повіту партії Лей Сяньчао.

Чжен Лінсянь каже, що вдень 19-го липня мама оголосила 3-денну голодовку на знак протесту проти їхнього затримання. Охоронці Пен Цзе й Чень Сяофей удвох витягли маму з ліжка, скрутили їй руки і протягнули по підлозі більше 20-ти метрів, від чого у мами на нозі утворилася рана, яка через сильну спеку потім почала гноїтися.

«Через рану мама не могла мити мій посуд і прати мій одяг, я робила все це сама».

Чжен Лінсянь розповіла: « У класі були наручники й кайдани. Якось один охоронець вирішив пограти зі мною. Він запитав, чи знаю я, як грати з наручниками, я відповіла, що не знаю. Тоді він узяв наручники і надів на мої руки. Я запитала, чи правда, що їх можна відкрити тільки за допомогою ключа, він відповів, що так, після чого, граючись, я одягнула наручники на нього, замкнула їх, схопила ключ і втекла. Йому довелося звати на допомогу інших охоронців, щоб відкрили йому наручники. Коли моя тітка прийшла провідати нас і принесла нам виноград, начальники не дозволили їй передати нам виноград і викинули його. Потім я побачила, що самі охоронці їдять фрукти і запитала, чому їм можна їсти, а нам не можна, на що вони відповіли, що той виноград був гнилим. За весь час перебування в цьому «класі» я жодного разу не їла фруктів. Охоронці постійно грали в азартні ігри. Їсти нам приносили дуже небагато, не давали м’яса».

Чжень провадить розповідь далі: «Під час ув’язнення охоронці стали примушувати мою бабусю Ху, яка була поміщена разом із нами, вищипувати траву на вулиці. Бабуся сказала, що на вулиці зараз дуже спекотно, що вона вийде пізніше, коли спека спаде, але охоронці не погодилися й почали силоміць тягнути її на вулицю.

Тато Чжен Лінсянь сказав співробітникові центру з прав людини, що цього разу вся наша сім’я з 4-х чоловік поїхала до Пекіна, щоб звернутися до уряду за допомогою, але нам ніхто не допоміг, і ми вирішили поїхати до вас. Щоб зекономити гроші, ми залишили тринадцятирічного сина в Пекіні, дали йому 13 пачок вермішелі швидкого приготування і 20 юанів.

Версія китайською: The Epoch Times (Велика Епоха)

19 May 2011
Новорічні ходи в Гонконзі на підтримку тих, хто вийшов із КПК (фотоогляд)

У Гонконзі 2-го січня відбулися масові заходи, присвячені руху з виходу з китайської компартії.

У заходах взяли участь демократичні активісти, послідовники Фалуньгун із їхніми мальовничими виступами небесних фей і могутнім Небесним оркестром, співробітники "Великої Епохи", а також усі небайдужі жителі міста.

Заходи традиційно привернули велику увагу й симпатію городян, які не з чуток знайомі з жахами тоталітарного комуністичного ладу.

Нагадаємо, що кількість заяв про вихід із КПК, опублікованих на спеціальному сайті китайської "Великої Епохи" Tuidang, перевищила 17 000 000.

#img_gallery#

19 May 2011
Війна польських комуністів проти Польщі

Згадуючи важку зиму 25 років тому…

#img_right#«Я був на чергуванні в будівлі регіонального відділення «Солідарності». До опівночі… до будівлі увійшов загін… Я не можу сказати, якого роду загін – на них була бойова екіпіровка, шоломи, маски. Я спробував сховатися… у кабінеті голови, але там були скляні двері. Через 30 секунд, а може, через хвилину я побачив крізь двері військовий чобіт. Двері розбили».

«Вони без складнощів захопили офіс. Вони захоплювали поверх за поверхом… Вони перерубали телефонні кабелі сокирами і зірвали їх із стін. Здавалося, вони були сповнені рішучості». Це спогади Єжи Новацкі, активіста «Солідарності» 1980-х років, показані в польському документальному фільмі «Декрет».

Цей інцидент стався холодної зими 25 років тому в Польщі. Подібні військові дії цієї ночі пройшли в усій країні, ознаменувавши початок війни.

13 грудня 1981 року о 6 ранку польський генерал Ярузельський, лідер Польської комуністичної партії й прем’єр-міністр Польщі, оголосив про введення воєнного стану у своєму звернені, яке транслювалося з телестудії, розташованої у військових бараках. Але проти кого була ця війна? Хіба в країну вторгся ворог? Відповідь була – ні. Польська комуністична партія оголосила війну своєму власному народові.

«Солідарність» – профспілка, створена польськими робітниками і підпільною демократичною опозицією в 1980 році, яку очолив Лех Валенса. Це була перша організація в комуністичному блоці, незалежна від комуністичних партій і уряду. «Солідарність» дала польському народові, позбавленому основних прав, надію на звільнення та вкрай налякала керівників комуністичної партії. Комуністична партія прийшла до влади не через демократичні вибори, вона захопила владу за допомогою військової сили.

Щоб утримати владу, комуністи не зупинялися ні перед чим. Окрім введення воєнного стану, генералом Ярузельським було припинено транслювання більшості ЗМІ, телефони були відключені, збори і демонстрації – заборонені, діяльність профспілок та інших організацій – припинена, державні підприємства – мілітаризовані. Людям заборонили міняти місце проживання і купувати паливо для власного транспорту. Крім інших обмежень, був введений комендантський час.

Близько 5 000 членів «Солідарності», опозиціонерів та інтелектуалів було поміщено в 49 таборів для інтернованих. З часу введення воєнного стану і до 1989 року комуністами було вбито приблизно 100 чоловік, не рахуючи тих, хто помер тому, що не отримав вчасно медичну допомогу через відключення телефонів.

Жителі Варшави, які в цей час училися в середній школі, згадують, як вони на знак протесту проти комуністичного гноблення на одворотах шкільної форми носили електронні резистори як шпильки. За це вони зазнавали нападок учителів, оскільки більшість із них були членами компартії.

Незважаючи на ці нещадні утиски, польський народ не втратив надію і прагнув не співробітничати з комуністичними гнобителями. Жителі Варшави також згадують, що в перші роковини введення воєнного стану були виставлені військові патрулі, щоб запобігти й придушити можливі протести. Багато солдатів не хотіли виконувати накази комуністів і переслідувати безневинних людей. Замість патрулювання вулиць вони ховалися за ворітьми великих будівель. Якби це розкрилося, вони б були суворо покарані за свій акт людяності.

Тепер «воєнний стан» уже історія, Польща впродовж 17 років є демократичною країною. Ми є свідками постійних зусиль поляків із викорінювання пережитків комунізму в усіх сферах життя.

Польський президент Лех Качиньській, який був серед затриманих опозиціонерів під час воєнного стану, виступаючи на церемонії, присвяченій 25-летію цієї трагічної події, заявив, що введення воєнного стану було незаконним і є караним навіть згідно з діючим тоді комуністичним законодавством. На думку президента Качиньського, відповідальних за введення воєнного стану слід притягнути до відповідальності, і вони принаймні повинні бути позбавлені своїх почесних звань.

Історія не прощає тих, хто зраджує свій народ заради особистих вигод. Польський народ вірить, що справедливість переможе.

Елла Кітлінська. Велика Епоха

19 May 2011