Blog

  • «Друзі Фалуньгун» – нова група в парламенті Канади

    «Друзі Фалуньгун» – нова група в парламенті Канади

    Парламентські друзі Фалуньгун (PFOFG) – перша в світі група парламентаріїв, що надає офіційну підтримку послідовникам Фалунь Дафа. Фалунь Дафа (Фалуньгун) – стародавня медитативна практика вдосконалення душі і тіла, послідовники якої жорстоко переслідуються в комуністичному Китаї вже протягом 10 років.

    #img_left#"Наше першочергове завдання – добре інформувати всіх членів парламенту з питань, що стосуються Фалуньгун", – заявив Білл Сіксей, голова PFOFG. – "А одна з найважливіших цілей – забезпечити дотримання прав людини в Китаї".

    У звітах ООН, урядових органів, комітетів з прав людини та незалежних дослідників містяться достовірні описи тортур і підтверджені факти організованого державою вилучення органів в ув’язнених у китайських в’язницях і таборах послідовників Фалуньгун з метою незаконної торгівлі органами.

    Ця духовна практика, що грунтується на принципах Істина, Доброта, Терпіння, була представлена публіці в Китаї в 1992 р.і швидко та широко розповсюдилася завдяки її потужному оздоровчому ефекту. За урядовими оцінками, вона налічувала від 70 до 100 мільйонів послідовників у 1999 р., коли компартія Китаю почала кампанію з її "викорінення".

    Пан Сіксей сказав, що першим їхнім кроком буде зустріч з представниками канадської Асоціації Фалунь Дафа. Наступні дії – спонсорування програм та заходів, що проводяться Асоціацією Фалунь Дафа.

    "Ми дуже раді, що ця група сформована", – зазначив президент Асоціації Фалунь Дафа в Канаді Лі Хунь. – "Турбота парламентаріїв вказує на велику важливість цього питання. Це буде підбадьорливим посланням практикуючим у Китаї".

    Канада – перша країна, що засудила переслідування Фалуньгун

    Канада була першою країною, яка публічно виступила проти переслідування Фалуньгун компартією Китаю 10 років тому. Відразу після масових арештів практикуючих, що почалися 20 липня 1999, Канада подала протест китайському міністру закордонних справ, повідомляла газета Globe and Mail.

    За повідомленнями канадської преси, питання про Фалуньгун було на третьому місці серед найбільш частих звернень громадян до прем’єр-міністра в 2005 р.

    Державний секретар з Азіатсько-Тихоокеанського регіону Раймонд Чан сказав, що його делегація на , що планується у листопаді, окремо підніме питання, які стосуються свободи віри і основних прав людини, а також фактів про жорстоке поводження з практикуючими Фалуньгун.

    У звіті Державного Департаменту США за 2008 р. говориться, що за оцінками іноземних спостерігачів, щонайменше половина з 250 000 в’язнів китайських таборів – практикуючі Фалуньгун.

    Багаторічні зусилля канадських парламентаріїв привели до звільнення багатьох практикуючих у Китаї і змусили колишніх прем’єр-міністрів Жана Кретьєна і Поля Мартіна поставити питання про переслідування Фалуньгун перед китайськими лідерами.

    Підтримка незаконно переслідуваних людей тривала незважаючи на постійні спроби китайських консульств та посольства очорнити Фалуньгун будь-якими способами, включаючи поширення у своїх візових відділах матеріалів, що розпалюють ненависть, контроль над китайськомовними засобами масової інформації з метою повернути громадську думку проти цієї практики і тиск на канадських чиновників.

    "Для мене завжди було очевидно, що існує явно помилкова думка про Фалуньгун. Якби мої колеги отримали правдиву інформацію і зрозуміли б величезну важливість того, чому вчить ця практика, це зробило б великий вплив на політику уряду".

    Багатопартійна команда

    До складу утвореної групи "Парламентські друзі Фалуньгун" входять два сенатори і 18 членів парламенту від увсіх партій, представлених в парламенті.

    Ліберал Борис Вржесневський і консерватор Стефан Вудворту – віце-президенти. До складу керівництва також входять Пітер Джуліан і Дон Девіс із Нової демократичної партії, консерватори Скотт Рейд, Роб Андерс і сенатор консиліо Ді Ніно; Діана Бурже з Квебекського блоку. Пан Сіксей – член національно-демократичної партії.

    Пан Ді Ніно запропонував ідею створення цієї групи шість місяців тому. Пан Вржесневський запропонував законопроект з боротьби з підпільним продажем людських органів. Однією з причин складання цього законопроекту був Звіт "Кривавий урожай", який документально доводить те, що китайський режим убив десятки тисяч практикуючих Фалуньгун з метою вилучення їхніх внутрішніх органів для продажу.

    "Кривавий урожай" був написаний у 2006-2007 р.р. правозахисником Девідом Мейтасом у співавторстві з колишнім держсекретарем з Азіатсько-Тихоокеанського регіону Девідом Кілгуром.

    Пан Рейд, депутат від консервативної партії, лідер палати представників уряду, в 2002 році провів анонімну акцію, що спонукало пана Кретьєна попросити китайського лідера Цзянь Цземіня звільнити 13 ув’язнених практикуючих, які мають родичів у Канаді.

    М-236, за сприяння Міністра з міжнародної торгівлі Стоквелл Дея, привів до звільнення восьми практикуючих протягом одного року.

    Ірвін Котлер, ще один член цієї групи, юридичний радник від Ліберальної партії з прав людини в міжнародному суді. Будучи адвокатом, він безоплатно допоміг врятувати двох практикуючих, громадян Канади, ув’язнених у Китаї за їхню віру. Цзянь Кунлунь і Лін Шенлі після звільнення повернулися до Канади.

    Пан Лі впевнений, що група парламентських друзів Фалуньгун буде відігравати важливу роль у парламенті, тому що вона відображає бажання канадців і продовжує політику канадського керівництва, прийняту в 1999 р., відразу після початку переслідувань.

    "Канадці, які практикують Фалуньгун, попросили нас про допомогу", – сказав пан Вудворт у випуску новин. – "Виступати на захист прав людини тоді, коли їх просять про це – це те, що повинні робити справжні парламентарії".

    Сінді Чань. Велика Епоха

  • Роботи фотографа Олексія Прєснова. Фотоогляд

    Роботи фотографа Олексія Прєснова. Фотоогляд

    Тут представлені знімки Олексія Прєснова, професійного фотографа, який працює над своїм проектом «Золотий фонд планети». За словами автора, в цьому проекті будуть показані «всі найкрасивіші місця на Землі-матінці».#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Ferrari іноді порівнюють із делікатесами. Фотоогляд

    Ferrari іноді порівнюють із делікатесами. Фотоогляд

    Хто хоча б раз не чув про автомобілі Ferrari, цих шикарних і вишуканих машинах! У деяких ці красені з непокірною конячкою на капоті викликають почуття ненаситного апетиту, тому вони їх, мабуть, і називають «делікатесом», делікатесом автомобілетворчості.

    Думка про створення автомобілю, який поєднує в собі швидкісні характеристики гоночного і комфорт представницького, виникла у Енцо Феррарі в 1939 р. З цього моменту почав свою тріумфальну ходу по дорогах світу неперевершений Ferrari.

    Зрозуміло, що всі моделі Ferrari розраховані на заможних власників, адже не кожен може викласти за один із найпрестижніших автомобілів, наприклад, 2 млн. доларів.

    Найбільша кількість Ferrari на Близькому Сході та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, в якому особливо виділяється Китай. Навіть при наявності в цій країні важкого податку на розкіш, там є досить заможні покупці на автомобільний делікатес.

    Магазини Ferrari відкриті у багатьох країнах світу, але найбільші і найбільше їх на Близькому Сході. Мережа цих магазинів має тенденцію до розширення і, можливо, скоро досягне цифри 80.

    Про бурхливий успіх автомобілів моделей Ferrari серед шанувальників цього технічної вишуканості свідчить будівництво в Абу-Дабі найбільшого критого тематичного парку в світі. Загальна площа парку складе 200 тис. кв. м., а його відкриття заплановано на 2010 рік.

     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#

     

  • Колекція від Michael Kors Весна 2010. Фоторепортаж

    Колекція від Michael Kors Весна 2010. Фоторепортаж

    Мода. Представляємо вашій увазі колекцію від дизайнера Michael Kors "Весна 2010", яка була представлена на Тижні моди в Нью-Йорку 16 вересня.

    #img_gallery#

  • Вибух газу у Центральному Китаї уніс життя 8 чоловік

    Вибух газу у Центральному Китаї уніс життя 8 чоловік

    #img_left_nostream#Китай. Вибух газу стався на одній з шахт Нінся-Хуейського автономного району вранці 10 листопада. В результаті загинуло 8 чоловік, поранення отримали 11 чоловік.

    Як повідомило управління контролю безпеки шахт Нінся, на момент аварії в забої знаходилися 19 шахтарів. У даний час 11 з них знаходяться в лікарні, інші вісім людей загинули.

    Китайські шахти вважаються найбільш небезпечними у світі. За офіційними даними, за минулий 2008 рік на вугільних шахтах у Китаї загинули 3200 чоловік.

  • Марат Сафін завершив професійну кар’єру

    Марат Сафін завершив професійну кар’єру

    #img_left_nostream# Російський тенісист Марат Сафін не зміг вийти до третього кола турніру АТР серії "Мастерс" в Парижі (призовий фонд $ 2,76 млн), програвши аргентинцю Хуану Мартіну дель Потро з рахунком 4:6, 7:5, 4:6. Це був останній матч екс-першої ракетки світу. 29-річний Сафін завершив свою професійну кар’єру.

    Нагадаємо, що за свою кар’єру тенісист двічі вигравав турніри Великого шолому – у 2000-му році US Open (у фіналі переграв Піта Сампраса), а через п’ять років – Australian Open, у фіналі якого він здолав Лейтона Хьюітта. Також Марат ще двічі (у 2000 і 2002 рр.) програвав у фіналах Відкритого чемпіонату Австралії і по одному разу виходив у півфінал Ролан Гарросі і Уїмблдону.

    За матеріалами: sportclub-isd.com

  • МВФ не дасть Україні четвертий транш поки політики не домовляться

    МВФ не дасть Україні четвертий транш поки політики не домовляться

    #img_left_nostream#Україна продовжує шукати компроміс із закону про соцстандарти, який хвилює Міжнародний валютний фонд. Цей закон, що  набув чинності 1 листопада, перешкоджає МВФ видати Україні решту кредиту.
    Минулого тижня в інтерв’ю, розміщеному на сайті Фонду, представник місії МВФ в Україні Джейла Пазарбазіолу сказала: «Неможливо занадто швидко підвищити зарплати і пенсії, оскільки це призведе до безробіття і високої інфляції. Це висока ціна, особливо для бідних».

    Голова МВФ Домінік Стросс-Кан повідомив, що Фонд відновить роботу з Україною тільки після призначених на 17 січня 2010 року президентських виборів.

     Організація ООН порекомендувала Україні знайти компроміс серед своїх політичних сил і виконувати свої зобов’язання перед Фондом.

    Консенсус українські чиновники шукали вчора на засіданні моніторингового комітету співпраці з МВФ у Києві.

     Проте згоди щодо пакету економічних заходів, покликаних відновити співпрацю з МВФ, не знайшли.

    Віце-прем’єр України Григорій Немиря назвав головну суперечність – це «різне бачення наслідків прийняття закону про мінімальні соціальні стандарти як для фінансової ситуації на кінець цього року, так і для бюджету 2010 року».

    У Секретаріаті президента України вважають, що закон про підвищення соціальних стандартів не є основною перешкодою для отримання траншу МВФ.

     У той же час в уряді відзначають, що реалізація закону про соціальні стандарти призведе до неприпустимого зростання дефіциту бюджету.

    За словами Немирі, за оцінками уряду, такі наслідки «мінімально можуть скласти до 2,5% додатково до дефіциту бюджету, а максимально – 7%».

     «Ні максимальні, ні мінімальні наслідки не прийнятні для МВФ», – сказав він.

    Проте, українські чиновники кажуть, що якщо вони домовляться найближчим часом, то МВФ зможе через два тижні розглянути прийняте рішення.

     У свою чергу експерти прогнозують, що 4 транш Україна отримає у березні-квітні наступного року.

  • Паління – не просто звичка

    Паління – не просто звичка

    #img_left_nostream#Всім відомо, що паління сигарет шкідливе і є чинником, що сприяє  виникненню безлічі хвороб. Проте з кожним роком армія курців збільшується. І хоча 90% курців бажають кинути палити, але лише десятій долі з них вдається цього досягти. В чому ж справа?

    Серед торакальних хірургів існує приказка про курців, яка свідчить «кожен курець вмирає від раку легенів, але не кожен до нього доживає». Вельми грубо, проте справа саме так і йде. Існує перелік захворювань, які виникають через певну кількість років у людей, які  викурюють пачку сигарет на день. Тут я його не приводитиму і також не хочу залякувати тих, хто палить, які і так добре ознають про це. Але чому ж ми все-таки не можемо відмовитися від паління? Виявляється паління – не лише шкідлива звичка, а справжнє захворювання. Тютюн містить нікотин, який і зумовлює залежність.

    Нікотинова пандемія

    Нікотин – це алкалоїд рослини Nicotiana tabacum. Алкалоїди є речовинами з гірким смаком, інколи отруйні й зазвичай використовуються рослинами для власного захисту. Виділяючи алкалоїди, рослини не дають тваринам їх поїдати. Назва «нікотин» утворилася від імені одного з винуватців нікотинової пандемії Жана Нікоти. Жан був французьким послом в Португалії  і  вважав тютюн  панацеєю від усіх видів захворювань, тому всіляко сприяв його поширенню. Як з’ясувалося пізніше, Жан сильно помилявся!

    Так тютюн від індійців і потрапив до Європи. З цієї миті почалося його швидке поширення по всьому світу: спочатку – Європа, потім – Азія, не перешкодили навіть жорсткі штрафи в Китаї, Японії і Росії. Інколи курцям навіть відрізували губи! Католиків в Європі відлучали від церкви, проте це справу не вирішило. Через деякий час іспанські солдати звернули увагу на той факт, що не можуть кинути палити, але момент вже був упущений – тютюн з’явився скрізь, де була «цивілізація».

    Коли в 1828 році з листя тютюну вдалося отримати нікотин, вчені приступили до його вивчення. Виявилось, що хоча тютюн і містить тисячі різних речовин, головним інгредієнтом, що обумовлює залежність, є нікотин. Причому, як свідчать останні дослідження, така залежність не поступається героїновою або кокаїновою.

    Механізм залежності

    Після попадання в кров через легені або слизову оболонку рота і носа, нікотин розноситься по всьому організму. Дія нікотину пов’язана з активацією холінергетичних рецепторів нервових кінцівок. Ці рецептори присутні в багатьох структурах мозку, м’язах та інших органах. Фізіологічно вони активуються медіатором ацетілхоліном і зумовлюють зміни різних функцій організму, включаючи дихання, сердечний ритм, розумові процеси, м’язове скорочення тощо.

    #img_right#Маючи схожу з ацетілхоліном хімічну структуру, нікотин викликає активацію рецепторів, приводячи до дисфункції фізіологічних процесів. А регулярне вживання нікотину є причиною збільшення числа рецепторів і підвищення їх чутливості до нікотину і ацетілхоліну. З цієї миті людина повинна регулярно забезпечувати мозок нікотином. Інакше вона буде мати неприємні наслідки абстиненції. Але це не єдиний механізм, існують й інші шляхи, що дозволяють нікотину викликати звикання, наприклад, за допомогою регуляції вмісту дофаміна або моноаміноксидази.

    До того ж,  нікотин перебуває  в нашому тілі дуже короткий час, тому курці часто палять. Через 40 хвилин після викуреної сигарети, кількість нікотину скорочується вдвічі, і виникає потреба в новій сигареті. Оскільки в пачці 20 сигарет, день поділяється на 40-хвилинні періоди прийому нікотину.

    У цьому і полягають  головні причини, чому багатьом людям не так легко відмовитися від цієї пристрасті. Але все-таки деякі кидають палити навіть після десятків років залежності. Тобто, насправді, те, наскільки ми  є залежними від власних  звичок –  не головне, а ключ до вирішення проблеми, як завжди, всередині нас.

  • Біль – чинник захисту

    Біль – чинник захисту

    #img_left_nostream#Звичайно, хворіти і відчувати біль нікому не подобається. Проте біль все ж є нашим помічником. Вона здатна попередити  про якесь неблагополуччя і перешкодити виникненню більш тяжких наслідків. Тому є важливим  розуміння того, про що говорить цей сигнал – з’ясувати причину болю і прийняти заходи для її усунення. Недостатньо просто прибрати відчуття болю!

    Згідно визначенню Міжнародної асоціації по вивченню болю (IASP), біль – це неприємне сенсорне і емоційне переживання, пов’язане з дійсним або потенційним пошкодженням тканини або переживання, що можна  описати в термінах такого пошкодження. Але біль, як відомо, супроводжує не лише існуюче пошкодження тканин або запальний процес. Зустрічаються, так звані, фантомні болі. Це види болів, які з’являються у людей з ампутованими кінцівками і відчуваються в тому місці, де раніше була кінцівка.

    На даний час існують дві теорії, що описують можливі механізми виникнення болю. За одною  з них,  не існує якихось спеціальних больових рецепторів, а кожна надмірна, руйнівна дія на рецептори може привести до відчуття болю. За іншою – біль сприймається ноцицепторами (больовими рецепторами), які присутні у вигляді вільних нервових закінчень. Розрізняють механічні, термічні та хімічні ноцицептори.

    Для проведення больових сигналів призначено два види нервових волокон: швидкі (A-міелінізовані волокона) і повільні (C-волоконні). Швидкість передачі сигналу в першому випадку змінюється від 5 до 30 метрів за секунду, а в другому –  від 0,5 до 2 метрів за секунду. Швидкі волокна, як правило, реагують на зовнішні подразники і допомагають уникнути небезпечних ситуацій. Повільні волокна створюють відчуття ниючого, пульсуючого, пекучого болю, в основному відображаючи неполадки всередині організму.

    Больові сигнали поступають в головний мозок, викликаючи суб’єктивне відчуття болю. Вважається, що хворіти може будь-який орган, окрім головного мозку, бо в ньому немає больових рецепторів. А головний біль викликаний патологічними процесами, що відбуваються в його судинах або оболонках.

    Згідно уявленням китайської медицини, біль свідчить про закупорку Ці в каналі, що приводить до застою енергії та крові. Лікування в китайській медицині в першу чергу  спрямоване  на відновлення здоров’я людини, а не на усунення симптомів. У зв’язку з цим, лікар лише після встановлення причини болю, знімає її прояви, і після цього приступає до лікування людини. За допомогою сучасних методів дослідження встановлено, що китайські методи лікування лікарські або інші (акупунктура) є дуже ефективними і демонструють радикальніші зміни.

    Біль – кращі ліки

    Останнім часом завдяки комерціалізації медицини і фармакології, потужному потоку реклами у людей складається неправильне розуміння відносно принципів лікування запальних процесів. Як ми побачили вище, біль – складний захисний механізм. Це супутник запалення, а також може вказувати на наявність регенеративних процесів. В обох випадках біль нагадує нам приділити підвищену увагу ураженому органу або дати йому спокій для відновлення.

    Наприклад, Ви забили ногу. Як результат з’явився біль, що свідчить про травму. Проте час не чекає і у Вас багато справ, тому Ви заковтуєте пігулку анальгетика і мчитеся на роботу. Більшість сучасних ненаркотичних анальгетиків є інгібіторами ферменту циклооксегенази, що відповідає за вироблення простагландінів, лейкотренів та інших медіаторів запалення. Ці речовини зумовлюють  локалізацію  вогнища  запалення, виникнення набряку, появу клітин-захисників, регенерацію пошкоджених клітинних структур тощо. Звичайно, такі інтенсивні процеси в тканинах супроводяться і болем. Таким чином, прийнявши анальгетик, разом з болем ми послаблюємо й усі фізіологічні реакції. Нога перестала хворіти, але пошкодження нікуди не зникло. До того ж, не відчуваючи болю, Ви не піклуєтеся про свою уражену кінцівку, постійно травмуючи її. Тому не слід приймати анальгетики без розбору – легкий біль корисно й потерпіти!
    Біль допомагає нашому розумінню, зробивши висновки відносно причини виникнення болю можна стати мудріше. Це може допомогти змінити  спосіб  життя або підвищити  свідомість. Біль вказує нам межі наших помилок. І якщо ми вийдемо за них, то це приведе до тяжких наслідків. Закінчити оповідання, хотілося б словами Омара Хайяма, який говорив: «Не скаржся на біль —ось кращі ліки».

  • Фільм «Вовчок» одержав гран-прі на фестивалі «Кінотавр»

    Фільм «Вовчок» одержав гран-прі на фестивалі «Кінотавр»

    #img_left_nostream#Фільм дебютанта Василя Сігарєва «Вовчок» одержав гран-прі на фестивалі «Кінотавр» і був обласканий критикою. До «Вовчка» Сігарєв працював на театральних підмостках. Він перший не англогомовний драматург, відзначений нагородою «Evening Standard Theatre». Перехід до «найважливішого з мистецтв» вийшов, безсумнівно, вдалим. Тверда драма про складні стосунки матері й дочки бере своєю щирістю й блискучою грою всіх акторів («Кінотавр» за кращу жіночу роль Яні Трояновій).

    «Вовчок» взагалі місцями нагадує страшну версію «Аліси в країні чудес» (до речі, маленька Поліна Плучек навіть зовні схожа на Алісу зі старого радянського мультфільму), або більше – «Країну припливів» Террі Гіліама, яка також наповнена досить страшними іграми, потойбічними друзями і відчайдушною самотністю. Однак «казкова» частина «Вовчка» швидко обривається. У своєму сценарії Сігарєв концентрується винятково на стосунках двох людей, прихильності покинутої дитини до горе-матері та їхньому безперервному бігу один за одним. Акторки Яна Троянова й маленька Поліна Плучек разом становлять своєрідний «тандем бігунів»: мати втікає від дочки, дочка біжить за матір’ю. При цьому абсолютно ясно, що, якщо хтось не зупиниться, усе закінчиться жалюгідно: можна зрозуміти, чому ніяк не хоче зупинитися оманлива мати, але от чому не зупиняється її дочка, так і залишається питанням.

    В історії нелюбої доньки й улюбленої нею матері є дещо практично казкове, як з візуального боку, так і з сюжетного: на початку картини мама розповідає дівчинці страшну казку; нібито раніше та була вовчком, якого знайшли на цвинтарі. Дитина цьому вірить і робить із найближчого цвинтаря ігровий дворик: гуляє серед могил, їсть цукерки й заводить собі друга в особі недавно померлого хлопчика (дикі штучки нібито розмов і поцілунків з фотографією мертвого друга також додаються).

    Не можна не сказати, що саме тут у сценарії проявляється деяка концептуальна діра. Дівчинка вкрай болісно переживає наплювацьке ставлення матері, але продовжує любити й нудьгувати за нею протягом багатьох років. Незрозуміло тільки, які нитки так міцно притягли одну до одної – дочірньої любові тут ще не досить, щоб виправдати цю прихильність. Дитина жила з матір’ю: бачила її запої, зриви, жорстоке ставлення до оточуючих людей, відчувала на собі одне за іншим її зрадництво – і за весь цей час жодного разу не зненавиділа її, не засумнівалася в її авторитеті. Не відбувається цього навіть тоді, коли дівчинка стає дорослою, і, живучи з тіткою, починає пізнавати світ, а значить і переборювати свою зацикленість. Кутастий підліток-донька, незважаючи на те, що повернулася мати, все ж таки приймає її, хоча, за логікою, скоріше повинна була б відмовитись. 

    «Білий олеандр» режисера Пітера Космінски, дуже схожий на «Вовчка» за фабулою, розповідає про настільки ж непрості стосунки дочки-матері все-таки тонше й психологічно цікавіше, хоча й не так чарівливо похмуро. За чудесну операторську роботу, яка зробила фільм Сігарєва однаково гарним й страшним, глядачі можуть сказати спасибі операторові Олексію Арсентієву. Найважча ноша, безумовно, дісталася семирічній Поліні Плучек: маленька акторка зуміла повністю увійти в темний, лякаючий світ дівчинки-вовчка.

    Картина Сігарєва практично ідеальна за своєю формою, сценарні ж недомовки відіграються за рахунок блискучих акторських робіт. У «Вовчка» є й ще одна, як виявляється, значима перевага перед деякими іншими російськими кінофільмами, що також виходять на екран цієї осені: на виході з кінозалу глядач може відповісти собі на дуже важливі й потрібні питання – про що він дивився фільм, і навіщо, на його глядацьку думку, цей фільм зняли. Основна думка «Вовчка» проста, як божий день, але вся чарівність фільму полягає саме в тому, як ця, по суті, банальна історія розказана й показана. Іншими словами – бере за душу, годі й  говорити.

    Джерело:    Наш Фільм – журнал про російське кіно