#img_left_nostream#
17 грудня Комісар Ради Європи Томас Хаммерберг за результатами тижневого візиту до України з метою вивчення стану дотримання прав людини в Україні дав прес-конференцію та відповів на питання журналістів. Під час візиту оцінювався стан дотримання українськими органами влади зобовязань, що взяла на себе наща держава при вступі до РЄ, особливо стосовно реформування системи правосуддя, звинувачень працівників міліції у застосуванні катувань і брутальному поводженні та становище мігрантів. На порядку денному були також права дітей, права Ромів, підсумки діяльності органів влади щодо боротьби з торгівлею людьми, епідемія СНІДу та ВІЛ-інфекції та ін.
Доповідь за результатами його візиту в Україну буде офіційно обнародувана в квітні 2007 року в комітеті міністрів Ради Європи, в який входять представники 46 держав-членів організації .
– Пане Томасе, розкажіть, що Вам вдалось зробити за час перебуванні в Україні?
– Досить багато. За цій час ми встигли побудувати в цілій низці різних установ, ізоляторів, тимчасових приймальних, в установах виконання покарань, лікарнях, психіатричній клініці, інтернаті дітей з вадами розуму, нічліжці для безпритульних, поїхали до передмістя Одеси, щоб познайомитися з умовами життя ромського населення.
Окрім цього ми зустрічалися з політиками, з паном Президентом, з прем’єр-міністром. Для поглиблених та конструктивних розмов ми мали бесіду з головою українського парламенту і представниками політичних фракцій, з низкою міністрів, були в установах судової системи. Одним словом, ми склали краще уявлення про стан справ в Україні. На наступному етапі , повернувшись до Страсбурга, ми підготуємо доповідь по цій поїздці, чорнетку якої ми насамперед передамо представникам держаних органів, щоб усунути якісь можливі недоречності. За кілька місяців ми офіційно оприлюднимо доповідь і сформулюємо зважені рекомендації, які будуть спиратись зокрема і на досвіді інших країн – держав-ченів Ради Європи, які вже стикались і боролись з тими ж самими проблемами, які ми для себе відзначили в Україні.
– Про які саме проблеми Ви кажете? На що Україна повинна звернути увагу в першу чергу?
– Я би хотів відзначити три моменти: по-перше, це поширення ВІЛ/СНІДу. Згідно зі статистикою це є велика проблема в Україні і, на мою думку, без ужиття відповідних заходів це ситуація стане ще більш серйозною і торкнеться ширших кіл населення. Це, в сою чергу, відбиватиметься не лише на господарському, але й соціальному житті. Тим не менше, уряд звертає на це увагу, але, як на наш погляд, недостатню.
– Які заходи, на Вашу думку, необхідно вжити нашому уряду?
– Для подолання цієї проблеми треба інтенсифікувати роботу з неурядовими організаціями. Ми вже зустрілися з деякими з них. Нас вразила їхня відданість і працьовитість, з якою вони взялись за цю справу. Зокрема це одеська організація „Життя +". Але вони нам розповіли, що приміщення , в якому вони працювали знесли, поставивши їхню діяльність під велику загрозу. Вони надають допомогу хворим, стабілізуючи їхній стан. Адже хворі мають таке ж право на життя, як і здорові люди. Коли ж про них турбуватися належним чином шанси поширення інфекції зменшуються.
– Пане Томасе, а яка друга значна проблема в нашій країні?
– Друга теза стосується системи правосуддя. Я маю на увазі усі ті органи що дотичні до цієї проблеми: органи внутрішніх справ установи попереднього утримання, здійснення правосуддя в судах, установи здійснення покарання. Тут на нашу думку існують досить великі проблеми. Зокрема, проблеми пов’язані з функцією ролі прокуратури в Україні. На наш погляд, мандат, в якому діє прокуратура в Україні, намного ширше, ніж у більшості країн,якщо не у всіх країнах Європы. Органи прокуратури не тільки проводять слідство, але й мають функції спостерігання. Думаю, з цією проблемою треба розбиратись в радикальний спосіб.
Ще я хотів би згадати прояви необґрунтованого застосування сили і навіть катувань, під час здійснення затримання і подальшого перебування ув’язнених. Я думаю, що існує нагальна потреба розв’язати цю проблему. Нажаль, катування мають місце. Ми також вважаємо , що існують проблеми пов’язані з проявом корупції в системі правосуддя. Деякі рішення виносяться явно під впливом хабарів. Це саме по собі є проблемою, бо підриває довіру до правосуддя у людей. Отож прояви насильства і корумпованість судів як проблеми мають бути ліквідовані задля того, щоб забезпечити довіру громадян до системи правосуддя в їхньому суспільстві й ці проблеми ми обов’язково обговорюватиме в нашій доповіді. Деякі з них звичайно постають через недостатнє фінансування, як наслідок, органи внутрішніх справ отримують занизьку зарплатню, іноді приміщення не відповідають потребам, можливо, бракує транспортних засобів і це, звичайно, впливає на ефективність роботи цих органів. Отже це означає, що доведеться робити певні бюджетні корективи. Очевидно, що якщо система правоохоронних органів недоотримує відповідного фінансування, то від цього страждає суспільство, я маю на увазі не зарплатню окремих працівників а взагалі механізм забезпечення правопорядку в суспільстві. Отож ми формулюватимемо свої рекомендації і в цій царині.
– Що собою являє третя проблема?
– Третя проблема – це прояв ксенофобії, яка, нажаль, є в Україні. Ми зустрічались з людьми, які наводили приклади правопорушень та негативного ставлення щодо різних меншин. Така тенденція спостерігається не тільки в Україні, а й в усій Європі – зменшилась терпимість до мігрантів. Я вже казав, що ми побували в ромському селищі і вони наводили нам приклади поганого ставлення до них з боку міліції, яка їх часто зупиняє, вимагаючи документи.
Ми також дізналися про те, що люди, які чимось відрізняються від оточуючих, наприклад, кольором шкіри, стають об’єктом нападів з боку екстремістських груп, а це, нажаль, не викликає належної реакції з боку правоохоронних органів покарання – накладене покарання на представників цих груп надто м’яке. Ми вважаємо, що ксенофобські прояви є обтяжливими для суспільства. Можливо, для подолання цього явища потрібні які-небудь зміни до законодавства. Мушу згадати про певні проблеми з антисемітськими проявами. Але політики повинні дбати про те, щоб представники національних меншин користувалися певними правами. Не думаю, що добрим прикладом є те, що той, хто будує мечеть повинен занурити її на три метри. Думаю політики мають принципово заявити про свою позицію для того, щоб показати, що всі в цьому суспільстві мають однакові права. Якщо вони цього не роблять , то дають можливість вільніше себе почувати екстремістським організаціям. Можливо саме тому ми стикаємось з проблемами тероризму в суспільстві.
– Як на Вашу думку можна заподіяти поширенню ксенофобії та расизму?
– Мушу скати, що на захист національних меншин першими повинні підіймати свій голос політики. В тім, я би не хотів, щоб у вас склалось враження, що я приїхав сюди задля того, щоб щось критикувати. Ми під великим враженням від професіоналізму, компетентності та відданості багатьох людей, що працюють в тих установах, де ми побували . Наприклад, одному з приймальників-розподільників для неповнолітніх вдалось повернути дітей до інших країн звідки вони приїхали. Ми під великим враженням від того, як до тих діток в тому закладі ставляться . Начальник цього приймальника-розподільника – дуже турботлива людина, яка попри обмеженні ресурси допомагає цим людям. Так само й в Одесі, коли ми були в інтернаті для дітей з вадами розвитку, побачили яку фантастичну роботу виконали працівники цього закладу. В Україні ми зустріли багато таких відданих людей, коротше кажучи, тут не бракує людських ресурсів і, думаю, політики мали б опиратися на той потенціал. Взагалі, безумовно, в Україні є позитивні тенденції з дотриманнім прав людини, але очікування громадськості ростуть швидче за покращення в цій сфері.
– Пане Томасе, а як Ви ставитесь, до того, що український омбудсмен, Ніна Карпачова, є депутатом від партії Регіонів?
– Наш досвід демонструє – омбудсмен эфективно працює лише тоді, коли він незалежний, включаючи незалежність від політичних сил, оскільки він не має права представляти ту чи іншу частину суспільства – екномічну чи політичну. Він представляє усе суспільство в цілому. Я думаю, цей принцип буде одним із тих, яких буде враховано на наступних виборах омбудсмена.
