Blog

  • Життя як воно є

    Життя як воно є

    Життя як вона є – комедія на основі трагедії …
    Кращі друзі Холлі Беренсон (Кетрін Хайгл) та Еріка Мессера (Джош Дюамель) гинуть в автокатастрофі, залишивши сиротою маленьку донечку Софі. Все, що пов’язує Холлі і Еріка – це катастрофічне побачення в минулому і ворожість один до одного.

    Але коли вони раптом стали найближчими людьми, після смерті батьків  Софі, Холі і Ерік змушені відкласти убік свої суперечки. Тепер їм доведеться жити під одним дахом у будинку друзів і піклуватися про дівчинку, як наслідок пара починає переоцінювати свої почуття один до одного.

    Кетрін Хейгл вже знімалася в романтичних комедіях, що не можна сказати про Джоша Дюамеля, подивимося, який сюрприз вони нам піднесуть.

    До речі, відгуки на іноземних сайтах – дуже позитивні, кажуть, що хоч фільм і передбачуваний, при цьому дуже смішний і розрахований на широку аудиторію, де підлітки від душі насміються, а більш старше покоління насолодиться щирими сценами, від яких навіть сльозу пускали.

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

  • Презентація колекції Elie Saab весна / літо 2011 на Тижні моди в Парижі

    Презентація колекції Elie Saab весна / літо 2011 на Тижні моди в Парижі

    Представляємо вашій увазі першу частину фотоогляду колекції жіночого одягу Elie Saab весна/літо 2011, демонстрація якої відбулася 6 жовтня 2010 року в Парижі, Франція.

    #img_gallery#

  • Презентація колекції Elie Saab весна / літо 2011 на Тижні моди в Парижі (2)

    Презентація колекції Elie Saab весна / літо 2011 на Тижні моди в Парижі (2)

    Представляємо вашій увазі другу частину фотоогляду колекції Elie Saab весна/літо 2011, демонстрація якої відбулася 6 жовтня 2010 року в Парижі, Франція.

    #img_gallery#

  • La ville rose, або Місто з червоної цегли

    La ville rose, або Місто з червоної цегли

    Альбі (Albi) – старовинне місто на півдні Франції з населенням всього близько 52 тисяч жителів. Альбі часто називають la ville rose, що в перекладі з французької означає «рожеве місто».

    #img_left#Для того, щоб зрозуміти, за що Альбі отримав таку назву, досить його побачити – велика частина будинків побудована з цегли червонуватого відтінку.

    В історичному центрі міста нестрашно заблукати, тому що всі дороги ведуть до центральної площі, на якій знаходиться кафедральний собор Святої Цецилії (Cathedrale Sainte Cecile). Це готична будівля, що піднімається над усіма будівлями, споруджена в XIII столітті і з 2010 року перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    Але, якщо раптом, ви все-таки заблукаєте – не біда. По-перше, блукати французьким вуличками одне задоволення: можна знайти затишне кафе, десь в маленькому провулку, або незвичайний магазин, який буде вам до душі. По-друге, варто вам спантеличено вдивлятися в мапу міста, намагаючись визначити своє місцезнаходження, як до вас відразу підійде який-небудь француз і ввічливо запропонує свою допомогу.

     

    Гуляючи просто так, без особливої мети, ви можете (абсолютно випадково) потрапити на вуличну виставу.

    #img_center_nostream#

    Повірте, це дуже цікаве видовище! Якщо ви не боїтеся забруднитися (але це малоймовірно – вулиці в Альбі дуже чисті), то можете приєднатися до групи людей на землі, яка розташувалася з усіх сторін, дозволивши артистам виступати в самому центрі кола. І зовсім не обов’язково знати французьку мову, щоб розуміти, що відбувається – достатньо бачити міміку, жести та спостерігати за реакцією глядачів. На вулиці в Альбі проходять не тільки вистави, але й концерти. На відкритій сцені, в апельсиново-жовтому світлі вікон і ліхтарів, ви побачите (якщо, звичайно, вам пощастить) і почуєте (це головне!) музикантів, які грають, співають, творять прямо перед вами і для вас. Такі концерти проходять абсолютно безкоштовно. Єдина нагорода для артистів – оплески, ними глядачі сповна компенсують відсутність квитків.

    #img_center_nostream#

    Якщо ви втомилися від світських розваг, (вибачте, якщо це визначення здасться вам старомодним), і вам захочеться чогось для душі, то послухайте месу у церкві Sainte Salvi. Так ви зможете доторкнутися до релігійної культури Франції. Відчуйте себе католиком: сядьте на лаву, відкиньте непотрібні думки. Будьте тут і тепер. Незалежно від того, яку релігію ви сповідуєте, католицька молитва Ave Maria, що співається парафіянами, не залишить вас байдужим. Біля церкви Saint Salvi ви побачите clôtre – невелику криту галерею, в тіні якої можна відпочити від міської суєти. Саме тому тут завжди є пара-трійка туристів або місцевих жителів, які вигідно розташувалися під арочними склепіннями.

     

    В Альбі чимало місць, де можна сховатися від спеки. Гуляючи викладеними бруківкою вуличками, ви відчуєте, що в місті багато тіні, прохолода якої добре захищає від південного сонця.

    #img_center_nostream#

    Втім, в особливо жаркий день влаштуйте собі екскурсію до музею Тулуз-Лотрека. Нащадок аристократичного роду граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек-Монфа – французький живописець і графік, улюбленою темою якого стало життя паризької богеми.

    Крім того, Тулуз-Лотрек відомий як творець театральних афіш для знаменитого французького кабаре «Мулен Руж». Місцеві жителі дуже люблять цього художника і пишаються тим, що він народився в Альбі.

    #img_center_nostream#

    Музей знаходиться в старовинному замку Бербен (Palais de la Berbie), який на початку XIII століття належав єпископству, а потім був оборонною фортецею. В музеї Тулуз-Лотрека знаходиться найбільше зібрання картин художника. Тому, якщо ви хочете познайомитися з творчістю цього живописця краще за все зробити це в Альбі, незважаючи на те, що роботи Тулуз-Лотрека знаходяться в багатьох музеях світу. Перед тим, як почати екскурсію, подивіться фільм про художника, який демонструється в одному з залів музею. А на згадку про відвідини галереї в крамничці, де продаються листівки та книги про Тулуз-Лотрек, можна купити чудовий прилад під назвою стереоскоп. Ви напевно отримаєте задоволення, переглядаючи слайди з картинами художника.

     

    Раз вже мова зайшла про сувеніри, то в двох кроках від центральної площі Альбі, де знаходиться собор Sainte Cecile, продаються мініатюрні шарманки, які (з вашою допомогою) виконують самі різні музичні композиції. Від усім відомої «Yesterday» до прекрасної «До Елізи» Бетховена. І звичайно, знамениті «Les Champs-Elysées» Джо Дассена ви тут також знайдете.

    Обов’язково пройдіться le Pont-vieux (старий міст, який розташований над річкою Тарн і який так само, як і собор Sainte Cecile, знаходиться під охороною ЮНЕСКО). В годину заходу сонця з цього моста можна зробити дуже красиві фотографії Альбі. Будинки, складені з рожевої (або червоної – як вам більше подобається) цегли, абсолютно перетворюються під золотистим світлом сонця.

     

    Кожен будинок в історичному центрі Альбі – витвір мистецтва. Масивні дерев’яні віконниці, старовинні ковані ручки на дверях – стукалки. Раніше, коли не було дзвінків, люди використовували стукалки, щоб сповістити господарів про свій прихід. Задивившись на ці предмети декору, забуваєш, що середньовіччя давно в минулому і на дворі XXI століття. Здається, що цивілізація майже не торкнулася «міста з червоної цегли». Як і багато століть тому, стоїть посеред площі неприступний і величний собор Sainte Cecile, як і багато століть тому, біжить річка Тарн, а місцеві жителі все так само відкривають вранці важкі віконниці, щоб впустити в свій будинок ранкове сонце.

    Аліна Чернишова. Велика Епоха
  • Ісландський мох – ліки від кашлю

    Ісландський мох – ліки від кашлю

    Скільки неприємностей може завдати нам і нашим близьким така напасть як кашель. Це й безсонні ночі, і сидіння в черзі в поліклініці і побігеньки по аптеках у пошуках  ліків.

    #img_left#Крім інших неприємностей, причини цієї напасті можуть бути різними. Від простудних до алергічних, а останнім часом все частіше зустрічаються змішані. Це обумовлено як погіршенням екологічної обстановки, і впливом харчових продуктів, в яких все більше консервантів і все менше натуральних речовин.

    Щоб підібрати за таких умов препарат або комплекс препаратів, які б не тільки кардинально покращували самопочуття, а й могли впливати на причину захворювання, – це потребує достатньої кількості часу. Як не згадати ті далекі часи, коли люди знали мудрі слова Авіценни, що «їжа повинна бути ліками, а ліки – їжею» і нагадати про те, що є у цієї задачки таке просте та ефективне рішення – ісландський мох.

    Так що ж це за звір такий – цей ісландський мох, можуть поцікавитися всі. Ну, давайте знайомитися.

    Cetraria islandica або ісландський мох здавна знайомий народам півночі і не тільки як ліки, але й як засіб, що допомагає відновленню організму після важких захворювань, і в якості доповнення до харчового раціону, особливо в неврожайні роки. Поширений на півночі і в середній смузі, де росте переважно в соснових лісах, в основному на піщаних ґрунтах.

    Заготовляють сланці, в яких містяться вуглеводи, білки, жири, вітаміни С, В12, віск, солі хрому, цинку, марганцю, титану, бору, міді, молібдену, заліза, корисні для печінки. З подрібненого моху при варінні виходить густий відвар – холодець, який добре засвоюється організмом, посилює виділення шлункового соку, підвищує апетит, регулює діяльність шлункового тракту, сприяє відновленню сил після великих фізичних навантажень і після важких хвороб.

    Як ліки ісландський мох використовується при лікуванні туберкульозу легенів, коклюшу, бронхіальної астми та інших хворобах дихальних шляхів, при розладах діяльності кишечника, діареї, відсутності апетиту, після важких хвороб.

    Тепер рекомендації практичні

    Для тих, хто в ліс за мохом так і не збереться, це  – шлях до найближчої аптеки, а на тих, хто все ж таки збереться, чекає радісна новина – збирати ісландський мох можна практично цілий рік, ну, хіба що з-під снігу відкопувати важко.

    З собою в ліс одразу варто взяти ножиці і зрізати коріння моху прямо на місці. (Вони часто мають рудуватий відтінок.) І робити це варто саме в лісі, тому, що коли ви принесете додому повний пакет моху, то де там у якій частині верх, а де низ – вже важко визначити, у землі буде забруднено все. І ще одна порада. Якщо ви добралися до лісу, візьміть з собою великий пакет, адже при переробці мох сильно зменшується в розмірах. І не поспішайте прямо в лісі вибирати з моху голки, палички та інші зайві вкраплення. У лісі вони зовсім не є сміттям, а якщо ви пішли в ліс не після дощу, а після тижневої посухи, то мох буде жорстким і його значно простіше спочатку розмочити  вдома, а потім перебирати.

    Очищений від сторонніх домішок мох можна просто висушити, але він буде займати багато місця, і перед приготуванням його все одно доведеться подрібнювати, тоді, за можливістю, мох після перебирання простіше відразу подрібнити на м’ясорубці, потім розсипати для просушування на газету, а коли висохне – прибрати в пакет. Такої подрібненої суміші (або аптечної заготовки) потрібно 2 ст. ложки з гіркою на 1 літр води, для приготування слизистого відвару. Варити його, після закипання, від 40 хвилин до 1,5 годин, поклавши сировину в холодну воду, на повільному вогні під кришкою (це залежить від сухості моху, ступіню подрібленості тощо).

    А якщо ви будете дрібити мох ножицями, то поклавши його в каструлю, варто налити стільки води, щоб вона трохи покривала мох. Коли відвар буде майже готовий, то на ньому з’явиться райдужна плівка. Після цього його варто поварити ще хвилин 10, потім процідити гарячим. Та кількість відвару, яку ви не плануєте випити сьогодні краще після остигання поставити в холодильник. Там він може зберігатися близько двох діб.

    Пити відвар можна як холодним, так і підігрітим або гарячим. Якщо для вас він дуже гіркий, то можна розвести водою, хоча відчуття нестерпної гіркоти зазвичай вказує на проблеми з печінкою, але може бути й наслідком особливостей смакових рецепторів ротової порожнини. Зазвичай, якщо намагатися описати смак ісландського моху, то він буде не стільки гірким, скільки кисло-солоним, маючи при цьому свій, особливий характерний присмак.

    #img_right#Тепер про дозування

    Вони індивідуальні для кожного і підбирати варто, орієнтуючись тільки на своє самопочуття. Для дорослої хворої людини для зняття кашлю простудної етіології варто почати з 1-2 літрів на день, у всякому разі, перші кілька днів, поки не настане значне поліпшення. Потім можна зменшувати кількість, адже для лікування туберкульозу легенів ісландський мох п’ють по 3-4 літри на день протягом 3-4 місяців.

    А ось для лікування алергічного кашлю дозування можуть змінюватись від 0,25 до 1 літра на день. Частіше за все цього достатньо. Але лікується такий кашель за 1 день. Тільки мох варто попити ще деякий час – до усунення впливу алергену, або просто тиждень в якості вітамінного комплексу.

    З метою профілактики гіповітамінозу я щороку в квітні п’ю ісландський мох, починаючи з 2 літрів в перший день протягом 7-10 днів, поступово зменшуючи дозування до 1 склянки. Таку процедуру проводжу зазвичай 2-3 рази на рік, але у квітні обов’язково, а в інший час – коли відчую потребу організму.

    Щоправда, спробувавши в перший раз, більшість  будуть точно впевнені, що цей раз був і останнім. Однак не треба так ображати свій організм, і коли через кілька місяців до вас з деякою постійністю почнуть приходити спогади про цей «незабутній» смак, то прислухайтеся до себе, не полінуйтеся, зваріть, спробуйте, і оцініть з яким задоволенням буде зроблений перший ковток.

    Ну а якщо ви фанат здорового способу життя та збираєтеся використовувати ісландський мох не тільки в якості лікарського засобу, але й в харчуванні, то наступний рецепт для вас! Щоб усунути з ісландського моху гіркоту, його треба ще до подрібнення покласти у відро і кинути на 12-літрове відро моху залитого водою, 12 ст. ложок золи або 8 ст. ложок соди, замочити на 12 годин.

    Потім промити, покласти в звичайну воду на 3-4 години, вийняти, знову промити, подрібнити, зварити, процідити. В отриманий відвар можна додати ягоди та цукор, проварити, вийде відмінний ягідний кисіль. Але специфічний присмак ісландського моху в ньому все ж збережеться. Але багатьом він навіть подобається.

    Світлана Корсакова. Велика Епоха

  • Український воротар увійшов в трійку найкращих футболістів СНД

    Український воротар увійшов в трійку найкращих футболістів СНД

    #img_left_nostream# Андрій Дикань посів третє місце у вересневому рейтингу найкращих футболістів на території країн СНД і Балтії.

    Голкіпер московського "Спартака" і збірної України Андрій Дикань посів третє місце у референдумі "Зірка" для визначення найкращого футболіста на території країн СНД і Балтії.

    А переможцем за підсумками вересня став нападник збірної Росії і пітерського "Зеніта" Олександр Кержаков, який набрав 61 бал. На другому місці опинився ще один російський форвард – Андрій Аршавін з лондонського "Арсеналу"(48 балів), а у Андрія Диканя 34 бали.

    Що стосується загального заліку "Зірки" (січень – вересень), то тут лідерство захопив Андрій Аршавін, який за підсумками проведених опитувань сумарно набрав 228 балів і відтіснив на другу сходинку свого партнера по лінії нападу збірної Росії Роман Павлюченка з лондонського "Тоттенхем Хотспур" (198 балів).

    Замикає ж трійку лідерів півзахисник збірної України та московського "Локомотива" Олександр Алієв: в його активі 196 залікових пунктів.

    Крім Алієва у загальному рейтингу присутні наступні українці: Андрій Дикань (8-ме місце, 71 бал), Андрій Шевченко (10-те місце, 60 балів), Андрій П’ятов (11-те місце, 54 бали), Марко Девіч (18-те місце, 33 бали), Євген Селезньов (24-те місце, 26 балів), Ярослав Ракицький (28-ме місце, 17 балів) і Євген Коноплянка (32-ге місце, 17 балів).

    За матеріалами: prosport.tsn.ua

  • Закуска з авокадо

    Для приготування закуски з авокадо Вам знадобиться:
    25 г фундука
    2 авокадо
    1/4 стручка перцю чилі
    50 мл натурального йогурту
    8 г желатину
    Для прикрашання:
    Листя салату
    Лосось консервований

    1/4 стручка перцю чилі дрібно нарізати і обсмажити в 20 г вершкового масла. Розкласти по 4 формах і злегка притиснути. Зробити пюре з м’якоті 2 авокадо, соку і цедри 1 лайма, 50 мл натурального йогурту, приправити сіллю і перцем. 8 г замоченого і застиглого желатину підігріти на середньому вогні при помішуванні, ввести в пюре з авокадо. Пюре викласти у формочки і поставити на 2–3 години в холодильник. Потім формочки обережно перекинути на тарілку.

    Готову закуску з авокадо прикрасити листям салату і скибочками лосося. Зі смаженої цибулі, соєвого соусу та оливкової олії можна приготувати соус, приправивши його на смак медом і соком лайма.

  • Вибух на угорському заводі загрожує Європі екологічною катастрофою. Фоторепортаж

    Вибух на угорському заводі загрожує Європі екологічною катастрофою. Фоторепортаж

    В угорській річці Маркал в результаті забруднення отруйними хімікатами внаслідок аварії на алюмінієвому заводі, загинуло все живе, заявляють екологи. За даними ВВС, хімікати вже потрапили в один з рукавів річки Дунай.

    Причиною цього стала техногенна катастрофа в Угорщині, що почалася з вибуху резервуару з так званим червоним шламом на глиноземному заводі в місті Айка. Червоний шлам являє собою густу суміш, у якій міститься хром, кадмій, свинець, миш’як, оксиди заліза, алюмінію, титану а також луг. Червоний шлам при потраплянні на шкіру роз’їдає її і призводить до сильних опіків. Як заявили експерти Всесвітнього фонду охорони дикої природи, токсичні метали, що містяться у шламі, вбивають флору і фауну і можуть призвести до забруднення грунтових вод.

    Сьогодні фахівці вже визнають, що екологічна катастрофа в Угорщині за своїми масштабами стала найбільшою в Європі за останні 20 років. За попередньою оцінкою, на очищення території знадобиться кілька місяців, а можливо і цілий рік. Угорській казні це буде коштувати десятки мільйонів євро.

    В результаті витоку хімікатів чотири людини загинули, 120 постраждали. Шість людей вважаються зниклими без вісті, вісім знаходяться в лікарнях у критичному стані через хімічні опіки. Сотні жителів районів, розташованих поряд з комбінатом, евакуйовані в безпечне місце.

    #img_gallery#

  • Презентація колекції Kinder Aggugini Весна/Літо 2011 на Тижні моди в Лондоні

    Презентація колекції Kinder Aggugini Весна/Літо 2011 на Тижні моди в Лондоні

    У Лондоні пройшов Тиждень моди, в ході якого свої роботи показали більше 200 дизайнерів з 180 країн.

    Представляємо вашій увазі показ колекції Kinder Aggugini Весна/Літо 2011 на Тижні моди в Лондоні.

    #img_gallery#

  • Амстердам: місто каналів і мостів

    Амстердам: місто каналів і мостів

    #img_left_nostream#Амстердам … місто тисячі каналів. Але ж це було звичайне рибальське село, щоправда, з того часу пройшло 900 років.

     

    Славу Амстердаму приніс Золоте XVII століття, коли процвітали торгівля, ремесла, мистецтво, і, особливо живопис. Саме тоді були споруджені основні напівкруглі концентричні канали, які надали місту неповторний образ – «Singel», «Prinsengracht», «Herengracht», «Keizersgracht».

    По каналах розвозили харчі й товари з морського порту до всіх районах міста. А розвантажували кораблі з допомогою канатів, закріплених під самим дахом на кронштейнах будинків. І самі будинки, стіни їх фасадів були складені, як би нахилившись вперед, щоб вантаж провисав, а не повз по стіні. Тому коли дивишся уздовж вулиці на будинку, вони стоять незграбно – розчепірені, як моряки, що зійшли на берег після довгого плавання.

    #img_left_nostream#Амстердам розташований в гирлі річки Амстел, яка впадає в затоку Ай Північного моря.

    Низинні місця тут були багнистими, болотистими, для житла зовсім непридатними. Але працьовитість і старанність жителів зробили ці краї не тільки благодатними, але і привітними.



    Не вікно в Європу, а Європу – у вікно

    Гуляючи вузькими вуличками Амстердама, уздовж його каналів, я на хвилинку затрималася на пішохідному містку, щоб подивитися вниз на темну воду. Згадалася Леб’яже канавка біля Літнього саду в Пітері.

    Тільки вода там прозоріше і більше блакиті: північна прохолода позначається. Ах, ось звідки виник Санкт-Петербург, місто, видатний серед інших російських міст, місто-красень! Петро I повертався з Голландії в Росію, натхненний ідеєю створити #img_left_nostream#подібний місто на землях своєї імперії. Так що, рідний батько Санкт-Петербурга – Амстердам. Як говоритися, плоть від плоті.

    Правда, матір’ю в цьому випадку доведеться назвати Петра Великого. Смішно виходить – така собі одностатева сім’я.

    Втім, для Амстердама тут немає нічого дивного: в шлюб тут нерідко вступають два чоловіки, дітей усиновляють. Але про це іншим разом.

    Тепер стало ясно, чому цар Петро не побоявся болотистих низин у Фінської затоки, закладаючи Пітер на Неві, немов Амстердам на Амстел. Звідси ці #img_left_nostream#легко впізнавані канали Санкт-Петербурга, ці низькі мости, вигнуті, як спина стривоженої кішки. З Амстердама.  

    В ті століття Петро Великий вирішив перенести частину Європи в Росію, немов на дику лісову яблуню прищепити персик. Образно кажучи, через «вікно» перетягнути в місто на Неві цивілізацію з досить розвиненою тоді Голландії. Государь-імператор хотів влити «свіжу кров» в економіку щоб зміцнити державу. Тому й бороди голив, тому й кави змушував купців пити, мови іноземні освоювати, та примушував боярських синів їхати до Європи вивчати науки, ремесла та торгівлю. І вийшло-таки, через 300 років традиція відправляти нащадків у Кембридж та Оксфорд все ж залишилася.

    Однак, якщо порівнювати Санкт-Петербурга з Амстердамом, як на мене, то місто Петра прекрасніше, можливо тому, що цар скликав найкращих італійських архітекторів щоб гідний вигляд мала північна столиця. Але повернемося до Голландії.

     

    #img_left_nostream#Скромна чарівність Амстердама

    Є в цьому місті особлива притягальна сила. Він не має бездоганну красу, скоріше, це буденне місто, місто-трудівник. Сильний внутрішній дух, його багата історія.

    Чому ж Амстердам має настільки скромний вигляд? У XVII столітті, коли відбувалася основна забудова міста, в цей успішний для Голландії вік розквіту голландські бюргери воліли замість розкоші скромність. До того часу королівство Нідерланди якраз розділилося на 2 країни – Бельгію, що сповідувала католицизм, і Голландію, де панувала протестантська релігія. Жителі північних провінцій Нідерландів, тобто утвореної Голландії, були люди глибоко віруючі. А протестантам були чужі показна розкіш. Розкішний стиль рококо, який панував в католицькій Європі, голландські бюргери не прийняли. Навіть міську ратушу Амстердаму, #img_left_nostream#зведену відразу після поділу держави, вони вибудували з підкреслено скромним декором.

    В історичному центрі міста фасади житлових будинків, розташованих вздовж каналів, мають, як правило, лише по два вікна. За старих часів з ширини фасаду стягували великий податок, і власники пристосувалися будувати вузькі довгі будинки, в яких і самі кімнати, і сходові клітини були надзвичайно тісними.

    Самий вузький будинок в Амстердамі всього 2 метри заширшки і 6 метрів завдовжки. Тут не зайве згадати, що земля в Амстердамі відвойована у моря, та й взагалі, 40% всієї площі Голландії знаходиться нижче рівня океану, тому земля цінується дорого, і ставляться до неї бережно.

    Голландія пишається та береже своє минуле. Нові споруди старого Амстердама талановиті архітектори гармонійно вписують у вигляд міста, зберігаючи неповторний шарм часів Рембрандта та Вермера.

    #img_left_nostream#Де кораблі вище літаків

    Дивовижне місто Амстердам – сюрпризи сюрпризами поганяють. Літаки прибувають в аеропорт Схіпхол, який збудований на дні висохлого озера Харлемермеер. Виявляється це нижче за рівень моря на 4,5 метра, тобто, кораблі в амстердамському порту вище літаків.

    Центральний вокзал в Амстердамі однією стороною звернений до суші, до міста: тут зупиняються трамваї, а іншою – на море: тут швартуються кораблі.

    Буль-буль і статистика

    В місті 1200 мостів, а довжина всіх каналів сягає 100 кілометрів. Але муніципалітет завзято слідкує за чистотою каналів, регулярно проводяться роботи з очищення. Серед мотлоху, піднятого з дна каналів велика кількість велосипедів, фотоапаратури та автомобілів. В Амстердамі є традиція – поховання велосипеда, коли двоколісний транспортний засіб #img_left_nostream#урочисто скидають у воду. Варто згадати, що кількість велосипедів в столиці Голландії перевищує кількість її жителів, включаючи немовлят, в чотири рази. Якщо коротше: народилася людина, і відразу стала володарем чотирьох велосипедів.

    Рідко біля яких каналів є огородження, тому автомобілі та велосипеди, які ставлять на стоянку у каналів, іноді виявляються під водою. За середньою статистикою, кожного тижня в канал пірнає щонайменше один автомобіль. А коли проходять футбольні міжнародні матчі, горе тим власникам, хто припаркував свою машину біля кромки каналу поблизу пивного бару. Після матчу з бару вилітає збуджена публіка, немов пробка з пляшки шампанського. І ця некерована енергія змітає все на своєму шляху. Часом на цьому шляху трапляються автомобілі. Буль-буль-буль … і нема машини.

    Звичайно, тут середня статистика не витримує, і крива кількості авто, що пішли під воду, злітає вгору.

    Життя на воді – пісня!

    Жити в катері, пришвартованому до берега каналу, коли навколо плескаються качки, пропливають білі лебеді та очманілі від подиву туристи, чи це не задоволення?! Можна закинути вудку прямо через вікно, не виходячи з каюти. Дивишся, і риба клюне до вечері. Удень можна вийти на палубу і розкинувшись на шезлонгу, почитати свіжу газету або переглянути останні новини в Інтернет.

     

    Після війни, коли була проблема з житлом, заселили катери й дебаркадери, що стоять на каналах. З тих пір багато людей живуть на воді, одні легально, вони узаконили своє житло, інші – ні. У деяких катерах проведено опалення, електрику, навіть газ, інші обходяться без цього. Для багатьох заможних людей дебаркадер служить місцем усамітнення та відпочинку. В Амстердамі числиться близько двох тисяч поштових адрес на воді.

    І ще, ще, ще …

    Ми ж ще не сказали про голландський сир, про відомі на весь світ голландські тюльпани та «Великих голландців», художників, які прославили свою країну в Золотому столітті. Ми не згадали навіть про всенародне свято – День народження королеви, коли в Амстердам з’їжджається чи не вся молодь Європи, і все місто перетворюється на величезну помаранчеву дискотеку. Чому помаранчеву? Це державний колір і улюблений колір королеви. Ми навіть не заїкнулися про принципи виховання дітей, не згадали про музеї Амстердама, яких немає в жодному місті світу. І найголовніше, ми не сказали про чудових людей – голландців, привітних, спокійних і скромних.

    Амстердам – як коробка шоколадних цукерок, де кожна має свою начинку. Тут є, що пробувати. На будь-який смак.