Blog

#img_right#Починаючи з листопада відомий шанхайський демократ Лі Готао знаходився під домашнім арештом. Протягом цього часу його будинок неодноразово обшукували, а сам він був побитий міліціонерами. Його повністю позбавили зв’язку із зовнішнім світом. Щодня у його квартирі позмінно чергували по два міліціонери.

Як розповів сам Лі 31 грудня кореспондентові Великої Епохи, 15 листопада близько 12:30 до нього додому прийшло 16 міліціонерів, які без будь-яких пояснень провели обшук, після чого забрали його комп’ютер, деякі матеріали і особисті цінності. Потім його викликали у відділення міліції і протримали там до 21 години. Після чого до нього додому знову прийшли міліціонери і продовжили обшук до 00:45.

Лі сказав: «Вони перевернули вверх дном буквально все, що було у мене в квартирі, всі ящики шаф і навіть ліжко. Вони забрали мої особисті документи і не внесли їх до списку конфіскованих у мене речей, який вони мені залишили». Аж до сьогодні йому не повернули комп’ютер, також йому забороняють відвідувати Інтернет-клуби.

Він подав письмову скаргу на дії міліції в районне управління громадського порядку. 30 грудня він отримав письмову відповідь, в якій мовиться, що такі справи не належать до відомства даного управління і що вони не можуть прийняти цю скаргу до розгляду.

Лі Готао вже три роки є головою правозахисної асоціації в Шанхаї. Протягом цих трьох років його комп’ютер конфісковували понад 20-ть разів.

30 липня Лі відкрив свій блог на закордонному китайському сайті, в якому публікував статті з демократичними поглядами, засуджуючи порушення прав людини в Китаї.

Лі Готао також є членом всекитайского підготовчого комітету демократичної партії. Він також був ватажком шанхайських студентів під час повстання в 1989 р. Він почав брати участь в демократичних рухах з 1980 року. За весь цей період часу йому тричі виносили терміни ув’язнення, в цілому він пробув за гратами 7 років. Кожного разу виходячи з в’язниці, він твердо продовжував свою справу.

 

Версія китайською

#img_left_nostream#З давніх часів і до цього дня, багато добродійних мудреців розуміли, що егоїзм сприяє розвитку хвороб.

Цзіся і Цзенцзі обидва були учнями Конфуція. Одного разу вони зустрілися на вулиці. Цзенцзі уважно оглянув Цзіся з голови до ніг і запитав: «У минулому у тебе було багато хвороб, і ти завжди був худим і слабким. Здається, ти набрав вагу і почав виглядати енергійнішим». Цзіся радісно сказав: «Я недавно виграв битву, тому  відчуваю себе щасливим, внаслідок чого і набрав вагу».

Не розуміючи, про що той говорить, Цзенцзі запитав: «Що ти маєш на увазі?» Цзіся відповів: «Одного разу я прочитав у своїх підручниках про мораль, дружбу і вірність. Після того, як я ознайомився з цими поглядами, то виявив, що вони мені подобаються, і  що я хочу бути хорошою людиною. Проте коли я йшов вулицею, то побачив так багато спокусливих речей і людей, які живуть у розкоші, що моя пристрасть до матеріальних речей взяла гору, і я захотів заробити якомога більше грошей. Ці дві протилежні речі постійно боролися в моїй голові, і не давали мені можливості заспокоїтися. Я не міг ні істи, ні спати, я схуднув і накликав на себе багато хвороб».

«Хто виграв битву?» – запитав Цзенцзі. Цзісяо швидко відповів: «Перемогли  погляди на мораль, дружбу і вірність. Як ти бачиш тепер, я набрав вагу».

Коли люди переслідують особисту вигоду, то бруд постійно збирається в тілі, викликаючи хворобу. Якщо людина може перевершити егоїзм та інші погані думки, дивитися з легкістю на гроші і матеріальну сторону, встояти перед спокусами і робити справи не для особистої вигоди, то вона відповідає властивості Всесвіту. Духовність людини підвищиться, а разом з цим збільшиться і матеріальна складова її тіла. Людина зможе досягти стану, коли зовсім не буде хвороб або коли їх залишиться не дуже багато.

В Оберхофі (Німеччина) в рамках четвертого етапу Кубка світу з біатлону пройшла чоловіча естафета 4х7,5 км., повідомляє радіо "Свобода".

Трійка призерів виглядає так:
 
1. Норвегія, 2. Росія, 3. Німеччина.

Результат боротьби був вирішений на останньому етапі, на який лідер норвезької збірної Оле Ейнар Бьорндален вирушив третім, відстаючи від лідерів більш ніж на півхвилини. Але завдяки успішній стрілянині він обійшов Миколу Круглова і Міхаеля Грайса, які зробили відповідно один і два штрафних кола.

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

  

Учасники лижного туру – "Тур де скі" з Чехії перебралися до Італії і провели в Азіаго змагання в спринті вільним стилем, повідомляє радіо "Свобода".

Трійки призерів склали:

Чоловіки. 1. Петтер Нортуг (Норвегія), 2. Микола Чеботко (Казахстан), 3. Тор Арне Хетланд (Норвегія).

Жінки. 1. Шарлота Калла (Швеція), 2. Наталія Коростельова (Росія), 3. Юстина Ковальчик (Польща).

У загальному заліку в чоловіків продовжує лідирувати Лукаш Бауер (Чехія), а у жінок на чолі класифікації залишається Вірпі Куйтунен (Фінляндія), але Калла відстає лише на 0,2 сек.

Тепер лижники переїдуть у Валь ди Фемме, де в суботу в рамках передостаннього етапу пройдуть гонки класичним стилем із загального старту на 10 км. у жінок і на 20 км. у чоловіків.

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

Визначилися фіналісти в трьох турнірах і володар Кубка Хопмана, повідомляє радіо "Свобода".

Результати:

Перт (Австралія), Кубок Хопмана
США – Сербія – 2:1

Доха (Катар)
Станіслас Ваврінка (Швейцарія) – Іван Любічич (Хорватія) – 7:6, 6:4
Ендрю Мюррей (Великобританія) – Микола Давиденко (Росія) – 6:4, 6:3

Голд Коаст (Австралія)
На Лі (Китай) – Патті Шнідер (Швейцарія) – 3:6, 6:3, 7:5
Вікторія Азаренко (Білорусія) – Шахар Пеєр (Ізраїль) – 6:4, 6:2

Окленд (Нова Зеландія)
Ліндси Девенпорт (США) – Таміра Пажек (Австрія) – 6:4, 6:3
Араван Резаї (Франція) – Марина Ераковіч (Нова Зеландія) – 6:3, 7:5

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

 

 

 

 

#img_left_nostream#Як повідомляє Центральне агентство новин Тайбея, пекінський правозахисник Чи Чжіюн, який постраждав під час повстання студентів у 1989 році, розповів англійській радіостанції про те, що днями міліція заарештувала активіста в сфері захисту прав хворих на СНІД Ху Цзя у звинуваченню в спробі скинення уряду.
 
30 грудня в інтерв’ю Чи сказав, що мати Ху Цзя ходила у відділ державної безпеки з приводу свого сина, і один співробітник відділу показав їй документ, в якому написано, що влада заарештувала Ху Цзя у звинуваченні в спробі скинення уряду (вона так запам’ятала). Їй також сказали, що зараз йде етап розгляду цієї справи і збір доказів, і що Ху Цзя в Інтернеті опублікував низку статей, включаючи і статті про бойкот Олімпіади.
 
Чи повідомив, що той співробітник відділу держбезпеки показав матері копії статей, які опублікував Ху Цзя і сказав, що вона повинна добре з ними співробітничати, а також попередив її, щоб вона не поширювала цю інформацію закордонним ЗМІ. Він також додав, що якщо вона з ними співробітничатиме, то можливо, в січні він допоможе їй організувати зустріч із сином.

Пекінський адвокат правозахисник Тен Бяо розповів кореспондентові, що Ху Цзя написав чимало статей, що розкривають численні проблеми Китаю, пов’язані з правами людини в країні, тому уряд заарештував його.

 

Версія китайською

#img_left#На 17-му році незалежності України вулиці столиці все ще мають більшовицькі назви. Щонайменші ж спроби дати їм нове найменування викликають хвилю обурення проросійсько налаштованих політичних сил, а з ним і невдоволення громадян. Так, ще й досі не вщухають гарячі суперечки щодо справедливості рішення перейменувати вулицю Січневого повстання на Івана Мазепи, яке майже одностайно прийняли депутати Київської ради.

20 березня цього року Україна відзначила 368-у річницю з дня народження гетьмана України Івана Мазепи, постать якого дуже неоднозначно оцінюють сучасні історики. Російська Православна церква більш категорична у своєму ставленні до українського гетьмана: після його переходу на бік шведського короля священнослужителі оголосили йому анафему й вважають "зрадником, блюзніром і ворогом православного люду". Цікаво, що саме коштом Івана Мазепи була збудована Вознесенська церква, жіночий монастир, Лаврський мур та інші святині Києво-Печерської Лаври, тоді як вулицю, на якій стоїть святиня, названо на честь січневого повстання працівників заводу "Арсенал" проти Центральної Ради. Після цієї події в країні було встановлено диктатуру й розпочато кампанію з руйнації храмів та соборів і нищення священнослужителів. Сама вулиця відома з часів Київської Русі, вона з’єднувала Печерськ із Подолом і в ХVIII-XIX століттях називалася Великою Микильською на честь Миколаївського собору, побудованого Мазепою ще в 1693 році.

Як назвати?

Рішення про перейменування вулиці Січневого повстання на Івана Мазепи Київрада ухвалила ще в 1997 році, але проголосувала за нього тільки на минулій сесії Київради. За тим же рішенням десять інших вулиць столиці, а також деякі райони мають змінити свої назви з радянських на такі, що вшановуватимуть Українську революцію 1917-1920 років.

На сесії Київради 25 жовтня секретар Київради Олесь Довгий підкреслив: «Це місце є символічним тому, що саме цей український відомий гетьман узяв безпосередню участь у відновленні, реставрації будівлі Лаври, монастиря напроти Лаври, який досі існує. Він вклав немало своїх власних коштів у збереження та створення тих історичних пам’яток українства, які великою мірою відображають нашу історію, які стоять до цієї пори і є гордістю не тільки Києва, а всієї України. Тому я вважаю, що прийняття цього рішення [про перейменування вулиці] є певним свідченням розуміння нами історії і любові до цієї країни й міста в цілому».

Натомість Партія регіонів виступила проти такої ініціативи. Голова постійної комісії Київради з питань культури й інформаційної політики Олександр Прогнімак (представник Депутатської фракції «Партії Регіонів») відмовився узгодити проекти рішень, що стосуються перейменувань вулиць. Він вважає такі рішення недоречними, адже це створить незручності їхнім жителям. На його думку, зміна назви потягне за собою внесення змін до паспорта та інших документів, де вказано місце проживання і т.д.

Напередодні голосування київське відділення Партії регіонів розповсюдило агітлистівку, в якій закликало мешканців славнозвісної вулиці сказати «НІ» її перейменуванню. В тексті зазначалося, що Київська міська рада 25 жовтня 2007 прийме це рішення всупереч діючому законодавству та думці населення.

На підтвердження своїх слів «Регіони» представили опитування, яке проводили працівники Печерської райдержадміністрації у лютому-березні 2006 року, яке показало, що зміну старої назви на нову підтримує всього 988 мешканців вулиці (20%), проти виступило 3498 (80%). Київське міське відділення Партії регіонів, щоб з‘ясувати думку мешканців у жовтні 2007 року провело аналогічне опитування серед мешканців вулиці Січневого повстання. Результати опитування, за даними партії, підтвердили позицію мешканців вулиці – підтримують зміну старої назви лише 24 мешканці (2,2%), не підтримують – 1055 (97,8%) мешканців вулиці.

Противники нової назви зазначили: «Перейменування вулиць тягне за собою значні витрати з міського бюджету (? 400 тисяч гривень): на виготовлення та встановлення нових табличок на будинках, на заміну встановлених дорожніх знаків із позначенням вулиць, внесення змін до статутних документів комунальних підприємств, заміну карт, довідників і т. ін.»

У відповідь на ці заяви заступник київського мера Сергій Рудик на одному з телеканалів назвав таке опитування «маніпулятивним та спекулятивним», адже «людину запитують: ви за перейменування вулиці, і це принесе зміну печатки в паспорті, купу побутових клопотів, чи ви проти? Вони не просто питали думку населення, а надали аргументи проти перейменування».

Чекаємо на нову мапу

Рудик уважає, що в Києві «не можуть бути вулиці, названі на честь людей, які знищували український народ». «Я зроблю все можливе, аби з карти Києва зникли імена більшовика-революціонера Артема, ідеолога комунізму Ульянова й одного з керівників Верховного трибуналу в роки репресій Кириленка, на чиїй совісті десятки тисяч смертних вироків українцям», – пообіцяв Рудик.

Загалом на сьогодні Комісія з питань назв та пам’ятних знаків Київської держадміністрації запланувала перейменувати близько 131 вулицю. І швидше за все, зважаючи на рішучість міських чиновників, мапу Києва доведеться знову перевидавати.