Майже закінчена 36-метрова золота статуя Мао Цзедуна, що сидить на вершині дротяного каркаса, височіла посеред безплідної області в центральному Китаї. Гігантська статуя Мао з руками складеними на колінах простояла тільки два дні після того, як її висвітили в західних ЗМІ і широко висміяли в китайському інтернеті, пише .
#img_center_nostream#Пам’ятник, встановлений у Тунсюй провінції Хенань, почали розбирати вранці 7 січня, повідомляє New York Times. Незабаром статую колишнього лідера і диктатора китайського режиму вартістю $465 тис. (3 млн юанів), будівництво якої фінансував і організовував місцевий бізнесмен і відомий партійний чиновник, було знесено.
Комуністична партія Китаю (КПК) завжди боролася за те, щоб шанувати пам’ять Мао Цзедуна, свого найвизначнішого, але найпроблематичнішого лідера. Хоча обличчя Мао масово друкують на туристичних сувенірах, що продаються на ринках, зведення і швидкий демонтаж золотого Мао у провінції Хенань, на думку експертів, несе символічний зміст.
За даними державного рупора газети «Женьмінь жибао», місцева влада заявила, що статую було зруйновано, тому що її конструкція «була незареєстрована і неперевірена». Але «ця фраза — просто гра слів, яка використовується, щоб надати «правовий» статус тому, що хоче влада КПК», — написав «Великій Епосі» в електронному повідомленні Перрі Лінк (Perry Link), почесний професор у галузі вивчення східноазійських регіонів з Прінстонського університету, який уже давно стежить за ситуацією в Китаї.
Лінк написав: «Загалом, дилема компартії в тому, як вчинити зі спадщиною Мао: якщо ви критикуєте його, то тим самим підриваєте основу влади компартії; якщо занадто возвеличуєте його, то тим самим закликаєте провести повний перегляд того, що він зробив, а це включає в себе деякі дійсно потворні речі».
З одного боку, компартія поважає Мао за повалення Китайської націоналістичної партії і за витіснення інтересів Заходу в країні.
З іншого, партія не може виправдати Мао за його руйнівні кампанії. Провінція Хенань, де було встановлено статую золотого Мао, — одна з областей, які найбільше постраждали від голоду під час Великого стрибка у період з 1959 по 1962 рр. Пізніше протягом десяти років Культурна революція знищувала традиційну китайську культуру і стала причиною смерті мільйонів китайців.
Незважаючи на спробу компартії дати більш помірковану оцінку Мао, наступний лідер компартії Ден Сяопін у 1982 році сказав про свого попередника, що він був «на сім частин добрим, на три — поганим».
Культ Мао знову виник наприкінці 1980-х і тривав до кінця 1990-х років, коли компартія звеличувала минулих революціонерів для зміцнення своєї легітимності, що постраждала під час реформ, впроваджених, аби зробити Китай відкритим. Ще одна «маоманія» виникла в останні роки, коли зростання нерівності в рівні доходів підштовхнула деяких людей до поклоніння соціалістичним ідеалам Мао.
Разом з тим, публічне встановлення і швидкий демонтаж золотої статуї Мао були неможливі після смерті колишнього диктатора і до 1990-х років, тому що партія в той час була чутлива до його увічнення, вважає Чень Куйде, головний редактор китайського інтернет-журналу China in Perspective.
У той час «навіть якщо хтось знайшов би спосіб звести статую, вона була б демонтована таємно», — сказав Чень у телефонному інтерв’ю.
«Можливо, знесення такої великої статуї Мао знаменує собою поворотний момент у ставленні китайської влади до критики Мао», — додав він.
Відзначимо, про злочини Мао Цзедуна «Велика Епоха» писала в «Сьомому коментарі» — «Історія вбивств компартії Китаю«— з книги «Дев’ять коментарів про комуністичну партію».
