Blog

Иллюстрационное изображение: Sushi Raider/Flickr.com

Семейная пара в Австралии вписала свою кошку в условия продажи дома и получила увесистый бонус.

Когда семья Персевалей решила продавать свой дом, то они и подумать не могли, что недвижимость купят вместе с кошкой, пишет Joinfo.

Распространённым в Западном мире является представление о том, что австралийские аборигены были примитивными, не умели считать и блуждали по пустыне в поисках пищи. Так ли это было на самом деле, задаётся вопросом исследователь Рей Норрис из австралийского Университета Маккуори и обращает внимание на некоторые интересные детали из жизни аборигенов.

#img_left#Так, историками, в частности, Биллом Гемеджем, было доказано, что аборигены годами умело использовали землю и заботились об увеличении её плодородия, пишет Норрис в своей работе. Последующая эксплуатация этих почв представителями Западной цивилизации привела к тому, что они потеряли своё плодородие и были опустошены.

У аборигенов была сложная система исчисления, медицина (так называемая буш-медицина), а ориентировались они по звёздам и по переданным устно маршрутам. Торговые пути аборигенов в те времена процветали, пишет Рей Норрис. Британских захватчиков они встретили сопротивлением, в ходе которого одержали даже некоторые военные победы, такие как успешные рейды воинов-аборигенов под предводительством Пемулвуи.

Только сейчас в Австралии идёт переосмысление того, что действительно умели и понимали коренные жители этого континента.

Представители племени Йолнгу давно замечали связь между фазами луны и приливами с отливами. Некоторые аборигены знали природу затмений и замечали, что планеты движутся не так, как звезды. Свои астрономические знания они использовали для планирования путешествий так, чтобы иметь доступ к сезонным продуктам из разных регионов.

Почему только сейчас на это обратили внимание?

Исследователь Рэй Норрис пытается выяснить, почему достижение австралийских туземцев начали изучать только в последние годы. Ранее антропологи посвятили немало трудов песням коренного населения Австралии, их искусству и духовной жизни. Однако почему никто не обращал внимания на их интеллектуальные достижения?

В трудах известных антропологов записаны песни австралийских аборигенов, в которых есть и упоминания о далёких путешествиях. Так, Адольф Элкин записал предание о том, как один из аборигенов отправился с северного побережья на юг, прошёл много земель, а затем вернулся в то же место.

Однако такой информации часто не придавали значения, по предположению Норриса, потому что исследователи исходили из определённых представлений — парадигм, и то, что не вписывалось в их рамки, они отвергали или считали исключением. Так, в то время устоявшимся было представление о том, что «аборигены примитивны».

Это и не удивительно, пишет исследователь, ведь ещё 200 лет назад австралийских туземцев считали недолюдьми, а ещё в начале ХХ века утверждали, что они очень отсталая в развитии раса. Антропологи изучали их как объекты, но не узнавали о них самих.

«Мы должны преодолеть интеллектуальную инерцию, которая держит нас в старой парадигме, мешает признать огромный вклад, который культура аборигенов может внести в наше понимание мира», — пишет Норрис.

В последние годы учёные узнали много о том, каким видели австралийские аборигены мир. Коренное население Австралии знало о циклах движения звёзд на небосклоне, а также о движениях планет, месяца и солнца. Был найден даже «Стоунхендж австралийских аборигенов», который указывал на закат в дни зимнего и летнего солнцестояния.

«Подозреваю, что это только верхушка айсберга астрономии аборигенов», — пишет Норрис.

«Эта „этно-наука“ во многом похожа на современную науку, но она использует соответствующие культурные термины, и в ней нет дорогих телескопов и ускорителей частиц…» — заключает Рэй Норрис.

Читайте также:
Баальбек: загадочный доисторический храм
Один из библейских рассказов нашёл научное подтверждение
Древние рисунки на стенах пещер: какую историю они рассказывают

Розповсюдженим у Західному світі є уявлення про те, що австралійські аборигени були примітивними, не вміли рахувати й блукали пустелею у пошуках їжі. Чи так це було насправді, ставить питання дослідник Рей Норріс із австралійського Університету Маккуорі і звертає увагу на деякі цікаві деталі з життя аборигенів.

#img_left#Так, істориками, зокрема, Біллом Гемеджем, було доведено, що аборигени роками уміло використовували землю і дбали про збільшення її родючості, пише Норріс у своїй роботі. Однак із пізнішою експлуатацією цих ґрунтів представниками Західної цивілізації, вони перестали бути такими плодовитими і виснажились.

Аборигени мали складну систему числення, медицину (так звану буш-медицину), а орієнтувались по зірках та по переданих усно маршрутах. Торгівельні шляхи аборигенів у ті часи процвітали, пише Рей Норріс. Британських загарбників вони зустріли опором, в ході якого мали навіть деякі військові перемоги, такі як успішні рейди вояків-аборигенів Пемулвуй.

Тільки зараз у Австралії йде переосмислення того, що дійсно вміли і розуміли корінні жителі цього континенту.

Представники племені Йолнгу давно відмітили зв’язок між фазами місяця та припливами і відпливами. Деякі аборигени знали, як відбуваються затемнення, і помічали, що планети рухаються не так, як зірки. Свої астрономічні знання вони використовували для планування подорожей так, щоб мати доступ до сезонних продуктів із різних регіонів.

Чому тільки зараз на це звернули увагу?

Дослідник Рей Норріс намагається з’ясувати, чому досягнення австралійських тубільців почали вивчати тільки в останні роки. Раніше антропологи присвятили немало праць пісням корінного населення Австралії, їхньому мистецтву та духовному життю. Однак чому ніхто не звертав увагу на їхні інтелектуальні досягнення?

У працях відомих антропологів записані пісні австралійських тубільців, в яких є і згадки про далекі подорожі. Так, Адольф Елькін записав переказ про те, як один з аборигенів вирушив із північного узбережжя на південь, пройшов багато земель, а потім повернувся у те саме місце.

Однак такій інформації часто не надавали значення, за припущенням Норріса, через те, що дослідники виходили із певних уявлень — парадигм, і те, що не вписувалося в їхні рамки, вони відкидали або вважали винятком. Так, у ті часи усталеним було уявлення про те, що «аборигени примітивні».

Це і не дивно, пише дослідник, адже ще 200 років тому австралійських тубільців вважали недолюдьми, а ще на початку ХХ століття стверджували, що вони є дуже відсталою у розвитку расою. Антропологи вивчали їх як об’єкти, але не дізнавались про них самих.

«Ми повинні подолати інтелектуальну інерцію, яка тримає нас у старій парадигмі, заважає визнати величезний внесок, який культура аборигенів може внести в наше розуміння світу», — пише Норріс.

В останні роки науковці дізнались чимало про те, наскільки добре знали австралійські аборигени світ. Корінне населення Австралії знало про цикли руху зірок на небосхилі, а також про рухи планет, місяця та сонця. Був знайдений навіть «Стоунхендж австралійських аборигенів», який вказував на захід сонця в дні зимового та літнього сонцестояння.

«Підозрюю, що це тільки верхівка айсберга астрономії аборигенів», — пише Норріс.

«Ця „етно-наука“ багато в чому схожа на сучасну науку, але вона використовує відповідні культурні терміни, і в ній немає дорогих телескопів та прискорювачів часток…» — підсумовує Рей Норріс.

Читайте також:
Колесо духів: загадкова доісторична пам’ятка
Неймовірні споруди, знайдені на дні морів: Топ-7
Археологи знайшли підтвердження одному з біблійних оповідань?

Нобелевская премия 2014 года в области физиологии и медицины присуждена за открытие системы «внутренней GPS» головного мозга.

Способность ориентироваться в пространстве, находить дорогу даже на самых запутанных маршрутах — одна из жизненно важных функций и загадок мозга человека и всех животных. Открытие существования в мозге врождённой системы глобального позиционирования — «внутреннего GPS» — было удостоено в 2014 году Нобелевской премии в области физиологии и медицины.

Изучение ориентационной системы мозга имеет фундаментальное значение. Но, прежде всего, оно является важным с точки зрения медицины: известно, что такие заболевания нервной системы, как болезнь Альцгеймера, сопровождаются нарушением пространственной памяти и пространственного ориентирования. Изучение этих процессов может открыть новые пути для восстановления утраченных функций мозга.

Внутренний GPS, или Как мы ориентируемся в пространстве и времени. Способность ориентироваться в пространстве — одна из жизненно важных функций и загадок мозга человека. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Впервые идея о врождённых качествах и способностях головного мозга была высказана немецким мыслителем, философом И. Кантом. В частности, к таким способностям мозга могла относиться и возможность ориентироваться в пространстве и времени. Однако эта идея мыслителя долгое время не поддерживалась учёными, которые полагали, что навигация осуществляется последовательностью восприятия сенсорных стимулов и ответной двигательной реакцией.

Один из немногих учёных, кто поддерживал идею Канта, был Э. Толмэн, который изучал процесс обучения крыс навигации. В 50-х годах ХХ в. он предположил, что после изучения окружающего пространства в головном мозге крысы формируется когнитивная карта, которая в дальнейшем помогает животному выбирать оптимальный маршрут.

Первые экспериментальные исследования, подтверждающие идею Толмэна, были проведены спустя 20 лет Дж. О’Кифом (Университетский колледж Лондона), который открыл «клетки места» в гиппокампе. Эти клетки активировались, когда подопытные животные оказывались в определённом месте, а при смене места активировался другой набор подобных клеток. Таким образом, эти клетки «превращались» в своеобразную внутреннюю карту места, где находилось животное.

Первые экспериментальные исследования были проведены Дж. О’Кифом, который открыл «клетки места» в гиппокампе. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Супруги Мозер, которые работали некоторое время в лаборатории Дж. О’Кифа, продолжили изучение «клеток места» и роли гиппокампа в ориентации в пространстве. Усовершенствовав экспериментальную установку, которая позволила животному перемещаться на большие расстояния, учёные смогли обнаружить в участке мозга рядом с гиппокампом т.н. «клеточную координатную сеть». При этом само поведение клеток этой сети оказалось даже более интересным, чем поведение «клеток места». Отдельные нейроны этой сети активировались (по ним непрерывно проходили сигналы), когда животное находилось в нескольких точках поля. Клетки этой сети взаимодействуют с некоторыми другими клетками, которые также используются головным мозгом для определения положения тела и границ воспринимаемого им пространства.

Со временем, были открыты и другие элементы внутренней системы ориентации: «клетки направления» (определяют наклон головы), «краевые клетки» (отмечают расположение границ территории), клетки со смешанной активностью.

Позднее учёные смогли обнаружить в участке мозга рядом с гиппокампом т.н. «клеточную координатную сеть». Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

4 года назад исследователями было обнаружено, что «клетки места» и «клетки направления» — основные компоненты системы пространственного восприятия — формируются у животных с рождения, до получения «опыта навигации», а «клетки координатной сетки» — появляются позже.

Эти клетки и нейронные сети, представляющие собой «внутренний GPS», существуют и в мозге человека: они были открыты в 2003 и 2013 годах. Разумеется, по сравнению с системой ориентирования в мозге крысы, «внутренний GPS» человека имеет ряд отличий, но в целом такая система ориентации подобна для всех позвоночных животных.

Исследование ориентационной системы мозга может открыть новые пути для восстановления утраченных функций мозга, возникших из-за болезни Альцгеймера. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Открытия О’Кифа и супругов Мозер называют одними из самых значимых в нейробиологии за последние десятилетия. Эти открытия позволили учёным увидеть новый тип работы нейронов, при котором клетки образуют многокомпонентную сеть, благодаря которой становятся возможными сложные когнитивные процессы.

Однако этим не исчерпывается значение этих открытий. Изучение ориентационной системы мозга является важным, в первую очередь, для клинической практики, где происходит непрерывный поиск способов лечения заболеваний нервной системы, сопровождающихся нарушением пространственной памяти и пространственного ориентирования.

За это открытие Дж. О’Киф, супругам Мозер и учёным-нейробиологам из Норвежского университета науки и техники (Тронхейм) в 2014 году была вручена Нобелевская премия в области физиологии и медицины.

В 2014 году Дж. О’Кифу и супругам Мозер была вручена Нобелевская премия в области физиологии и медицины. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Читайте также:

Тайны мозга: Откуда берутся фантомные боли? Как стать гением?

Вера как целительное лекарство: научные подтверждения

Здатність орієнтуватися в просторі, знаходити дорогу навіть на найзаплутаніших маршрутах — одна з життєво важливих функцій і загадок мозку людини і всіх тварин. Відкриття існування в мозку вродженої системи глобального позиціонування — «внутрішнього GPS» — було удостоєне в 2014 році Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини.

Вивчення орієнтаційної системи мозку має фундаментальне значення. Але перш за все, воно є важливим з точки зору медицини: відомо, що такі захворювання нервової системи, як хвороба Альцгеймера, супроводжуються порушенням просторової пам’яті і просторового орієнтування. Вивчення цих процесів може відкрити нові шляхи для відновлення втрачених функцій мозку.

Внутрішній GPS, або Що нам допомагає в навігації. Здатність орієнтуватися в просторі — одна з життєво важливих функцій мозку людини. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Вперше ідея про вроджені якості та здібності головного мозку була висловлена німецьким мислителем, філософом І. Кантом. Зокрема, до таких здібностей мозку могла належати і можливість орієнтуватися в просторі та часі. Однак ця ідея мислителя довгий час не підтримувалася вченими, які вважали, що навігація здійснюється послідовністю сприйняття сенсорних стимулів і відповідною руховою реакцією.

Один із небагатьох учених, які підтримували ідею Канта, був Е. Толмен, що вивчав процес навчання щурів навігації. У 50-х роках ХХ ст. він припустив, що після вивчення навколишнього простору в головному мозку щура формується когнітивна карта, яка в подальшому допомагає тварині вибирати оптимальний маршрут.

Перші експериментальні дослідження, що підтверджують ідею Толмена, були проведені через 20 років Дж. О’Кіфом (Університетський коледж Лондона), який відкрив «клітини місця» в гіпокампі. Ці клітини активувалися, коли піддослідні тварини опинялися в певному місці, а зі зміною місця активувався інший набір подібних клітин. Таким чином, ці клітини «перетворювалися» на своєрідну внутрішню карту місця, де перебувала тварина.

Перші експериментальні дослідження були проведені Дж. О’Кіфом, який відкрив «клітки місця» в гіпокампі. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Подружжя Мозер, яке працювало деякий час в лабораторії Дж. О’Кіфа, продовжило вивчення «клітин місця» і ролі гіпокампу в орієнтації у просторі. Удосконаливши експериментальну установку, яка дозволила тварині переміщатися на великі відстані, вчені змогли виявити в ділянці мозку поряд з гіпокампом т.зв. «клітинну координатну мережу». При цьому сама поведінка клітин цієї мережі виявилася навіть цікавішою, ніж поведінка «клітин місця». Окремі нейрони цієї мережі активувалися (по них безперервно проходили сигнали), коли тварина перебувала в кількох точках поля. Клітини цієї мережі взаємодіють з деякими іншими клітинами, які також використовуються головним мозком для визначення положення тіла і меж сприйманого ним простору.

З часом, були відкриті й інші елементи внутрішньої системи орієнтації: «клітини напряму» (визначають нахил голови), «крайові клітини» (відзначають розташування меж території), клітини зі змішаною активністю.

Пізніше вчені змогли виявити в ділянці мозку поряд з гіпокампом т.зв. «клітинну координатну мережу». Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

4 роки тому дослідниками було виявлено, що «клітини місця» і «клітини напряму» — основні компоненти системи просторового сприйняття — формуються у тварин з народження, до отримання «досвіду навігації», а «клітини координатної сітки» — з’являються пізніше.

Ці клітини та нейронні мережі, що становлять собою «внутрішній GPS», існують і в мозку людини: вони були відкриті в 2003 і 2013 роках. Зрозуміло, в порівнянні з системою орієнтування в мозку щура, «внутрішній GPS» людини має ряд відмінностей, але в цілому така система орієнтації подібна для всіх хребетних тварин.

Дослідження орієнтаційної системи мозку може відкрити нові шляхи для відновлення втрачених функцій мозку, що виникли через хворобу Альцгеймера. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Відкриття О’Кіфа і подружжя Мозер називають одними з найбільш значущих в нейробіології за останні десятиліття. Ці відкриття дозволили вченим побачити новий тип роботи нейронів, за якого клітини утворюють багатокомпонентну мережу, завдяки чому стають можливими складні когнітивні процеси.

Однак цим не вичерпується значення цих відкриттів. Вивчення орієнтаційної системи мозку є важливим, у першу чергу, для клінічної практики, де відбувається безперервний пошук способів лікування захворювань нервової системи, що супроводжуються порушенням просторової пам’яті і просторового орієнтування.

За це відкриття Дж. О’Кіфу, подружжю Мозер і вченим-нейробіологам з Норвезького університету науки і техніки (Тронхейм) в 2014 році була вручена Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини.

В 2014 році Дж. О’Кіфу та подружжю Мозер була вручена Нобелівська премія в галузі фізіології та медицини. Фото: JONATHAN NACKSTRAND/AFP/Getty Images

Читайте також:
Які таємниці мозку залишаються маловідомими
Віра як ліки: наукові експерименти підтверджують силу релігії

У 2015 році українцям доведеться тугіше затягти паски. Вже з 1 січня набув чинності не лише закон про Держбюджет-2015, а й інші закони, які безпосередньо впливають на життя громадян.

#img_left#З’явився податок на квартири площею більше 60 кв. м загальної площі (раніше було більше 120 кв. м) і будинки більше 120 кв. м (було 250 кв. м): платити доведеться 2% від мінімальної зарплатні (24,36 грн) за кожний квадратний метр понад «норми». Доведеться доплачувати за тютюнові вироби, спиртне і паливо — реалізацію такого роду товарів оподаткували у 5%, повідомляє «Сегодня».

В Україні з’явиться податок 25 тис. грн на легкові авто випуску пізніше 2009 року. Податок на відсотки за депозитами, роялті, інвестдоходами від цінних паперів підняли із 15 до 20%. Був підвищений (із 17 до 20%) податок на зарплатні вище 13 800 грн, продовжили дію військового податку (1,5% на зарплату) і ввели 15%-й податок на пенсії вище 3600 грн. А от ставки єдиного податку фізособам-підприємцям знизили — з 3—5 до 2% (за сплати ПДВ), і з 5—7 до 4% — для тих, хто ПДВ не платить.

У перехідних положеннях Закону про Держбюджет-2015 сказано, що вже у 1 кварталі будуть збільшені тарифи на газ для фізосіб. Наскільки — поки невідомо: тарифи розрахує Національна комісія із регулювання енергетики і комунальних послуг. Однак, за словами президента Украналітцентру Олександра Охрименка, газ подорожчає на 60% вже у січні — так, як це прописано у меморандумі з МВФ.

Читайте також:

Скільки коштуватиме біометричний паспорт

У Києві подорожчали ще деякі маршрутки

Більше третини українців не проти «люстрації» через розстріл 

В 2015 году украинцам придётся потуже затянуть пояса. Уже с 1 января в силу вступил не только закон о Госбюджете-2015, но и другие законы, которые прямо влияют на жизнь граждан.

#img_left#Появился налог на квартиры площадью более 60 кв. м общей площади (раньше было на более 120 кв. м) и дома более 120 кв. м (было 250 кв. м): платить придётся 2% от минимальной зарплаты (24,36 грн) за каждый квадратный метр сверх «нормы». Придётся доплачивать за табачные изделия, спиртное и топливо — реализацию такого рода товаров обложили налогом в 5%, сообщает «Сегодня».

В Украине появится налог 25 тыс. грн на легковые машины выпуска позже 2009 года. Налог на проценты по депозитам, роялти, инвестдоходам от ценных бумаг подняли с 15 до 20%. Был повышен (с 17 до 20%) налог на зарплаты выше 13 800 грн, продлили действие военного налога (1,5% на зарплату), и ввели 15%-й налог на пенсии выше 3600 грн. А вот ставки единого налога физлицам-предпринимателям снизили — с 3—5 до 2% (при уплате НДС), и с 5—7 до 4% — для тех, кто НДС не платит.

В переходных положениях Закона о Госбюджете-2015 сказано, что уже в 1 квартале будут увеличены тарифы на газ для физлиц. Насколько — пока неизвестно: тарифы рассчитает Национальная комиссия по регулированию энергетики и коммунальных услуг. Однако, по словам президента Украналитцентра Александра Охрименко, газ подорожает на 60% уже в январе — так, как это прописано в меморандуме с МВФ.

Читайте также:

Треть украинцев поддерживает расстрел как способ борьбы с коррупцией

Сколько стоит оформить биометрический паспорт?

Проезд в киевских маршрутках подорожал

#img_left#У понеділок ціна на нафту марки WTI на Нью-Йоркській товарній біржі опустилася вже до 49,95 доларів за барель, повідомляє Deutsche Welle.

Востаннє ціна на цей американський сорт нафти падала настільки низько у квітні 2009 року. Причиною чергового падіння цін вважають глобальне перевиробництво нафти на тлі зниження купівельного попиту.

11 грудня 2014 року, коли ціна за барель впала до 59,95 долара, експерт аналітичної компанії WTRG Джеймс Вільямс висловив думку, що нафта може подешевшати ще більше, але назвав таке зниження цін «короткостроковим».

Читайте також:

Для Саудівської Аравії прийнятне падіння нафти хоч до $20

«Газпром» на 15 років звільнили від податків

Франція відмовляється від дизельних автомобілів