Blog

Китай. У Пекіні представлена виставка «Першої міжнародної культурної і художньої промисловості» у Китаї, яку присвячено Олімпійським іграм у Пекіні 2008 року. Приблизно 1,500 культурних і художніх підприємств Китаю і закордонних беруть участь у заході, який триватиме до 14 грудня.

 

#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 

Китай. У місті Ухань провінції Хубей проводяться показові виступи мотоциклістів із команди Філмка Штунта, які вони виконують ризиковані трюки. Основне місце роботи команди каскадерів – Голівуд.

Команда Філмка Штунта в березні цього року провела свій дебют у Шанхаї і тепер зробить поїздку по 20-ти містах протягом двох років, включаючи Пекін, Гуанчжоу, Ухань і Гонконг, як підкреслюють засоби масової інформації.

 

#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 

15 грудня. Катар. У Досі на стадіоні Халіфа пройшла офіційна церемонія закриття 15-х Азійських ігор «Азіада-2006». Прапор Азіади спущений, він передається представникам держави, в якій проходитимуть наступні ігри, цього разу це Гуанчжоу.

 

#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 

13 ГРУДНЯ. Катар. У Досі проходять змагання із стрибків із 10-метрового трампліна під час 15-х Азійських ігор. Ігри освітлюються на екранах телевізорів 45 країн і регіонів, у 423 подіях і 39 спортивних змаганнях. Більш ніж 2,8 мільярдів доларів США було вкладено в організацію Азійських ігор.

 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 
 

14 грудня. ІТАЛІЯ. Вал Гардена, Лижники-стрибуни здійснюють швидкісний спуск із Валу Гардена. Швейцарець Дідієр Куч показав кращий час.

 

#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream#
 
#img_center_nostream# 

#img_right#Майже 2000 років тому київський пагорб, на якому зараз стоїть Андріївська церква, відвідав Апостол Андрій. Святий встановив на ньому хрест і передрік, що саме тут з часом виникне місто і розквітне воно. Принаймні так каже легенда… І кияни віддано її плекають. Згодом біля тої гори була збудована ні з чим незрівнянна вулиця – Андріївський узвіз, яка безліч років слугує візитною карткою нашого старовинного міста.

Проект рішення Київради „Про реставрацію вулиці Андріївський узвіз у Подільському районі м. Києва", підготовлений нещодавно,  передбачає не проведення  реконструкції цієї перлини Києва, як це було спочатку заплановано місцевою владою, а реставрацію з реконструкцією тільки комунальних мереж. І вже  7 грудня 2006 року зареєстрована місцева ініціатива „Збережемо Андріївський узвіз!" і зібрано 1075 підписів під проектом. Активістка цієї ініціативи Ольга Айвазовська наполягає: „Ми хочемо, щоб обговорення долі Андріївського узвозу відбувалося відкрито та публічно. Безумовно, необхідно оновлювати інфраструктуру, але,  Подільська райрада, говорить Айвазовська, –  намагається  обманути громадськість,  і, не отримавши попереднього дозволу від відповідних структур,  планує побудувати на Андріївському узвозі паркінги, казіно, а це  серйозна небезпека для навколишніх  будинків навколо, адже певна частина будівель не має фундаменту, і при проведенн будівельних робіт вони можуть опинитися під землею.

За інформацією Ольги Айвазовської,  за адресою Андріївський узвіз, 11-16, офіційним реєстром рішень КМДА було передбачено відведення землі для побудови готельного комплексу із закладом громадського харчування та паркінгом.  По вул. Фролівський 9/11 планувалось побудувати торгово-офісний комплекс із підземним паркінгом. При цьому, переконана Айвазовська, ані довідки, ані погодження з відповідними установами в Подільській РДА не виявилось. До того ж Закон про охорону культурної спадщини допускає тільки реставрацію пам’яток архітектури, якою є Андріївський Узвіз, але не реконструкцію, тобто лише відродження та  збереження, а не забудову.

– Ми сподіваємось, що нам не доведеться приковувати себе до бульдозерів та екскаваторів, захищаючи Узвіз від руйнації, як це робили у Львові, – додала вона.

– Ми зрозуміли, що ми, митці, які працюють на узвозі,  стали заручниками та хранителями духу цієї вулиці, – продовжує Мацкевич.-  Зараз київська спільнота домагається, щоб Анедріївському узвозу   було присвоєно статус заповідника не тільки історико-архітектурного, а й заповідника народних ремесел. Якщо  вдасться цього добитись, то ми матимемо юридичну базу, щоб не допустити перепрофілювання вулиці.

Розгляд Київрадою питання реставрації Андріївського узвозу ще не починався, але, маючи досвід руйнування в столиці тисяч пам’яток історії та культури, мешканці Узвозу намагаються віднайти правдиву інформацію про наміри щодо Андріївського. Ось  Євген Карась, керівник галереї «Ательє Карась» та Асоціації діячів сучасного мистецтва України, переконаний, що вже зараз під ковдрою проводяться тендери перепрофілювання Андріївського узвозу і громадськість занепокоєна, що рішення примаються особами, які некомпетентні у значенні Узвозу для історичного мистецького ландшафту всієї України, репрезентації Києва, як культурної столиці з історичним живим культурним осередком. Під загрозою витиснення з Узвозу опинились мистецькі заклади, які становлять його живу культурноформуючу складову. Такі осередки окраса і обов`язковий елемент любої європейської столиці, який історично, завдяки художнім майстерням і галереям створився на протязі 80-90-х років минулого століття у Києві. Є загроза відреставрувати фасади історичної забудови і створити середньоєвропейську бутафорію без сутнісної складової. Подільська влада і окремі чиновники отримають чергові фінансові дивіденди, а киянам залишиться мрія про поїздку на далекий Монмарт за враженнями. За його словами, „на жаль влада зараз повністю закрилась". 

Для просування цього питання митець пропонує створити постійний незалежний експертний громадський орган, який би приймав участь у формуванні та контролю  рішень, які стосуються Узвозу. Адже, як переконані активісти, створена робоча група після слухання в Подільській РДА, „не функціонує як така".

„ГроЗа" вирішила поцікавитись, які плани щодо Андріївського узвозу у представників влади? У прес-службі Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міськдержадміністрації повідомили, що дана структура інформації про те,  чи запланована реконструкція Андріївського узвозу, не має, жодних концепцій чи то проектів ще не подано. Так само і у відділі містобудування Подільської РДА нам дали відповідь, що над цим питанням ще не працювали, але певні плани вже є. Конкретні відповіді можна буде отримати лише наприкінці січня на початку лютого 2007 року.

Отже, громадськість має всі підстави привернути увагу киян до долі Андріїівського узвозу вже зараз, поки не сформовані остаточні плани дій, – щоб влада прислухалась і врахувала саме їх думку. Але…13 грудня у приміщенні Українського національного інформаційного агентства відбулося публічне обговорення питання реставрації Андріївського узвозу. До участі в ньому  представники громади запросили депутатів від усіх фракцій Київради. Жоден із них, давши попередню згоду, так і не прийшов.

В неділю 17 грудня тисячі іноземних дівчат і азіатських мігрантів провели демонстрацію  в   бізнес-центрі  Гонконгу, вимагаючи від місцевих  органів  влади відмінити рішення, яке змушує їх  залишити місто протягом 14 днів, в тому випадку, якщо вони  не можуть знайти нового працедавця.

Протестуючі, серед яких  філіппінці, індонезійки і таїландки,  закликали  до боротьби з надмірними штрафами і оплатою праці нижче офіційно встановленого мінімуму.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream# 

 

Мерзуга (Марокко): Під час концерту піонера електронної музики Жан-Мішеля Жарра глядачі спостерігають феєрверк.

“Вода для життя” – таку тему обрав посол доброї волі ЮНЕСКО Жан-Мішель Жарр для свого нового концерту, який відбувся 16 грудня серед дюн марокканської Сахари. Концерт був організований під егідою ЮНЕСКО за підтримки Королівства Марокко.

“Ми хочемо, щоб цей концерт став закликом. Ми хочемо, щоб люди більше думали про те, що вода – це коштовність, і що ми повинні берегти те, що у нас є”, – сказав Жан-Мішель Жарр. “Якщо кожен зрозуміє, як мало води є на Землі, і як багато людей страждають від її нестачі й у результаті вмирають, ми могли б знайти кращі способи управляти запасами води. Проблема розширення пустелі безпосередньо пов’язана з цією ситуацією і також вимагає негайних дій.”

#img_left_nostream#За рекомендацією Економічної та Соціальної Ради (рішення 2000/288 від 28 липня 2000 року) Генеральна Асамблея оголосила 18 грудня Міжнародним днем мігранта.

В цей день в 1990 году була прийнята Міжнародна конвенція по захисту прав всіх трудящихся-мігрантів та членів їх сімей. Асамблея підкреслила необхідність прийняття подальших заходів для забезпечення дотримання прав людини та основних свобод всіх мігрантів.

Згідно з оцінками, кожен тридцять пятий житель планети є мігрантом, що проживає та працює за межами своєї країни. Мігранти є серед населення всіх країн.

За даними ООН щорічно понад 10 мільйонів людей залишають свою батьківщину в пошуках заробітку і щасливої долі в інших, благополучніших, країнах. Міграція стала масштабним явищем, до неї втягнуто мільйони людей, вона породжує проблеми в багатьох державах.

Ще 1990 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила Міжнародну конвенцію про захист прав усіх трудівників-мігрантів і членів їхніх родин. Конвенція застосовується до всіх працюючих мігрантів без жодного розходження за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, віку, релігії, політичних поглядів, національного, етнічного походження, віку тощо. Основа усьому – Загальна декларація прав людини, яка однаково і без обмежень захищає права кожного землянина.

Трудівник-мігрант – людина, яка працює в державі, громадянином якої вона не є. До них належать десятки, сотні тисяч наших співвітчизників, які працюють у Греції, Італії, Німеччині, Іспанії, Португалії та інших країнах. До трудящих-мігрантів відносяться також наші моряки і рибалки, найняті для роботи на судах, що плавають під прапорами інших держав. Правда, вони вважаються трудящими-мігрантами, якщо одержали офіційний дозвіл на в’їзд до країни, перебування там на певний термін і гарантію на оплачувану діяльність відповідно до законодавства цієї держави і міжнародних угод. Трудящими-мігрантами не вважаються біженці і особи без громадянства, учні та стажисти, інвестори, які живуть не в державі свого походження.

За повідомленнями Державного комітету України у справах нацiональностей та мiграцiї географічне розташування (на роздоріжжі країн Східної Європи і Азії) і економічний стан Одеського регіону залучає до наших країв велику кількість мігрантів – як легальних, так і нелегальних, – із близького і далекого зарубіжжя. І їхній потік підтверджує висновки ООН, що міграція – не тимчасове явище, а закономірний розвиток соціальних взаємин між різними країнами.

Виконуючи свої міжнародні зобов’язання, Україна намагається цивілізовано вирішувати проблеми мігрантів. Прикладом можуть служити, постанови Кабміну України про надання притулку особам, які тікали з районів бойових дій в Абхазії, а також упорядкування перебування в Одеській області великої кількості в’єтнамських громадян (трудових мігрантів).

Гуманітарні проблеми, пов’язані з міграцією, загострюються у разі незаконної міграції. Ловити нелегалів стає все складніше, витрачати кошти на їхню депортацію «собі дорожче». Тому Україна переймає досвід європейських країн, США, а також Росії, які широко застосовують так звану міграційну амністію. У разі нагромадження критичної маси нелегалів у країні за допомогою амністії вирішуються і проблеми суспільства, і права людини-мігранта. Наприклад, коли Росія оголосила міграційну амністію для нелегалів, яка дала право на використання іноземної робочої сили, за один тільки рік було видано дозволів на 400 тисяч працівників-мігрантів.

В Україні, на жаль, ситуація інша – трудова міграція спрямована не до країни, а з країни. За статистикою кількість тих, хто виїжджає за кордон у два рази більша, ніж тих, хто в’їжджає. Це – не рахуючи іноземців, які використовують нашу країну для транзиту до Європи. У перспективі ми можемо опинитися перед проблемою, як утримати необхідну для розвитку економіки робочу силу. Вже сьогодні варто міркувати про це.