Мода. 31 серпня в австралійському Мельбурні на міській площі відбувся конкурс Девіда Джонса на краще поєднання його весняної колекції і косметики (David Jones Spring Racewear).
Моделі використовували різні засоби догляду за шкірою, косметику і фірмовий одяг, із спеціально розробленими капелюхами, щоб показати краще поєднання результатів.
#img_gallery#
#img_gallery#
За різними даними наших джерел, від кількох сотень до понад тисячі представників ханьської національності спробували штурмом взяти будівлю міської адміністрації міста Урумчі, продовжуючи вимагати відставки секретаря парткому Сіньцзян-Уйгурського автономного району Вана Лецюаня.
Частина з протестуючих також спробувала прорвати поліцейські заслони і попрямувати в район міста, в якому проживають переважно уйгури. Відбулося кілька сутичок зі спецзагонами поліції.
В даний час в місті припинені всі заняття у навчальних закладах, а також закриті всі організації і підприємства. На кожному перехресті стоять військові машини з озброєними солдатами. Влада через ретранслятори постійно повідомляє, що заборонено проводити будь-які несанкціоновані акції.
Також є повідомлення про те, що в місцеві лікарні масово потраплять люди, ймовірно, які постраждали від уколів невідомих зловмисників.
Масова акція протесту почалася 3 вересня і була викликана нападами на вулицях людей зі шприцами, які робили своїм жертвам уколи невідомих препаратів, від яких за різними даними вже постраждало до тисячі чоловік. Акція почалася за участю приблизно двох тисяч представників ханьської національності (етнічні китайці) і розрослася до кількох десятків тисяч людей. Протестуючі заповнили дві центральні площі міста та район Наньмень, вимагаючи, щоб влада забезпечила їм безпечні умови проживання.
Представник місцевої влади, у свою чергу, повідомив, що вже заарештовано 21 чоловік з «банди зі шприцами».
При цьому, не дивлячись ні на що, представник МЗС КНР Цзян Юй на прес-конференції 4 вересня заявила, що вони не отримували ніякої інформації про нові заворушення в Урумчі.
Заступник начальника управління охорони здоров’я міста Пекіна Ден Сяохун 3 вересня повідомив, що Китай є країною з найбільшим числом самогубств у світі, інформує Hong Kong China News Agency.
За результатами дослідження Центру з контролю і профілактики захворювань КНР (CDC), рівень самогубств у країні становить 22,23 на 100 тис. осіб, суїциди стали однією з п’яти основних причин смертності китайців. У рік в Китаї спробу позбавити себе життя здійснюють близько 2 млн. чоловік, з яких мети досягають 250 тисяч.
Одночасно з цим самогубство в Китаї вже стало основною причиною смертності серед людей віком від 15 до 34 років, говориться у звіті CDC.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), за минулі 50 років рівень смертності від суїцидів в усьому світі збільшився на 60% і в даний час вже майже досяг 1 млн. людей на рік, 30% з яких припадає на Китай.
За даними ВООЗ, у світі самогубство стало однією з трьох основних причин смертності серед людей віком від 15 до 44 років.
У звіті також говориться, що в таких країнах, як Китай, Японія, Казахстан, Фінляндія, Латвія та Угорщина рівень смертності від суїцидів складає 20 і більше осіб на 100 тис. чоловік.
Повідомляється, що в світі до суїцидів схильні більше чоловіки, ніж жінки, також останнім часом під впливом нестабільної економічної ситуації зросла кількість самогубств серед чоловіків молодого віку. Навесні самогубств у світі здійснюється більше, ніж в інші пори року.
У Китаї ж більшість спроб самогубств здійснюють жінки-селянки, випиваючи отрутохімікати.
Всесвітній день запобігання самогубствам був заснований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародною асоціацією щодо запобігання самогубствам. Цього року він проводиться всьоме.
Сьогодні познайомимося з ієрогліфом «тянь» (tiān), що означає «небо».
Сучасне зображення ієрогліфа:
#img_center_nostream#
Стародавнє зображення ієрогліфа:
#img_center_nostream#
Цей ієрогліф складається з двох частин:
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Схематично ієрогліф зображає людину з розставленими в сторону руками та ногами, а над нею — горизонтальна планка, що й означає «небо», котре перевищує людину і знаходиться над нею.
У Стародавньому Китаї люди дуже шанували Небо. Імператор називався «сином Неба», а обдарований талантами і розумом чоловік називався людиною з «небесним даром». Вираз «небесні палати» означав дуже хороше і благодатне середовище проживання, а вислів «єдність людини і Неба» означав найвищу ступінь фізичного і морального вдосконалення. «Непорушна загальноприйнята істина» називалася «небесний принцип». Коли люди давали клятву, то вони казали, що якщо не стримаю клятви, то нехай мене «покарає Небо і знищить Земля». Небо вважалося притулком для тих, хто творить добро, і суддею для тих, хто вчиняє злочини.
Давні казали, що потрібно схилятися перед Небом і поважати Небо, тільки тоді мир і стабільність будуть у товаристві «довгими, як Небо, та сталими, як Земля».
За новими статтями про значення ієрогліфів стежте у рубриці «Китайські ієрогліфи».
Найбільшим національним пам’яткам – Софії Київській та Києво-Печерській Лаврі загрожує серйозна небезпека, яка визнана не тільки місцевими захисниками спадщини, але і безпосередньо ЮНЕСКО.
Зараз, схоже, серйозність ситуації почала доходити навіть до офіційних органів української влади. В розпорядження "Української правди. Київ" потрапив лист голови національної комісії у справах ЮНЕСКО Володимира Огризка, який приємно здивував усіх, хто бореться проти свавілля забудовників у столиці.
Це ледь не перший документ українських чиновників, що потрапив у поле зору громадськості, який підтверджує реальність та масштабність проблеми зі збереженням пам’яток національного значення.
У ньому висловлюється занепокоєність з приводу будівництва за адресою Гончара, 17-23, де зараз відбувається протиправне будівництво розкішного житлового комплексу компаніями, близькими до Партії регіонів.
Нехай це окремий епізод, але його можна легко екстраполювати на десятки інших "точок", що аналогічним чином знаходяться в буферних зонах навколо Софії та Лаври, і де подібним чином ділки намагаються заробити прибуток, руйнуючи історичний спадок.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
У зв’язку з появою цього листа, необхідно зробити декілька важливих ремарок.
По-перше, конфлікт навколо будівництва за вулицею Гончара, 17-23 – майданчика, що знаходиться майже впритул до стіни Софії, продовжується у своїй гарячій, вуличній фазі з 2008 року. З минулої осені громадські об’єднання киян намагалися перешкодити незаконним будівельним роботам, але їхні зусилля зустріли шалений спротив.
На захисників та місцевих жителів було заведено численні кримінальні справи, подано позови, було найнято великі сили для фізичної охорони будівництва, і в результаті виявилось, що майже за усіма параметрами забудовник виграє.
Рішення судів та приписи прокуратури про призупинення будівельних робіт ігнорувалися, охорона здійснювала жорсткий фізичний тиск на протестуючих. Органи влади зайняли бездіяльну позицію, чим дозволили забудовнику – ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" – робити свою справу зі знищення міста.
Національна комісія у справах ЮНЕСКО відреагувала пізно – але тут той випадок, коли це краще, ніж ніколи.
По-друге, дається взнаки надмірна – мабуть, найкраще сказати "обережність" чиновників. Листа надіслано чиновнику – голові райадміністрації Пилипишину. Зрозуміло, що це занадто низький рівень для того, щоб вирішувати таке важливе питання, як збереження всесвітньої спадщини.
Пан Огризко, як екс-міністр закордонних справ та нинішній перший заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони, має всі можливості повідомити аналогічну інформацію президенту Ющенку, в рамках роботи того ж РНБО. Чи Софія і Лавра – це не питання національної ваги?
Чи захист цих святинь в усіх сенсах – релігійному, духовному, історичному, державоутворюючому – не є обов’язком найвищих та наймогутніших інститутів влади?
Чи не має президент видати відповідний указ про захист цих пам’яток, РНБО – відповідне розпорядження або Кабмін – постанову, якщо над Печерським монастирем та Софійським храмом нависла загроза, про яку говорять вже в ЮНЕСКО?
І насамкінець, ще один важливий момент. З листа випливає, що представники нацкомісії у справах ЮНЕСКО не хочуть або не можуть повною мірою застосовувати українське законодавство та ту його частину, яка випливає з міжнародних зобов’язань держави.
Як цілком правильно вказано у листі, "у випадку будівництва по вул. Гончара, 17-23 не було дотримано вимог ЮНЕСКО – "Україна офіційно не інформувала ЮНЕСКО про наміри здійснити на цій території будівельні роботи".
Це правильно, але існує більш потужна норма, яка вказана у пункті 107 порядку застосування Конвенції з охорони світової спадщини, до якої приєдналася Україна. Вона звучить так: "Будь-які модифікації буферної зони після внесення об’єкту до списку всесвітньої спадщини мають бути схвалені Комітетом всесвітньої спадщини".
Комітет всесвітньої спадщини, на щастя, не є черговою кишеньковою структурою чиновників, яка брутально видає дозволи на руйнування історичних пам’яток. Комітет знаходиться в Європі, і до нього злочинним будівельникам важко дотягнутися. Можливо, тому той факт, що будівництво у буферних зонах має бути ним санкціоноване, приховується від української громадськості.
Але справа певним чином зрушила з мертвої точки. Тепер черга президента, прем’єра, київської влади реагувати на проблему порятунку Софії та Лаври – проблему, яку щойно офіційно визнав профільний орган.
P.S. Дивно, що зараз, у передвиборчій кампанії, де занадто багато гасел, що крутяться навколо "низьких", матеріальних проблем, немає місця більш масштабним, духовним мотиваціям.
Далеко не всі і не завжди думають про хліб насущний – багато кого цікавить і речі, що сягають за межі інтересів, що вагоміші за розмір пенсії чи Євро-2012 – це збереження та захист одних із найвизначніших християнських символів.
Невже кандидати настільки опустилися в цинізм та марноту нинішнього моменту, що не розуміють, що захистивши оплоти православ’я, вони здобудуть голоси чи принаймні повагу серед українців?
#img_left_nostream# Україна перемогла Андорру з рахунком 5:0. Троє з цих голів забиті з пенальті.
Ігри між любителями і професіоналами закінчуються очікувано. Винятки дуже рідкісні. Перший тайм мав очікуваний вигляд, бо два-три переходи в атаку гостей виглядали прогнозовано і безпретензійно.
Перший тайм виграно з рахунком 2:0 за рахунок голів Ярмоленка та Мілевського. Ще було три-чотири гольових шанси з трьома перекладинами, що рятували гостей від раннього розгрому. Весь перший тайм можна було спостерігати тотальне домінування українців, чому не було ніякого подиву. Роботи нашому голкіперу майже не знайшлося. Час від часу він залишав штрафний майданчик, щоб віддати пас партнерам.
Другий тайм розпочався без замін, але в ключі повного домінування української збірної. Андоррські аматори грали старанно, переважно пресингом та на відбій. Наші дебютанти Кобін та Ярмоленко старалися на полі, здається, більше за всіх. На підступах до штрафного майданчика працювала червона стіна гостей. Але одного разу вона спромоглася залишити в офсайді навіть п’ятьох українців. Приємно вражала гра воротаря андоррців. Нерезультативні атаки змінювалися одна за одною. А тим часом на трибуні у ложі почесних гостей перебував президент УЄФА Мішель Платіні. Його поява на грі збірної Андорри виглядала дещо загадково.
На 72-й хвилині українці заробили право пробити пенальті. Капітан збірної Андрій Шевченко робить рахунок розгромним. Тиск на андоррців після цього не слабшає. Стадіон галасує в очікуванні чергового гола. Обидві команди зробили заміни. Але малюнок гри не зазнав змін. Старався Гоменюк, який вийшов на заміну.
Артем Мілевський у доданий час заробив другий пенальті і сам його реалізував. Суддя додав 4 хвилини.
Третій пенальті – за гру рукою у гольовому моменті – реалізував Євген Селезньов.
Україна перемагає з рахунком 5:0. Три голи з пенальті – збірна Андорри має репутацію найгрубішої в Європі.
Україна – Андорра – 5:0
Голи: Ярмоленко 20′, Мілевський 45+2′, Шевченко 72′, Мілевський 90+1′, Селєзньов 90+5′
Україна: Андрій Пятов, Дмитро Чигринський, Олександр Кучер, Віталій Мандзюк, Василь Кобін, Анатолій Тимощук, Олег Гусєв (Олексій Гай, 71), Андрій Ярмоленко, Артем Мілевський, Андрій Воронін (Євген Селезньов, 66), Андрій Шевченко (Володимир Гоменюк).
Андорра: Хосе Антоніо Гомес, Мерк Бернаус, Хосе Мануель Айяла, Хорді Ескура (Марсіо Вієра ), Пуйоль Понс, Индефонс Сола Лима, Марк Велес, Алекс Самоза, Серхіо Морена( Текесема Гарсіа),Фернандо Сілва.
Судді: Головний арбітр – Андрейс Сіпайло, лайнсмени Арніс Лемкінс і В’ячеславс Коганс, четвертий арбітр − Вадим Директоренко. Суддівський спостерігач Володимир Антонов (Молдова). Делегат ФІФА Вольф Йоль (Люксембург)
Попередження: Воронін 25′ – Пуйоль 34′ , Валес 90+1′ , Айяла 90+4′
За матеріалами: turnir.com.ua
У шостій європейській відбірній групі до ЧС-2010 Хорватія вдома з рахунком 1:0 перемогла Білорусію.
А на 24-ій хвилині відбувся ключовий епізод першої половини зустрічі: Ракітіч, тривалий час опрацьовуючи м’яч, не очікувано пробив по воротах гостей – м’яч у польоті до воріт Жевнова зустрів голову Верховцева і зрадницькі влетів у сітку.
У наступні 20 хвилин хорвати впевнено контролювати перебіг подій на футбольному полі, зводячи нанівець усі намагання суперника атакувати. На відпочинок команди пішли за мінімальної переваги хорватів.
Після перерви, на 50-ій хвилині матчу, В’ячеслав Глєб забив у ворота хорват, але радість білоруських уболівальників футболу (українських теж) була передчасною – головний арбітр матчу угледів положення поза грою. Гол не зарахували.
На 61-ій хвилині виникла аналогічна ситуація, але з точністю навпаки: Івіца Оліч вийшов тет-а-тет із Жевновом, обіграв його і спокійно закотив м’яч у ворота – і цього разу зафіксували офсайд.
Через шість хвилин, після спокійної, «сонної», гри, команди обмінялися небезпечними моментами: спочатку Сергій Крівець перевірив голкіпера у голкіпера Хорватії, який був до цього готовий, а потім Даріо Срна після передачі Манджуковича пробив вище воріт гостей. Опісля своєю можливістю не скористався Оліч – м’яч після його удару влетів у сітку воріт Білорусії із зовнішнього боку.
На 76-ій хвилині матчу Петрич небезпечно пробив зі штрафного – м’яч оминув стінку, але в ціль не влучив – вище воріт. Через хвилину Ковель ледь не скористався помилкою хорватського голкіпера, але останній вчасно її виправив. А за мить, через затримку часу, Чорлука отримав друге попередження і залишив свою команду в меншості.
За три хвилини до завершення матчу Тимофій Калачов міг принесли виїзну нічию збірній Білорусії, але не зумів виграти рандеву в голкіпера Хорватії Руньє. Це був найнебезпечніший момент у матчі, який створили гості. Через хвилину знову Руньє «витяг» удар Кривцова. Хорвати вистояли, а шкода.
Це була четверта поразка Білорусії у відбірному циклі, яка ставить великий хрест на їхньому бажанні вийти у о плей-оф. У наступному турі, 9 вересня, українці завітають до Мінська. Чим же порадують їх білоруські футболісти?
Хорватія – Білорусія 1:0 (1:0) (Ракітіч, 24)
Склади команд:
Хорватія: Руньє, Шимунич, Чорлука, Крижанац, Ракітіч (Манджукович, 64), Праньїч, Кранчар, Срна, Вукоєвич, Едуардо (Юрич, 81), Олич (Петрич, 74).
Білорусія: Жевнов, Кульчий, Калачов, Юревич, Шитов, Омел’янчук, Бордачов (Стасевич, 55), Сосновський, В. Глєб (Крівець, 63), Корниленко (Ковель, 77), Верховцев.
Попередження: Вукоєвич, 25 – Верховцев, 75; Ковель, 90.
Вилучення: Чорлука, 79