Blog

#img_left#Китайські бойові мистецтва беруть свій початок у традиційній китайській культурі, отже, володіють багатим внутрішнім змістом. Спочатку вони зародилися в даосизмі, який тісно пов’язаний із власним самовдосконаленням. Початкові принципи бойових мистецтв Китаю містили в собі вдосконалення чеснот, артистичних здібностей, поліпшення здоров’я і прагнення до довголіття, поліпшення фізичного стану, самозахист та запобігання насильству. Тому перший ієрогліф «у» в слові «бойові мистецтва» утворений в результаті поєднання графічних елементів «зупинити» і «війна».

Першим бойовим стилем за довгу історію китайської цивілізації став «цзяо-ді», що зародився під час війни Жовтого імператора проти Чи-юя (2852-2205 до н.е.). Згодом в епоху Воюючих царств* з’явилися численні техніки володіння мечем. Починаючи з часів династії Хань (206 до н.е.-220 н.е.) і закінчуючи династією Тан (818-907 н.е.) мистецтво володінням мечем набуло художнього змісту. Так, трьома скарбами династії Тан є вірші Лі Бая, техніка володіння мечем Пей Міня та каліграфія Чжан Сюя. З огляду на це можна дійти висновку, що техніка володіння мечем, як і китайська поезія, досягла свого розквіту в епоху династії Тан. Після династій Сун (960-1279) і Юань (1271-1368) даос Чжан Саньфен під час свого духовного шляху до просвітлення створив тайцзіцюань. В епоху династій Мін (1368-1644) і Цін (1644-1912) стали популярними багуа та синьїцюань. Сьогодні їх розглядають як внутрішні стилі. Одночасно були створені й поширені серед широкої публіки зовнішні стилі. Вони відомі своєю витонченістю, відкритістю та швидкістю. Наприклад, система довгого кулака включає чацюань, хуацюань («квітка»), паоцюань, хунцюань, а також інші стилі, такі, як бачицюань, тунбей, фацзицюань і стиль богомола, що молиться. Знаменитий шаоліньський стиль також поділяється на південний та північний напрями.

Внутрішні стилі роблять наголос на внутрішньому вдосконаленні людини, тоді як за зовнішніми стилями вдосконалюються «зовні всередину», приділяючи увагу фізичній формі, а також тренуванню як розуму і тілу, так і душі. І внутрішні, і зовнішні стилі навчають володінню різним видам зброї, таким як меч, спис, шест, сокира, юй (сокира з довгою ручкою), го (серп) і вила.

Традиції китайських бойових мистецтв кореняться у вдосконаленні ідеалів, пошані, самодисципліні, поліпшенні фізичної форми, самозахисті тощо. Крім того, у них глибока теорія техніки та майстерності. Тому бойові мистецтва є дуже важливою часткою божественної китайської культури.

Про у-де (ідеали бойових мистецтв)

Всі речі породжені в Дао і підтримуються чеснотами. Ідеали бойових мистецтв мають прямий зв’язок з моральністю. Дао – це закон Всесвіту. Щоб бути праведним – треба дотримуватись закону Всесвіту. Майстри бойових мистецтв вірять у відплату карми, можуть відрізнити хороше від поганого, поважають Дао та моральні цінності, усвідомлюють, що добро винагороджується, а зло – карається, борються зі злом і поширюють добро, вдосконалюють серце і прагнуть до Дао. Все це є складовою у-де.

Лао-цзи сказав: «Дао породжує, Дао підтримує (моральність)». Дао породжує всі речі, а моральність всі речі підтримує. Все живе шанує Дао і мораль для того, що закласти основу для існування. З моральністю всі явища існуватимуть, без  неї – вони приречені на знищення. Якщо хтось  здійснює зло і зовсім позбавлений моралі, він буде повністю  знищений.  Це стосується не лише бойових мистецтв.

Ідеал бойових мистецтв полягає у запобіганні та вирішенні конфліктів. Для того, щоб зрозуміти сенс китайського ієрогліфа «у», візьміть складений ієрогліф «ге», який означає «зброю», і використовуйте цю гостру зброю для того, щоб зупинити насильство; потім помістіть кинджал на вершину складеного ієрогліфа «чжи» («зупинити») для створення китайського ієрогліфа «чжень» («праведність»). Це те, про що говорив Лао-цзи: «Володіючи десятьма чи сотнею здібностями, без необхідності не застосовувати їх». Навіть якщо у когось є сила і зброя для того, щоб вступити в боротьбу з десятком або сотнею чоловік, він не буде нерозумно ними користуватися. Навіть якщо він володіє гострою зброєю і добре озброєними солдатами, він збереже праведність і не дасть їм ходу. Замість цього він використовує доброту для того, щоб здолати опір. У цьому полягає суть моральних цінностей бойових мистецтв.

З давніх часів закони Всесвіту підтримувалися літературними та бойовими ідеалами. Літературний ідеал лежить у використанні літературних здібностей для злиття з природою та єднання зі світом. Бойові ідеали полягають у використанні хороших бойових навиків для єднання з природою та гармонізації світу. У вірші мовиться: «Літературний твір вічний. Країна захищена військовими силами». Літературний твір проходить випробування часом, залишаються актуальними в ньому доброта, вірність і мораль. Країна насолоджується тривалим мирним періодом, навіть якщо вона володіє військовими силами. Якщо людина, наділена чи то воєнним, чи літературним талантом, і буде використовувати їх заради злих цілей, вона втратить свою чесноту і, врешті-решт, буде позбавлена свого статусу та репутації. Її засудять Небо і Земля, і вона загине. Ми можемо побачити це з історії тих, хто порочив своє перо, вихваляючи імператорів Цзе і Чжоу; які загрузнули в корупції та жорстокості. І, навпаки, можемо взяти за взірець зміст священних даоських, буддійських, конфуціанських текстів;  вшанованих імператорів Вень та У, і князя Чжоу; позитивних героїв династій Тан і Сун усі вони дотримувались моралі, займаючись бойовими мистецтвами або літературою. За допомогою літератури і бойових мистецтв Китай створив свою 5000-річну культуру. 

Бойові ідеали включають в себе вірність добру та непохитність перед злом. У стародавні часи, коли імператор Хуан воював з бунтівним лідером Чи Юєм, він переміг негідника  праведністю, і таким чином заклав історію для бойових ідеалів. Цар Тан з династії Тан, також імператори Вень та У практикували Дао для того, щоб перемогти тих, хто йде проти Дао. Великий імператор Тайцзун династії Тан побудував павільйон Ліньянь для заохочення військових ідеалів вірності та хоробрості. Чжан Саньфен, засновник тайцзіцюаня, перемагав воїнів, будучи плавним, немов вода, перемагаючи агресію м’якістю. Лао-цзи сказав: «Вода володіє найкращими якостями. Вона всім приносить користь, але ні з ким не змагається і добровільно спрямовується в ті місця, куди інший би не захотів – майже так, як Дао». Тайзицюань не лише застосовує плавні й повільні рухи для поліпшення здоров’я і продовження життя, а й здатен присікти агресію, не заподіюючи людям шкоди, будучи, таким чином, віддзеркаленням бойових ідеалів. 

Бойові ідеали втрачаються, коли хтось не може відрізнити добро від зла, виступає проти добра і побоюючись слабого, використовує силу для того, щоб узяти верх над ним, або допомагає порочним людям у здійсненні злих справ. Той, хто втратив ідеали, втратив не лише їх, – він ще повністю втрачає праведність і доброту; він не зможе надалі зберігати свою бойову майстерність і одного дня він отримає кармічну відплату. 

Людина, наділена військовими ідеалами, вірить у відплату карми, відрізняє добро від зла та праведність від пороку. Удосконалюючи своє серце і підтримуючи моральні норми, вона приділяє увагу вивченню Дао, не прив’язана до слави чи багатства, добросерда та стійка. Перенісши численні труднощі, вона не відступає, проходячи через випробування незліченну кількість разів. Стоячи перед лицем могутніх і порочних сил або злих людей, вона не відчуватиме страху, і її майстерність не підведе.

Без страху розум спокійний, і дух зосереджений. Непохитна сила може запобігти насильству та покінчити з конфліктами. Якщо людина поводиться  відповідно до традиційних цінностей: відданості, терпінню, співчуття, праведності, синівської шанобливості і скромності – вона зможе розвинути велику бойову майстерність і природним чином досягне бойових ідеалів, найбільш важливі з яких: уміння відрізнити добро від зла і праведність від пороку, а також віра у відплату карми. Решта всіх чеснот витікає з цих. Це саме те, про що говорив Лао-цзи: «Коли втрачена чеснота, залишається доброта. Коли втрачена доброта, залишається праведність. Коли втрачена праведність, залишається церемонія. Ритуали церемонії – це лише оболонка віри і відданості; це початок загального сум’яття і хаосу». Отже, мораль і доброта стоять на першому місці.

Щоб збагнути бойові ідеали, необхідно досягти бойової майстерності та вдосконалювати мораль, практикуючи бойові мистецтва. Людина повинна як вдосконалювати бойову майстерність, так і підвищувати етичні норми. Лише таким шляхом можна продовжити традицію ідеалів бойових мистецтв 5000-річної китайської  божественної культури.

#img_center_nostream# 

 

Довідка The Epoch Times:

*Відома також як Епоха воюючих держав, охоплює період з 5-го століття до н.е. до об’єднання Китаю династією Цинь в 221 р. до н.е. Як правило, її розглядають як другу половину династії Східна Чжоу після Періоду Весни та Осені, не зважаючи на те, що династія Чжоу сама по собі закінчилася в 256 р. до н.е. – на 35 років раніше початку Епохи воюючих царств.

 

У Чайному клубі Києва 16 січня відбулося відкриття виставки китайського антикваріату династій Хань (206 до н.е.—220 рр.), Цзінь (265—420 рр.), Тан (618—907 рр.) і Мін (1368—1644 рр.) Організували виставку представник Чайного клубу Тарас Литвин і доцент Києво-Могилянської академії Дамір Кушніренко.
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
Серед експонатів виставки значну частину зайняли вироби, вирізані з цільного каменю нефриту, зокрема, різноманітні вази і статуетки мавп. Як відомо, нефрит високо цінується китайцями, його називають «каменем життя». Виставлено й інші статуетки: керамічний кінь часів династії Хань, кам’яна статуетка Будди Шак’ямуні, походження якої настільки давнє, що жоден фахівець не визначив, яким історичним періодом вона датується. У колекції також представлені різноманітні чаші різної техніки виконання.
 
Організатор виставки Тарас Литвин звернув увагу гостей на оригінальний розпис кераміки: на внутрішній стороні чаші зображений жовтий осінній лист, який наштовхує на роздуми про мінливість природи і плинність часу. «Взаємодія з цими давніми предметами породжує відчуття вищого виховання себе», — зазначив Тарас. Під час презентації виставки Дамір Кушніренко зробив екскурс в історію, познайомивши відвідувачів з усіма династіями Китаю.

Друга частина заходу супроводжувалася чаюванням, яке організував Чайний клуб для відвідувачів виставки. Китайський чай заварили методом Лу Юя, який за китайською легендою вважається одним із перших в історії дослідників чайного шляху і неперевершеним майстром чайної церемонії у всій Піднебесній. Під час чаювання організатори виставки відповіли на питання гостей, які в свою чергу подякували першим за можливість побачити цінні артефакти і пізнати образ стародавнього багатоликого Китаю.

Експонати будуть доступні для перегляду до 14-го лютого.

#img_right#Китай. У черговий раз на лаві підсудних опинився чиновник компартії КНР високого рангу. Хуана Сун’ю, що виконував обов’язки заступника голови Верховного суду Китаю, засудили до довічного ув’язнення.

Судом міста Хебей йому винесено вирок за звинуваченням у хабарництві на суму, що дорівнює 735,3 тисячам американських доларів, а також використання службового становища у власних цілях.

Його позбавили всіх політичних прав і конфіскували особисте майно.

Подібні випадки в Китаї нерідкість. Аналітики вважають, що масова корупція є продуктом режиму диктаторського правління компартії, якій в країні підпорядковані всі судові інстанції і ЗМІ, тому її функціонери не бояться ані притягнення до суду, ані тиску з боку громадської думки.

Останнім часом все більше спалахів народного хвилювання відбувається саме через свавілля з боку місцевих чиновників або ж представників влади. Компартія давно проголосила, що бореться з корупцією, і часом влаштовує показові засудження. Насправді ж цей рух проти корупції не дає реальних результатів. Сам механізм, що породжує корупцію – є тоталітарне однопартійне правління, і воно все ще залишається недоторканним.

#img_right#Китай. Кілька великих дорожніх аварій сталося на трасі між містами Чанчжі і Тайюань 19 січня. Причиною їх став густий туман. У результаті 9 осіб загинуло, 68 поранено, з них 11 перебувають у важкому стані.

За даними управління безпеки, приблизно о 13 годині за місцевим часом на швидкісній трасі в провінції Шаньсі одна за одною відбулися п’ять ДТП.

В аварію також потрапив автомобіль з цистерною, наповненою отруйною хімічною рідиною. На щастя витоку не відбулося.

#img_left_nostream#Відома китаянка, вчений-економіст Хе Цінлянь розповідає про загадки китайської економіки.

Те, що Китай економічно сильний, як це стверджує пропаганда Пекіна, не відповідає спостереженням міжнародних фінансових експертів. Пекін на тлі світової фінансової кризи яскраво вітає себе з продуктивною потужністю і використовує алегорію Ноєвого ковчега: «Made in China» вилікує світову економіку і, подібно до «приводу», витягне Китай з болота.

Міжнародні економісти, навпаки, стурбовані китайським супер-міхуром зростання цін на нерухомість і переконані, що сконструйований комуністичним режимом за допомогою різних маніпуляцій шахрайський добробут неминуче призведе до спаду (депресії). Про іммобільність міхура вже було сказано багато, тому я хотіла б розповісти про китайську економіку в широкому сенсі.

Оскільки світова фінансова криза була викликана іпотечною проблемою – кредитами другого сорту в США, світові економісти зосередили свою увагу на п’яти факторах, які зумовили спад світової економіки: пасиви «поганих банків» («Bad Banks»), як безнадійна дебіторська заборгованість і ризиковані позики, поганий контроль банківської діяльності, масове безробіття, структурний дисбаланс світової економіки і непередбачені змінні величини на кшталт H1N1. Без сумніву, всі п’ять факторів присутні наразі одночасно в Китаї. Крім того, китайська економіка сама по собі є основою структурної нерівноваги у світовій економіці.

Ризик утворення бульбашок

Пасиви «поганих банків» Китаю з самого початку викликали занепокоєння міжнародного фінансового співтовариства. 900 мільярдів US-доларів безповоротних кредитів у Китаї, що взяті до 2007 року вже переварені. Це було досягнуто тим, що безнадійні кредити були упаковані у вигляді державних банківських вкладень і нав’язані у вигляді трирічних «стратегічних інвестицій» великій кількості міжнародних банків-гігантів. Після цього державні банки були переформовані в контрольовані державою підприємства, що котируються на біржі ринку акцій Китаю та Гонконгу. Це призвело до підвищення коефіцієнта достатності капіталу (CAR) протягом трирічного періоду, хоча ці «стратегічні інвестори» вийшли з гри.

З 2008 року Китай здійснює гнучку грошову політику, щоб впоратися з кризою. Одночасно криза банків у Китаї викликала знову велике збентеження у іноземних партнерів. Інформація, яку можна знайти в ЗМІ континентального Китаю підтверджує наступне:

По-перше, підвищений коефіцієнт достатності капіталу знизився через прийом колишньої безнадійної дебіторської заборгованості і привів до зниження якості банківського капіталу. Наприкінці листопада 2009 р. Комісія з регулювання банківської діяльності Китаю (КРБД) вимагала від великих китайський банків підвищення їх коефіцієнта достатності капіталу (CAR). За оцінками BNP Paribas, одного з провідних комерційних банків Франції та Європи, 11 великих китайських банків повинні були зібрати капітал у розмірі 300 мільярдів юанів (44 млрд. US-доларів), щоб досягти необхідного стандарту.

По-друге, в даний час Китай вклав занадто багато в нерухомість. Нерухомість в Китаї досягла 6,6% свого ВВП і чверть своїх інвестицій у капіталовкладення. Сума позик під нерухомість, яка видається китайськими фінансовими інститутами (включаючи позики будівельним компаніям та іпотеки приватного будівництва квартир) досягла багатьох трильйонів. Іммобільний  міхур є ризиком для банківських кредитів.

По-третє, проекти під назвою «Програма 4 мільярди юанів» стали, швидше, інструментом центрального Уряду компартії Китаю, більше для утримання банківських позик, ніж для дійсного полегшення економічного становища. Так центральна інспекційна група компартії знайшла порушення в 2 151 із 2 472 проектів.

Насправді органи КРБД знаходяться під контролем центрального Уряду, в той час як центральний банк Китаю служить уряду гаманцем. Очевидно, що система спостереження над банківською діяльністю в Китаї вкрай слабка і КРБД не в змозі стежити за діями китайського Уряду через Центральний банк.

Експерт з Китаю Північно-західного Університету Віктор Ши впевнений, що економіка Китаю в дійсності – «сніжний ком, голова якого – Центральний банк, який може друкувати гроші у великих кількостях» (з журналу Forbes: на обкладинці якого стаття «Китайська бульбашка» "China’s Bubble").

Високе безробіття привело внутрішній попит в безладдя

Безробіття в Китаї – це дуже серйозна і вже давно існуюча проблема і – загадка. Перед Олімпійськими іграми в Пекіні, в серпні 2008 року колишній міністр з працевлаштування і соціального захисту Тянь Ченпін розповідав пресі, що число безробітних близько 250 мільйонів, з яких 200 мільйонів гастарбайтерів із сільської місцевості і 50 мільйонів місцевих жителів.

Інший чиновник компартії Китаю, Чжой Юн, співробітник центральної партійної школи, припускав, що число безробітних робітників-мігрантів, включаючи безробітних випускників ВНЗ, разом становить близько 50 мільйонів на 2009 рік.

Виходячи з цього, 300 мільйонів безробітних становлять 30% працездатних осіб (за віком) китайців. Це відповідає підрахунками, заснованим на даних минулих років, що опубліковані Управлінням статистики КНР.

Зростаючий рівень безробіття призводить до зниження споживання, при якому внутрішній попит у Китаї в останні роки ще більше знижується, особливо з 2009 р., коли ціни на нерухомість піднімаються Пекіном. Купівельна спроможність китайського народу сконцентрована тільки на ринку нерухомості, у той час як рівень внутрішнього споживання Китаю падає. Рівень потреби в житлі становив у 2008 р. 35,5%. І при цьому не тільки нижче, ніж у США в обсязі 70,1% під час великої депресії, але і нижче, ніж в Індії – 54,7%. З 1978 до 2005 року коефіцієнт споживання в Китаї становив у середньому 58,5% і був нижчим світового середнього коефіцієнта споживання – 76% протягом того ж періоду.

Дисбаланс економічної структури Китаю

Низький рівень потреби в житлі і високий коефіцієнт інвестицій – основні причини дисбалансу економічної структури Китаю останніх 30 років.

Китайська економіка – це «потрійна упряжка» ( "Three-Horse Chariot"), інвестиції – це одна з них (дві інші – це експорт і внутрішнє споживання). З 1978 по 2005 рік середній річний коефіцієнт інвестицій становив 21,1% у світі і 27,8% в азіатських країнах. Але в Китаї він зріс до 38,9%, і набагато перевищує розвинені країни. Після того, як Китай вступив до СОТ, дисбаланс китайської економіки надавав свій вплив і відбився в структурній нерівновазі світової економіки.

Найбільш виразно цей дисбаланс помітний в економічних взаєминах США та Китаю. З одного боку, рівень споживання в Америці найвищий у світі і залежить від високих заборгованостей приватних осіб і від того, як вони самі підтримують і стимулюють свою та світову економіку. З іншого боку, Пекін скуповує облігації позик США для посилення китайського експорту і для підтримки конкурентоспроможності та рівня споживання в США, завдяки чому США стане найбільшим торговим партнером Китаю. Проте, з початком кризи рівень споживання в Америці знизився і відбивається на експорті з Німеччини, Китаю і Японії, економіка яких знаходиться в сильній залежності від експорту. Це стосується також багатьох інших країн. Багато експертів в усьому світі вважають за необхідне введення нової моделі всесвітнього зростання економіки – незалежною від заборгованості приватних осіб і торгового дефіциту США.

Американці почали міняти свої звички – багато витрачати і мало відкладати, що призводить до того, що США отримує менше позик від Китаю. З середини грудня 2009 р. дані потоку готівки (кеш-флоу, «Cash Flow») федеральної резервної системи США за третій квартал показують, що коефіцієнт заощаджень американських громадян збільшується в середньому на 5% і стабілізується. У США в основному приватні особи купують папери урядових пенсійних фондів і частка іноземних інвестицій у пенсійні папери казначейства США впала з 54% в 2008 році на 27% у третьому кварталі 2009 року.

Відверто кажучи, підвищення рівня заощаджень для Китаю не дуже гарна новина. Тому що це означає, що найбільший ринок експорту знижує попит. Згідно даних управління статистики КНР, приріст економіки за перші три квартали 2009 року досяг 7,7%, з яких внесок кінцевого споживання у ВВП склав 4 процентних пункти, вклад інвестицій склав 7,3%. При цьому внесок в економіку експорту було з негативним значенням. Як раз через експорт «трійка» знаходиться майже в застої, в той час, як внутрішній попит поганий. За цих обставин Пекін продовжує роздмухувати «міхур нерухомості» і, як наркоман, нехтує всіма попередженнями.

Пекін змушує «іноземні ЗМІ» (такі «іноземні ЗМІ», які компартія інвестує) доводити, що Китай – це «Ноїв ковчег», що врятує світ від світової кризи, і вимагає очікувань, що Китай у наступні 10 – 15 років випередить США як економічного гіганта. Насправді ж дійсний «добробут» Китаю – це нераціональне перебільшення, засноване на іммобільності  міхура. Якщо не знайдуться інші засоби для зцілення економіки Китаю, то вона стане «Титаніком», як тільки лопне “міхур”.

Хе Цінлянь, 1956 р.н., учений, економіст і соціолог, у даний час працює в Нью-Йорку. У своїй книзі «Пастка модернізації Китаю» вона розвінчує міф про «перетворення через торгівлю». На противагу іншим спостерігачам Китаю, що фіксують свою увагу на високих показниках ВВП, вона описує сьогоднішній Китай як країну, яка в суспільному сенсі «сидить на вулкані», який може вибухнути в будь-який момент.

#img_right#Здобу з картоплі застосовують не тільки в білоруській та українській кухні. Нерідко такий вид тіста застосовується і в польській кухні. Вважають, що картопля надає тісту не тільки гарний смак, але також довго зберігає свіжість. Розглянемо, як приготувати картопляні пончики.
 
Для приготування картопляних пончиків вам знадобиться:

8 шт. картоплі,
4 ст. ложки борошна,
2 яйця,
2 ст. ложки сметани,
10 г дріжджів,
2 склянки жиру,
перець і сіль за смаком.
 
Зварену в шкірці картоплю очищають, протирають через сито і охолоджують. Додають дріжджі, розмішані зі сметаною, яйця, сіль, перець і всипають борошно. Отриману масу ретельно розтирають. Роблять невеликі кульки чи палички і кладуть у сильно розігрітий жир.

Готові картопляні пончики перекладають шумівкою на блюдо. Подають як гарнір до м’яса.

Можна замість жиру взяти рослинну олію, і коли приготовлені картопляні пончики охолонуть, посипати їх цукровою пудрою. Це буде солодка страва. Взимку картопля може підмерзнути, і смак її природно набуває солодкості. У такому випадку згадайте наведений рецепт і приготуйте солодкі картопляні пончики.

Смачного!