Blog

Приїхавши з Лондона, всесвітньо відомий піаніст Костянтин Ліфшиц зачарував аматорів класичної музики Америки своїм віртуозним виконанням 48 прелюдій і фуг з «Добре темперованого клавіру» Баха.

#img_left#Він зазвичай грає, не дивлячись на клавіатуру, відвернувшись і від глядачів теж, начебто вдивляючись і вслухуючись у щось невідоме й невидиме, чарівно передаючи звуки з тих просторів, що лише він може досягти.

Зі слів Ричарда Дайера з The Boston Globe, «…симпатія чи ворожість до такого генія, як Ліфшиц, позбавлена змісту; він безперечний як Даллас чи Гленн Гоулд…»

На своєму вебсайті Костянтин написав: «Під час концертів у Європі і далекосхідній Азії, Ізраїлі, США, Канаді, Бразилії, Новій Зеландії, я намагаюсь передати слухачам пантеїстичне сприйняття природи з усіма її пагорбами, струмочками, виноградниками, полями і морями».

Значний перелік гастролей Ліфшица включає фактично кожну європейську столицю, а також США, Японію, Китай, Росію, Ізраїль, Австралію, Бразилію і Нову Зеландію.

Він виступав з усіма міжнародними оркестрами, включаючи головні оркестри Сполучених Штатів, такі, як симфонічні оркестри Чикаго, Нью-Йорка і Сан-Франциско, а також Москви, Санкт-Петербурга і Берліну.

Технічна віртуозність Костянтина разюча, так само як і його репертуар, до якого входять майже всі концерти Баха, Моцарта, Гайдна, Бетховена, Брамса, Шопена, Шостаковича.

За словами Ричарда Дайера, «у той час як його колеги і співвітчизники … використовують музику, щоб грати на фортепіано, Ліфшиц використовує фортепіано, щоб грати музику… [його] воістину чарівна гра відкриває внутрішнє життя інструмента і самої музики. Його гра проникає в найглибші таємниці серця і свідомості».

Перше виконання Гольдберговських варіацій Баха у віці 17 років одразу зробило Костянтина Ліфшица знаменитим піаністом. Запис цього концерту, зроблений Denon Records у московській консерваторії, одержав всесвітньо відому премію Греммі (Grammy Nomination Award), а також був визнаний Едвардом Ротстейном («Нью-Йорк Таймс») як «найзначніша фортепіанна інтерпретація з часів Гоулда».

Костянтин народився в грудні 1976 року в місті Харків. Ще у дуже ранньому віці його непереборно приваблювала гра на фортепіано. Хлопчик у дитинстві імпровізував і дуже точно зображував музичні портрети людей довкола нього. Його мати, професійна піаністка, згадує: «Починаючи з 4-х років, Костя не дозволяв мені наближатися до фортепіано – він наполягав на тому, що повинен грати самостійно».

Батько Костянтина, Яків Ліфшиц, продовжує згадувати: «Я ніколи не забуду цей засніжений зимовий день у 1980 році. Ранком моя родина слухала платівку із записом «Фантазії» Шуберта для двох фортепіано; Костя в цей час грався неподалік. Ми насолоджувалися цією красивою дуже складною музичною п’єсою з двома мелодіями, які нібито переплітаються одна з одною. Вдень, коли ми вийшли на прогулянку, я раптом почув, як Костя, тяжко пробираючись через сніг у своїй дитячій шубці і незграбних валянках, тихо, але абсолютно правильно наспівував мелодію цього складного концерту. Я був вражений. Для мене це звучало як чудо! Я нарешті зрозумів, що у нас незвичайна дитина».

У січні 1995 року Костянтин Ліфшиц був прийнятий у Королівську Консерваторію в Лондоні. Він дебютував в Уигмор-Холі, Залі Верді у Мілані, і в Ле Домен у Канаді. Також у 1995 році він одержав винагороду Echo Classic Record у Німеччині, як «Новий Молодий Майстер» цього року.

У 2004 році Лондонська Королівська Консерваторія удостоїла Костянтина звання почесного члена консерваторії. До цього часу він уже випустив 20 компакт дисків.

Кожен концерт Костянтина Ліфшица – незабутня естетична насолода для всіх щирих аматорів класичної музики.

Наталія Теплицька. Велика Епоха

На Тижні високої моди у Ріо-де-Жанейро свої колекції представили дизайнери Andre Lima, Lino Villaventura, Vide Bula, Ronaldo Fraga, Reinaldo Lourenco.

#img_gallery#

Одній із перших важливих ланок у заплутаному ланцюзі тваринної їжі загрожує небезпека. Причина: надмірна діяльність людини. Зі зростанням температури води, що фіксується з 1999 р. і дотепер, чисельність рослинного планктону, основної їжі риб, різко падає.

#img_left#Цей тривожний факт, зафіксований за допомогою супутникових знімків НАСА, не тільки виявляє ще одну проблему у списку збитків, принесених глобальним потеплінням, але й може стати критичним пунктом для виживання цілої колонії риб і головного стабілізатора вуглекислого газу – рослинного планктону.

Перший ефект, головним чином викликаний зменшенням кількості фітопланктону, як видається, має обтяжливу обставину, створюючи замкнене порочне коло: чим меншою стає чисельність рослинного планктону, тим більше росте температура морської води, і, у зв’язку з цим, тим меншою стає здатність фітопланктону до розмноження.

Крім того, в ідеально гармонійній морській екосистемі може статися порушення рівноваги у результаті зникнення лише невеликої кількості видів, і як небажаний наслідок цього – зникнення більшої частини водної екосистеми.

Згідно популярного наукового журналу Nature, до 2050 року (за трохи більше ніж 40 років), наші діти можуть назавжди втратити можливість знати, що таке сардини, тунці і багато інших видів риб, зважаючи на високу вірогідність того, що внаслідок парникового ефекту морська фауна прийде до необоротного занепаду.

Версія статті іспанською

НЬЮ-ЙОРК. Фінансовий контролер м. Нью-Йорка Вільям С. Томсон молодший, від імені Пенсійного Фонду м. Нью-Йорка, закликає Yahoo встановити набір стандартів для здійснення курсу, спрямованого на захист свободи доступу до Інтернету в Китаї. Система Пенсійного Фонду м. Нью-Йорка нараховує 4.5 мільйонів акцій Yahoo загальною вартістю 123 мільйона доларів.

 

#img_left#12 червня акціонери Yahoo будуть голосувати стосовно питання резолюції, представленої Пенсійним фондом м. Нью-Йорка, на його щорічній раді акціонерів компанії в м. Санта Клара, Каліфорнії. 

 

У 2005 році, Yahoo був обвинувачений у наданні даних, що були використані з метою ув’язнення журналіста Ші Тао в провінції Хунань. Журналіст був обвинувачений у розголошенні державних таємниць закордонному сайту прихильників демократії, напевно, використовуючи його електронну пошту на Yahoo.  

У квітні 2007 р., Yahoo став першою інтернет-компанією в США, якій був пред’явлений позов за порушення прав людини в Китаї. Позов був пред’явлений політичним китайським дисидентом Ван Сяоніном, відповідно до Закону про Правопорушення Щодо Іноземних Громадян. Ван Сяонін був ув’язнений у тюрмі на підставі особистої інформації, що була передана компанією Yahoo для уряду Китаю. 

Напередодні голосування акціонерів Yahoo, журналіст Великої Епохи взяв інтерв’ю у Томпсона щодо його шляхетного рішення.

Велика Епоха (ВЕ):  Що спонукало Вас виступити проти неетичного вчинку Yahoo і інших Інтернет компаній – співучасників Китайського комуністичного режиму?

Вільям Томсон (ВТ): Нам стало відомо, що люди в Китаї піддаються переслідуванням, обвинувачуються й ув’язнюються. Ми запропонували й відправили акціонерам рішення про те, що ці компанії повинні (у країнах де існує цензура), по-перше, намагатися спочатку протистояти цій цензурі й, якщо існують юридичні дії, які вони можуть використати, то спробувати їх застосувати.

По-друге, у країнах, де існує цензура, ці комп’ютерні служби повинні повідомляти про це своїх користувачів. І останнє, інформація про індивідуальних користувачів не повинна надаватися цим країнам. 

У найгіршому разі, інформація про абонентів повинна зберігатися в країні, де вона не доступна тим країнам, які намагаються заволодіти цією інформацією. Такі факти стали нам відомі, як акціонерам цих трьох компаній, протягом останніх декількох років.

Ми ще не знаємо результатів відносно Google; Скоріше за все ми не переможемо, тому що два головних власники мають 50% акцій цих компаній, але нам цікаво, що відбудеться з Yahoo завтра, у нас є люди, які підуть на цю нараду від імені ради директорів Пенсійного фонду м. Нью-Йорка, і ми не втрачаємо надії.

Ми можемо не виграти цю справу, – звичайно, ви розумієте, що рішення власників акцій не обов’язкові для менеджменту, – але ми вважаємо, що це виразить серйозний намір власників акцій, який, ми сподіваємося, буде врахований компанією.

Я чув, як люди обговорюють це у компаніях: «Якщо вони будуть йти цим шляхом, то будуть працювати в умовах несприятливої конкуренції» – але захист передплатників – це захист тих, хто має доступ до інформації… немає більш високої ціни, і якщо всі компанії будуть так робити, то не буде й несприятливої конкуренції.

ВЕ: У ході зустрічі компанії «Google» 10 травня рішення не було прийнято і представник від керівників «Google» заявив, що він не вважає відхід від Китаю вирішенням проблеми.

ВТ: Ніхто й не припускав, що вони повинні припинити ведення бізнесу в цій країні. Ми пропонуємо, щоб при відсутності законного способу запобігти наданню конфіденційної інформації Китаю, вони вивезли цю інформацію з Китаю. В такому випадку вони можуть надавати послуги і доступ, але сервер і вся інформація будуть знаходитись за межами Китаю, де ніхто не зможе змусити надавати її.

ВЕ: Виходить, представник «Google» не зрозумів, про що була резолюція?

ВТ: Ми закликаємо, щоб вони намагалися пручатися цьому, щоб вони зробити все можливе для використання будь-яких законних засобів, необхідних для того, щоб не потурати цензурі в цих країнах у тих випадках, коли їх змушують це робити.

Не надавати імена осіб, які шукають інформацію. У результаті цього одна людина вже у в’язниці… при сприянні пошукового пристрою «Yahoo», і зараз він піддається репресіям і утримується у в’язниці із цієї причини. Вивезіть цю інформацію за межі країни й не надавайте цю інформацію. Вони можуть це зробити!

Якщо вони хочуть займатися бізнесом у таких країнах, як Китай або Бірма й Куба, і інших країнах, які блокують доступ до інформації й роблять цензуру інформації, яку люди можуть отримувати, то вони не повинні надавати імена людей, і їм не обов’язково це робити, якщо вони вивезуть інформацію за межі країни, у місця, які не будуть до цього примушувати.

ВЕ: Чи є це вибором між етичним і неетичним бізнесом?

ВТ: Я не знаю, чи можете Ви називати це етичним бізнесом… Це просто правильно! Коли розмова йде про гроші й життя… потрібно знайти баланс. Що важливіше, свобода? Кидати людей у в’язницю або заробляти більші гроші? Я б сказав, що, насправді, захист людей і захист їхнього права намагатися одержати інформацію й знання, важливіше, ніж гроші, які вони заробляють у такій країні, як Китай.

ВЕ: Здається, що компаніям важливіше спочатку заробити гроші, це правда?

ВТ: Ми говоримо про те, що можливо робити й те, і інше одночасно…

ВЕ: Чому вони не виконують цього?

ВТ: Тому що їм простіше не виконувати. Тому що їм простіше, і можна сказати, дешевше не виконувати. Ми ж говоримо, що на даному етапі, доступ до інформації й захист безневинних людей від переслідування… не мають ціни.

Лорі Хар-Ель. Велика Епоха