Blog

  • Не втратити момент

    Не втратити момент

    #img_left_nostream#Виявляється, спілкування – один з найважливіших чинників спільного психічного розвитку дитини. Лише у контакті з дорослими людьми можливе засвоєння дітьми суспільно-історичного досвіду людства. Тому так важливо закласти основу довірчих стосунків між дитиною і дорослим, забезпечивши емоційно і психологічно сприятливі умови для гармонійного розвитку дитини.

    На даний час увага багатьох психологів у всьому світі прикута до проблем раннього дитинства. Цей інтерес далеко не випадковий, оскільки виявляється, що перші роки життя є періодом найбільш інтенсивного  та  морального розвитку, коли закладається фундамент фізичного, психічного та морального здоров’я. Від того, в яких умовах він буде проходити, багато в чому залежить майбутнє дитини. Дитя, яке ще не народилося, – це людська істота, що формується. Вплив відношення матері до дитини, яка ще не народилася, виключно важливий для її розвитку. Також важливі взаємини матері  та  батька.

    Любов, з якою мати виношує дитя; думки, пов’язані з його появою; багатство спілкування, яке мати ділить з ним, здійснюють вплив на дитячу психіку, що тільки розвивається.

    У липні 1983 року лікар Верні, психіатр з Торонто, провів опитування п’ятисот жінок, що показало, що майже одна третина з них ніколи не думала про виношувану дитину. У дітей, яких вони народили, частіше спостерігалися нервові розлади. У ранньому віці такі діти плакали набагато більше. Вони також зазнавали певних труднощів у процесі адаптації до  оточуючих  і до життя.

    В період раннього дитинства також дуже важливо своєчасно створювати умови для формування тих або інших психологічних властивостей. Кожен період дитинства має свої особливі, неповторні позитивні якості. В окремі періоди дитинства виникають підвищені, інколи надзвичайні можливості розвитку психіки в тих або інших напрямках, а потім такі можливості поступово або різко слабшають.

    Дитя максимально потребує дорослого. Спілкування в цей період повинно носити емоційно-позитивний характер. Тим самим у дитини створюється емоційно-позитивний тонус, що служить ознакою фізичного та психічного здоров’я. Багато дослідників (Р. Спітц, Дж. Боулбі) відзначали, що відрив дитини від матері в перші роки життя викликає значні порушення психічного розвитку дитини, що накладає невиправний відбиток на все її життя.

    А. Джерсілд, описуючи емоційний розвиток дітей, відзначав, що здатність дитини любити  оточуючих  тісно пов’язана з тим, скільки любові вона отримала сама і в якій формі вона виражалася. А Л. С. Виготський вважав, що відношення дитини до світу – залежна і похідна величина від найбезпосереднішого і конкретного її ставлення до дорослої людини.

    Вже з віку немовляти малята прислухаються до звуків, спостерігають за рухами губ матері та батька, радіють, взнаючи знайомі голоси. З найпершого дня вони вбирають в себе звуки мови, збирають і накопичують слова. Так поступово дитя розвиває свій пасивний запас слів і понять, якими пізніше починає активно користуватися.

    У наш час розвиток засобів масової інформації сильно скоротив спілкування один з одним в багатьох родинах. Але навіть найкращі дитячі передачі або касети не можуть замінити спілкування батьків зі своїми дітьми!

  • Спортзал як наркотик

    Спортзал як наркотик

    #img_left_nostream#Бажання бути здоровим підтримується  сучасним суспільством, враженим гіподинамією. Проте відчуття міри й тут буде не зайве. Як з’ясували останні тести експертів, надмірне навантаження може обернутися залежністю, схожою з наркотичною.

    Цей синдром нещодавно виявили американські вчені університету Тафтса (Массачусетс, США). Втім, поки не варто припиняти тренування і відмовлятися від регулярного фізичного навантаження, йдеться про експеримент, що був проведений на щурах.

    Як повідомляється, дослідники в процесі експерименту помістили близько 100 тварин у вольєр, де можна було за вибором бігати в колесі або відпочивати. Через декілька тижнів щурів розділили на групи – тих, що вважають за краще побігати і «ледачих» особин.
     
    Крім того для симуляції так званої "атлетичної анорексії" кожну групу ще розділили на 2 частини, – одним давали їжу в обмеженій кількості, а інші могли їсти скільки завгодно.
     
    Після закінчення деякого часу ввели всім тваринам препарат налтрексон, що викликає "ломку", як у наркоманів.
     
    При цьому у найбільш активних щурів розвинувся типовий синдром відміни – вони тремтіли, звивалися й скреготали зубами. Найбільшою була "ломка" у щурів, які бігали більше за інших і які, відповідно, менше харчувалися. Реакція щурів-лежнів, незалежно від харчування, була незначною.
     
    За результатами експерименту вчені винесли вердикт: фізичні вправи, як і наркотичні засоби, ведуть до звільнення від нейромедіаторів у головному мозку, включаючи ендорфіни та допамін, відповідальних за відчуття винагороди.

    Просто кажучи, фізичне тренування тіла безпосередньо впливає на роботу нейронів у нашому мозку і може привести до стану, схожого при вживанні важких наркотиків, а значить, до негативних наслідків для всього організму.
     
    Тим часом, експерти сподіваються «обернути назад» результати експерименту, використовуючи відкриття для розробки методів реабілітації наркоманів за допомогою фізичних навантажень.

    В той же час, деякі оглядачі вважають, що в даному випадку зі щурами працює лише ідеальна фізіологічна модель, яку не можна повною мірою застосувати до людини.
     
    Швидше за все, це перебільшення, але в той же час має бути відчуття міри і займаючись фітнесом – не захоплюйтеся.
    Все може бути…

  • Китайські ЗМІ скаржаться на побиття їх кореспондентів

    Китайські ЗМІ скаржаться на побиття їх кореспондентів

    #img_left_nostream#Китай. Кореспондент китайської газети «Гуанчжоу Жибао» був побитий під час інтерв’ю, що викликало невдоволення редакції, котра, окрім звичайних новин, стала тепер повідомляти і про випадки побиття журналістів, а також піднімати питання їх захисту.

    30 вересня кореспондент даного видання Лю Маньюань біля військового гарнізону округу Цзінчжоу міста Гуанчжоу збирав інформацію про деталі вбивства. Під час виконання ним своєї роботи його сильно побив співробітник громадського порядку. Знепритомнілий Лю півгодини пролежав на землі, поки його не відвезли до лікарні.

    У повідомленні йдеться, що за останні два місяці це вже третій подібний випадок в провінції.

    На початку минулого місяця двох кореспондентів побили охоронці оптового ринку селища Даліньшань. Того ж місяця ще двоє кореспондентів було побито групою охоронців і робітників заводу з виробництва новорічних іграшок селища Секанчжен, де вони збирали інформацію про пожежу на заводі.

    Також повідомляється, що протягом року в провінції Гуандун сталося шість випадків побиття кореспондентів.

  • До 13 років ув’язнення засудили в Китаї активіста Китайської демократичної партії

    До 13 років ув’язнення засудили в Китаї активіста Китайської демократичної партії

    #img_left_nostream#Китай. Суд середнього рангу міста Чанша провінції Хунань 1 вересня виніс вирок у справі члена Китайської демократичної партії Се Чжанфа. Його звинуватили в «спробі повалення державної влади» і засудили на 13 років ув’язнення.

    Це було шосте слухання і цього разу суд тривав всього 20 хвилин. Один із сімох друзів Сє, які були присутні на суді, розповів нашому кореспондентові, що вони були «дуже здивовані» таким вироком, при цьому сам Сє не промовив ані слова, видно було, що його дух помітно ослаб за 2 місяці ув’язнення.

    Влада вирішила, що активну участь Сє у створенні демократичної партії Китаю, проведення великого зібрання та інші подібні дії є достатніми «доказами» для звинувачення його в «спробі повалення державної влади».

    Його адвокат Ма Канчуань вважає, що його підзахисний всього лише реалізовував свої конституційні права громадянина КНР, зокрема що гарантують свободу зборів і організацій, і що в його діях немає ніякого складу злочину.

    «У кримінальному кодексі нашої країни немає статті про те, що якщо ти організував демократичну партію і провів велике зібрання, то це вважається створенням незаконної організації і незаконними зборами і є злочином. Тому я вважаю, що всі їхні аргументи безпідставні і Сє абсолютно не винен», – пояснив адвокат.

    Наше джерело з Китаю повідомило, що справа Сє було ініційована з рівня міської влади і навіть більш високих чиновників компартії. Джерело також повідомило, що за Сє стежили протягом 10 років і є записи всіх його поїздок та інших дій протягом цього часу.

    Ще двоє активістів, які брали участь у створенні китайської демократичної партії, Сюй Веньлі і Вань Юцай, були засуджені на більш 10 років ув’язнення ще в 1998 році, коли була заснована ця партія. Їх звинуватили в тому ж «злочині», що й Сє.

    Сє вважався лідером демократичного руху в Китаї. Його друзі впевнені, що обмеживши його свободу, комуністичний режим намагається повністю викорінити всі демократичні віяння в країні.

    Як ми повідомляли раніше, Сє Чжанфа був арештований 25 червня, а 1 серпня на нього було заведено кримінальну справу за статтею за «спробу повалення державної влади».

  • Половина китайської побутової техніки з провінції Гуандун є неякісною

    Половина китайської побутової техніки з провінції Гуандун є неякісною

    #img_left_nostream#Китай. Управління з карантину та контролю ввезення та вивезення виявило, що близько половини побутових електроприладів, що виробляються на експорт в провінції Гуандун, не відповідають стандартам. Через проблеми з якістю іноземні замовники повертають товар на суму більше 100 млн. доларів на рік, повідомляють китайські ЗМІ.
     
    Провінція Гуандун є одним з головних експортерів товарів побутової електроніки. У ній знаходиться понад 2000 відповідних підприємств, які в рік відвантажують в інші країни більш 300 тис. партій товару, сума яких перевищує 9 млрд. доларів США, що складає більше 50% всього китайського експорту.

    За даними статистики Управління з карантину та контролю ввезення та вивезення провінції Гуандун, щороку близько 50% відібраних ними для перевірки примірників експортованих товарів не відповідають стандартам якості. Абсолютна більшість не відповідає стандартам у сфері безпеки використання через що на рік іноземні замовники повертають більше 3 тисяч партій, що в грошовому еквіваленті становить понад 100 млн доларів США, повідомляє видання «Гуанчжоу Жибао».

    У повідомленні також вказується, що останнім часом під впливом економічної кризи не мало підприємств намагаються скоротити собівартість своєї продукції, для чого вдаються до таких методів, як скорочення кількості технологічних операцій, вибір більш дешевих і, отже, менш якісних компонентів. Все це значно погіршує загальну якість продукції. Більшість цих товарів поставляється в слаборозвинені країни Східної Європи та Африки.

    Співробітник вищезгаданого управління розповів, що, оскільки ці країни не дуже розвинені, їх ринки не дуже вимогливі до якості і система контролю якості також розвинена погано. Все це, на його думку, дає хороший шанс для заробітку недобросовісним виробникам.
     

  • ‘Барса’ без Чигринського перемагає ‘Спортинг’. ФОТООГЛЯД

    ‘Барса’ без Чигринського перемагає ‘Спортинг’. ФОТООГЛЯД

    Впевнено розпочинає чемпіонат Іспанії чинний чемпіон  – каталонська "Барселона". З рахунком 3:0 підопічні Гвардіоли взяли гору над хіхонським "Спортингом".

    Лунає гімн "Барси", на трибунах стадіону Лапорта вітається з Жозе Моурінью та Йоханом Кройфом, Іньєста також на трибуні читає останній номер газети "блаугранас”, на поле виходять "Спортинг" та "Барселона" і у складі останньої є Дмитро Чигринський…

    Усе було саме так, окрім появи Чигринського на полі. Він не потрапив у заявку на матч та сів поруч з Жозе Моурінью на трибуні "Камп Ноу”. Однак Дмитро лише в день поєдинку підписав контракт з каталонцями, тому як би нам цього не хотілось, але його вихід був передчасним. А ще Карлес Пуйоль перед поєдинком виніс на поле Суперкубок УЄФА, який "блаугранас" здобули у протистоянні з донецьким "Шахтарем”.

    Матч "Барселона" – "Спортинг" був заключним у першому турі чемпіонату Іспанії. "Реал” уже переміг "Депортиво”, тому підопічним Гвардіоли потрібно було наздоганяти основного конкурента в боротьбі за чемпіонство. Тим паче, що хіхонський "Спортинг” не та команда, що може стати на заваді "блаугранас".

    "Барселона" розпочала матч у притаманному їй стилі: контроль над м’ячем та постійний наступ на ворота суперника. На 4 хвилині не влучно пробиває Ібрагімович. Проте вже на 10 хвилині Кастро ледь не поцілив у ворота Вальдеса. А уже за мить удар Баррала парирує Вальдес. Хоч "Спортинг” і першим завдав удару в площину воріт, але вже невдовзі "Барса" відкриває рахунок.

    На 18 хвилині Хаві виконує подачу з кутового на ближню стійку звідки Кейта головою переправляє м’яча на дальню і Кркіч також головою відправляє "круглого” у сітку воріт "Спортинга” – 1:0. Гості мали шанс відігратись. На 24 хвилині підопічні Пресіадо змусили понервувати захисників "Барси", але переправити м’яча у ворота після подачі зі штрафного ніхто не зумів.

    Небезпечно пробиває по воротах Златан, на місці Хуан Пабло. "Спортинг” найчастіше загрожує господарям після стандартних положень. Це мабуть і зазначив собі у блокноті тренер "Валенсії” Унаі Емері, який також був присутнім на "Камп Ноу”. Та й загалом хіхонці намагались ні в чому не поступатись грізному супернику. Щоправда в господарів з різних причин не було у складі декількох провідних гравців.

    Однак це не завадило "Барселоні” відзначитись вдруге до перерви. Передачу з правого флангу від Дані Алвеша у центр карної зони вокористовує Сейду Кейта ударом головою, роблячи рахунок 2:0. Таким чином малієць у першому таймі робить результативну передачу та забиває м’яча.

    Друга половина. Знову небезпечно, з-за меж штрафного майданчика пробиває Ібрагімович. Боян робить прострільну передачу, але захисники м’яча вибивають. Пізніше уже сам пробиває Кркіч, але захисник блокує удар. Тим часом Максвел отримав травму і його замінив Абідаль.

    На 63 хвилині небезпечну контратаку організував "Спортинг". Однак Баррал переграти Вальдеса не зумів, лише кутовий. Після подачі якого Грегорі пробивав головою, м’яч пролетів поруч із стійкою воріт "Барси". Каталонці відповіли влучанням у стійку після удару Кейта. Ще одного разу загрозу від малійця, а пізніше Златана ліквідує Хуан Пабло.

    Та все ж шведський нападник таки забив свій перший м’яч за "Барселону". Зробив він це на 82 хвилині головою, замкнувши навісну передачу Дані Алвеша – 3:0. У час, що залишився до фінального свистка, Ібрагімович мав шанс зробити дубль, проте, вийшовши на побачення з воротарем, вирішив віддати передачу партнеру і зробив це не найкращим чином. Тим не менше, "Барселона" розпочинає сезон з впевненої перемоги. Тепер очікуємо на дебют у футболці "блаугранас" Дмитра Чигринського.

    Чемпіонат Іспанії, 1-й тур

    31.08.2009. Барселона. "Камп Ноу”

    "Барселона" – "Спортинг" – 3:0 (2:0)

    Голи: Кркіч 18, Кейта 42, Ібрагімович 82
    Арбітр: Рамірес Домінгес

    "Барселона": Вальдес, Алвеш, Піке (Фонтас 84), Пуйоль, Максвел (Абідаль 57), Бускетс, Хаві, Кейта, Педро, Ібрагімович, Кркіч (Жеффрен 80)

    "Спортинг": Хуан Пабло, Састре, Ботіа, Грегорі, Канелья, Камачо (Біліч 57), Мічел, Де лас Куевас (Мальдонадо 72), Рівера, Дієго Кастро (Хосе Анхель 77), Баррал.

    Попередження: Баррал, Рівера

    За матеріалами: turnir.com.ua

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# 

  • Міжнародна художня виставка «Істина-Доброта-Терпіння – мистецтво, що дароване небом» пройшла в Одесі

    Міжнародна художня виставка «Істина-Доброта-Терпіння – мистецтво, що дароване небом» пройшла в Одесі

    «Істина-Доброта-Терпіння – мистецтво, що дароване небом» – так називається художня виставка, яка подорожує по всьому світу протягом п’яти років. У серпні вона відвідала Одесу.

    #img_left#У старовинному особняку графа Толстого  було виставлено 26 картин, виконаних в стилі Новий ренесанс. Над картинами працювало 9 художників з різних країн.

    Зустрічаючи відвідувачів, Світлана Вітряк, організатор виставки,  сказала: «Ми хотіли показати одеситам і гостям міста високий рівень культури і художньої майстерності, який мало знайомий  нашим мешканцям».

    Істина, Доброта, Терпіння  – цінності, які затребувані  у всьому світі, в Одесі так само виявилися довгоочікуваними, що підтвердили відвідувачі виставки в своїх відгуках.

    «Це те, чого не вистачає нашому світу, це те, що ми повинні виховувати в нашій молоді», – говорить вихователь  дитячого саду  Олена Родіоненко. – «Ця виставка  допоможе  нам в нашій роботі».

    Для авторів картин ці три слова – Істина, Доброта, Терпіння – стали не тільки  основою творчості, але й сенсом  всього їхнього життя, оскільки всі вони займаються  стародавньою системою самовдосконалення, в  якій викладені ці принципи.

    «Мені сподобалася картина канадської художниці», – розповідає Юлія Куркова, актриса театру, – «на якій зображена дівчина, що сидить в медитації у великому місті. Навколо багато людей і міська метушня, а  вона медитує і  випромінює хорошу енергію».

    «Запам’яталася найсвітліша для мене картина «Виправлення Всесвіту», – розповідає Олена Кузіна, художник модельєр. – «Ця єдина картина, що виконана аквареллю, вона мені здалася найсвітлішою. Тут показано, що люди всі єдині, незалежно від того, якій вірі або расі вони належать. Немає ніякої різниці».

    Настя Гусєва, школярка, поділилася своїми враженнями: «Дуже красива картина, де зображений  Майстер, який сидить на лотосі й оточений колом світла, і це світло  він дарує  всім людям».

    Проте, де є добро, там  поряд і зло. У Китаї людей, практикуючих Фалуньгун і  віруючих в Істину-Доброту-Терпіння, комуністичний режим вже десять років піддає репресіям.

    Екскурсовод розповіла, що деякі з авторів цих картин або рідні і близькі  їм люди пройшли через  тортури в китайських концтаборах. Пережите вони відобразили  на полотнах.

    «Картина, що відображає горе матері, яка втратила сина, дуже зворушила  моє серце. Адже найстрашніше для батьків – пережити смерть своїх дітей. Дуже сильна і дуже складна картина, вона мені запам’яталася і зачепила мене за душу», – ділиться своїм враженням Костянтин Федоров, старший лейтенант БМС України.

    «А мене вразила картина «Горе сирітства». Дівчинка з сумними очима тримає в руках прах своїх батьків. Дуже страшна історія, дуже гірка доля. Відчуття такі, неначе стоїш поряд з цією дитиною і розумієш всю гіркоту втрати. Страшно втратити батьків за таких обставин, це жахливо. Настільки все реально намальовано, просто бере за душу», – Роксолана Миза, студентка.

    «Не обов’язково те, що вони змінять ситуацію в Китаї», – продовжує Юлія, – «можливо  вони поміняють щось у собі, в своїй душі, в своєму оточенні. Це теж дуже важливо, якщо зміниться на краще одна людина – це вже добре, це вже перемога. Я вважаю,  ця виставка допомагає кожній людині».

    Нікого виставка не залишила байдужим. Недаремно дітям після слова «мама» закладають те, що добро завжди перемагає зло у всі часи.  Поза сумнівом, що і в наш час добро візьме гору.

  • МВФ більше Україні нічого не дасть?

    МВФ більше Україні нічого не дасть?

    Існує щонайменше десять причин, через які у МВФ можуть бути претензії до уряду. Тобто Україна просто ігнорує план дій, записаний у Меморандумі з Фондом. Можливо, це міг би бути не найгірший вихід, якби уряд запропонував свій шлях розвитку економіки. Однак на сьогодні немає нічого, крім записів у Меморандумі.

    #img_left#У вівторок до Києва повернулася місія Міжнародного валютного фонду. Керівник місії Джейла Пазарбашіоглу привезла з собою розчарування в українській владі та поганий настрій.

    Справа йде до того, що Фонд відмовить Україні у черговому транші, і тим самим прискорить наступ в країні справжньої кризи.

    МВФ спіймав на брехні

    Ситуація дійсно критична. Попередній транш, схвалений Фондом в кінці липня, був отриманий обманним шляхом. Коли ще минулого разу в Україні працювала місія, уряд направив на адресу МВФ лист про наміри. Його підписав і президент. У листі, зокрема, запевнялося, що Україна заради отримання грошей виконає цілий ряд ключових умов.

    Після цього були якісь рухи влади, після яких з’явився інший лист. Про нібито виконані обіцянки. Його підписала лише Юлія Тимошенко, а Віктор Ющенко свій підпис ставити відмовився. Тим не менше, лист пішов, і Фонд схвалив виділення траншу. Одному тільки богу відомо, чому.

    Адже, не було виконано цілу низку попередніх умов, обговорених в Меморандумі і листі про наміри.

    Перше. Уряд не затвердив законопроект про розкриття інформації стосовно власників істотної частки в банках.

    Друге. Не прийнято рішення відносно Укрпромбанка і "Надра Банка". Хоч якесь рішення, навіть про ліквідацію. У цілому, навіть НБУ неефективно виконує свої функції. З 60-ти банків, які взяли на себе зобов’язання наростити капітал після січневої діагностики, обіцянку стримали лише 18.

    Третє, і вже дуже істотно. Не були підвищені тарифи на газ для населення і теплокомуненерго.

    Четверта умова і теж важлива. Новий фінансовий план НАК "Нафтогаз" на 2009 рік припускає дефіцит коштів компанії на рівні 33,3 мільярда гривень. Однак у Меморандумі як максимальне значення вказана сума в 25 мільярдів. Крім того, уряд так і не розробив прогноз роботи компанії в 2010 році.

    П’яте. Крім випадків, коли споживання перевищує 600 кВт, не підвищено тарифи на електроенергію.

    Шосте. Досі не впроваджені численні заходи з економії бюджетних грошей та обмеження дефіциту бюджету.

    Сьоме. З підприємств беруться податки наперед, але деяким надаються відстрочки (зокрема, "Украгролізингу"). І те, і інше заборонено Меморандумом з МВФ.

    Восьме. Жодного кроку не зроблено на шляху до впровадження пенсійної реформи.

    Дев’яте і теж важливе. БЮТ і Партія Регіонів подолали вето на закон про фінансування Євро-2012. Який, насправді, змушує Нацбанк "надрукувати" 10 мільярдів гривень на приховане фінансування бюджету.

    Десяте. Уряд і Нацбанк посилено нарощують "друкування" грошей. Ще тільки початок вересня, а річні ліміти на випуск нових грошей вже перевищені.

    Такі тільки десять причин, через які у МВФ можуть бути претензії до уряду і НБУ. Якщо описувати ситуацію в цілому, то Україна просто ігнорує план дій, записаний у Меморандумі з Фондом.

    Можливо, це міг би бути не найгірший вихід, якби уряд запропонував свій шлях розвитку економіки. Однак на сьогодні немає нічого, крім записів у Меморандумі.

    Тарифний цирк

    Можна навести ще два приклади брехні, на якій Фонд може зловити Україну. Перший – випадок з тарифами, який більше нагадує детектив.

    Уряд зобов’язався перед МВФ підняти тарифи на тепло, у зв’язку з подорожчанням імпортного російського газу. А ще, згідно з Меморандумом, уряд зобов’язався підвищити ціни на газ для населення.

    Здавалося б, все йшло гладко. 10 червня Кабмін затвердив план заходів на 2009 рік щодо стабілізації фінансового стану НАК "Нафтогаз України". Зокрема, він рекомендував Національної комісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ) з 1 жовтня підвищити ціни на газ для населення і теплокомуненерго.

    Натхненний МВФ 10 липня розповсюдив прес-реліз, в якому зазначив, що влада України взяли на себе зобов’язання здійснювати щоквартальне підвищення тарифів на газ.

    На наступний день НКРЕ підписала постанови № 811 та № 812. Документи вводили обов’язкову 20-відсоткову надбавку до вартості газу для населення. На 20% газ дорожчав б щокварталу, поки не виріс би в ціні в 2,5 рази. Однак коли стало відомо, що МВФ схвалить виділення Україні третього траншу кредиту на 3,3 мільярда доларів, уряд відмовився від зобов’язань.

    НКРЕ оголосила свої постанови фальшивими. Паралельно було зроблено заяву, що документи прийняті під тиском президента, а не за ініціативою прем’єра. Однак хитрість не вдалася, тому що до київського офісу МВФ деякі "доброзичливці" передали передали верифіковані копії постанов 811 і 812.

    Тому, в остаточному підсумку, НКРЕ затвердили ці ж документи, але вже під номерами 911 і 912. Уряд таки погодився, що ціна на газ для населення і комунальників восени зросте на 20%.

    24 липня НКРЕ розповсюдила заяву про те, що з 1 вересня відбудеться перше підвищення ціни на газ для населення, а з 1 жовтня – для теплокомуненерго. А 27 липня МВФ остаточно дав добро на виділення 3,3 мільярдів доларів.

    Але уряд і НКРЕ не здалися. "Не буде ніякого підвищення ціни на газ для населення", – пообіцяла прем’єр Юлія Тимошенко в серпні. У той же самий час НКРЕ знайшла привід скасувати власну постанову.

    Голова Комісії Валерій Кальченко сказав, що рішення НКРЕ про підвищення ціни газу для населення і комунальників вступить в силу тільки у разі їх схвалення Федерацією профспілок. Природно, профспілки заявили, що ніяких підстав для підвищення цін немає.

    Заради пристойності, Кальченко не виключив, що НКРЕ оскаржить рішення профспілок у суді. Першого вересня стала відома нова подробиця. На переговорах з місією МВФ уряд повідомив, що тарифи не вийшло підняти через протидію Секретаріату президента.

    ЄВРО-2012 псує картину

    Другий яскравий приклад – подолання вето президента на закон про фінансування Євро-2012 за рахунок "друкування грошей". Недопущення прийняття цього закону було однією з попередніх умов надання третього траншу МВФ. Однак Тимошенко підійшла до цього питання творчо.

    Президент наклав вето, чим, очевидно, виконав умову МВФ. Після цього, 21 серпня, БЮТ і Партія Регіонів дружньо подолали вето. Більше того, Тимошенко особисто приїжджала в будівлю парламенту, щоб за закритими дверима обговорити з "регіоналами" перелік об’єктів, які будуть фінансуватися за рахунок "надрукованих" Нацбанком грошей. Список досі не оприлюднений, що викликає цілком обґрунтовані підозри у "дерибані".

    Це лише два яскраві випадки обману. Реально ж, ключові речі, які обіцялися ще з зими минулого року, просто не виконуються. З цілком зрозумілих причин. Прем’єр Тимошенко не може прийняти умови МВФ. Їх виконання безпосередньо закреслює її перемогу на президентських виборах.

    У Фонді, природно, всі це розуміють. Ймовірно, там знали і про обмани у листі прем’єра. Проте в кінці липня гроші дали – певно, щоб не провокувати нестабільність у найбільшій країні Східної Європи.

    На цей раз такий варіант не пройде. У вівторок з’явилися відразу два підтвердження того, що МВФ може призупинити або зовсім анулювати програму з Україною, і не дати більше ніяких грошей.

    Фонд пригрозив розірвати відносини

    1 вересня зранку місія МВФ приїхала в Мінфін і уряд. Очевидно, розмова вийшла вкрай неприємною. Вдень заступник міністра фінансів Валерій Альошин зібрав прес-конференцію, на якій говорив про погане. Такого з ним не було дуже давно.

    Заступник міністра передбачив важкі переговори про виділення четвертого траншу кредиту МВФ. Фонд відкрито заявив, що може припинити співпрацю з Україною. Приводом може стати те, що влада України піде на надмірне нарощування бюджетного дефіциту, і тим самим буде провокувати інфляцію.

    "Нам в черговий рад доводиться повторювати деякі пояснення, які стосуються підходів Мінфіну та Мінекономіки … Це стосується і можливих показників, які необхідно буде відкоригувати в держбюджеті-2009. Мова йде і про дозволений законом про держбюджет загальний обсяг держборгу", – сказав він.

    Природно, у Мінфіні знайшлися, що відповісти МВФ. За словами Альошина, розвиток економічної ситуації в поточному році може бути направлено за кількома сценаріями. І саме про це міністерство хоче говорити з МВФ. Також воно хоче обговорювати проект держбюджету на 2010 рік – далеко не саму актуальну на сьогодні тему.

    Наприклад, Альошин вказав на приватизацію. "На друге півріччя планується кілька серйозних приватизаційних процедур, в тому числі і у вересні. Це стосується конкурсу по Одеському припортовому заводу і ряду інших підприємств. Тому говорити, що до кінця року неможливо виконати план надходжень від приватизації, я б вважав, передчасно", – сказав він.

    Щоправда, заступник міністра визнав, що поки що від приватизації зібрані лише 6,5% річного плану, або 565 мільйонів гривень.



    Борг збільшився на третину

    Показники боргу справді страхітливі. За даними Секретаріату президента України, у січні-липні-2009 уряд наростив запозичення на 8,7 мільярда доларів, або на 35,2%. Половина цієї суми була залучена тільки за липень.

    З такими темпами, на початок серпня уряд впритул наблизився до межі нарощування боргу, зазначеного в Меморандумі. При ліміті у 193 мільярди гривень, Кабмін вже залучив 185. Більше можна не позичати – межа буде досягнута за рахунок девальвації, яка автоматично зробить дорожчою валютну частину боргу.

    Потрібно врахувати, що реально сума боргу вдвічі вище. Особливості бухгалтерії Мінфіну дозволяють не включати в суму боргу 10,5 мільярдів доларів або майже 90 мільярдів гривень за ринковим курсом, які вже отримані в рамках програми stand-by. Але це теж кредитні гроші, і повертати їх доведеться через три роки.

    Однак і це не все. Уряд перевищив встановлений законом граничний рівень надання державних гарантій. Їх обсяг перевищив 40 мільярдів гривень, тоді як закон про бюджет передбачав 37 мільярдів.

    Гарантії отримували все і вся: Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (8 мільярдів гривень), ДІУ (2), "Укркосмос" (2), "Украгролізинг" (понад мільярд доларів), "Укрмедснаб" (500 мільйонів євро і 400 мільйонів доларів ), "Укравтодор" (8 мільярдів гривень) і два авіапідприємства – ХДАВП і "Авіант" (2,5).

    Про більшість цих проектів не відомо взагалі нічого. А недавно Тимошенко пообіцяла ще і дати держгарантії по позиках на розвиток підприємств вугільної галузі.

    Нацбанк постраждав за курс

    Після Мінфіну місія МВФ поїхала до Нацбанку. Опівдні вона зустрілася з керівництвом НБУ і представниками Секретаріату президента.

    Загальний негативний фон відчувався і на цьому засіданні. Представники Фонду звинуватили регулятор в тому, що він намагається утримати курс, який втримати неможливо.

    В Секретаріаті відмовилися коментувати хід переговорів. Зате джерело "Економічної правди" в Нацбанку видало свою версію подій. "Сказали, що спроба штучно утримати курс закінчиться простою розтратою резервів. У Фонді вважають, що курс гривні потрібно відпускати, поки він самостійно не врівноважиться", – розповів він.

    За словами банкіра, регулятор дотримується іншої точки зору. Однак Заступник голови одного із системних банків у коментарі "Економічній правді" відзначив, що критика справедлива. "Цілком очевидно, що метод "заливання" ринку доларами не працює. Останні дві інтервенції майже на 300 мільйонів доларів всього лише дали заробити групі осіб. А більше витратити Нацбанк не в змозі", – вважає він.

    Джерело "Економічної правди" у Нацбанку визнало, що регулятор обмежений в можливостях. Більш того, одного разу він вже був близький до порушення нижньої границі золотовалютних резервів, прописаної в Меморандумі з МВФ. "Якби не півтора мільярда останнього траншу від Фонду, ми б порушили "стелю", – відзначив він.

    Що обурює МВФ

    Зустріч в Нацбанку вийшла дуже жорсткою. Джерело в НБУ розповіло, як заступник голови Секретаріату Олександр Шлапак умовляв Джейлу Пазарбашиоглу дати Україні відстрочку на два тижні для проведення роботи над помилками. Проте у відповідь він почув лише нерозуміння. Що це змінить, якщо Україна вже не раз отримувала такий шанс і обіцяля провести реформи?

    Він підкреслив, що відбулася різка зміна відносин місії МВФ і особисто Джейли Пазарбашиоглу до України. "По суті, зараз у Фонду є два варіанти. Перший – усе-таки дати грошей, і тим самим визнати, що виконання вимог Меморандуму не має особливого значення. Другий – влаштувати повторення лютневих подій. Тобто, відмовити нам, влаштувати міні-шок, але в такий спосіб змусити уряд хоч щось зробити для відновлення реноме", – зазначив чиновник.

    Таким шляхом свого часу пройшла Туреччина, звідки родом Пазарбашіоглу. Країна змушена була пройти через сильну девальвацію і різке зростання процентних ставок, і лише після цього зайнялася реформами. Україна теж дізналася, що таке відмова МВФ.

    Взимку цього року фонд не дав уряду грошей, і виконання бюджету врятував лише Нацбанк, який "надрукував" потрібні суми грошей. До цих пір невідомо, чому на той момент виконуючий обов’язки голови НБУ Анатолій Шаповалов пішов на поступки Тимошенко.

    За словами джерела в Нацбанку, розрив програми саме зараз був би найбільш небажаним. Девальваційні настрої та очікування "другої хвилі" кризи настільки сильні, що відмова МВФ від співробітництва з Україною може спрацювати як спусковий гачок.

    Уряд розраховує отримати від МВФ ще 3,8 мільярда доларів до кінця року. Частина цих грошей, найімовірніше, піде на фінансування соціальних видатків. Зате якщо їх не буде, то бюджетний колапс неминучий. Тільки офіційний дефіцит держбюджету склав за підсумками семи місяців більше 15,35 мільярдів гривень. Реально ж, Нацбанк профінансував витрати уряду на десятки мільярдів.

    Тобто у випадку розриву програми з МВФ утримання курсу Нацбанком стало б навіть теоретично складним. Його резерви не виростуть на чергові 3,8 мільярда доларів.

    За словами представника НБУ, сьогодні в уряду є три шляхи. Перший – виконати якісь вимоги МВФ. Чого, на жаль, не відбулося до цих пір. І навряд чи тепер Фонд буде слухати обіцянки. "Джейла зрозуміла, що переконати Тимошенко вже не вдасться. Вона ж усе розуміє", – зазначив чиновник.

    Другий можливий шлях – Тимошенко вдало зустрілася з прем’єром Росії Володимиром Путіним. Успішна зустріч гарантує розрив програми з МВФ, тому що отримані від РФ гроші дозволять і далі не робити болючі для рейтингу  реформи. "Залишиться тільки гадати, під які умови Росія дасть гроші", – підкреслило джерело "Економічної правди".

    Третій і дуже ймовірний сьогодні шлях – безальтернативний розрив відносин з МВФ. У такому разі, єдиним джерелом грошей залишиться Нацбанк, який повинен буде їх просто "надрукувати". А це гарантовані інфляція і сумнозвісна "друга хвиля кризи".

    Сергій Лямець, Економічна правда

  • Українська криза: вчора, сьогодні, завтра

    Українська криза: вчора, сьогодні, завтра

    Національне господарство України, після отримання країною незалежності, успадкувало з радянської економіки фундаментальні диспропорції і протиріччя.

    #img_left#Виробничі потужності українського господарства у структурі, кількості і якості його продукції, не відповідали комплексу потреб українського суспільства, адже наявні потужності формувалися під потреби іншої держави – СРСР.

    Україна не потребувала, наприклад, такої кількості і таких видів озброєнь, які міг виробляти її ВПК, який при тому був суттєво залежний від коопераційних поставок з колишніх радянських республік.

    Проте, з іншого боку, для її сільського господарства було недостатньо продукції свого сільгоспмашинобудування. Не вистачало зерносховищ, елеваторів.

    Металургійний і хімічній комплекси створювалися під масштаби споживання СРСР, а не України, тому їхня потужність перевищувала її потреби. Потужностей, наприклад, легкої, місцевої, електронної промисловості в країні не вистачало для забезпечення внутрішнього попиту.

    При тому, що основні виробничі фонди вже тоді потребували оновлення, а структура суспільного виробництва характеризувалася вкрай неефективним використанням ресурсів. Такий стан господарства має назву – "глибока структурна криза".

    Господарству також була притаманна і криза недовиробництва в окремих галузях, які обслуговували потреби населення країни. Коріння цієї кризи пострадянського господарства України – у відповідних пріоритетах економічної політики СРСР.

    Криза перевиробництва, яка є фазою економічного циклу ринкової економіки, до примусової, командної економіки не має відношення. Проте перевиробництво мало місце в названих вище та інших галузях.

    Якщо до цього додати, з одного боку, радикальне погіршення родючості землі, виснаження родовищ корисних копалин, погіршення екології, аварію на ЧАЕС, а з іншого – безбожність, моральну кризу тогочасного українського суспільства, постає вражаюча картина суспільно-економічної кризи, залишеної у спадок від розвалу СРСР.

    Завдання щодо її подолання стояло перед владою вже незалежної України. Проте до його виконання влада не приступила. Змалілий посткомуністичний людський матеріал у владі був не здатний до такої широкомасштабної державної роботи.

    Тягар цих проблем обвалився на плечі народу, а квазікерівники нової держави зосередилися на виконанні інших завдань, притаманних їхній природі.

    За роки незалежності в країні запроваджена імпортозалежність практично всіх галузей економіки, навіть сільського господарства і харчової промисловості. Легка, місцева і машинобудівна промисловості ледь жевріють.

    Частка сировинних галузей (металургія і хімія) склала майже 50% в експорті країни, а весь експорт склав 40% ВВП у 2008 році. Ця експортна монозалежність та негативне сальдо торгового балансу в 13 мільярдів доларів США стали головною економічною причиною обвалу курсу гривні наприкінці 2008 року.

    Земля і надра нещадно експлуатуються. Село і сільська інфраструктура, соціальна інфраструктура руйнуються. Кількість робочих місць за час незалежності у господарстві суттєво скоротилася.

    Населення країни зменшується небезпечними темпами під тягарем нерозв`язаних господарських проблем. Як при таких його характеристиках назвати стан українського господарства? Наскільки він відповідає інтересам українців?

    Структурна криза, криза пере- і недовиробництва, власне, всепроникна господарська криза за роки незалежності була загнана всередину, схована під зовнішнім блиском імпорту, купленого українцями в борг.

    Це стало закономірним наслідком глибокої політичної, світоглядної, духовної кризи українського суспільства, а передовсім, його керівництва.

    З початком світової кризи 2008 року, з відтоком іноземного капіталу з України, країна демонструє найвищі у світі темпи падіння промислового виробництва і знецінення національної валюти.

    Це проявляються назовні давні, внутрішні, смертельно небезпечні хвороби української економіки, які були поза увагою суспільства і влади.

    Господарство, що знаходиться у такій кризі, не має внутрішніх механізмів відродження. Воно продовжуватиме і далі деградувати.

    Введене в стан фундаментальних диспропорцій у часи примусової економіки, після проголошення незалежності, українське господарство було кинуте у вир клептокапіталізму під розмови про "невидиму руку ринку".

    Проте ініціаторам було відомо, що ця "рука" не відновить економічні пропорції і баланси у відповідності з інтересами українського народу. Зменшення чисельності людності на шість мільйонів душ – ось результат подвійного удару по українському господарству – комуністичного і дикокапіталістичного.

    Діяльність всіх урядів і президентів у роки незалежності не йшла, як мала б йти, в руслі виробленої національної економічної стратегії. Стратегія взагалі не була створена.

    "Скажіть, що зробити і я зроблю", – ці слова одного з прем’єрів характеризують всю безпорадність політичної "еліти" і її "масштаб".

    "Безпорадність лідерів відкриває дорогу зовнішньому втручанню", – вчать чужі спеціалісти з геополітики. Тож на терені української економіки реалізовувалися стратегії і Росії, і США, і ЕС, інших країн.

    Не реалізовувалася лише власна, українська стратегія. Її не було. Не було і немає її носіїв у політиці. Сьогодні, власне як і в усі роки незалежності, пожинаємо гірки плоди цієї "стратегічної" безпорадності влади, розірваної на клапті локальними бізнес-інтересами її складових частин.

    Цивілізаційний характер економічної кризи вимагає від держави вироблення чесної і продуманої стратегії її подолання на нових світоглядних засадах, вимагає посилення ролі держави у її здійсненні.

    Таке втручання держави в економіку необхідне для того, щоб господарство України і саму країну із ресурсної резервації світового використання перетворити у лідера подолання цивілізаційної кризи. Але вони (політики) про це навіть не згадують.

    Стереотипні заклики урядовців про нові "зовнішні допомоги", нові кредити для подолання старої кризи української економіки, спроби інфляційним шляхом вирішити бюджетні проблеми, – не є виходом, це – продовження заганяння вглиб смертельної хвороби господарства і прогнозованого її прогресування.

    І демонстрація суспільно-економічної недієздатності влади.

    Саме це є основною загрозою для держави і суспільства. Влада наче є, але фактично, її немає.

    Політики, діяльність яких привела країну до такої кризи і які ігнорують її згубні наслідки для народу, неспроможні результативно діяти. Тому що в економічній кризі країни матеріалізувалися їхні неадекватні уявлення про господарську діяльність суспільства.

    Наявна персоналізація влади є духовним, інтелектуальним і функціональним банкрутством. Таким чином, перед українським народом постає виклик на рівні його існування.

    Виклик на рівні буття цілого суспільства, який потребує нової системи координат життєдіяльності українського народу, нового світогляду і відповідної дії, а отже, нових творчих особистостей.

    Українське суспільство живе в епоху народження України. Час України і час ініціації тих, хто відчуває в своєму серці відповідальність за країну.

    Вони не можуть не чути, що прийшла пора їхньої суспільної дії. Народ сам з кризи не вийде. Він з себе виокремить кращих, тих хто покаже путь в майбутнє.

    На Майдані українці продемонстрували готовність творити свою, не теперішню Україну. Ті, що самовладно тоді опанували трибуною Майдану з претензією на право діяти від його імені, провалили справу.

    Зміни в людях Майдану пройшли непоміченими для польових і інших командирів, останні не відчули дух часу.

    Сьогодні час тих, у кого болить за країну, хто знає її стан в тій чи іншій галузі, у кого є власні здобутки суспільного рівня, хто знає що, для чого і як робити для держави, для суспільства, для людей, але які не хочуть, не вміють, і не будуть ліктями пробивати собі дорогу до владного керма.

    Саме таких людей час кличе до суспільної дії, до самореалізації. У них особлива спільна і індивідуальна відповідальність за подолання кризи в країні.

    Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

  • ФОТОРЕПОРТАЖ. Щорічна виставка квітів у Києві. Частина 2

    ФОТОРЕПОРТАЖ. Щорічна виставка квітів у Києві. Частина 2

    Щорічна виставка квітів відкрилася у Києві в суботу 22 серпня і завершила свою роботу 1 вересня. На цей раз сюжетами квіткових композицій стали казки народів світу. Для створення десяти експозицій знадобилося більше 2 млн. квітів і двох місяців зусиль 100 фахівців.

    #img_center_nostream#