Blog

Жахаючі новини про таємні джерела постачання органів «у великій кількості за невеликий термін і чудової якості»

#img_left_nostream#5 березня цього року китайські ЗМІ  рекламували КНР як "Глобальний центр пересадки органів".

Члени родин корейських пацієнтів розповідали: "Одержати орган для пересадки не важко. Термін очікування після рутинної фізичної перевірки – приблизно один тиждень".

Матеріали про медичну практику й теоретичні дослідження щодо пересадки печінки на материковому Китаї не були опубліковані в жодному з міжнародних медичних журналів.

Причина цього в тому, що китайські лікарі не можуть дати інформацію про фактичного донора цих органів. Кількість іноземців, яким пересаджують органи в Китаї, починаючи з 2002 року, зросло в багато разів. 

5 березня 2006 року в центральному  розділі щотижневика Movie, TV and Books Weekly, виданого Changchun Daily Newspaper Group, на сторінці 19 з’явилася стаття "Китай став всесвітнім центром пересадки органів". У цій статті повідомлялося, що відповідно до неповної статистики, більше 3000 корейців приїжджали в Китай за останні 3 роки для пересадки органів. Автор статті – репортер Чжан Яньхуей.

Пацієнтів, що приїхали з інших країн і областей для одержання в Китаї органів для трансплантації, щорічно налічується більше 1000. Згідно з цією ж статтею, у газеті Korean Daily було повідомлення, що "корейська Асоціація пересадки органів" провела опитування пацієнтів, які їздили в Китай для трансплантації будь-якого органу. Виявилося, що в 1999 році тільки двом пацієнтам було зроблено пересадку органів у Китаї, в 2000 році – одному, а в 2001 році – вже чотирьом.

Але з 2002 року кількість подібних операцій значно зросла. Керівник корейської Асоціації пересадки органів, Хе Чжунюань, який також працює в лікарні при Сеульському Національному Університеті Південної Кореї, вказав, що кількість пацієнтів, які брали участь в опитуванні, була тільки "верхівкою айсберга". Фактична кількість пацієнтів, які для трансплантації отримали органи з Китаю, може бути набагато вищою. Директор однієї пекінської лікарні сказав: "Кількість корейських пацієнтів, що приїхали для пересадки органів і перебувають у головних лікарнях Тяньцзіня, Пекіну, Шанхая й Ханчжоу, становить від 70-ти до 80-ти на місяць.

Якщо враховувати й районні лікарні, то корейським пацієнтам у Китаї проводяться близько 1000 операцій по пересадці органів щорічно. Цей підрахунок не враховує багатьох, хто приїжджає з Японії, Індії, Малайзії, Саудівській Аравії, Єгипту, Сполучених Штатів і Канади. У статті "Китай став глобальним центром пересадки органів" згадується, що ізраїльські ЗМІ повідомили, що зараз щомісяця близько 30 ізраїльських пацієнтів їдуть у Китай для пересадки органів. Кількість лікарняних ліжок у Центрі пересадки органів Тяньцзіня значно збільшилося.

Згідно із статтею, Відділ трансплантації в Тяньцзіні при лікарні №1 розташований на березі ріки Цзинь у південно-західному районі Тяньцзіня й відомий як Східний Центр пересадки органів. Його можна вважати найбільшим центром пересадки органів у світі.

Директор середнього медичного персоналу Лі Лянь сказав репортеру: "Лікарня почала приймати велику кількість корейських пацієнтів в 2002 році, що призвело до дефіциту ліжок у лікарні №1 у Тяньцзіні. Керівництво виділило у 12-поверховому будинку лікарні 4 поверхи (з 4-го по 7-ий) для пацієнтів, яким роблять пересадки органів".

Крім цього, Східний Центр пересадки органів також зайняв 8-ий поверх Міжнародної серцево-судинної лікарні, щоб приймати там корейських пацієнтів. У той же час 24-ий і 25-ий поверхи прилеглого готелю були перетворені на палати для перебування там пацієнтів, що чекають пересадки органів. Незважаючи на всі ці зусилля, ліжок усе ще не вистачає.

На сьогодні будівництво головного будинку Східного Центру пересадки органів майже закінчено. У ньому ще 500 ліжок і очікується, що він відкриється в травні 2006 року. Як говориться в статті, громадські статистичні дані показують, що кількість пацієнтів цієї лікарні значно збільшилася. Більшість із них приїжджають із сусідніх країн і областей, включаючи Корею, Японію, Малайзію, Єгипет, Пакистан, Індію, Саудівську Аравію, Оман, Гонконг, Тайвань і Макао.

Кафетерій на 4-ому поверсі лікарні перетворився в "міжнародний клуб", де представники різних рас діляться своїми враженнями із приводу методів і результатів лікування. Пацієнти стверджують, що органи в Китаї є "у великій кількості" і "чудової якості". Стаття заявляє, що "Китай став Глобальним Центром пересадки органів".

До кінця 2004 року Східний Центр пересадки органів виконав 1500 пересадок печінки, приблизно 800 пересадок нирок, а також численні пересадки рогівки. До 16 грудня 2005 року там було проведено 597 операцій трансплантації печінки й інших органів. Однак до 30 грудня ця кількість зросла до 650.  Тільки протягом двох тижнів було виконано 53 операції!

Члени родин пацієнтів повідомили, що за один день робляться 24 пересадки печінки й нирок. Стаття згадувала, що член родини корейського пацієнта сказав репортеру: "У Кореї немає такого "вибору трансплантата" печінки. У Кореї пацієнтам можуть бути зроблені тільки часткові пересадки печінки. На материковому Китаї можливі повні пересадки печінки. До того ж, якість органів, кажуть, "чудова".

Термін очікування необхідного органу недовгий, але джерело "донорів" залишається невідомим.  Відповідно до вищезгаданої статті, член родини корейського пацієнта сказав, що період очікування трансплантата після медичного обстеження становить всього один тиждень. 

Вони чули, що вік більшості "донорів" – між двадцятьма й тридцятьма роками, але саму особу цих "донорів" не можна довідатися.  Анонімний доктор у лікарні №1 розповів репортеру, що більшість донорів – «ув’язнені, засуджені до страти». У документах, що видаються прооперованим пацієнтам лікарнею № 1 при виписці, у графі про причину смерті донорів відзначено – "серйозні травми головного мозку". 

За традиціями китайської культури, тіло після смерті повинне бути збережене цілим. Навіть після страти злочинців, у ситуації, де органи, можливо, були ушкоджені, частини тіла повинні бути поховані разом з тілом. Скільки людей у Китаї вмирає від "гострої травми головного мозку" щорічно? Скільки членів родин страчених ув’язнених дають згоду на вилучення органів їхнього родича?

За законами, що діють в Китаї, навіть при згоді засудженого до смерті на вилучення органів члени його родини можуть рішуче виступити проти цього й, таким чином, запобігти видаленню органів з тіла. Скоріше за все, близькі родичі донорів органів, а їх при такій кількості трансплантацій повинно бути дуже багато, такої згоди ніколи не давали!

Звідки на землі з’являється так багато живих "донорів", згаданих у статті? Хіба нещодавнє збільшення кількості ліжок у новому Східному будинку Центру пересадки органів не говорить про те, що існує велика кількість "донорів"? Звідки  беруться ці "донори"? 

З моменту нещодавнього викриття існування концентраційного табору Суцзятунь провінції Ляонін, міста Шен’яна, співробітник, що працював у концтаборі, стверджує, що в цьому таборі перебуває клініка (Thrombosis Hospital of Integrated Chinese and Western Medicine), що поєднує методи китайської й західної медицини. Приблизно шість тисяч практикуючих Фалуньгун таємно містяться там у ув’язницях з 2001 року. Ніхто з ув’язнених не вийшов звідти живим.

У цій клініці вирізають необхідні органи (нирки, печінку, серце, кістки, шкіру, рогівку очей та ін.) з живих тіл  практикуючих Фалуньгун, причому через дефіцит анестезуючих препаратів, операції проводяться при недостатній кількості знеболювання. Після видалення органів, ще живі тіла практикуючих Фалуньгун спалюють в крематорії, що створений  з кімнати водяного опалення.

Згідно заяв свідків, більшість практикуючих Фалуньгун були переведені в табір з в’язниці Дабей, Трудового табору Масаньцзя й інших в’язниць у Шен’яні. Деякі практикуючі були заарештовані в парках і у власних будинках. Офіційні ордери на арешт практикуючих Фалуньгун ніколи не пред’являються під час арешту, і члени родини нічого не знають про своїх близьких.

Імена деяких практикуючих навіть невідомі. Окремі арештовані практикуючі Фалуньгун були фізично слабкими і вони не проходили медичний огляд. Деяким, раніше здоровим практикуючим Фалуньгун, були введені наркотичні препарати, що руйнують свідомість і викликають  дезорієнтацію. Потім їх переводять у Суцзятунь, де піддають подальшим катуванням. Далі вирізають їхні органи, і наприкінці – спалюють тіла, щоб позбутися доказів. 

Один свідок повідав, що смерть практикуючих Фалуньгун не є проблемою у в’язницях китайської компартії. За знущання над практикуючими нікого не карають. Навпаки, найжорстокіші знущання практикуючих Фалуньгун заохочуються. Медичним же працівникам у клініці говорять, що практикуючі були засуджені до смерті за якісь порушення, або що вони втратили розум у результаті практики за Фалуньгун, для того, щоб вони не відчували докору совісті, видаляючи органи з живих тіл. Свідок вважає, що масштабне вилучення органів з живих тіл – "національний злочин".

Вартість нирки коливається від $30,000 до $100,000. Трансплантація органів перетворена у прибутковий бізнес. Дохід ділять не тільки керівництво табору, лікарні, але й  торговці органами, чиновники. Це національний злочин, у який втягнуті великі групи людей. Оскільки ніхто не вийшов живим з табору Суцзятунь із 2001 року, із шести тисяч ув’язнених чотири тисячі вмерли після операцій видалення органів, а їхні тіла були знищені.

Колишня співробітниця лікарні, що надала інформацію про концентраційний табір, зараз живе за межами Китаю. Один з її родичів був хірургом, що витягував органи з тіл практикуючих Фалуньгун. Вона припускає, що на сьогоднішній день близько двох тисяч практикуючих Фалуньгун перебувають у лікарні концтабору Судзятунь. Жінка боїться, що влада КПК знищить сліди злочину й змусить свідків мовчати, знищивши їх, як уже були знищені тисячі людей.

Тайваньський виробник материнських плат Micro-Star International (MSI) розробив прототип ноутбука, який працює на сонячній енергії, сконструйований для того, щоб покінчити з необхідністю зарядження акумуляторів включенням їх у розетку.

#img_left#MSI продемонструвала ідею задуму свого ноутбука першого покоління під назвою Solar NB, який працює на сонячній енергії, на Міжнародній виставці по споживчій електроніці-2006 (2006 International Consumer Electronics Show) в Лас-Вегасі. На кришці ноутбука є сонячна батарея, яка живить систему.

Як стверджує менеджер збуту компанії MSI Чень Чінхун (Chen Chien-hung), 12-дюймовий Solar NB здатний працювати на сонячній енергії протягом 30 хвилин і вимагає приблизно 30 хвилин для зарядження такою кількістю енергії.

Solar NB був розроблений у відповідь на природоохоронне законодавство, що стає все більш і більш жорстким, з метою меншого використання природних ресурсів і задоволення вимог зниження витрат енергії.

Solar NB першого покоління, вартість якого склала $1600, знаходився на стадії розробки 12 місяців і зараз MSI створює друге покоління Solar NB.

Solar NB другого покоління використовуватиме супутникову енергію, яка є набагато ефективнішою ніж світлова енергія, але технологія якої дорожча і відбивається на його ціні – $2400.

Проте, як заявляє MSI, Solar NB не потрапить на ринок поки не стане більш розвинутим.

У заяві від 8 квітня Об’єднаний комітет з розслідування злочинів у секретному концентраційному таборі Суцзятунь і фактів переслідування Фалуньгун у Китаї (The Integrated Committee to Investigate the Secret Sujiatun Concentration Camp and the Facts of the Persecution of Falun Gong in China (ICISSCC-FPFGC)) заявив, що це було зроблено для того, щоб приховати всі свідоцтва злочинів.

Нещодавно закордонні журналісти і слідчі таємно відправилися у Суцзятунь. Проте Комітет громадської безпеки китайської компартії відправив туди спецагентів, що з’явилися у великих кількостях навколо «шпиталю» і місцевого залізничного вокзалу; вони маскувалися під перехожих, продавців, велосипедистів, вводячи в оману журналістів і дослідників.

Комітет з розслідування вимагає міжнародного розслідування

У своїй заяві Комітет з розслідування звернувся до міжнародного співтовариства з тим, щоб негайно прийняти надзвичайні заходи, зупинити різанину і розслідувати злочини, що відбуваються всюди у трудових таборах КНР.

Крім того, практикуючі Фалуньгун вимагають, щоб Комуністична партія Китаю відкрила для представників міжнародного розслідування всі трудові табори, де перебувають в ув‘язненні учні Фалуньгун.

Таємна змова лікарень і трудових таборів

#img_right#Згідно джерел із КПК, лиходійства з видалення органів у живих учнів Фалуньгун і спалювання їх тіл мали місце всюди у трудових таборах Китаю. Лікарні, місцеві Комітети громадської безпеки і воєнізована поліція знаходяться у таємній змові з компаніями, що торгують людськими органами.

Обрані для видалення органів люди – це послідовники Фалуньгун, селяни, представники низьких соціальних шарів суспільства, безробітні, безграмотні або повністю ізольовані від членів їх сімей. Необмежене видалення органів досягло максимуму у 2001-2003 рр.
Відтоді, як у 2002 році колишній лідер КПК Цзян Цземінь офіційно пішов з свого поста, переслідування компартією Фалуньгун зіткнулося з тиском, як міжнародних груп, так і самої партії. Відтоді масштаби видалення органів у послідовників Фалуньгун або зменшилися, або цей процес став ще більш засекреченим.

У головних примусових трудових таборах кількість затриманих коливається від 5 до 20 тисяч чоловік.

За інформацією з примусових трудових таборів в Китаї, значні табори, у яких затримані учні Фалуньгун, переповнені, у кожному знаходиться від 5 до 20 тисяч чоловік. Люди, що знаходилися з 2001 року у Суцзятунь, були переведені з різних таборів, тому що ті були переповнені.

Більшість людей, вибраних для видалення органів, були з сільської місцевості, безробітні, безграмотні або ті, хто не мав контактів із своїми сім’ями. Після проведення аналізів крові і виявлення відповідних «донорів», їх вбивали в день проведення операції з пересадки.

Ніхто не повертався звідти живим.

Ці злочини мали місце у примусових трудових таборах майже всіх китайських провінцій. Все ще невідомо, скільки ж учнів Фалуньгун було знищено за 2001-2003 рр. У тих хто пройшов аналіз крові і був переведений потім у місця, подібні Суцзятунь, які оперативно поставляють органи для пересадки, не було ніякої надії вижити.

За свідченнями очевидця, який відкрив світу існування Суцзятунь, там знаходилося близько 6000 чоловік. Але на той час, як він залишив «лікарню» у 2004 р., число їх зменшилося приблизно до 2 000. Більше 4 000 учнів Фалуньгун спалили у крематорії після того, як у них видалили необхідні органи.

Починаючи з липня 1999 року, коли КПК почала переслідувати Фалуньгун, багато послідовників зі всіх кінців Китаю один за іншим відправлялися з апеляціями до центрального уряду. Вони організовували мирні протести на площі Тяньаньмень, звертаючись до уряду і громадськості і роз’яснюючи мирну природу Фалуньгун, сподіваючись зупинити переслідування і повернути законне право слідувати своїй вірі.

За офіційними даними, тоді було близько 100 млн. чоловік, які займалися у Китаї Фалуньгун. До 2001 р., за приблизними оцінками, з мирними зверненнями до уряду у Пекіні побували 700 000 учнів Фалуньгун. Однак всі протести і звернення, блокувалися владою, і площа Тяньаньмень стала місцем масових арештів учнів Фалуньгун.

Їх незаконно затримували, викрадали, жорстоко били або мучили до смерті. Багато з них, виїхавши з будинку, так і не повернулися, і досі про них нічого невідомо. Компартія Китаю почала проводити політику покарання всіх, хто був пов’язаний з практикуючими Фалуньгун, що проводили мирні апеляції.

Тому, щоб не завдавати неприємності керівникам на роботі, місцевій міліції, друзям і родичам, при арешті вони відмовлялися називати свої імена і адреси за якими вони мешкають. Таким чином, неможливо точно визначити, скільки учнів Фалуньгун відправилося до Пекіна, скільки було арештовано і пропало без вісті.

Таємні арешти величезної кількості учнів Фалуньгун і наказ Цзян Цземіня "зганьбити їх репутацію, розорити фінансово і знищити фізично" створили сприятливі умови для торговців людськими органами.

Ці злочини все ще продовжуються

Через три тижні після того, як був розкритий «табір смерті» Суцзятунь, Міністерство охорони здоров’я Китаю спішним порядком видало «Тимчасову ухвалу про пересадку людських органів», відклавши її вступ у силу до 1 липня. Вважається, що мета цієї затримки – дати КПК час на знищення всіх свідків.

4 квітня, після проведення аналізу крові декілька практикуючих Фалуньгун, які містилися у Центрі затримання №2 району Наньгоу міста Фушунь у провінції Ляонін, були таємно відвезені у невідомому напрямку.

Об’єднаний комітет виявив, що лікарні і центри пересадки органів у містах і провінціях Хейлунцзян, Ляонін, Цзілінь, Ухань, Юньнань, Хунань, Шанхай, Чжецзян, Пекін, Тяньцзін, Хенань, Хебей, Хубей, Аньхуей, Шаньсі і Сіньцзян працюють у наднормовому режимі. Персонал клініки сказав таємному дослідникові комітету, що якщо пацієнти хочуть робити пересадку, то повинні поквапитися.

Зараз це можна зробити за один-два дні, але після цієї партії органи знайти буде важко. Після Другої світової війни міжнародне співтовариство дало урочисту обіцянку – "НІКОЛИ ЗНОВ" геноцид не повинен повторитися. Сьогодні, через шістдесят років після лиходійств нацистів, відбувається трагедія, злісність якої знаходиться за межами людської уяви. Це ганьба роду людського, виклик нормам моралі і совісті.

Англійська версія:
The Epoch Times(Велика Епоха)

Для того, щоб допомогти в розслідуванні WOIPFG, я хотів би надати інформацію, що стосується торгівлі людськими органами в Китаї.

Зі слів інформанта, Перша центральна лікарня Тяньцзиня несподівано прийняла велику групу іноземців, які прибули для пересадки печінки або нирок.

Всі пересадки органів проводилися вночі. (Робочі зони розташовані на 11-му і 12-му поверхах лікарні.) TICU знаходиться на 6-му поверсі, а лікарняні палати на 4-му і 7-му.

Це невідкладне і серйозне для нас питання. Як же вони раптом змогли знайти стільки дарувальників внутрішніх органів? Ми запитуємо, чи мають відношення такі чисельні пересадки нирок і печінки до нещодавно виявленого секретного концтабору Суцзятунь, де містилися послідовники Фалуньгун?

Ми переконливо просимо Спеціального доповідача в ООН з застосування тортур пана Манфреда Новака і WOIPFG почати швидке розслідування в цій лікарні, щоб перешкодити китайській компартії, яка намагається усунути свідчення існування концтабору Суцзятунь, здійснювати нові вбивства.

Ми також переконливо просимо WOIPFG допитати Начальника Відділу постачання внутрішніх органів пана Шена Чжуняна, офіс якого розташований на 4-му поверсі. Всі іноземні пацієнти, які прибули для пересадки органів у Першу центральну лікарню, зупинилися в наступних готелях:

Готель "Хуа Ця": 3-й, 4-й, 5-й і 6-й поверх.

Готель "Тянь Цай": 24-й і 25-й поверх.

Перша Центральна лікарня Тяньцзиня:
No. 24, Fukang Road, Nankai District, Tianjin City, 300192

Вебсайт, Телефон: 86-22-23626600 (Управління)
Телефон: 86-22-24042815 (Східна Будівля)
Факс: 86-22-23626199

Східний Центр Пересадки Внутрішніх Органів. Телефон: 86-22-23626058
Факс: 86-22-23682662

Всесвітня Організація з Розслідування Злочинів проти Фалуньгун. Телефон: (01) 617-325-3481
Факс: (01) 617-325-8729

Екстрена телефонна лінія в Північній Америці: 1-866-RECTIFT (732-8439)
Вебсайт англійською
Вебсайт англійською: P.O. Box: 365506, Hyde Park, MA, USA 02136

Англійська версія:
The Epoch Times(Великая Епоха)

Єгипетський метеорит, що впав в 1911р., має вік близько 1,3 мільярда років, але розміри його порівняно невеликі – вага близько 10 кілограмів. У порожнинах усередині метеорита вчені виявили глину, вік якої оцінили в 600 мільйонів років. Наявність глини вказує на те, що метеорит контактував з водою – необхідним компонентом для зародження життя. А якщо є необхідні умови для життя, можна вважати, що тунелі є слідами бактерій, які за досить великий час, як вся органіка, просто розклалися.

На даний момент відкрито більше тридцяти марсіанських метеоритів, які стали результатом зіткнення червоної планети з кометою або астероїдом. Всі вони визначаються подібною унікальною хімічною структурою.

За матеріалами: Известия науки, Компьюлента

Повідомлення, у якому говориться про те, що зараз у Китаї відбувається масова різанина для приховання свідоцтв злочинів у концентраційних таборах, закликає світову спільноту почати проводити термінові заходи для припинення нового геноциду".

Нижче наводиться текст повідомлення комітету:

Термінове повідомлення

Коротко: Свідки підземних концентраційних таборів, включаючи табір Суцзятунь, були таємно переміщені у інше місце і у будь-який час можуть бути вбиті. Тим часом деякі клініки в Китаї раптово збільшили кількість операцій з пересадки органів.

З 2001 року у багатьох китайських провінціях були побудовані концентраційні табори, подібні Суцзятунь, для ув’язнення там великої кількості послідовників Фалуньгун. У цих таборах влада проводить вилучення органів у живих людей для їх продажу, а потім піддає кремації їх тіла, щоб знищити будь-які докази. Ці лиходійства стали відомі всьому світу на початку березня. За три тижні підземний концтабір Суцзятунь був спішно передислокований. Тим часом деякі клініки і центри з пересадки органів в Китаї поспішають провести велику кількість трансплантацій людських органів. Відбуваються масові вбивства для знищення свідків концентраційних таборів, і ми терміново закликаємо міжнародне співтовариство почати здійснення плану із порятунку, щоб зупинити новий геноцид.

Кого це стосується:

Згідно розслідуванням і повідомленням з континентального Китаю, відразу ж після того, як був викритий табір Суцзятунь, китайський режим спішно видав "Тимчасовий указ з пересадки людських органів" документ з новими інструкціями, стосовно багаторічної практики витягання органів з ув‘язнених. Але і цей документ вступить в силу тільки після 1 липня, і ми підозрюємо, таким чином, що компартія прагне знищити за цей час всі свідоцтва злочинів. Розслідування підтвердило, що лікарні і центри з пересадки органів у Хейлунцзян, Хунань, Шанхаї, Чжецзян, Юньнань, Аньхуей, Шаньсі і Синьцзяні працюють надурочно. Співробітники клінік говорять пацієнтам, що відповідні органи можуть бути знайдені зараз за один-два дні, і що після цієї партії органи буде важко знайти.

Згідно розслідуванню неурядових організацій, у минулому режим побудував табори, подібні Суцзятунь, по всій країні. Підозрюється, що ці табори використовуються для секретного ув‘язнення і вбивств людей, які твердо вірять у Фалуньгун. Крім того, у цих таборах у живих учнів Фалуньгун вилучають для пересадки органи. Проведені розслідування підтвердили: раптове збільшення постачань органів всередині Китаю – не окремий випадок, а широко розповсюджене явище в Китаї. Ймовірно, компартія знищуватиме докази своїх злочинів, які все ще залишилися. Ми, таким чином, вважаємо, що вбивства практикуючих Фалуньгун, які знаходяться у цих таборах, відбуваються величезними темпами!

Після Другої світової війни міжнародне співтовариство дуже жалкувало, що було не в змозі зупинити Холокост, і дало урочисту обіцянку "Ніколи Знову". Шістдесят років потому, історія дає цивілізованому світу можливість виправити помилку минулого. Ми сподіваємося, що це покоління зможе з гордістю сказати: «Ми не тільки пообіцяли, але і стримали нашу обіцянку».

Ми терміново просимо уряд США, уряди інших країн, Організацію Об’єднаних Націй, а також всіх міжнародних організацій, які мають до цього відношення, вдатися до негайних дій, активізувати всі можливі механізми, щоб зупинити новий геноцид у континентальному Китаї. Кожна хвилина зволікання приведе до непоправної втрати безневинних життів і стане ганьбою для всього людства!

Об’єднаний комітет з розслідування злочинів у секретному концентраційному таборі Суцзятунь і фактів переслідування Фалуньгун в Китаї. (ICISCC-FPFGC)

5 квітня 2006

Об‘єднаний комітет – група, сформована 4 квітня вебсайтом «Прозріла мудрість», і Асоціацією Фалунь Дафа, завдання якого «сформувати "Об’єднаний комітет" зі всіма пов’язаними міжнародними організаціями, державними представництвами і ЗМІ з вимогою попрямувати до Китаю для проведення незалежного і повного розслідування, збору свідоцтв і фактів про переслідування Фалуньгун, включаючи концентраційний табір Суцзятунь та інші секретні концтабори, розташовані в інших місцях для того, щоб припинити це звіряче семирічне переслідування послідовників Фалуньгун».

Версія англійською: The Epoch Times

#img_right#Це був 49-й день відтоді, як китайський комуністичний режим викрав Оуян Сяожун, і 16-ий з тих пір, як Мен Цінган із Сінцзяня був викрадений Комітетом громадської безпеки Пекіна. Китайський комуністичний режим досі скоює жахливі злочини.

5 квітня 2006 будинок моєї матері у провінції Північна Шаньсі був оточений таємною поліцією.

Зранку 5 квітня два джипи без номерів з’явилися біля підніжжя пагорба, де розташований будинок, у якому до смерті жила моя мати. Шість чоловік, такого ж таємничого вигляду, як і їх автомобілі, увійшли до внутрішнього двору будинку. Я і пан Ма Веньду були в цей час в гостях у моєї сестри в Яньцзяпін, за 20 км від цього місця. Із слів моєї рідні, ці люди буквально штурмували будівлю, при цьому активно вели фото і відео зйомку всього і всіх, включаючи членів моєї сім’ї. Тоді вони сказали, що хочуть увійти до будинку, щоб подивитись. Мій старший брат відповів: "Будь-хто, хто приїжджає до нас. – наш гість. Будь ласка, заходьте. Нам нічого приховувати". Зайшовши до будинку, секретні агенти продовжили фотографувати і стали ставити запитання моїй сім’ї в завуальованій формі. Вони питали про "брата у Пекіні", тобто про мене. Потім вони ретельно оглянули кожен кут будинку, включаючи дров’яний сарай і комору. Після чого швидко поїхали.

Опівдні мій молодший брат відправився на мотоциклі в обласний центр і дізнався, що ті люди насправді не виїхали. Їх автомобілі стояли біля тунеля приблизно за 500 м від будинку моєї сім’ї. Всі транспортні засоби, що прибувають або виїжджають з села, проїжджають через цей тунель. Ті секретні агенти сиділи у своїх машинах і контролювали всі пересування жителів села.

Вдень, коли пан Ма і я, вирішивши повернутися у будинок моєї матері, вже підходили до нашого автомобіля, то побачили, як розкішний джип з великою кількістю антен на даху, зупинився прямо перед нашою машиною. Помітивши нас, вони негайно вийшли з авто і мовчки оточили нас. Коли ми, не зупиняючись, пройшли далі, вони трималися поряд на відстані 1 або 1,5 м. Ці люди були вгодованими, колір їх шкіри був світліший, ніж у місцевих жителів. Коли ми поїхали додому, їх автомобіль супроводжував нас. Я сказав панові Ма, що зможу відірватися від них за п’ять хвилин, але він мені не повірив. Коли ми під’їхали до запорошеної ділянки дороги, то раптово я прискорився. Хмари пилу піднімалися так високо, що закривали собою небо і сонце. Я добре знайомий зі всіма маршрутами у горах. Оскільки ми сховалися в тіні, то могли спостерігати, як джип спецагентів скажено мчав у пилу, намагаючись нас наздогнати. Ми так сміялися, що не могли стояти прямо.

Через півгодини, зрозумівши, що їх обдурили, вони повернули назад і слідували за нами до самого села, а потім стали лякати, перегородивши шлях нашому автомобілю. Вони залишили свою машину на середині дороги і блокували нас, я ж безперервно подавав звукові сигнали. Це продовжувалося протягом декількох хвилин, поки вони не поступилися нам дорогою. Потім вони знову слідували за нами на відстані не більше ніж один метр. Після того, як ми зупинили автомобіль, секретні агенти підбігли до нас і супроводжували до самих воріт будинку. Кожного разу, коли пан Ма або я виходили за ворота, вони відразу ж слідували за нами. Мені здається, вони навіть слідували б за нами до туалету, і стояли б поряд, коли ми користувалися ним. Пан Ма зітхав: "Я мав справу з секретними агентами комуністів більше 20 років, але мене ніколи не переслідували так безсоромно. Вони майже наступають нам на п’яти!"

Як тільки ми пообідали, декілька секретних агентів освітили прожекторами наш будинок. Я вийшов і запитав, чому вони зробили це. Вони не відповіли, але і не поїхали при цьому. Прямо зараз вони все ще уважно спостерігають за моєю сім’єю і спрямовують прожектори на будь-кого, хто потрапляє у поле зору.

Сьогодні начальник місцевого відділення поліції дзвонив моєму молодшому братові і просив, щоб він з’явився до нього у відділення. Брат був дуже зайнятий і не зміг піти. В обідню пору подзвонив місцевий секретар компартії і наказав, щоб мій брат прийшов до його офісу завтра о 8.00 без запізнення.

Сьогодні секретні агенти слідували за моєю дружиною у Пекіні, застосовуючи такі ж ганебні методи, як і раніше. Мені не відомо, чи стежили за моєю дочкою теж, оскільки мати не проводжала і не зустрічала її зі школи.

Переписано із звукозапису

Версія англійською:
The Epoch Times

Коли журналіст The Epoch Times подзвонив у міліцейську ділянку міста Шуанхоу, міста Чжу Хунгуо і Комітет Суспільної Безпеки міста Інань, щоб з’ясувати що-небудь з цього питання, то почув, що там нічого про це не знають. Вони так стверджували.

З того часу, як був арештований Чень Гуанчен, у селі посилився контроль міліції. З гучномовців доносилася пропаганда, представники влади заходили у будинки, загрожуючи селянам, що стежитимуть за ними. Розповсюджувалися різні чутки і залякування. Мета всього цього – добитися того, щоб відомості у цій справі не потрапили за кордон.

Влада примушувала селян «викрити і засудити» Чень Гуанчена. Дружину Гуанчена Юань Вейцзін ретельно обшукали, відключили її телефон. Таким чином, вона втратила контакт із зовнішнім світом. Обшукали навіть будинок брата захисника Чень Гуанфу. Коли Чень Гуанфу виходив з будинку, за ним велося посилене спостереження. Урядовці, міліція і шпигуни безупинно залякували 70-річну матір Чень Гуанчена, повідомивши їй, що Чень замучений. Похила жінка розбита горем.

Чень Гуанфу надзвичайно стурбований. Він сказав, що Гуанчен прямолінійний і відвертий, він обов’язково чинитиме опір і, що піде на голодовку на знак протесту. Проте у Гуанчена слабке здоров’я. У нього проблеми зі шлунком, а через сліпоту йому важко пересуватися. Гуанфу турбується, що з Гуанченом може щось трапитися.

Відсутній протягом двадцяти днів

11 березня близько семи вечора охоронці з помсти побили Чень Гуанюй. З цієї причини Чень Гуанчен з супроводжуючими поїхав у східний край села, але це не привело ні до якого результату.

Тоді Чень Гуанчен, Чень Гуанюй, Юань Вейцзін і Чень Гуанцзюнь поїхали у Головний штаб охорони, що знаходиться у іншому селі, щоб зажадати правосуддя. Після того, як їм відмовили, вони пішли до шосе 205 і спробували доїхати до міста Інань автостопом.

Проте міліція випередила їх і заблокувала дорогу. З міліції приїхало більше 100 чоловік, у тому числі і охоронців з міста і села. Зіткнення продовжувалася протягом години, потім помічник спеціального уповноваженого Комітету Суспільної Безпеки Лю Чанцзі наказав заарештувати Чень Гуанчена, Чень Гуанюя і Чень Гуанцзюня. 12 березня о третій годині дня Юань Вейцзи отримала «доповідь про тривалий допит» з Комітету Суспільної Безпеки села Інань. У доповіді говорилося, що Чень допитували до 9-ої години вечора. Проте після цього ніяких новин про Ченя не було. 17 березня сім’ї Чень Гуанюй і Чень Гуанцзунь отримали повідомлення про їх затримання, у яких було сказано, що вони знаходяться у центрі ув’язнення в Інані. Проте, відносно Чень Гуанчена не було ніяких відомостей, і його місцезнаходження залишалося невідомим.

Влада залякує селян

З того часу як Чень Гуанчен був арештований, влада підсилила контроль і спостереження за його родичами і односельчанами. Щоб не допустити ЗМІ і адвокатів до селян, влада виставила біля кожного в’їзду у село охорону: декількох шпигунів і найнятих головорізів. Кількість людей, що спостерігають за Юань Вейцзи, збільшилася з двадцяти до тридцяти.

Чиновники і міліція безупинно заходили у будинки селян, примушуючи співробітничати з урядом і поширюючи наклеп про Чень Гуанчена. Вони обманом змусили селян підписати деякі документи, щоб довести «злочин» Ченя. Вони також загрожували селянам, кажучи: «Не намагайтеся щось дізнатися про Чень Гуанчена, інакше ви зіткнетеся з тим же». У останні дні робоча команда, що складається з урядовців різних рівнів, прибула у село і вела пропаганду через гучномовці по кілька разів у день. Вони говорили: «Тепер всі телефони у селі прослуховуються. Ми тепер точно знаємо, про що ви говорите по телефону. Будь-хто, хто розкриє інформацію про Ченя, зустрінеться з тим же, що і Чень, і буде арештований».

Повідомлялося також, що деякі з тих, хто підтримував Чень Гуанчена, були арештовані, інші змушені були покинути будинки, інші відправлені на примусові роботи. На питання журналіста The Epoch Times інші селяни стали боятися відповідати, або стверджували, що нічого не знають про Ченя.

Спроби влади звинуватити Ченя

Селяни незадоволені тим, що міліція протизаконно завадила Чень Гуанчену поїхати в село у пошуках правосуддя. Влада лише використовувала цей інцидент, щоб висунути звинувачення проти Гуанчена, вони навіть збирають «докази» для цього. Селяни дуже стурбовані таким випадком. У вересні минулого року влада хотіла віддати Чень Гуанчена під суд, звинувачуючи у розголошуванні державних таємниць.

Селяни повідали кореспондентові The Epoch Times, що протягом більш, ніж півроку влада безуспішно намагалася зібрати так звані «докази злочину Гуанчена», застосовуючи погрози і підкуп. Цього разу вони спеціально створили інцидент, щоб отримати собі виправдання.

Згідно висловам селян, побиття Гуанюй з одного боку було здійснене через помсту, а з іншого боку, щоб звинуватити Гуанчена.

Деякі з односельців говорять, що Гуанчена підтримує багато людей, і уряд боїться цього. Вони використовують арешт Гуанчена, як попередження іншим.

І небезуспішно, оскільки деякі селяни раніше були дуже сміливими людьми, проте призналися, що з недавніх пір стали боятися, оскільки чиновники почали приїжджати щодня, загрожуючи їм і створюючи атмосферу терору.

#img_right#Шокуюча новина – існування в Китаї концтабору Суцзятунь, де в даний час у живих послідовників Фалуньгун видаляють органи для подальшого продажу – стала очевидною. Це практика незаконного отримання органів ув’язнених без їх попередньої згоди.

Пан Гарі У і доктор Том Діфло – два експерти з протизаконних трансплантацій органів у Китаї, засвідчили в Конгресі США існування широкої практики таких заборонених дій у державних лікарнях КНР.

"У Росії був ГУЛАГ, в Німеччині – концентраційні табори. Через мовчанку світової спільноти було знищено багато людей. Ми повинні зрозуміти, що пора зупинити ці речі", – сказав пан У, засновник Дослідницького Фонду Лаогай (Laogai Research Foundation LRF). Фонд Лаогай був заснований для збору відомостей з цієї проблеми і розповсюдження інформації в суспільстві, тим самим сприяючи глибшому осмисленню людством звірств системи трудових таборів КНР.

Пан У сам провів у китайському трудовому таборі 19 років.

"Якби я спробував втекти і не зміг, то вони б стратили мене і вилучили органи", – сказав пан У.

Згідно з LRF, коли чиновники бажають одержати органи ув’язнених-смертників, то спочатку беруться проби крові для медичного аналізу. Незабаром після цього смертника страчують пострілом в потилицю. Лікарі видаляють органи, які поміщаються в контейнери із спеціальним розчином і відправляються в навколишні лікарні для трансплантації.

LRF простежував звітну документацію на людей, що прибули до Китаю з Азії, які бажали скористатися послугами з трансплантації органів ув’язнених.

Доктор Том Діфло, що очолює відділяння ниркової трансплантації в New York University Medical Center, досліджував існування в Китаї операцій з незаконної трансплантації органів. Його результати, в основному, підтверджують дослідження LRF.

"Уряд говорить про те, що вони одержали згоду ув’язнених або родичів, проте існують докази, що в переважній більшості таких справ не було жодної згоди, і фактично, це було тим, чого хотів уряд", – сказал доктор Діфло.

"Існує велика таємна мережа, в яку втягнуті лікарні, військові і, звичайно ж, лікарі. Як тільки ув’язнений буде страчений, його органи тут же витягнуть і відправлять до клініки, де пересадять людям, які за це сплатили".

Згідно з повідомленням Всесвітньої організації по розслідуванню переслідувань Фалуньгун (WOIPFG), в концтаборі Суцзятунь (місто Шеньян на північному сході Китаю) органи здобувають в інший спосіб.

Велика кількість людей, що відмовилася залишити мирну медитативну практику Фалуньгун, були таємно викрадені і поміщені в цей табір. Оскільки в Китаї послідовники Фалуньгун поза законом, органи витягують у них тоді, коли приходить запит від лікарень, причому витягують їх у живих людей!!!

"Комуністична партія Китаю найбільше боїться Фалуньгун, тому що у цих людей є сильна віра, але не в комунізм", – сказав пан У.

Концентраційний табір Суцзятунь, про існування якого стало відомо днями, не був досліджений паном У або доктором Діфло, проте, у них немає ніякого сумніву в його існуванні.