Малайзія. Четвертий день показів високої моди у Куала-Лумпурі. Моделі демонстрували колекції молодих дизайнерів у будівлі Центру Конвенції (частина 5 фотоогляду).
#img_gallery#
Малайзія. Четвертий день показів високої моди у Куала-Лумпурі. Моделі демонстрували колекції молодих дизайнерів у будівлі Центру Конвенції (частина 5 фотоогляду).
#img_gallery#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Ігри тривають з 1 по 15 грудня і транслюються у 45 країнах і регіонах світу. Азійські ігри включають 423 заходи і 39 спортивних змагання. На їх проведення було витрачено понад 2,8 мільярда доларів США.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Нове дослідження показало, що кількість сперми у чоловіка пов’язана з тим, скільки часу щодня він проводить за розмовою по мобільному телефону. Згідно з доповіддю, яка була представлена на щорічній зустрічі американського товариства "На підтримку репродуктивної медицини», що відбулася в Новому Орлеані, існує прямий зв’язок між низьким умістом сперми та розмовами по мобільному телефону протягом 4 годин на день і більше.
#img_right#Точніша причина ще не встановлена, але як можливі чинники наводиться велике теплове випромінювання й електромагнітні хвилі.
За останні 10 років кількість сперми у британських чоловіків знизилася на 29 відсотків. Існує багато інших чинників, які здійснюють вплив, але останнє дослідження, що підтверджує результати попередніх, є найбільш широкомасштабним і ретельно розробленим.
Група з 361 чоловіка, що проходила обстеження на фертильність сперми в клініці репродуктивної медицини, була розділена на 4 підгрупи: 40 чоловіків ніколи не користувалися мобільними телефонами, 107 – користувалися менше, ніж дві години на день, 100 – від двох до чотирьох годин і 114 – більше чотирьох годин на день. У чоловіків, які говорили по мобільному телефону більше чотирьох годин на день, було на 25 відсотків менше сперми, ніж у тих, хто ніколи їм не користувався, і лише одна п’ята частина сперми під мікроскопом виглядала нормальною. Рухливість сперми, яка є життєво важливою для запліднення, становила лише дві третини від нормальної.
«У всьому світі мобільними телефонами користуються майже мільярд людей, і їхня кількість у багатьох країнах збільшується на 20-30 відсотків за рік. Протягом наступних п’яти років ця кількість подвоїться. Люди користуються мобільними телефони, не замислюючись про можливі наслідки», – каже доктор Ашок Агарьвал, керівник дослідження й директор Центру вивчення репродуктивності клівлендської клініки в Огайо.
Головним відкриттям стало те, що у різних груп спостерігалася істотна відмінність у показниках здоров’я сперми: її кількості, рухливості, життєздатності та зовнішньому вигляді.
Відповідно до Всесвітньої організації охорони здоров’я, у нормальній спермі має містяться 20 мільярдів сперматозоїдів на мілілітр насінної рідини. «Через використання мобільних телефонів спостерігається значне зменшення важливих показників якості сперми, і це також відбивається на здатності до запліднення. Мобільні телефони можуть здійснювати руйнівний вплив на чоловічу фертильність. Це ще належить довести, але у разі підтвердження, проблема матиме величезний резонанс, тому що мобільні телефони посідають таке важливе місце в нашому житті», – каже Ашок. Експерименти на тваринах в університеті Ньюкасла у Великобританії, що раніше проводилися, виявили пошкодження ДНК у спермі мишей. Інше дослідження, результати якого були опубліковані 27 червня 2004 року в «Biology Medicine Wireless Technology», показали, що через носіння мобільних телефонів у ділянці паху (у кишені або на ремені) сперма зазнає дії мікрохвильового випромінювання, зменшуючи її кількість на 30 відсотків.
Луїс Валентайн. Велика Епоха
#img_left#Міцність нефриту така, що ним легко можна дряпати скло і навіть кварц. Такий високий ступінь твердості вимагає від майстра, який обробляє його, особливих навичок і терпіння. Нефрит послідовно обробляється за допомогою інструментів, також виготовлених із нефриту, або різцем із загартованої сталі, а потім довго полірується до блиску за допомогою іншого нефриту. Фото: Guang Niu/Getty Images
У китайських прислів’ях нефрит часто використовується як метафора для позначення мужності й честі. Китайці шанували нефрит із давніх часів. Любов до нефриту, що зародилися на світанку цивілізації, і традиція його обробки збереглися, не зважаючи на всі лиха, які приходили одне за одним у Китаї.
Уже 5000 років тому в Китаї нефрит вшановували як подарунок Землі та Неба. Роль, яку він відіграв у розвитку китайської культури, зробила його символом цієї цивілізації. Згідно з археологічними розкопками, західна історія первісного суспільства включає кам’яний, залізний і бронзовий вік. У Китаї ж історичні періоди визначаються часом початку використання каменя, нефриту й бронзи. За часів династій Шан (1766 – 1122 рр. до н.е.) і Чжоу (1122- 256 рр. до н.е.) нефритові шаблі й мечі символізували владу. Вважалося, що нефрит містить у собі суть Неба та Землі, його розглядали як інструмент спілкування з богами: дрібні ремісники, які обробляли нефрит, вирізували на ньому зображення богів і відмітні знаки, що виражають шанування.
Відповідно до однієї китайської легенди фенікс і дракон є божествами, що дають народження роду. Ці дві міфічні істоти – найбільш частий мотив на прикрасах і посудинах із нефриту.
Позитивні властивості нефриту
У стародавні часи прикраси з нефриту вказували на соціальний статус людини. З класичної поезії відомо, що жінки знатного походження носили нефритові коштовності, які під час ходьби видавали мелодійний дзвін. Також нефрит ніс у собі не тільки декоративні функції. Вважалося, що між прикрасою з нефриту й людиною, яка його носить, виникає взаємодія, що має лікувальний ефект. Коли чоловік носить прикрасу з нефриту, дух каменя об’єднується з енергією (ці) людини. Тому при симптомах будь-якої хвороби рекомендувалося носити нефрит.
Китайці також надягали нефрит як символ мужності й моральності. Як свідчить прислів’я: «Добродійна людина не розлучається зі своєю нефритовою прикрасою без вагомої причини». Конфуцій порівнював людські достоїнства з нефритом, він стверджував, що вірність, ніжність, твердість, доброзичливість, чесність і розум людини відповідають різноманітності кольорів нефриту. У китайських метафорах нефрит часто асоціюється з жіночими чеснотами, такими як чистота й цнотливість. Кажуть, що ідеальна дружина чиста, як нефрит, і напівпрозора, як лід.
Версія іспанською The Epoch Times
#img_right#Частина 1. «Кити» Pax Americana
…Світ стрімко змінюється. Сьогодні на вершині всесвіту, як і раніше, у гордій самоті сидять США. Проте, якщо нинішні тенденції збережуться, світовий «трон» скоро може спустіти і, найімовірніше, новий світопорядок стане багатополярним. За прогнозами ряду експертів, перехід до багатополярності завершиться до 2010-2015 років.
Уже зараз стає все виразніше помітно, що США з кожним роком важче справлятися з функцією глобального лідерства, контроль і пильність «світового жандарма» поступово слабшає, а у світі з’являється все більше «сміливців», що кидають зухвалий виклик Америці й охочих поживитися частиною її майбутнього спадку. У цій ситуації тепер мало не кожна країна вважає себе самостійним «геополітичним полюсом», такою собі «америкою» у своєму регіоні або (навіть) у частині світу.
Світ охопила напруга, що все більше посилюється, і як би боротьба за перерозподіл сфер впливу між полюсами не переросла з глобального протистояння у фазу «глобальної війни», а однополярний світопорядок не змінився б на багатополярний безлад.
За великим рахунком, кінець Pax Americana закономірний. Питання тільки в тому, – як це не «цинічно» звучить, – як довго протягне ця «імперія демократії». Правда, не можна також виключати той варіант, що Америка, навіть будучи ослабілою, все одно втримається на троні. Якщо, звичайно, зуміє блискуче реалізувати стратегію «розділяй і володарюй!» стосовно до своїх геополітичних конкурентів.
Спочатку Pax Americana із моменту свого «заснування» спиралася на 3 кити. Відповідно, за логікою, прибравши ці «підпори», «глобальна імперія» перетвориться на рядову державу США.
Спадкоємці двополярності
Перш за все, не можна забувати, що США стали «головним полюсом» не зі своєї волі, і, тим більше, не завдяки «ударній праці» американців, а внаслідок відходу з арени історії свого полюса-антипода – Радянського Союзу.
У 1991 році, коли т. з. «імперії зла» не стало, американці, вільно зітхнувши, почали уніфіковувати багатоликий за своєю природою світ, керуючись якимись «універсальними» стандартами демократії та свободи.
«Усі імперії рано чи пізно розпадаються», – самовпевнено тішили себе американці. Природно, вони навіть не припускали, що самі за 200 років існування своєї держави тільки те і роблять, що будують «імперію США». І, тим більше, ніхто в ті роки ейфорії не припускав, що Pax Americana протягне близько десятиліття і завершить свій вік за прикладом інших своїх імперських «попередників». При цьому, так і залишиться не втіленою в реальність «мрія» всього «цивілізованого людства» про побудову Глобальної Демократії у суспільстві тотальної Свободи.
Слід зазначити, що США так і не вдалося побудувати глобальну імперію, охопивши нею абсолютно всі країни і народи. Як раніше не вдалося підкорити світ Чингізхану, Гітлеру, Сталіну.
Хоча США задали всьому людству вектор «демократичного розвитку». І тепер прихильність цінностям демократії й свободи всіляко підкреслюють навіть комуністичні режими Кім Ір Сена у КНДР, Ху Цзіньтао у КНР, легендарний Фідель Кастро на Кубі, а також, не менш легендарний, лідер Лівійської Джамахирії Моамар Каддафі.
Правда, у кожній країні світу в зміст демократії вкладається специфічне розуміння, забарвлене відповідною національною специфікою. У результаті такого різноманіття теорій демократії, очевидно, для того, щоб самим не заплутатися, Вашингтон у діючій Нацстратегії на 2006-2011 роки проголосив мірилом прогресивності побудову т. з. «ефективної демократії».
Так, Pax Americana за час своєї гегемонії вдалося посприяти розвалу Радянського Союзу, а також нав’язати власні ліберальні цінності ослабленій двома світовими війнами Європі.
Крім того, кожен осередок опору Вашингтон гасив «силовими акціями». Як це було на прикладі гордої й непокірної Югославії, Іраку, Афганістану.
Проте, не зважаючи на практично тотальне домінування США, у світі залишаються «центри впливу» (Китай, Куба, В’єтнам, Лівія, Ірак, Іран, КНДР), які не бажають підкорятися американському «батогу і прянику».
Правда, слід зазначити, що всі ці «центри» достатньо успішно контролюються Вашингтоном. Тому що одним з основоположних «китів» Pax Americana є стратегія «розділяй і володарюй!».
З одного боку, ця стратегія в «очах» національно-визвольних рухів зробила США символом і гарантом ідеалів незалежності будь-яких вільних народів.
З іншого боку, в «очах» багатонаціональних держав США потурає сепаратизмові та розпалює міжнаціональну ворожнечу.
Долар-кит
Другим «китом» Pax Americana, по праву, є Долар, зусиллями Президента Франкліна Делано Рузвельта, який став емісійною грошовою одиницею світу для виведення США з «Великої депресії». За останні 70 років USD став набагато більшим, ніж просто національною грошовою одиницею США. Після відмови світової спільноти від «золотого стандарту» Долар отримав монополію на здійснення міжнародних грошових розрахунків.
Більш того, USD вдалося перемогти людську психологію. Тепер Федеральна резервна система США може упевнено далі друкувати нічим не забезпечений долар: народи різних країн усе одно зберігатимуть свої заощадження в USD.
Морський статус
Третій «кит» Pax Americana – її статус морської держави. Останні 200-300 морських перевезень вантажів стабільно були найнадійнішим, швидшим і економнішим способом транспортування.
Проте, економічний «бум», який спостерігається останні 30 років, перш за все, у країнах Південно-Східної Азії, породив проблему, коли існуючі морські маршрути вантажопотоків уже не в змозі повною мірою обслуговувати світовий товарообіг. Уже навіть не рятує неодноразове розширення русла Панамського каналу.
У зв’язку з цим на порядку денному актуалізовано ідею відродження сухопутних транспортних коридорів. Перш за все, через територію Євразії: Росії та центральноазіатського регіону.
З цієї причини останні 5 років у Китаї прискореними темпами реалізується проект відновлення «Великого караванного (шовкового) шляху», що має ще робочу назву – Євразійський трансконтинентальний міст.
За великим рахунком, створення Шанхайської організації співробітництва двома «геополітичними центрами» (Росією та Китаєм) є зовсім не «антиподом НАТО», а, перш за все, «стартовим майданчиком» для будівництва й запуску Трансконтинентального моста.
Слід зазначити, що після того, як основні вантажні потоки світу від Тихоокеанського побережжя до Атлантики «потечуть» Євразійським трансконтинентальним мостом, кардинально зміниться нинішня «геополітика».
З одного боку, США та їхні «вірні» морські сателіти (Великобританія, Ізраїль, Японія, Австралія, Марокко) опиняться не тільки в стороні від світових вантажопотоків, але і взагалі осторонь історії.
З іншого боку, повернуться в історію країни, через які пройдуть «євразійські коридори».
Чи є життя після Америки?
Характерною ознакою будь-якої абсолютної монархії є спадкоємність влади. США – абсолютний монарх у світі. Але монарх унікальний, який за час перебування на вершині всесвіту не підготував собі наступника і пильно стежив, щоб наступник не виріс сам. Можливо, тому що США вирішили залишатися на п’єдесталі вічно.
Правда, така амбітна мета створює певні ризики. Наприклад, якщо «супердержаві» не вдасться зберегти свій статус, то за відсутності її «наступника» у світі може встановитися хаос.
…Або ж, – як не менш вірогідна альтернатива, – світ стане багатополярним. Можливо, пентаполярним. А може і «шестикутним».
Утім, не виключено, що все залишиться так, як є…
Далі буде
Ігор Шевирьов. Спеціально для Великої Епохи
Телескоп «Хаббл» був запущений у космос у 1990 р. Перебуваючи на відстані кількох сотень кілометрів від Землі, він перебуває в експлуатації ось уже 16 років. За цей час його багато разів ремонтували. На думку учених, «Хаббл» дав змогу зробити величезний прорив в астрономічних дослідженнях.
Упродовж десяти з гаком років телескоп «Хаббл» зробив велику кількість фотографій космічних перемін, включаючи величні картини вибуху старих небесних тіл і утворення нових.
У серії фотооглядів «Велика Епоха» подасть читачеві ретельно відібрані знімки сцен Всесвіту, що зачаровують, зроблені «Хабблом» за всі ці роки, серед яких і безліч фото туманностей. Туманності утворюються внаслідок вибуху «віджилих своє» зірок. Такий вибух супроводжується надзвичайно яскравим спалахом й іменується вибухом найновішої зірки. При цьому центральна частина зірки перетворюється на нейтронну зірку – пульсар, а зовнішні її шари утворюють туманність.
#img_center_nostream#
Ши Юй. Велика Епоха
"Наприкінці 1980-х питання новітньої історії раптово опинилися в центрі громадської уваги. Та "правда про минуле", яку раніше можна було дізнатися лише з дисидентського самвидаву, раптово виплеснулася на сторінки центральних видань, на радіо і телебачення, об’єдналася з особистою й сімейною пам’яттю про репресії. Навколо цієї теми розгорнулися бурхливі дискусії, і це недивно: по суті йшлося про легітимність або нелегітимність існуючого режиму. Історична міфологія, яка, по суті, і була єдиною опорою існуючого режиму, посунулася й розсипалася, втративши цю опору, лад відразу впав, а за ним розвалився і сам Радянський Союз".
#img_left#Країна зітхнула на повні груди. Наша держава, здавалося, пройшовши через комуністичний режим і політичні репресії, зуміла усвідомити всю їх трагічність і змогла узяти на себе сміливість спокутувати свою провину перед своїми громадянами, незаконно репресованими в ті роки сталінського лихоліття. 18.10.1991 р. був виданий Закон РФ "Про реабілітацію жертв політичних репресій", який свідчить, цитую:
"За роки радянської влади мільйони людей стали жертвами свавілля тоталітарної держави, зазнали репресій за політичні та релігійні переконання, за соціальними, національними й іншими ознаками.
Засуджуючи багаторічний терор і масові переслідування свого народу як несумісні з ідеєю права й справедливості, Федеральні Збори Російської Федерації висловлюють глибоке співчуття жертвам необґрунтованих репресій, їхнім рідним і близьким, заявляє про неухильне прагнення добиватися реальних гарантій забезпечення законності та прав людини". (у ред. Закону РФ від 03.09.1993 N 5698-1, Федерального закону від 22.08.2004 N 122-фз).
"Метою цього Закону є реабілітація всіх жертв політичних репресій, які їх зазнали на території Російської Федерації з 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, поновлення їх у цивільних правах, усунення інших наслідків свавілля й забезпечення посильної на цей час компенсації матеріального збитку". (у ред. Закону РФ від 03.09.1993 N 5698-1, Федерального закону від 22.08.2004 N 122-фз) На підставі цього закону державою були визначені зобов’язання, які вона на себе поклала, щоб компенсувати ті трагічні помилки минулого.
"На відміну від кінця 1980-х, пам’ять про терор перестала бути скільки-небудь значущим чинником суспільного розвитку. І відразу ж різко зменшилася увага російської громадськості до історії терору – вона перестала бути центральною політичною проблемою. Федеральна влада за Єльцина втратила до неї всякий інтерес; зараз все більш виразно артикулює бажання бачити історію радянського періоду в цілому як історію великих звершень, очищену від "негатива" і зайвого "політизування", інакше кажучи – від спроб дивитися правді в очі і, тим більше, давати цій правді етичні й правові оцінки. Більш того, спроби нинішньої адміністрації відновити в трохи модернізованому вигляді стару імперську історичну міфологію, лише вилучивши з неї найбільш одіозні елементи комуністичної доктрини, зустрічають досить широку підтримку.
Яким же чином цей стан розуму прийшов на зміну суспільним настроям кінця 1980-х? І куди при цьому поділася колективна пам’ять про терор, що була прокинулася? Частиною національної свідомості вона так і не стала – це ясно. Уявлення про комуністичний терор як про загальнонаціональну катастрофу, те уявлення, до вироблення й закріпленню якого в національній свідомості ми були такі близькі наприкінці 1980-х, – не склалося".
Не так давно був "День пам’яті жертв політичних репресій", який у м. Костромі був освітлений на урочистих зборах в актовому залі, в якому були люди, що пройшли через репресії, особисто або побічно. На цю зустріч були запрошені і виступили перед присутніми: голова міста Переверзєва Ірина Володимирівна, голова комісії з праці і соціальної політики Обласної думи м. Костроми Демєнков Сергій Анатолійович, начальник відділу з призначення пенсій у м. Кострома Алябйова Людмила Леонідівна, заступник прокурора Муравйова Олена Анатоліївна та ін., а також місцеве телебачення. Такі урочисті збори були проведені в дивній манері, усі намагалися виправдатися, за те, що нічого не роблять або не можуть зробити, щоб забезпечити цим людям, що пройшли репресії, гідну старість. Було боляче дивитися на цих людей, які крадькома витирають сльози гіркоти й образи. Часто в нашій країні закони, прийняті нашим урядом нічого не означають, величезну силу мають слова, написані між рядків цього ж закону.
Питання: "Багато пільг, призначених Законом РФ від 18.10.1991 р. "Про реабілітацію жертв політичних репресій", були замінені грошовими компенсаціями, а виплату цих компенсацій і врегулювання всіх пов’язаних із цим питань уряд перевів на регіональний рівень, чи правильно це?"
Відповідь на це питання нам дала в інтерв’ю Голова Комісії з праці і соціальної політики Обласної думи м. Костроми Демєнков Сергій Анатольевіч:
"Порушення прав людини було з боку Держави в цілому, як же можна було все звалити на плечі регіонів, де дуже складно виділити кошти для таких виплат, до того ж, враховуючи деномінацію, ставиш собі питання, а чи можна прожити на такі гроші? "
Питання: "Сергій Анатолійович, а що робиться на вашому рівні, щоб якось виправити ситуацію, що склалася? "
"На цей момент внесені зміни до Закону КО №225-ЗКО від 27.11.2004 "Про заходи соціальної підтримки реабілітованих осіб… ", переглянутий розмір щомісячної грошової виплати (ЩГВ). Ми змогли знайти кошти в бюджеті, і ЩГВ збільшилася на 45%. Зараз розмір виплати такий:
– 471 руб. – для реабілітованих осіб;
– 392 руб. – для осіб визнаних постраждалими.
Це найвищий показник у порівнянні з довколишніми регіонами".
Питання: "Як вдалося цього досягти? "
Відповідь: "Багато що вирішує спільна робота з громадськими організаціями, обробка даних, і сумісний розгляд в Думі, а також спільна робота з Адміністрацією області, бюджет не гумовий! Не так давно прийнятий новий Закон КО №32-4 ЗКО від 8.06.2006г. "Про ветеранів праці… ", який, якщо на словах, свідчить: ветеранами праці є особи, що пропрацювали
– жінки – 40 років + будь-яке заохочення за час трудового стажу (грамота, подяка.)
– чоловіки – 45 років + будь-яке заохочення за час трудового стажу (грамота, подяка.)
хай невелике, але підмога в нашому важкому житті".
"На мій погляд, це один із небагатьох документів, спрямованих на підняття рівня життя людей. Не секрет ні для кого, що 28% людей зараз знаходяться за межею бідності. Зараз у Державній думі перебуває проект Закону про переведення осіб підданих політичним репресіям на Федеральний рівень, практично всі регіони брали участь у його складанні".
Розмовляючи, з людьми, які пройшли через цей жах відчуження й переслідування своєю власною державою, бачиш біль і зневіру в, яке б там не було, ”світле майбутнє”.
Напевно, поки держава не зможе повністю визнати свою провину й трагічність минулого режиму, ми повністю вилікуємося від цієї хвороби – комунізм.
"Погано, що історична свідомість підміняється (а не доповнюється) краєзнавчою. Це погано тому, що розмивається й забувається масштаб і значення подій, про які йдеться. Це погано тому, що дозволяє начисто забути про терор як національну катастрофу і начисто зняти питання про провину й відповідальність. Це погано тому, що в думках укоріняється уявлення про "політичні репресії" (адже теж, між іншим, евфемізм), як про стихійне лихо, яке колись і звідкись – невідомо звідки – прийшло на благословенну землю рідного регіону і, відвирувавши, зникло, як уранішній туман. Така пам’ять – без кінців і без початків, без причин і наслідків – неадекватна й неактуальна. Вона, по суті, нікому не потрібна.
Отже, єдина картина, центральним елементом якої є влада, терористична в кожному своєму прояві (і в кожному своєму досягненні – навіть цілком реальному), не встигнувши сформуватися наприкінці 1980-х, розсипалася, розбилася на тисячу регіональних осколків.
І, на мій погляд, ті громадські сили в Росії, які ототожнюють себе з антитоталітарним напрямом розвитку, повинні почати з того, щоб знов зібрати ціле з цих осколків. З того, щоб повернути національній свідомості історичне вимірювання.
Настав час великих загальнонаціональних проектів, пов’язаних із пам’яттю про минуле. Громадських проектів, зрозуміло"
Автор Олександр Даніель – історик, правозахисник. Член правління Міжнародного історико-просвітницького і правозахисного товариства "Меморіал".