Попри те, що російське вторгнення в Україну може перерости в ядерну війну, Комуністична партія Китаю (КПК) відмовляється дистанціюватися від агресора. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши відеодзвінок між президентом Джо Байденом та Сі Цзіньпіном, що відбувся 18 березня.
Пекін останнім часом зазнав сильного міжнародного тиску, спрямованого проти того, щоб він простягав руку допомоги Москві, тому КПК внесла вимушені невеликі корективи у свою проросійську позицію.
Наприклад, державне телебачення CCTV повідомило докладний перелік втрат із боку Росії з моменту вторгнення, посилаючись на офіційні українські джерела. Посол Китаю у Києві високо відгукнувся про єдність українського народу. Контроль над китайськими соціальними мережами ослаблений, тепер можна висловлювати критику на адресу російського лідера, якого раніше називали «Путін Великий».
Такі зміни створили в деяких враження, що КПК може зайняти більш виважену позицію, щоб уникнути можливих санкцій із боку Заходу. Але це не так.
Згідно з офіційним роздавальним матеріалом, наданим Міністерством закордонних справ Китаю, Сі використав нейтральне слово «криза» для опису російського вторгнення і відмовився назвати «лопату лопатою». У тому, що йде війна, він звинувачує і Росію, і Україну, пославшись на стару китайську приказку: «Для того, щоб плескати потрібні дві руки», за аналогією із західною приказкою: «Для танго потрібні двоє».
Він також побічно звинуватив США і НАТО, процитувавши іншу китайську приказку: «Той, хто прив’язав дзвіночок до тигра, повинен його зняти» (тобто той, хто створив проблему, відповідає за пошук її вирішення), маючи на увазі, що розширення НАТО на схід призвело до нинішнього скрутного становища і що відповідальність лежить на США та НАТО.
Сі сказав: «США та НАТО зобов’язані провести переговори з Росією, щоб знайти вихід із кризової ситуації в Україні та вирішити проблеми безпеки, як Росії, так і України».
Таким чином, КПК підтримала російське вторгнення і стала на бік Росії, не дивлячись на загрозу американських санкцій.
У матеріалах міністерства не було жодного слова засудження на адресу Росії, дії якої призвели до руйнування багатьох українських міст та появи щонайменше 3 мільйонів біженців.
Водночас Сі докладно висловився проти санкцій щодо Росії: «Всеосяжні та безглузді санкції призведуть лише до того, що народ страждатиме. За подальшої ескалації вони можуть стати причиною глибокої кризи світової економіки, торгівлі, фінансової системи, енергетики, продовольства, промислових та торгових мереж, в результаті і без того млява світова економіка буде остаточно підірвана, що призведе до незворотних втрат».
Звинувачуючи каральну реакцію народу проти Росії, а не агресора, Сі цим мовчазно схвалив напад.
Сі у своїй промові докладно розповів про гуманітарну допомогу, надану Україні, а посол КПК у Києві «гарантував», що Китай «ніколи не вторгнеться в Україну». Дехто сприйняв це як тонке зобов’язання КПК не постачати військову техніку до Росії.
Насправді питання не в тому, що Китай може вторгнутися в Україну, навпаки. Китай має стати на захист України, тому що у 2013 році Сі ініціював підписання між Пекіном та Києвом спільної декларації, пообіцявши захист у разі загрози ядерного нападу.
Сі підкреслив, що Китай дотримується Статуту ООН, і представив КПК як неупередженого та нейтрального спостерігача. Однак у голосуваннях щодо української кризи, при ухваленні двох резолюцій ООН, які засуджують російське вторгнення, Китай двічі утримався. Це суперечить словами Сі: «Китай виступає за дотримання міжнародного права та загальновизнаних норм, що регулюють міжнародні відносини».
У всіх важливих заявах, зроблених останнім часом КПК стосовно України, включаючи заяви міністра закордонних справ Ван І, дипломата Ян Цзечі та посла Цінь Гана, йдеться, що необхідно дотримуватися «принципу недоторканності кордонів». Росія використала цей принцип для виправдання анексії Криму у 2014 році та нинішнього широкомасштабного вторгнення в Україну.
Китай намагається представити свою позицію як нейтральну та неупереджену, проте вищезгадані приклади доводять його підтримку російського «casus belli» (формальний привід для виправдання війни) та видають справжню позицію КПК. Світ повинен ясно розпізнати хитрощі, що застосовуються КПК.
Чинг Чонг — випускник Університету Гонконгу. Журналіст із багаторічним стажем. Спеціалізується на новинах у галузі політики, військової сфери та дипломатії у Гонконгу, Пекіні, Тайбеї та Сінгапурі.
За матеріалами The Epoch Times USA
Ідеї, висловлені у цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
