Коли ми їмо, щоб відволіктися від важких почуттів, ми не помічаємо справжнього рішення проблеми.
Якщо під час пандемії ви стали занадто часто заглядати до холодильника, значить є причина, чому ви їсте, навіть якщо не голодні. З початком пандемії COVID-19 різко зросла кількість людей з розладами харчової поведінки. Навіть ті, у кого не було діагностовано харчових розладів, помітили, що з початком пандемії вони стали частіше переїдати емоційно.
Щоб позбутися цієї згубної звички, важливо розглядати емоційне харчування не як основну проблему, а як симптом, який зникне сам по собі, як тільки буде вирішена корінна проблема.
Корінь емоційного переїдання ― наша нездатність правильно обробляти емоції. Можливо, ви вже спробували поширені поради щодо протистояння емоційному харчуванню. Наприклад, прийняти ванну, зайнятися якоюсь справою, щоб відволіктися, або зателефонувати другу.
Хоча жодна з цих порад не є неправильним, але існує більш глибока прихована причина, через яку люди продовжують повертатися до шафи з печивом. Можливо, з вами було таке: ви відчули бажання емоційно поїсти, проте потім відволіклися прогулянкою, але як тільки повернулися додому, тяга поїсти знову з’явилася, особливо, пізно ввечері. Чому?
Коли ви намагаєтесь відволіктися від емоційного харчування, не впоравшись з самими емоціями, ви уникаєте проблеми, а не вирішуєте її. Наприклад, прогулянка. Так, вона служить тимчасовим відволіканням, але пам’ятайте, сама їжа вже відволікає вас від емоцій. Додаючи ще одне відволікання ― прогулянку, не звертаючи увагу на емоції, які викликали тягу до їжі, ви лише ще більше додаєте шарів відстані від справжньої проблеми.
Емоційні їдці одужують швидше, коли перестають намагатися відволіктися або придушити свої емоції, а замість цього вчаться ефективними способами справлятися з ними. Хоча зовні це може виглядати, як проблема з їжею, але оскільки ви використовуєте саме цей механізм подолання, важливо пам’ятати, що емоційне харчування є результатом неправильного поводження з емоціями.
Коли ви працюєте зі своїми емоціями безпосередньо та успішно, це усуває корінне бажання емоційного харчування, а також інші способи глушіння. Існує багато методів боротьби з емоціями, не піддаватися їм. Багато з цих прийомів включають кілька основних, але простих кроків.
Крок 1: Розвивайте обізнаність без осуду
Ми не можемо змінити те, чого не бачимо, тому усвідомлення ― це завжди перший крок до зміни звички. Ви коли-небудь ловили себе на тому, що заглядали до холодильника машинально, не розуміючи, як опинилися біля нього? Або ж їли печиво за печивом, ледве скуштувавши його смак, тому що думали про щось інше?
Наша бездумність у повсякденній поведінці дуже легко може перетворитися на бездумне харчування. Усвідомленість ― один з основних компонентів уважності, що є абсолютною протиотрутою від бездумності.
Коли ви станете усвідомлено працювати над собою, значить вже на правильному шляху до зміни себе, особливо якщо можете без осуду спостерігати за своєю поведінкою, як через об’єктив. Тоді, напевно, ви зможете більш об’єктивно, а не емоційно ставитися до своїх звичок і спокійно виправляти себе.
Крок 2: Дозвольте емоціям і почуттям існувати
Як говорить стара приказка: «Те, чому ви противитеся, наполегливо тримається». Якщо боїтеся своїх емоцій, то будете витрачати енергію на те, щоб уникати їх або відштовхувати. Чим більше енергії ви даєте своїм емоціям, тим міцнішими стають вони. І саме ці звички зроблять ваші емоції ще сильнішими та гнітючими. А коли зможете спокійно підходити до них, без страху, то буде легше впоратися з ними.
Наступного разу, коли на вас нахлинуть емоції, позначте, що саме ви відчуваєте в той час. Потренуйтеся, дозволяючи схвильованому стану бути, але усвідомлюючи, що з часом цей стан зміниться. Практикуйте спокій, розслабляючи тіло й дихання, навіть при наявності неприємних переживань. Чим більше ви зможете заспокоїтися під час внутрішнього дискомфорту, тим менше будете намагатися уникнути своїх емоцій за допомогою їжі.
Крок 3: Визначте свою справжню потребу
Емоційні їдці мають величезну перевагу, тому що в той момент, коли хочуть емоційно поїсти ― це сигнал про те, що у них є потреба, яка не задовольняється. А це означає, що вони можуть використовувати цей сигнал на свою користь: запитати себе, що «мені дійсно потрібно саме зараз», а потім задовольнити цю потребу сповна.
Нещодавно одна наша клієнтка відчула силу цього методу на собі. Після напруженого дня на роботі вона виявила, що машинально взяла пакет чипсів і почала їсти. Як тільки вона усвідомила, що робить, зупинилася, щоб визначити, що справді потребує. Не засуджуючи себе за те, що вдалася до їжі, вона запитала себе: «Що мені дійсно потрібно прямо зараз?»
І тут же згадала, що хотіла відпочити від роботи, а вдалася до їжі, хоча не була голодна. Потім подумала, що краще прогулятися, і вийшла на вулицю подихати свіжим повітрям, перемкнути думки з роботи на тіло й дихання. Під час прогулянки, спочатку вона зосередилася на диханні, щоб розслабитися, потім від душі помилувалася краєвидами. Прислухавшись до своїх емоцій, вона дала собі те, чого дійсно потребувала, тому бажання емоційно поїсти природним чином відпало.
Зверніть увагу, хоча її висновок полягав у прогулянці, проблему вирішила не сама прогулянка. Скоріше, це була її здатність усвідомлювати, зупинятися і запитувати себе, що їй дійсно потрібно. Якщо хтось ігноруватиме ці три кроки і просто використовуватиме прогулянку як відволікання, то може не отримати таких же багатообіцяючих результатів, як вона.
Емоційне харчування не має нічого спільного із самою їжею, а швидше пов’язано з тим, як людина поводиться з емоціями. Коли вона можете продуктивно працювати з переживаннями, то потреба пригнічувати їх, боротися або уникати цих емоцій зникає, так само як і емоційне переїдання.
Якщо у вас сьогодні з’явилося бажання заїсти емоції, потренуйтеся зцілити своє ставлення до цього за допомогою ваших же емоцій. Як тільки ви навчитеся це робити, то вже не матимуть значення, ні важкий робочий день, ні пандемія, бо ви матимете інструменти, за допомогою яких можна впоратися з усім цим і перемогти.
Кеті Папо допомогла людям з усього світу покінчити з безладним харчуванням, яке тривало десятиліттями, і змінити ставлення до їжі. Вона також спеціалізується на примусовому переїданні та харчовій залежності. Для отримання додаткової інформації, підписуйтесь на її електронну розсилку, слідкуйте за щотижневими подкастами або відвідайте її веб-сайт katiepapo.com.
Джерело:
