Останнім часом є повідомлення про незвичайні та зцілюючі властивості хімічного реагенту рослинного походження в червоному вині, відомого як ресвератрол (хімічна сполука фітоалексин або нутрієнти – живильні речовини – прим. перекладача).
#img_left#Недавні дослідження, проведені медичною школою при Гарвардському Університеті США, показали, що при годуванні мишей жирною і калорійною їжею з вживанням ресвератролу в них не виникало негативних наслідків.
На жаль, результати досліджень, що проводяться на мишах (або таких видах тварин, як морські свинки, щурі, мавпи, кролики і собаки), не завжди такі, як у людей. Суть висловів «Червоне вино продовжує життя» і «Червоне вино дійсно корисне для нашого здоров’я» в тому, що в червоному вині у малій кількості міститься ресвератрол. Але використовувана в дослідах на мишах щоденна доза його при таких дослідженнях дорівнює кількості, що міститься в 100 пляшках червоного вина.
Є думка, що червоне вино є можливою причиною того, чому французи, які вживають в їжу багато тваринного жиру і мають високий рівень холестерину в крові, рідше за людей інших націй страждають серцево-судинними хворобами. Ймовірно, саме червоному вину зобов’язані французи своїм здоровим серцем.
Але чи дійсно червоне вино – це так добре для здоров’я, як деякі намагаються нас в цьому переконати? Нехай алкоголь запобігає розвитку серцевих захворювань, що є причиною смерті приблизно четвертої частини людей.
Але він в той же час підвищує загрозу інших потенційних вбивць, включаючи рак. Якщо брати до уваги цей чинник, то уявна користь від алкоголю, по суті, зводиться до нуля [1].
Більш того, в той час, як червоне вино часто рекомендується фахівцями охорони здоров’я, доведено, що люди, які п’ють вино, вживають здоровішу їжу і набагато менше палять в порівнянні з тими, хто п’є інші види алкоголю (пиво або спирт). Наука довела, що не саме вино є джерелом здоров’я, а існують інші чинники, пов’язані з вживанням червоного вина, які й пояснюють уявні «вигоди» його вживання [2-4].
Вважається, що дієта з великою кількістю тваринного жиру, яка приводить до підвищення рівня холестерину, небезпечна для здоров’я. Їжа, багата насиченими жирами в продуктах тваринного походження, таких як м’ясо, яйця і молочні продукти, а також високий рівень вмісту в крові холестерину сприяють підвищенню артеріального тиску, що провокує розвиток захворювань серця.
Французький парадокс і полягає в тому, що при вживанні великої кількості жирної їжі та вина французи рідше за громадян інших країн страждають серцево-судинними захворюваннями.
Ця концепція з’явилася в 1953 році, коли американський учений на ім’я Ансель Кіс опублікував результати дослідження про те, що чим вищий рівень жиру в їжі, яку вживає нація, тим вищий коефіцієнт серцевих хвороб [5]. Інші дослідження, проведені за останні 50 років, приходять до таких же висновків і підтверджуються додатковими доказами впливу високого рівня холестерину в крові з ризиком серцевої хвороби.
Проте насичені жири і холестерин, як причину захворювання, не можна приймати за основну причину і серцеві хвороби – як її наслідок. Коли 50 років тому Кіс опублікував свою видатну працю, він в ній наводив приклади тільки шести країн. Хоча були дані по 22 країнах, Кіс вважав їх недостатньо обгрунтованими для своїх тверджень.
Фактично, багато даних, якими Кіс нехтував, не вписувалися в чудово складену, маленьку концепцію прямого зв’язку жирної їжі з серцевими захворюваннями, популяризацією якої він був захоплений. Наприклад, незважаючи на схоже споживання жирів, у Фінляндії кількість смертей в результаті серцевих захворювань у сім разів перевищувала кількість смертей в Мексиці. Глибинні дослідження також показали значні розбіжності в порівнянні серцевої захворюваності всередині країн, незважаючи на схожі харчові звички.
Можливо, що з пари десятків з гаком досліджень, які розглядали зв’язок між насиченими жирами і загрозою серцевих хвороб за останні півстоліття, лише невелика кількість з них не підтверджена. Тим паче, що, як ми вже говорили, поглинання насичених жирів піднімає рівень холестерину в крові та може привести до летального результату.
Проте ця залежність виявилася неспроможною у молоді. У віці старше середнього вищий рівень холестерину не здійснює шкідливого впливу на здоров’я. Дійсно, в літньому віці, згідно з деякими дослідженнями, підвищений рівень холестерину позитивно впливає на здоров’я. Незважаючи на ці факти, деякі продовжують бити в барабани, виступаючи проти холестерину, і приводити докази на користь цього в своїх роботах, стверджуючи, що препарати, які знижують рівень холестерину, відомі як статін, можуть зменшити загрозу серцевих хвороб.
Однак, деякі дослідники вважають, що користь статіну, який захищає від хвороби, обумовлена не його дією, що пригнічує холестерин, а іншими біохімічними процесами, які відбуваються в тілі. Наприклад, статін здійснює протизапальну дію, а запалення вважається важливим процесом, що лежчить в основі серцевої хвороби.
Концепція того, що холестерин не є основною причиною захворювань серця, так часто наводилася, щоб виправдати той факт, що кроки у напрямі дієти із зниження холестерину не врятують нам життя [6]. Виявляється, що поглинання тваринних жирів і дуже високий рівень холестерину в крові не є небезпечними чинниками ризику серцевих хвороб, якими їх зазвичай уявляють. Червоне вино і речовини, що містяться в ньому, не пояснюють французького «парадоксу», який, можливо, зовсім не існує.
Посилання:
1. White IR, et al. Alcohol consumption and mortality: modelling risks for men and women at different ages. BMJ 2002;325:191
2. McCann SE, et al. Alcoholic beverage preference and characteristics of drinkers and nondrinkers in western New York" (United States). Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2003;13(1):2-11
3. Tjonneland AM, et al. The connection between food and alcohol intake habits among 48, 763 Danish men and women. A cross-sectional study in the project "Food, cancer and health". Ugeskr Laeger 1999;161(50):6923-7
4. Barefoot J C, et al. Alcohol beverage preference, diet and health habits in the UNC Alumni Heart Study. Am J Clin Nutr 2002;76(2):466-72
5. Studer M, et al. Effect of different antilipidemic agents and diets on mortality. Archives of Internal Medicine. 2005;165:725-730
6. Keys A. Atherosclerosis: а problem in new public health. Journal of Mount Sinai Hospital. 1953;20:118-139
Джон Бріффа, д-р. що практикує в Лондоні, автор статей на теми здоров’я, зокрема, харчування і природної медицини. Його веб-сайт: www.drbriffa.com
