Скоро буде рівно рік російсько-української війни. Озброєна західною зброєю, українська армія чинила потужний опір російській агресії. Хоча війна ще не закінчилася, її дипломатичні наслідки вже відчуваються в усьому світі. Ця війна згуртувала Захід і посилила його пильність щодо КНР, потенційного ініціатора можливої війни в Тайванській протоці.
Як повідомило видання “Ассошіейтед Прес”, російсько-українська війна змінила глобальні союзи, відродила старі побоювання і вдихнула нове життя в єдність між НАТО, Європою і США.
Ця війна скоротила дистанцію між Росією та іншими авторитарними режимами, такими як Китай, Іран і Північна Корея, викликавши широке коло зовнішніх проблем, пов’язаних із суверенітетом, безпекою та використанням військової сили. При цьому вона також посилила пильність міжнародної спільноти щодо можливого нападу Пекіна на Тайвань і дала поштовх деяким країнам для зближення зі Штатами.
Російсько-українська війна може стимулювати війну в Тайванській протоці
Видання “Ассошіейтед Прес” процитувало віцепрезидента Німецького фонду Маршалла Яна Лессера, який сказав, що в цій війні виокремився взаємозв’язок між дипломатією і застосуванням сили.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Україна є “невіддільною частиною” російської історії і ніколи не мала “справжньої державності”. Ця позиція перегукується з позицією генсека Китаю Сі Цзіньпіна щодо Тайваню. Так, Пекін вважає, що Тайвань – це самоврядний острів, який є невіддільною частиною КНР.
Приблизно за шість місяців після того, як Росія вдерлася в Україну, Китай оприлюднив “Білу книгу” про Тайвань, у якій ідеться про те, що цей острів “був частиною території Китаю з давніх часів”, і що Пекін “ніколи не відмовиться від силового варіанту” повернення контролю над Тайванем.
Японія занепокоєна тим, що війна між Росією і Україною стимулює компартію Китаю (КПК) почати війну в Тайванській протоці, оскільки в такому разі через географічне положення Японії її безпека опиниться під загрозою.
Минулого місяця прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда сказав у своїй промові в Університеті Джонса Гопкінса, що вторгнення Росії в Україну 24 лютого “ознаменувало повний кінець світу періоду після холодної війни”.
Він також зазначив, що, якщо дозволити Росії досягти успіху у війні в Україні, це може ще більше підбадьорити авторитарні режими, такі як Китай, чиє бачення міжнародного порядку “відрізняється від нашого, і ми ніколи не зможемо його прийняти”. Усе це підкреслює важливість бойкоту дій Росії.
Японський прем’єр пообіцяв використати головування Японії у “Великій сімці” (G7) цього року для зміцнення “єдності країн-однодумців” проти російської агресії.
НАТО посилює пильність щодо Китаю
Російсько-українська війна також стимулювала НАТО бути більш пильною щодо Китаю. І НАТО, і США заявили, що Китай вважає результат російсько-української війни одним із чинників у своїй оцінці можливості війни в Тайванській протоці.
18 лютого генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив учасників конференції в Мюнхені: “Ми також знаємо, що Пекін уважно спостерігає за тим, яку ціну заплатить Росія або що вона отримає натомість за свою агресію”, “Те, що сьогодні відбувається в Європі, завтра може статися у Східній Азії. Північна Америка і Європа мають бути разом”.
Він також закликав країни-учасниці засвоїти уроки залежності від Росії і знизити свою економічну залежність від Китаю.
Зі свого боку представник МЗС Китаю Ван Веньбінь традиційно засудив НАТО за “перебільшення загроз і заохочення конфронтації”.
Китайське вторгнення на Тайвань буде набагато складнішим, ніж напад Росії на Україну, вважає сінгапурський експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Юан Грем.
“Некомпетентність Росії на полі бою в Україні має чинити стримувальний вплив на військове або вище політичне керівництво Китаю в його намірах почати свою авантюру на Тайвані”, — сказав Грем.
Однак усе ще залишилися серйозні побоювання. Президент Тайваню Цай Інвень оголосила в грудні, що термін обов’язкової військової служби в Тайвані буде продовжено.
“Вони винесли урок з України: у разі конфлікту необхідно мати більший військовий арсенал”, — прокоментував Грем.
Російсько-українська війна стимулювала все більше країн зближуватися зі США
Західні країни почали тісно співпрацювати у відповідь на російську агресію в Україні. Однак необхідно також переконати більшу кількість країн у важливості опору цій агресії.
Так, Індія продовжує купувати російську нафту, однак після того, як її регіональний суперник Китай зблизився з Росією, вона почала непомітно зближуватися зі Штатами, особливо в рамках Чотиристороннього безпекового діалогу (ЧСДБ або Quad), до складу якого входять США, Японія, Австралія та Індія, вважає лондонський експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Вірадж Соланкі.
Російсько-українська війна як ніколи раніше зблизила Європу і Сполучені Штати. Члени і союзники НАТО підтримали Україну, а деякі з них відмовилися від політики заборони на експорт зброї в конфліктуючі країни. Наприклад, після того, як США погодилися надати Україні бойові танки M1 Abrams, велика європейська держава Німеччина скасувала своє табу, яке було після Другої світової війни, і погодилася надати Україні бойові танки “Леопард” німецького виробництва.
Війна між Росією та Україною також підкреслила важливість відносин між США і Європою. “Абсолютно важливо” запровадити щодо Росії санкції та експортний контроль, сказав Ян Лессер.
Після початку російсько-української війни США і Європа об’єднали свої сили для протидії Росії. Швидкість та інтенсивність цього перевершили всі очікування.
Філіппіни також почали зближуватися зі Штатами. Так, 2 лютого міністр оборони США Ллойд Остін вирушив до Маніли, щоб зустрітися з президентом Філіппін Фердинандом Маркосом-молодшим і міністром оборони Карліто Гальвесом. Після зустрічі обидві сторони виступили із заявою, в якій повідомлялося, що кількість філіппінських військових баз, які можуть використовувати американські військові, збільшилася з нинішніх п’яти до дев’яти.
Ці ключові об’єкти нададуть військовим США базу для спостереження за діями Китаю в Південнокитайському морі та навколо Тайваню.
За матеріалами
Новини по темі:
