Російський олігарх Євген Пригожин, керівник сумнозвісної групи найманців “Вагнер”, також володіє компанією Meroe Gold, що перебуває під санкціями США. Ця компанія займається видобутком золота в Судані й спонсорує війну російського президента Володимира Путіна в Україні.
15 квітня в Судані спалахнули бої між двома генералами, які очолювали попередні перевороти в країні. Бойовиків звинувачують в обстрілі лікарень і вбивствах співробітників гуманітарних організацій.
Два основні учасники конфлікту — військовий лідер Судану Абдель Фаттах аль-Бурхан і Мохамед Хамдан Дагало, командувач воєнізованими силами швидкого реагування (RSF). Ці двоє колись були співвітчизниками й зіграли важливу роль у поваленні президента Судану Омара аль-Башира 2019 року, а також у перевороті 2021 року, що призвів до створення військового уряду. Тепер ці двоє борються за те, хто з них отримає повний контроль над країною.
Башир також прийшов до влади внаслідок перевороту й правив протягом 30 років (1989-2019). Його правління було пов’язане з корупцією, порушенням прав людини та економічною кризою. У 2003 році в регіоні Дарфур спалахнули бойові дії, унаслідок яких загинуло 300 000 осіб і понад 2,5 мільйона людей були змушені покинути свої будинки.
Нинішня боротьба — це боротьба за остаточний контроль над країною. Бурхан звинувачує Дагало в перевороті. Суданська армія під командуванням Бурхана налічує від 210 000 до 220 000 військовослужбовців, а RSF — тільки 70 000. Але RSF краще навчені й краще оснащені, завдяки Росії.
Той факт, що Судан багатий на ресурси й перебуває у стратегічно вигідному положенні, робить його цікавим для великих іноземних держав. Китай є ключовим торговим та інвестиційним партнером у численних секторах, включно з телекомунікаціями, нафтою та інфраструктурою. Росія, з іншого боку, зацікавлена у створенні військового плацдарму та отриманні вигоди від видобутку золота в цій країні.
Росія вже багато років займається контрабандою золота з Судану, вступивши в змову з суданським військовим керівництвом. В обмін на вивезення золота із Судану, Путін надав зброю, навчання, розвідувальну підтримку армії й частку від виторгу за золото.
“Група Вагнер”, російська приватна військова компанія, воює як найманці в Судані, Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Малі, Сирії та інших частинах Африки й Близького Сходу. Вагнер також активно діє в Україні. Звинувачення у воєнних злочинах, зґвалтуваннях, торгівлі людьми, тортурах і навмисному нападі на цивільних осіб лунали скрізь, де діяв Вагнер.
5 років тому колишній диктатор Башир, побоюючись перевороту, зустрівся з Путіним і запропонував Судан як ворота в Африку. Незабаром після цієї зустрічі в країну прибули російські експерти та охорона Вагнера.
Пізніше Вагнер встановив стосунки з командиром RSF Дагало, щоб створити контрабандний маршрут для перевезення золота із Судану в Росію через Дубай. В обмін Дагало й RSF отримали навчання та обладнання. Попри їхню нечисленність, це зробило їх більш грізною армією, ніж суданська регулярна армія.
На додаток до золотих контрактів, Росія уклала угоду з Суданом про будівництво військової бази в Порт-Судані на Червоному морі. Будівництво цієї бази підвищить ставки безпеки для США та їхніх союзників, оскільки Росія може використовувати її як базу для операцій у всьому регіоні.
Думки, висловлені в цій статті, є думками автора й не обов’язково відображають точку зору The Epoch Times.
За The Epoch Times USA
