25 квітня 1999 року численна група послідовників Фалуньгун зібралася біля будівлі китайського уряду Чжуннаньхай для того, щоб попросити владу повернути їм право колективно виконувати вправи в парках і на вулицях рано вранці.
#img_left#Незабаром після мирної апеляції групи з понад 10 тисяч послідовників Фалуньгун тодішній глава Комуністичної партії Китаю (КПК) Цзян Цземінь почав кампанію з переслідування Фалуньгун. Сталося це 20 липня 1999 року.
Цзян Цземінь вже в червні створив так званий Комітет 610, який був наділений найвищою владою і правом впливати на інші державні структури. Головою Комітету 610 став керівник Політико-юридичної комісії, якій підконтрольні практично всі аспекти правоохоронної діяльності в Китаї. Таким чином, Комітет 610 став другим центром впливу в компартії.
Відколи пройшов 16-й Всекитайський з’їзд компартії у 2002 році і після 17-го з’їзду в 2007 році наступник Цзяна — Ху Цзіньтао, а також прем’єр Держради КНР Вень Цзябао змушені були багато в чому підкорятися другому центру влади в Китаї, який очолював Цзян Цземінь. Таким чином, Цзян зробив нинішніх лідерів Китаю «козлами відпущення» за свої злочини.
Ті звинувачення, які повинні були приймати на себе Ху і Вень, дуже серйозні, однак пояснити міжнародній спільноті або китайському народу те, що насправді відбувалося, вони не могли.
У той день, 25 квітня 1999 року, Цзян бачив за вікнами свого броньованого автомобіля більш ніж 10 000 практиків Фалуньгун, які спокійно стояли біля державного Управління з прийому скарг від громадян.
Коли Цзян побачив, що десятки прохачів є високопоставленими військовими, його серце закипіло від заздрості і обурення. Він вирішив звести наклеп на майстра Фалуньгун і за 3 місяці знищити його практику.
Пізніше Цзян брехав, коли розповідав усім, що почув про Фалуньгун тільки після апеляції 25 квітня. Насправді він дізнався про майстра Лі Хунчжи і практику Фалуньгун ще три або чотири роки раніше. Його дружина займалася цією практикою, а сам він часто намагався наслідувати майстру Лі Хунчжи.
Поширення Фалуньгун серед високопоставлених чиновників
З дозволу Китайської асоціації з вивчення цігун 13 травня 1992 року на північному сході Китаю у своєму рідному місті Чанчунь майстер Лі почав передавати Фалуньгун. Всього він провів 56 курсів навчання, включаючи 13 курсів у Пекіні та 7 у Чанчуні.
Перший курс Фалуньгун відбувся в столиці Китаю 25 червня 1992 року, в залі Національного управління з питань будівельних матеріалів. Другий пекінський курс розпочався 15 липня 1992 року в залі Другої артилерії Народної армії Китаю.
На курсах навчалися люди середнього і вищого класів китайського суспільства. Серед них — дружина одного з членів Постійного комітету Політбюро КПК, а також багато високопоставлених чиновників і міністри з різних провінцій і міст.
Учитель Лі був найвідомішим майстром цігун у всьому Китаї, і вважалося, що чим би не хворіла людина, її хвороба могла б бути вилікувана, якби вона прийшла на курси майстра Лі.
У той час багато відставних високопосадовців вивчали Фалуньгун. Після того, як у них через деякий час зникали хвороби і поліпшувався характер, вони рекомендували цю практику своїм родичам і друзям.
Фалуньгун передавався від людини до людини і швидко поширився по всьому Китаю. На початок 1999 року в Китаї більш ніж 100 млн китайців вивчали книгу «Чжуань Фалунь».
Міністру зовнішньої торгівлі та економіки Лі Ланьціну (який пізніше став першим віце-прем’єром і брав участь у переслідуванні) рекомендував Фалуньгун його давній колега, який займався цією практикою. Він дав йому копію книги «Чжуань Фалунь».
Ло Гань (екс-глава Політико-юридичної комісії і один із чиновників, які найбільш люто брали участь у переслідуванні Фалуньгун) також дізнався про Фалуньгун від свого керівника і колеги з Китайської академії машинобудівних наук і технологій у 1995 році.
У той час такі чиновники, як віце-прем’єр-міністр, голова і заступник голови Всекитайських зборів народних представників, голова і віце-голова Народної політико-консультативної ради Китаю*, міністр громадської безпеки читали «Чжуань Фалунь».
* Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) — китайський парламент, що збирається раз на рік. Складається з близько 3 тис. членів.
** Народна політико-консультативна рада Китаю — вищий дорадчий орган у КНР. Проходить одночасно з ВЗНП раз на рік. Тому ці два органи влади в Китаї також називають «Два засідання».
Прем’єр-міністр Держради КНР Лі Пен також читав Чжуань Фалунь. Лі Пен жив по сусідству з Цзян Цземінем і дав йому копію Чжуань Фалунь.
Однокласник Ху Цзіньтао
Ху Цзіньтао дізнався про Фалуньгун у 1998 році від свого товариша Чжан Мен’є, з яким вони разом навчалися в університеті Цінхуа. Ху Цзіньтао, його дружина Лю Юнцін і Чжан Мен’є вступили до університету Цінхуа одночасно в 1959 році і провчилися разом 6—7 років. Вони були хорошими друзями.
В університеті Чжан Мен’є дуже часто хворів. Одного разу йому навіть довелося взяти академічну відпустку на один рік унаслідок серйозної хвороби. Пізніше він почав страждати і від цирозу печінки, що прогресував. Його обличчя сильно опухло, доктори казали, що йому не вдасться прожити довго. Однак, коли він почав практикувати за системою Фалуньгун, пройшли всі його хвороби.
Під час зустрічі випускників у 1998 році, Чжан Мен’є повідомив про цю новину Ху Цзіньтао. У 1999 році Чжан відправив багато книг Фалуньгун поштою дружині Ху, на що у відповідь отримав листівку зі словами подяки.
Початок і причини переслідування
У народі ходили чутки, що Лю Юнцін також вивчає Фалуньгун. Коли Ху Цзіньтао взяв книгу «Чжуань Фалунь» в руки, він сказав: «Ця книга дозволяє людині перетворитися в Будду, і її не можна класти, де попало. Вона повинна стояти тільки на верхній книжковій полиці».
На наступний день після 25 квітня 1999 року, дізнавшись, що Цзян Цземінь прийняв рішення переслідувати Фалуньгун, Лю Юнцін написала лист Чжан Mен’є, попросивши його бути обережним.
Пізніше Цзян Цземінь навмисно заарештував Чжан Mен’є — він став першим практиком Фалуньгун, якого ув’язнили в провінції Гуандун. Таким чином, Цзян хотів зробити з Ху Цзіньтао «козла відпущення». Прийнявши арешт Чжана, Ху підтвердив свою причетність до переслідування.
