Щоб перевірити рівень цензури в Китаї, Майкл Канеллос (Michael Kanellos), редактор CNET News.com, задав пошук за словом "Tiananmen" англійською в кімнаті готелю і на комп’ютері в Інтернет-кафе; також китайськими ієрогліфами на сайті Google-China і на китайському пошуковому порталі Baidu. І з’ясував, що результати пошуку розрізняються залежно від того, де розташований комп’ютер.
#img_left#У пекінському готелі перші декілька сторінок результатів пошуку на Google і Yahoo видали зображення протестів 1989 року, зокрема, знамените фото «Tank Man», на якому молода людина стоїть перед шеренгою танків, та й посилання здебільшого працювали добре. У інтернет-кафе, розташованому, між іншим, через вулицю від площі Тяньаньмень, ті ж самі пошуки виявили дві фотографії тих протестів – одну «Tank Man», другу із пораненими учасниками протесту, а також кілька порожніх місць на першій сторінці результатів.
Спроби перейти на другу сторінку закінчувалися перериванням зв’язку із сервером.
А ось на китайському сайті Google заблокованих місць не було – натомість були відредаговані результати пошуку. На 27 сторінках, виданих пошуковою програмою Google, було лише одне зображення протесту: картинка зі статуєю Свободи, яка дивиться на величезний портрет голови Мао, що висить на воротах Забороненого міста. Вона опинилася на 14 сторінці.
Але не було жодних зображень бунту або порожніх місць, що відображають заблоковану картинку. Хоча тут було багато фотографій відпускників і старших школярів, що скупчилися перед Будинком народних зібрань – величезною урядовою будівлею на Тяньаньмень. На найбільшому китайському пошуковому сайті Baidu не з’явилося жодних зображень подій 1989 року.
У результаті цього експерименту Майкл Канеллос дійшов до висновку, що Great Firewall of China, як називають на Заході інтернет-цензуру Китаю, зроблена вельми витончено. Ця «Велика віртуальна китайська стіна» прибирає дражливу інформацію з тих сайтів, якими користується велика частина населення, але в той же час пристосовується до потреб іноземців. Очевидно, вона навіть проводить відмінності між різними типами іноземців або, принаймні, між точками входу.
Велика частина новин і відео, що критикують дії уряду стосовно Тибету або Тайваню, які не з’явилися в стилізованому під «Lonely Planet» інтернет-кафе, чудово вискакували в готелі, яким володіє компанія із Франції. Якщо чесно, то Захід виявляє більш бурхливий інтерес до подій на Тяньаньмень, ніж жителі Китаю, відзначає Майкл Канеллос. Йому довелося говорити на цю тему з директором однієї китайської IT-компанії, який сказав, що більшість людей знають про те, що там було, але їх значно більше цікавить зростання рівня життя, що відбулося останніми роками.
І взагалі, продовжує автор, адже ніхто особливо не утруднявся рукописними коментарями із приводу долі індійців-апачів під час Manifest Destiny – як у Штатах називають експансію поселенців на американський захід. Проте можливість повного стирання даних демонструє потенціал зміни історії в цифровому столітті: обмежте інформацію про події минулого – і вони можуть у майбутньому показатися іншими.
Але якщо говорити про яскраві плями, то властям, напевно, буде нелегко із цим справитися. З одного боку, людей, що вивчають англійську мову нині більше ніж коли-небудь. А з іншого, нові медіа нелегко віддати під контроль міністерства громадської безпеки. Зокрема, у ході англомовного пошуку на YouTube в інтернет-кафе з’явилися два відеоматеріали із протестами на Тяньаньмень, хоча спроби відкрити їх привели до переривання зв’язку із сервером.
Проте потім Канеллос став шукати в тому ж інтернет-кафе на менш популярному сайті Veoh Networks і виявив відео під назвою Tiananmen Not Forgotten. Цей короткий фільм, у якому є тільки музика без слів, складається із кліпів, що простежують події від періоду приходу Мао до влади в сорокових роках і аж до протесту й кривавого придушення 1989 року, що сталося згодом. Картинка трохи пригальмовує, але те ж відбувається й з іншим нешкідливим відео на цьому ж сайті – "The Star Wars Kid".
Якби в кафе було вікно, відзначає Майкл Канеллос, можна було б дивитися прямо туди, де відбулися ці акти насильства. Кліпи з картинами бунтівних виступів, з накладеною музикою, з’явилися також на сайті по обміну відеозаписами Grouper. Слів теж немає, але місце важко не впізнати. Щоб доповнити експеримент, він пошукав за словами "Tiananmen Massacre" і кліп знову з’явився. Але пошуки на декількох китайських порталах із відеоматеріалами не дали результатів.
Cайт Grouper також надає відео за словами Dalai Lama, через які містичним чином закрився сайт YouTube. Аудіозаписи також прориваються до користувача: на сайті мовної корпорації ВВС стаття про Далай-Ламу не з’являється, але можна завантажити аудіозапис цього інтерв’ю. Пошук дав і інші несподівані наслідки. Пошук зображень «Dalai Lama» на Google видає тільки порожні місця, але все таки з’являється сайт під назвою Dalai Lama T-Shirts and Gifts – і там показуються картинки з лідером Тибету, віддруковані на майках.
Що стосується тексту, відзначає Канеллос, то тут цензори, схоже, роблять куди витонченішу роботу. «Потенційно небезпечні» посилання з відомих сайтів заблоковані, і вони явно проявили вправність, відокремлюючи «небезпечний» матеріал від нешкідливого непотребу. На Wikipedia посилання по збору текстів зі словами "Tibet" і "Dalai Lama" взагалі не працюють. І, звичайно, ж, заблокований сайт офісу Далай-Лами. Навпаки, спливає розважальна стаття під заголовком «10 речей, які ви могли не знати про Далай-Ламу».
Єдиний термін пошуку, який є просто «атомним» на будь-якому сайті, до чого не можна віднестися не серйозно – «Фалуньгун» (Falun Gong). Наберіть його – і комп’ютер помре, пише редактора CNET News.com. Тут навіть не тільки посилання – сам сервер відключиться відразу після того, як ви натиснете enter.
