Продемократичні демонстранти перед поліцейськими після усеношних спроб блокувати частини Аргайл-стріт і Нейтан-роуд у районі Монг Кок, Гонконг, 18 жовтня 2014 року. Фото: Бенджамін Частін/Велика Епоха
Представляємо вам 10 питань*, які варто розуміти під час читання новин у ЗМІ про гонконзький рух «Займемо центр».
*Нижчевикладене є особистою думкою автора, а не позицією редакції.
Це друга частина статті. Рекомендуємо також прочитати перші 5 питань у першій частині.
6. Гонконгці та китайці
Деякі материкові китайці не розуміють, чому гонконгці борються за свободу, і навіть зневажають чи засуджують їх. Китайці кажуть: «Люди в Гонконзі користуються такою демократією та свободою, але все одно незадоволені. Гонконгці розпещені».
Такий образ мислення передбачає те, що не тільки жителі материкового Китаю не повинні користуватися демократією і свободою, а й у людей у Гонконзі їх не має бути.
Цю думку можна порівняти із висловом китайців — птахи у клітці висміюють птахів у небі, а домашні тварини насміхаються над дикими. Керівництво в Чжуннаньхаї подумки може посміхнутися, що його політика пташиної клітки і філософія вирощеної свині виявилися настільки успішними.
Завдяки тому, що гонконгці виросли в іншому середовищі, їхнє розуміння про демократію, загальнолюдські цінності і незалежне мислення неймовірно відрізняється від націоналізму материкових китайців і їхнього рабського мислення — так само, як вода відрізняється від вогню.
7. Скандал із головою адміністрації
На тлі гарячих гонконзьких демократичних протестів розгорівся скандал навколо голови адміністрації Гонконгу Лян Чженьїна. Його звинуватили в тому, що він таємно отримав близько $6,5 млн і не задекларував їх.
Хто відкрив цю новину громадськості? Люди сумніваються, що пекінський режим дозволив просочитися цій новині. Насправді під час вибору між компромісом і застосуванням сили звільнення Лян Чженьїна може бути ідеальним проміжним рішенням, оскільки це може бути кроком, який дозволить вийти зі скрутної ситуації обом сторонам.
Пекін може попросити Ляна піти у відставку під приводом корупційного розслідування і таким чином заспокоїти гнів гонконгців. Здобувши першу перемогу, жителі Гонконгу тимчасово можуть заспокоїтися.
8. Кольорова революція
Пекін вважає рух «Займемо центр» «кольоровою революцією». Проте кольорова революція не є негативним терміном, а чимось позитивним.
Всі кольорові революції, що відбулися у світі, були рухами, в яких люди скидали авторитарних тиранів, наприклад, «Оксамитова революція», «Революція тюльпанів», «Помаранчева революція», «Жасминова революція» тощо.
Визначення китайським режимом гонконзького руху «Займемо центр» як кольорової революції рівнозначно тому, що Пекін визнає себе диктаторським і тиранічним режимом. Насправді громадськість прозвала гонконзький рух «Займемо центр» «Парасольковою революцією». Оскільки «Парасолькова революція» має на меті повалити диктаторський режим і боротися за свободу, то вона є однією із великих кольорових революцій (про історію злочинів Комуністичної партії Китаю і її політичні кампанії терору можна прочитати у книзі «Великої Епохи» — «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» — прим.ред.).
9. Іноземні сили
Пекін заявив, що за гонконзьким рухом «Займемо центр» стоять зовнішні сили, і відкрито згадав уряд США.
Це звинувачення передбачає, що всі китайці, включаючи жителів Гонконгу, мають бути слухняними підданими чи громадянами, які не повинні критикувати чи протестувати проти китайського режиму. Якщо якісь китайці, включаючи жителів Гонконгу, критикують чи протестують проти режиму, то вони «точно» виконують накази іноземців або отримали гроші від іноземців, аби брати участь у змові, спланованій іноземцями.
Насправді ж китайський режим цим принизив усіх китайців: ви всі — раби, народжені рабами, і ваш IQ нижчий, ніж в іноземців; якщо ти не робиш це за вказівкою іноземців, то як тобі в голову могла прийти ідея критикувати, протестувати і бунтувати?
10. «Ланцюгова реакція»
Гонконзький рух «Займемо центр» привернув увагу світової громадськості. Люди у всьому світі знають, що мешканці Гонконгу не згодні з компартією Китаю і не визнають її владу.
На тлі цих подій прихильники незалежності Тайваню придумали такі гасла: «Якщо проголосуєш за Гоміньдан, то Тайвань перетворитися на Гонконг», «Тайванці стурбовані, що „Сьогоднішній Гонконг може стати завтрашнім Тайванем“».
Навіть прокитайському президенту Тайваню Ма Інцзю довелося виступити, аби дати всім зрозуміти, що Тайвань ніколи не прийме політику «одна країна, дві системи» і що президент твердо підтримує боротьбу гонконгців за справжнє загальне виборче право.
Крім того, Ма, переробивши висловлювання Ден Сяопіна — «дати розбагатіти спочатку деяким», закликав Пекін «дозволити отримати демократію спочатку деяким!».
Очевидно, що гонконзький рух «Займемо центр» посилює «ланцюгову реакцію».
Чень Покун був членом руху студентів 1989 року в Китаї. Після того, як він двічі відсидів строк у в’язниці, Ченя заслали у США. Він регулярно пише про Китай і китайську політику і є автором кількох книг на цю тему.
Висловлене у цій статті є думкою автора і не обов’язково відображає погляди «Великої Епохи».
Читайте також:
Топ-5 гострих питань, що обговорюють на таємній нараді у Китаї
Якою бачать революцію у Гонконзі китайці?
Як бути із Гонконгом — думки фракцій всередині компартії розділилися
