Примусова стерилізація жінок з інвалідністю все ще відбувається в Європі. Наразі Європейський парламент обговорює обов’язковий до виконання закон, який зробить цю практику незаконною.
Розаріо ніколи не думала, що захоче стати матір’ю, поки не зустріла Антоніо. У ту мить, коли вона побачила його в центрі зайнятості, вона закохалася.
Це сталося одразу після того, як їй виповнилося 20 років, і відтоді вони разом. Обидва мають 67% розумової відсталості, що дозволяє їм бути незалежними і працювати.
Ідея стати матір’ю була шоком для її батьків, які не вважали її здатною виховувати дитину. Тиснучи на неї, щоб вона розірвала стосунки з Антоніо, вони вирішили зруйнувати її мрію.
За порадою сімейного лікаря вони вирішили стерилізувати Розаріо. Ніхто не пояснив їй суті операції та її наслідків. Мати погрожувала заборонити їй зустрічатися з Антоніо і помістити її в інтернат, якщо вона відмовиться лягти в лікарню.
Розаріо Руїс, жертва примусової стерилізації, та її партнер Антоніо
Ще два роки тому примусова стерилізація людей з інвалідністю була законною в Іспанії, тому батькам Розаріо потрібен був лише судовий дозвіл, щоб розпочати процедуру.
Однак ця практика залишається законною на більшій частині території Європейського Союзу. Лише в дев’яти країнах вона заборонена законом, попри те, що суперечить Стамбульській конвенції та Міжнародній конвенції про права людей з інвалідністю.
Португалія, Угорщина і Чеська Республіка — єдині три держави-члени ЄС, які дозволяють стерилізацію неповнолітніх.
Наступного дня після операції Розаріо побачила шрам на своєму тілі.
“Я запитала себе: “Що вони зробили з моїм життям? Невже я нікому не потрібна? Невже всі можуть бути матерями, окрім мене? Відтоді я відчуваю порожнечу кожен день свого життя”, — розповіла вона в інтерв’ю.
“Маленька прихильність”, яку вона відчувала до своїх батьків, померла після того, як її стерилізували.
“У мене немає розмови, як у батька з дочкою. Я більше нікому не довіряю і не хочу довіряти”, — додає вона.
Європа обговорює заборону стерилізації
Відсутність спільного законодавства в Європі залишає рішення про заборону примусової стерилізації людей з інвалідністю на розсуд окремих держав-членів.
Лише Швеція, Ірландія, Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Словенія, Польща та Іспанія криміналізували цю практику, причому Іспанія стала останньою європейською країною, яка зробила це.
Установа Nannylund у Швеції стерилізувала тисячі своїх пацієнтів
Але, як виявило Euronews, навіть у цих країнах іноді трапляються випадки примусової стерилізації.
“Це дуже жорстока форма домінування, як над сексуальністю, так і над репродукцією”, — сказала Euronews Марія Еухенія Родрігес Палоп, член Європейського парламенту.
Ключ до її припинення лежить у Брюсселі. У липні 2023 року Європарламент обговорюватиме, чи оголошувати цю практику поза законом — рішення, яке буде обов’язковим для всіх держав-членів, але згодом має бути проголосоване Європейською Радою.
Примусова контрацепція є “правилом” в Угорщині
За словами Мелінди Барток, керівника медсестер, з понад 200 мешканців містечка Тордаш, що за годину їзди від угорської столиці, близько 50 пар живуть разом, і лише п’ять жінок приймають контрацептиви. Попри це, вона каже, що “за останні 20 років тут не було ні пологів, ні абортів”.
“Просто дивно, що в установах, де живуть 200 або 300 людей з інвалідністю, взагалі немає вагітностей”, — каже Шандор Гурбай, речник фонду “Валідність”.
“Примусова контрацепція – це правило. Це не прописано в контракті, який підписують інтерни, але є усна домовленість. Якщо ні, то вас не приймуть”, — додає він.
Тордас був єдиною установою в країні, яка погодилася впустити Euronews.
