Кінофільм "Сніговий пиріг" (спільне виробництво Великобританії та Канади, частково фінансований Стівом Куганом (Steve Coogan) і компанією "Baby Cow Productions" Генрі Hормала (Henry Normal)) – неабиякий фільм, який відкрито, напористо і чаруюче розповідає про людяність.
#img_right#Виконавців головних ролей – Сігурні Уївер, Алана Рікмана (Alan Rickman) і Кері-Енн Мосс (Carrie-anne Moss), мабуть, привернув відмінний сценарій.
Події фільму відбуваються в канадському містечку Вава. Нудний англієць Алекс (Alex Hughes), якого грає Алан Рікман (Alan Rickman), неохоче підвозить Вівьєн, дівчинку-підлітка, яка мандрує автостопом. Її відкрита вільна натура становить різкий контраст потайливому характерові Алекса, який зізнається, що тільки що вийшов із в’язниці, де сидів за вбивство людини.
В єдиному справді жахливому епізоді фільму в машину Алекса врізається вантажівка, і Вівьєн гине. Алекса мучить почуття провини, і він вирішує поїхати до її матері, Лінди (Сігурні Уївер), щоб вибачитися за свою причетність до смерті Вівьєн.
На свій подив, він виявляє, що Лінда страждає на важку форму аутизму і зовні здається байдужою до смерті своєї дочки. Лінда просить його залишитися з нею до вівторка. "Це день, коли приходить сміттяр. Я не займаюся сміттям", – сказала вона. Він починає організовувати похорони, і його захоплює її дивне і в той самий час підкупливо-наївна поведінка. Мимохідь він вступає в любовний зв’язок із сусідкою Мегі (Кері-Енн Мосс) і оголює свою демонічну натуру.
Початкові підозри в тому, що фільм, де здебільшого, головним персонажем є хвора на аутизм жінка, може розчарувати, розвіялися вже через три хвилини. Нам ніколи не пояснюють причин, що викликали захворювання Лінди, та і в цьому немає необхідності. Вона, як дитина, весела, їй усе цікаво, її персонажеві цікавіше їсти сніг і одержимо мити свою кухню («Три рази, коли я готую, і три рази, коли я не готую»), ніж оплакувати свою дочку. Перед тим як зіграти свою роль, Уївер спілкувалася з дорослим, хворим на аутизм, тому відчуття достовірності образу не зникає впродовж усього фільму.
Цікаво, що всі головні персонажі, у тому або іншому ступені, проявляють егоїзм. Лінді подобаються люди, які можуть принести їй якусь користь, або якщо вони роблять те, що їй подобається. Алекс загруз у своїх нещастях і загадковій цинічності (його дратівливий сарказм, деколи може навіть викликати сміх), а Мегі спонукає його до фізичної та емоційної близькості, створюючи інтригу.
Єдина неегоїстична людина – це загибла Вівьєн, яка для того, щоб її підвезли, вибирає людей, що здаються самотніми, тому що «вони можуть розповісти найцікавіші історії».
Постановка Марка Еванса (Marc Evans) не відрізняється ефектами, фільм поставлений у манері, близькій до Енга Лі (Ang Lee) (головну роль також грає Уївер) фільму "Крижаний вітер" ("The Ice Storm"), хоча у фільмі Еванса немає такої витонченості, як у Лі. Уперше сценарист Анжела Пелл (Angela Pell) виражає події легко, не зважаючи на потенційно важку тему, із чарівним відчуттям гумору, який пронизує увесь фільм.
"Сніговий пиріг" не несе в собі засудження, це душевний і добрий фільм. Цей фільм спокійний і невибагливий, який не дає ніяких відповідей, але пропонує безліч делікатно поставлених питань.
