Південноафриканські авіалінії з їхніми прямими безупинними рейсами із США – розкіш у небі. Нас, утомлених і схвильованих, зустріли в аеропорту в Кейптауні представники компанії та доставили в готель, де ми провели наступні три ночі. Цей унікальний готель розташований так, що до нього можна легко дістатися як від центру міста, так і від всесвітньо відомого порту ім. Вікторії й Альфреда.
Веселощі починаються
#img_left#Рано вранці на другий день гід познайомив нас із Столовою горою. Ми піднялися на вершину на фунікулері, який обертався. Побачили дикі квіти і насолодилися захоплюючим краєвидом міста і його пляжів. Продовжуючи подорож до центру міста, ми проїхали повз таких відомих визначних пам’яток, як мис Доброї надії й собор Святого Георгія. Під час зупинки в Південноафриканському музеї, відомому колекцією експонатів природної історії та антропології, ми ознайомилися з багатою природною і культурною різноманітністю африканського континенту.
Вранішня подорож навколо Столової бухти привела нас до маяка Мілнертон і до порту ім. Вікторії та Альфреда. Уздовж набережної – безліч ресторанів, барів і таверн, де можна було поїсти й випити. Більшість ресторанів мають прекрасний краєвид на порт, і в багатьох із них грала жива музика. Шлях від воріт Нельсона Мандели до острова Роббен проходить по набережній. Ця подорож починається з прогулянки через виставку у воротах. Потім півгодинна подорож на човні, і ви – на острові. Тут ми провели дві з половиною цікавих години, подорожуючи на автобусі, слухаючи розповіді колишнього політичного в’язня, а потім оглянувши в’язницю, що добре охороняється.
#img_left#Третій день почався з подорожі уздовж Атлантичного побережжя, через космополітичні передмістя Сі-Пойнта і Кемпс-Бея з чудовим краєвидом на Дванадцятьох апостолів – частину Столового гірського хребта. Ми продовжили шлях до заповідника на мисі Доброї Надії, де Атлантичний океан зустрічається з Індійським. На мисі Кейп-Пойнт у нас був вибір – збиратися вгору крутою доріжкою або скористатися фунікулером. Заради чудових краєвидів ми вибрали фунікулер. Прямуючи побережжям уздовж бухти Фолс-Бей, ми повернулися до Кейптауна через морську базу Саймонстаун. На березі бухти Фолс-Бей ми зупинилися в Болдерс, що розмістився серед скель між Саймонстауном і Кейптауном. Це дім африканських пінгвінів. Тут крихітні пінгвіни вільно живуть на природних територіях, що охороняються. Ця подорож також закінчилася в порту ім. Вікторії та Альфреда.
У пошуках “Великої п’ятірки”
Наше хвилювання росло [із кожним днем]. На четвертий день ми вирушили в дорогу, щоб побачити “Велику п’ятірку” – буйвола, слона, леопарда, лева й носорога. Ми зробили тригодинний переліт із Кейптауна в аеропорт м. Нелспруіта, де нас зустрів гід. Після годинної поїздки гравійними дорогами він доставив нас до воріт готелю Mountain Lodge Gate. Доглядач Бонгані відвіз нас на джипі по нерівній місцевості на вершину до готелю Bongani Mountain Lodge і до заповідника, що межує з всесвітньо відомим національним парком Крюгер. Ми провели чотири ночі в просторому і зі смаком обставленому будиночку. Наше житло складалося з великої спальні, двох суміжних ванних кімнат, системи кондиціонування і дощатої веранди із захоплюючими краєвидами на гірські хребти.
#img_left#Дружні сніданки і ланчі накривалися в головній їдальні. За сніданком мавпочка стрибала на стіл, брала банан, очищала його, викидала шкірку і швидко зникала. Увечері була приготована вечеря на свіжому повітрі, і темна, холодна ніч була зігріта вогнем, який потріскував. Приходили думки про містичну Африку минулого. Доглядач із ліхтариком проводив нас до вечері і назад, оскільки навколо вільно бродять тварини. Одного разу вночі, повертаючись після вечері, ми почули шелест у кущах, і красива імпала (чорноп’ята антилопа) перебігла доріжку перед нами, зупинилася, подивилася і знову зникла в ночі.
Щодня у нас була можливість вибору між вранішньою поїздкою парком і поїздкою пополудні до самого вечора. Ці тригодинні поїздки у відкритому джипі давали нам можливість побачити нічне життя сафарі. Під керівництвом умілого і досвідченого доглядача, що завжди носить із собою гвинтівку, ми побачили імпалу, слона, жирафа, носорога, бегемота й антилопу гну.
Національний парк Крюгер
Наступним місцем, яке ми збиралися відвідати, був національний парк Крюгер. О 5 ранку задзвенів телефон, о 5:15 нам принесли каву і готовий ланч. До 5:30 єгер Месах відвів нас до воріт для зустрічі з Джанглом Лоттером, одним з кращих професійних єгерів національного парку Крюгер. Наметаним оком він завжди помічав тварин і відзначав особливості їхньої поведінки. Джангл повідомив, що ми підемо довшим шляхом, який приведе нас до місця, де два дні тому леви убили жирафа. Національний парк Крюгер – це перша природна територія, яка особливо охороняється, охоплює більше 20 тис. кв. км території між Крокодиловою річкою на півдні та річкою Лімпопо на півночі. Через годину ми в’їхали в парк по Крокодиловому мосту і проїхали на три милі на північ до місця, де леви убили жирафа. Леви обгризали тушу, тоді як стерв’ятники й гієни чекали своєї черги.
#img_left#Ми зробили декілька знімків і поїхали по ґрунтовій дорозі до кордону з Мозамбіком, де побачили бегемотів і крокодилів. Зупинилися поснідати, а потім продовжили подорож на північ, проїхавши приблизно 16 миль навколо невисокої гори, і зустрічаючи імпал, жирафів, зебр, мавп і бабуїнів. Потім ми повернулися в табір у Нижньому Сабі для ланча. Після чого поїхали на північ уздовж річки Сабі до Скукузе – найбільшого табору в національному парку Крюгер, зустрічаючи дорогою бабуїнів, гепардів, носорогів, буйволів, жирафів і величезну кількість зебр, антилоп і слонів.
Під час поїздки парком Джангл Лоттер дав нам кілька уроків виживання в джунглях. Він знав, які тварини залишили свої екскременти на дорозі. На наше здивування, Джангл зупинив машину, зібрав слонячий гній, відніс його в машину і сказав: “Людина може вижити якийсь час у джунглях, якщо вона втиратиме слонячі екскременти в тіло. Ви звикнете до запаху, який через деякий час вивітриться. Це може врятувати вам життя”. Урок № 2: “В умовах виживання дерево тамботі (Spirostachys africana) може захистити від вогню. Якщо використовувати його для барбекю, дим від тамботі викличе сильну діарею, оскільки він отруйний. Проте зарослі тамботі зазвичай не мають нижнього ярусу, і, оскільки рідко яка рослинність може протистояти пожежі, це хороше місце для того, щоб лягти внизу, коли вогонь підбереться до вас”.
Останні відвідини національного парку Крюгер ми зробили зі Скукузи, за 40 миль на південь від воріт Малелейн. Там нам дуже сподобалося. Потім ми повернулися до Bongani Mountain Lodge. І хоча ми так і не побачили леопарда, подорож у цілому була справжньою пригодою, яка заслуговує на те, щоб повторити її.
#img_gallery#
Тері і Мартін Хірш. Спеціально для Великої Епохи
