#img_right#Після 78 днів переслідування з боку китайського уряду, я і моя родина приходимо до висновку, що китайські спецслужби – наймерзенніша група людей в людському суспільстві. І можливо знайдеться не багато тих, хто став би заперечувати це. Сьогодні серед білого дня, ця найбільш огидна група знову продемонструвала рівень своєї деградації.
14 січня о 12 годині, я разом з дружиною і своїми друзями адвокатами відправилися на сніданок. Як тільки ми вийшли з офісу, з’явилися люди в штатському і оточили нас. Ми спустилися на ліфті вниз, і інша група агентів що чекали у вестибюлі приєдналася до нас. Коли ми вийшли на вулицю, невідомі люди з автомашини без номерів, стали знімати нас на відео камеру.
І подібне огидне дійство продовжується більше 70 днів!
Сьогодні у мене з собою опинилася відео камера, і я почав знімати агентів в автомобілі. Один негайно вийшов з авто і кинувся на мене з криками: "Ти покидьок! Ти знаєш, що проводити відео зйомку кого-небудь вважається порушенням прав людини!? Я (прокляття) поб’ю тебе, якщо ти не зупинишся!"
Ця людина 6-ти футів зросту стала дуже емоційною і неконтрольованою. Він двічі починав лаятися і волати. Ми зберігали спокій протягом всієї його тиради, і я сказав йому: " Будь ласка, заспокойтеся! Я – християнин, і не стану у відповідь ображати Вас. Крім того, нам з вами вже за 40 років, і тому ми повинні бути стриманими". Але він не припинив свої крики.
Двічі він починав люто штовхати мене і юриста Цзян Тяньюна, який був поряд зі мною. Юрист Цзян пробував заспокоїти його і просив, щоб він не чіпав людей. Тоді агент указуючи пальцем на Цзяна, почав злобно волати у відповідь йому. Оскільки збиралося все більше глядачів, агент в штатському вийшов остаточно з-під контролю. Ми спілкувалися з ним протягом 20 хвилин, і потім він указуючи на мене закричав: "Ви (прокляття) зробили замах на мої права людини. Я негайно викличу поліцейських, щоб заарештувати Вас".
Недивно, що як тільки він сказав декілька слів по телефону, примчалася поліція, заштовхавши мене і Цзяна в патрульну машину.
Як тільки ми увійшли до офісу відділення поліції, цей в штатському втратив залишки розуму і стрибнув на нас, намагаючись ударити. Поліцейський зупинив його і потім почав записувати мої свідчення. Я заявив: "Ця людина і ще дюжина інших в штатському явно переслідували моє сімейство най ганебнішим чином протягом більше 78 днів. Ви зупините його?"
"Не можемо зробити цього", – відповів поліцейський. Я продовжував: "Раз Ви не можете зупинити його протиправні дії, то чому ви затримали мене?" Поліція не відпускала нас протягом години. Перш, ніж ми покинули відділення, людина в штатському відчайдушно сказала: "Тільки почекайте і побачите, як я поклопочуся надалі про Вас". Пан Цзян звернувся до поліцейського: "Ви чули це. Ви повинні відвести нас додому на патрульній машині". Я відповів Цзяну: "Забудь про це. Я хочу подивитися на те, що він збирається зробити після того, як ми вийдемо". Ми швидко пішли за ним, але він вже встиг виїхати.
Те, що відбулося під час сніданку не було випадковістю. Вдень, я з дружиною відправився за покупками. Магазин був великим, і кавалькада людей в штатському, які стежили за нами була ще більшою – близько 30 чоловік! Ми вирішили, що далеко не заглиблюватимемося в торговий павільйон. Навіть у такому разі, люди в штатському все ще хвилювалися, що ми "втечемо" і викликали ще близько 10 чоловік з персоналу безпеки. Агенти усно дали їм якісь інструкції, після чого охоронці покірно покорилися і приєдналися до решти групи.
Після обіду, ми з дружиною вирішили повернутися в офіс. Коли я відкрив двері в приміщення, агент, що палив, блокував вхід. Світло від цигарки відбилося на його похмурому обличчі. Він не поспішав звільнити нам прохід. Моя дружина хвилювалася, що я знову турбуватимуся і потягнула мене, щоб спробувати обійти з іншого боку. Як тільки ми спустилися вниз, група в штатському зібралася навколо нас і слідувала по п’ятах, поки ми не увійшли до офісу. Після того, як ми закінчили роботу і були на шляху додому, та група в штатському знову наблизилася до нас і тісно слідувала поряд, поки ми не повернулися додому і не закрили двері. А вони все ще не збиралися виїжджати.
І це не ніяка вигадка, що агенти в штатському діють так абсурдно. Це демонструє, що їх керівництво втратило свій розум!
Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи
