«Виходь з партії» — закликає один із потужних громадських рухів в Китаї. З якої саме партії, для жителів цієї країни уточнювати не потрібно — вона в цій країні одна, комуністична.
#img_left#«Мій начальник без моєї згоди оформив документи для мого вступу в Комуністичну партію Китаю. Він змушував мене брати участь у церемоніях. Я урочисто заявляю, що все це було зроблено проти моєї волі. Я виходжу з компартії та всіх пов’язаних з нею організацій», — пояснює свій вихід з партії житель Сіньцзяну, Китай.
13 березня кількість людей, які опублікували заяви з проханням уважати недійсними клятви, які вони дали при їх зарахуванні до комсомолу, піонерії та до числа членів компартії, становить близько 134,5 мільйонів.
Ці люди не проти політики взагалі. Вони прагнуть зміни політичної ідеології в Китаї, і їх вже більше, ніж членів компартії (КПК). Членів партії сьогодні нараховується 82,6 мільйонів.
Китайці, які поривають зв’язки з партією, нарікають здебільшого на «антилюдську» комуністичну ідеологію, виступають проти боротьби з незгодними, репресій, цензури ЗМІ та Інтернету, а також партійної пропаганди. Скаржаться і на економічні негаразди.
«КПК є найбільшою злочинною організацією і злим культом, який займався жорстокими вбивствами і поширенням брехливої пропаганди з самого початку свого правління», — пише в заяві Сю Юфу.
Заяву про непричетність до компартії китайці публікують на — для жителів континентального Китаю це непроста справа, адже сайт блокується цензурою. Важко також заявити про вихід із партії під справжнім іменем — багато хто боїться.
#img_right#Хтось довіряє написати заяву родичам, які живуть за кордоном; але, мабуть, більшість — активістам, які розповсюджують збірку статей «9 коментарів про комуністичну партію» з критикою комуністичної ідеології.
За що виступають такі активісти, сказати важко. Вони не пропагують демократію чи певні політичні сили, говорять лише про відмову від комуністичної ідеології.
Закликають до відмови від комуністичної ідеології і прибічники духовної практики Фалуньгун, репресії проти яких в Китайській Народній Республіці тривають вже більше 10 років.
Разом з розгортанням руху по виходу з партії, цензура всередині країни пом’якшується. В китайській блогосфері стало з’являтись усе більше «незручних» для компартії тем.
Особливо цікавими є обговорення філософсько-політичних питань, які жителям інших країн могли б здатись дивними. Одне з них — «Чи означає любов до країни любов до партії?».
Це можна пояснити тим, що китайці можуть погано уявляти політичну ситуацію в інших країнах, оскільки виховувались в умовах партійної культури. Для підтримки стабільності в країні поширювалось уявлення про те, що без комуністичної партії Китай не має майбутнього.
Завдяки цьому уявлення вдавалось стримувати протестні настрої у жителів країни. У той час, як люди проявляли невдоволення корумпованістю партійних чиновників, незахищеністю своїх прав, відсутністю свобод та іншим, їх звинувачували в тому, що, критикуючи партію, вони хочуть розвалити країну.
Рух по виходу з партії, «Туйдан», є і за кордоном. На його підтримку проходили демонстрації та паради в Кореї, США, Великобританії, Австралії та інших країнах. В 2006 році кількість тих, хто порвав зв’язки з компартією, становила 11 мільйонів, в 2007 — 27 мільйонів, в 2010 їхня кількість перевищила 80 мільйонів чоловік, а до 2013 року зросла до більше ніж 130 мільйонів.
Екс-радник президента Росії 2000—2005 рр. Андрій Ілларіонов назвав рух з виходу із комуністичних організацій Китаю однією з головних подій 2011 року.
