Вважається, що стрес – це неспецифічна реакція організму на будь-яку зміну, що вимагає його перебудови та адаптації. Будь-який чинник, який викликає порушення психологічного, біохімічного і фізіологічного балансу є для організму стресовим.
У перебігу стресу розрізняють три стадії: тривога, адаптація і виснаження. Під час першої стадії – стадії тривоги в організмі у відповідь на роздратування спостерігається підвищення активності симпатичного відділу нервової системи, пов’язане з надходженням у кров гормонів стресу (адреналіну і кортизолу).
Стадія адаптації виникає, якщо у відповідь на тривалу дію стрессора підвищується опірність організму. Проте якщо фаза адаптації не здатна відновити порушений баланс протягом певного часу може статися виснаження фізіологічних резервів. І виникає третя стадія, під час якої можуть виявитися захворювання.
Фізіологічні реакції, що протікають в організмі під час стресу, зумовлені дією стресових гормонів.
Гормони стресу
Найпершими в кров виділяються катехоламіни (адреналін і норадреналін), які викликають такі фізіологічні реакції, як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, пригнічення травних функцій, збудження. Катехоламіни зумовлюють протікання первинних короткочасних реакцій безпосередньо відразу після дії стресового чинника.
#img_right#На відміну від катехоламінів, кортизол здатний тривалий час диктувати свої умови. Кортизол – основний гормон стресу, що знижує активність синтетичних процесів. Його дія полягає в розкладанні м’язових білків з утворенням енергії, а також її депонуванні у вигляді жирових запасів. При виникненні надзвичайних обставин він мобілізує резерви організму. Проте дуже тривала дія стресового чинника сприяє надлишковій концентрації кортизолу. Високий артеріальний тиск, патологія серця і судин, втрата м’язової маси, ожиріння, старіння шкіри, ламкість кісток, схильність до інфекцій і безсоння – ось наслідки, викликані його інтоксикацією.
Перебіг стресу може посилюватися прогресуючим зниженням серотоніну, викликаним падінням концентрації вуглеводів в крові. Вуглеводи здійснюють транспортування в мозок амінокислоти триптофану, з якої синтезується серотонін. Зниження рівня серотоніна виявляється погіршенням настрою і самопочуття. Бажання з’їсти шоколадку якраз і викликане недоліком вуглеводів. Адже прості цукри швидко потрапляють в кров і таким чином піднімають нам настрій. Іншими словами,недолік серотоніну провокує нас на «солодке».
Тривала дія гормонів стресу може привести до виникнення психосоматичних або нейрогенних захворювань, найбільш поширеними, з яких є бронхіальна астма, виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, мігрень, цукровий діабет, кропив’янка, псоріаз та інші.
#img_left#Ось декілька порад, які допоможуть Вам мінімізувати ризик виникнення стресу:
• Ідеальний спосіб позбавитися від причин стресу – це змінити відношення до них. Оскільки стрес більшою мірою пов’язаний з психічним і емоційним перенапруженням, то й корінь проблеми треба шукати в психіці. Спробуйте простіше дивитися на життя і легко відноситися до проблем. Недаремно буддійські ченці говорять, що «все на цьому світі порожнє».
• Пройдіться по свіжому повітрю, краще, якщо це буде сквер, парк або ліс. Регулярне спілкування з природою дозволяє значно мінімізувати ризик виникнення стресу.
• Відмовтеся від тривалих, виснажуючих дієт. Суворі обмеження в харчуванні істотно піднімають рівень кортизолу.
• Не захоплюйтеся кавою. Щоденне вживання 3х чашок кави підвищують концентрацію кортизолу на 25%.
• Більше відпочивайте. Спіть від 7 до 9 годин на день.
• Регулярні заняття спортом розширюють психологічні адаптаційні можливості і піднімають настрій.
