Уряд Нової Зеландії викликав гнів фермерів країни після того, як оголосив пропозицію запровадити податок на парникові гази, які виділяють сільськогосподарські тварини при відрижці та сечовипусканні.
У Новій Зеландії, де мешкає близько п’яти мільйонів осіб, налічується близько 10 мільйонів голів молочної та м’ясної худоби, а також 26 мільйонів овець. Приблизно половина викидів парникових газів у Новій Зеландії посідає сільськогосподарських тварин. Згідно з планом уряду фермери почнуть платити за викиди з 2025 року. Зібрані кошти будуть інвестуватися назад у галузь для проведення досліджень та створення стимулів для фермерів.
Нова Зеландія зобов’язалася зробити країну вуглецево-нейтральною до 2050 року, що включає скорочення викидів метану сільськогосподарськими тваринами на 10 відсотків до 2030 року і на 47 відсотків до 2050 року.
Міністр сільського господарства Демієн О’Коннор наполягає на тому, що податок, що пропонується, корисний як для навколишнього середовища, так і для економіки, називаючи його захопливою можливістю для фермерів країни, повідомляє .
Federated Farmers — лобістська група новозеландських фермерів, яка налічує понад 13 000 членів (за даними на 2021 рік), засудила цей крок уряду.
План, передбачений урядом, спрямований на скорочення молочного тваринництва на 5%, а вівчарства та м’ясного тваринництва — на 20%, щоб досягти «ненаукових, висмоктаних з пальця» цілей викиду парникових газів, заявила Federated Farmers у своєму від 11 жовтня.
«Ми на це не підписувалися. Жахливо неприємно думати, що тепер у нас є ця пропозиція від уряду, яка вириває саме серце із виконаної нами роботи», — сказав Ендрю Хоггард, президент Національної федерації фермерів та офіційний представник з питань зміни клімату.
Міф про викиди корів
Спроби контролювати викиди від сільськогосподарських тварин часто ґрунтуються на переконанні, що такі викиди сприяють глобальному потеплінню. В інтерв’ю, даному в 2019 році компанії Alltech, що спеціалізується на виробництві кормів для тварин, доктор Френк Мітлонер, професор кафедри тваринництва Каліфорнійського університету в Девісі, відкинув подібні твердження.
Мітлонер зазначив, що у питанні глобального потепління центральне місце займають три парникові гази: двоокис вуглецю, закис азоту та метан. Корів звинувачують у тому, що вони виробляють метан.
І двоокис вуглецю, і закис азоту мають «дуже довгий термін життя» і можуть перебувати в атмосфері сотні та тисячі років. Проте термін життя метану становить лише 10 років, зазначив він.
За десять років викинутий метан руйнується. Якщо такі країни, як США та Нова Зеландія, підтримують постійний рівень поголів’я худоби, вони також підтримують і постійний рівень метану, і фактично не «збільшують вплив на глобальне потепління», заявив він.
«Всі кадастри викидів і всі матеріали ЗМІ, які ви чуєте, припускають, що метан, який виробляється, скажімо, великою рогатою худобою, підсумовується, але це не так. З тією швидкістю, з якою він виділяється, він же знищується. Це робить метан дуже, дуже різним від інших газів. Це важливо знати», — сказав Мітлонер.
