У південно-східному китайському місті Шеньчжень, відомому як національний лідер в економічному розвитку, протягом року спостерігалося різке падіння прибутку промислових підприємств.
Щомісячні дані Статистичного бюро Шеньчженя , що у липні прибуток промислових підприємств міста впав на 50,4 у порівнянні з червнем, що на 40 відсотків менше, ніж у липні минулого року. У серпні падіння становило 29,46% у порівнянні з минулим роком, а дані за вересень ще не опубліковано.
Йі , колишній директор Управління фінансового розвитку Китайської академії суспільних наук, сказав The Epoch Times, що така тенденція до зниження прибутку в місті з населенням 12,6 млн осіб у провінції Гуандун з часом позначиться на всій країні.
Китайські державні ЗМІ Лю Гуохуна, директора Інституту фінансів і сучасної промисловості Інституту комплексного розвитку Китаю (Шеньчжень), який заявив, що зниження прибутку промисловості міста багато в чому пояснюється зростанням вартості сировини та міжнародних вантажних перевезень. Причина, через яку це так сильно вплинуло на Шеньчжень, полягає в тому, що більшість галузей промисловості орієнтовані на міжнародний ринок, сказав Лю.
Генеральний директор транспортної компанії в Шеньчжені, розповів The Epoch Times, що цього року різко зросли ціни на сировину, транспортні витрати та різні збори. Він сказав, що транспортні витрати надто високі, а графіки доставляння також нестабільні.
“Транспортні компанії з великою обережністю приймають замовлення, тому що це може бути невигідно, а деякі компанії просто не можуть дозволити собі транспортування“, — сказав він.
Денні Лау Тат-Понг, почесний голова Асоціації малих та середніх підприємств Гонконгу, розповів The Epoch Times, що ціни на контейнери підскочили до 12 000 доларів з 2000-3000 доларів до епідемії, тобто збільшились у три-чотири рази.
Лау додав, що вартість різних сировинних матеріалів різко зросла, і зазначив, що ціни на нафту сягнули 80 доларів за барель.
Гонконзький фінансовий аналітик Кетрін Цзян сказала The Epoch Times, що наростальні витрати поставили виробників у скрутне становище.
“Коли більш високі матеріальні витрати перекладаються на виробничий сектор, завод не наважується легко підняти ціни на продукцію, тому що кінцеві споживачі не готові платити більше”, — сказав Цзян.
Майк Сун, американський інвестиційний стратег, далі пояснив: “Поточну ситуацію в обробній промисловості Китаю можна порівняти з щуром у мішку, який страждає з обох сторін”.
Ситуація посилилася ще тим, що влада Пекіна ввела адміністративні заходи втручання щодо сировинних товарів, що штучно спотворило ринкові ціни, сказав Сунь.
Це те саме, що “дати пацієнтові сильнодійну таблетку, яка все одно не може розв’язати основну проблему”, — сказав він.
Йі також зазначив, що невизначеність політики Пекіна та антимонопольні обмеження режиму щодо мережевих гігантів, таких як оператор ігор та соціальних мереж Tencent, вплинули на цифрову економіку Шеньчженя. “Це також вплинуло на електронне виробництво, яке є основною галуззю промисловості міста”, — сказав Йі.
Гігантська технологічна корпорація Huawei — зі штаб-квартирою у місті — одна з постраждалих. У першому півріччі її прибутки від продажу впали приблизно на 29% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року; прибутки від бізнесу знизилися на 46% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Адміністрація колишнього президента Дональда Трампа в липні 2019 року ввела санкції проти компанії Huawei за те, що вона «погрожує безпеці».
Сунь сказав, що в Китаї є приказка: “Шеньчжень — це барометр сучасної обробної промисловості Китаю, а Huawei — це барометр Шеньчжень”.
Зниження прибутку промислових підприємств спочатку позначиться на Шеньчжені, а потім приблизно через шість місяців поступово пошириться на інші міста, особливо на обробну промисловість, сказав Сунь.
Він також передбачив, що регіони дельти річки Янцзи та дельти Перлинної річки, де зосереджені китайські експортери, постраждають більше, в той час, як у провінціях та містах з ресурсами та видобувною промисловістю як основної галузі спостерігатиметься зростання прибутку.
Джерело:
