Західні дантисти використовують складне обладнання для лікування, а китайські лікарі можуть вилікувати безліч хвороб рота за допомогою коров’ячого безоарового каменю.
У Китаї цей камінь використовувався як ліки протягом двох тисяч років. Глосарій "Святого фермера про фундаментальні трави" класифікує китайські ліки за різними категоріями й поміщає коров’ячий безоаровий камінь на найвищу сходинку. Оскільки коров’ячий безоаровий камінь знімає лихоманку і видаляє токсичні речовини, він часто використовується в лікуванні високої температури, непритомності, конвульсій, інсульту, епілепсії та інших хвороб.
Коров’ячий безоаровий камінь – тип жовчного каменю, який росте у хворої корови. Коли корова вражена ним, вона стає виснаженою, їсть мало і п’є багато води. Їй не вистачає сил для пересування, а її очі червоніють. Зрештою тварина помирає від хвороби. Природно сформований коров’ячий безоаровий камінь найчастіше отримують за рахунок життя корови, і тому він дуже цінний.
Щаслива випадковість
Є цікава історія про Б’ян Че і коров’ячий безоаровий камень. Б’ян Че був відомим лікарем у Стародавньому Китаї, у нього були надприродні здібності. Він вилікував багатьох людей. Одного разу Б’ян Че отримав камінь Ціньмен (кристалічний сланець).
Б’ян Че планував розмолоти камінь у порошок, щоб вилікувати інсульт і параліч Гу Яньвена. Раптово Б’ян Че почув шум зовні будинку і запитав що сталося. Виявляється, Яньбао попросив, щоб забили 10-річну корову сім’ї Гу Яньвена, яка була хвора протягом двох років. Після цього Яньбао знайшов камінь у жовчному міхурі корови. Б’ян Че зацікавився каменем і запитав Яньбао, не міг би він дати цей камінь. Яньбао посміхнувся і запитав: "Лікар, ви хочете використовувати його, як ліки?" – І поклав його поряд з каменем Ціньмен.
У той момент у Яньвена стався інсульт. Б’ян Че помчав до нього і побачив, що його очі закочуються, і він задихається. Кінцівки його тіла стали холодними, а дихання було прискореним. Він знаходився в критичному стані. Б’ян Че сказав Яньбао: "Швидше дайте мені камінь Ціньмен, який я залишив на столі".
Яньбао побіг до будинку Б’ян Че і приніс ліки. У Б’ян Че не було часу, щоб роздивитися уважно камінь, і він почав швидко товкти його в порошок. Закінчивши, він відміряв дозу і дав її Яньвену. Незабаром Яньвен припинив битися в конвульсіях, його дихання стало спокійним, і він опритомнів.
Коли Б’ян Че повернувся додому, то побачив, що камінь Ціньмен лежав на столі, а коров’ячого безоарового каменя не було. Він запитав членів родини: "Хто взяв коров’ячий безоаровий камінь?" Йому відповіли: "Яньбао прийшов, щоб взяти ліки. Він сказав, що це ваше прохання".
Цей випадок примусив Б’яна Че замислитись: "Чи дійсно коров’ячий безоаровий камінь міг допомогти при цьому захворюванні?" Наступного дня він знову використав коров’ячий безоаровий камінь при лікуванні Яньвена. Три дні потому стан Яньвена покращився. Він не тільки припинив битися в конвульсіях, але у нього також відновилася сила в паралізованих кінцівках.
З цього випадку Б’ян Че зробив висновок: "Оскільки коров’ячий безоаровий камінь був у жовчному міхурі корови протягом довгого часу, його «холодність» може досягти серця і печінки пацієнта. Він може очистити серце, відкрити точки, утихомирити печінку і вилікувати параліч".
«Абрикосовий ліс» в китайській культурі – термін, що позначає медичне співтовариство. Лікарі часто називають себе «людьми абрикосового лісу». Докладніше можна дізнатися в статті: «Походження вислову «Абрикосовий ліс»».
