Раціон японців, корейців, китайців і інших східних народів немислимий без квашених і ферментованих продуктів. У чому секрет цих продуктів?
#img_center_nostream#Квашення — спосіб збереження продуктів у сольовому розчині. Ця традиція відома людям понад 1000 років. Продукти, приготовані з дотриманням технології квашення, можуть не псуватися місяцями.
В останні роки цей традиційний метод заготівлі продуктів активно пропагують західні вчені і медики. За їх словами, ферментовані продукти, такі як квашена капуста, кімчі, йогурт, суп місо, містять бактерії, що корисні і дружні мікрофлорі людського організму.
І хоча думка про бактерії, які місяцями розмножуються в герметично закритих банках, навряд чи зможе додати апетиту, але все ж ферментація дуже корисна.
Приклад тому — японці та корейці, які з покоління в покоління передають традицію приготування ферментованих продуктів — риби, овочів, бобових.
#img_center_nostream#Найпопулярніший квашений продукт у корейців — це кімчі. Для кімчі використовують капусту та інші овочі. Щоб усунути шкідливі бактерії, капусту замочують в солоній воді. Бактерії, які залишаються — це лактобактерії. Вони і є найважливішими для організму людини: лактобактерії перетворюють вуглеводи і цукор на молочну кислоту, завдяки якій овочі зберігаються і набувають той самий незвичайний смак.
Лактобактерії — це бактерії, дружні нашому організму, і, особливо, травленню. Наш організм дуже потребує цих бактерій. Завдяки їм шлунок і кишечник може боротися з небезпечними бактеріями і відновлювати баланс імунної системи.
Лактобактерії відносяться до пробіотиків. «Пробіотик» складається з двох слів: «про» і «біо», а разом означає «за життя». З цієї причини лактобактерії називають хорошими, дружніми бактеріями.
Але вся чи ферментована їжа корисна?
#img_center_nostream#
Ферментована їжа: обирайте правильно
Професор генетичної епідеміології при Королівському коледжі Лондона Тім Спектор вважає, що більшість видів квашеної їжі не проходило клінічних випробувань, і їх вплив на організм точно не вивчено. Але в будь-якому випадку, якщо продукція пройшла природну закваску (без використання оцту), то в ній немає нічого шкідливого.
#img_center_nostream#І тут важко не погодитися, адже асортимент ферментованих продуктів дуже широкий: соуси, сметана, квашені овочі, йогурт, хліб на заквасці… До деяких продуктів, у процесі приготування яких не задіяні лактобактерії, додають пробіотики в формі дріжджів або живих бактерій. Пиво і вино також відносяться до ферментованих продуктів, але для їх приготування використовують дріжджі, і їх не можна відносити до «корисної їжі». А для отримання сиру і йогурту застосовують бактеріальну ферментацію, і вони корисні.
Ще одне цікаве питання: як багато потрібно їсти квашеної їжі, щоб підтримати своє здоров’я?
Квашена їжа: чим більше, тим краще
Щоб отримати відчутну користь від пробіотиків, потрібно вживати квашену їжу регулярно і у великій кількості: не всі дружні бактерії «доходять» до кишечника, де вони так потрібні.
#img_center_nostream#На думку медиків, пробіотики навіть можуть допомогти людям, що страждають на синдром подразненого кишечника і запальні процеси в кишечнику. Також пробіотики можуть зміцнити імунну систему і зменшити прояв алергічних реакцій у дітей. Але поки все це — тільки лабораторні дані, а досліджень за участю людей поки не так багато.
Точно одне: пробіотики особливо корисні людям з вразливою травною системою: дітям, людям похилого віку й тим, хто хворіє. А ось здорові люди, швидше за все, не відчують особливих змін від вживання квашеної їжі. Замість пробіотиків їм варто звернути увагу на пребіотики, які «підживлюють» і стимулюють зростання корисних бактерій у травній системі.
Де містяться пребіотики? Це: грудне молоко, банани, цикорій, цибуля, часник, спаржа. Але частіше точний бактеріальний склад харчових продуктів невідомий, і тому важко точно підрахувати, які ферментовані продукти мають ефект і яку користь він приносить людині. У нашому організмі живуть трильйони (!) бактерій, що в десятки разів більше, ніж кількість клітин в організмі.
#img_center_nostream#Жителі східних країн вживають багато ферментованої їжі і майже не страждають захворюваннями кишечника і шлунка. Що стосується жителів інших країн, особливо заходу, в раціоні яких переважають перероблені продукти і цукор, їм варто звернути увагу на пробіотики для поліпшення мікрофлори — підсумовують дослідники.
За матеріалами
