Сьогодні, 2 жовтня, Верховна Рада вирішила не продовжувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення — наразі обмеження на операції із землею будуть діяти до 1 січня 2013 року. Потім, можливо, в Україні запрацює ринок землі — спеціально для цього створюється і земельний кадастр.
#img_left#Про земельну реформу говорили експерти у спеціальному коментарі Великій Епосі:
Наскільки приваблива для українських олігархів українська земля? Чи можуть їх в першу чергу привабити ці землі, а не іноземних інвесторів?
Павло Жебрівський, народний депутат від НУНС:
Може цікавити і українських олігархів, тому що в принципі сьогодні це ключовий базисний елемент розвитку України. Наприклад, хтось у машинобудівному комплексі працює, йому потрібне підґрунтя, потрібно ті ж трактори, комбайни робити, має бути на це попит.
Вони будуть зацікавлені у вертикально інтегрованих компаніях, які користуються землею, виробляють міндобрива. От наприклад Фірташ — хімічну галузь фактично монополізував. Йому це цікаво було б.
Але не стоять осторонь й іноземці, ті ж китайці…
Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України:
Так сталось, що хтось підкинув цю ідею — розпаювати землю, але це був перший крок до того, щоб її приватизувати. Селянин, який працював на землі, він повинен був отримати частку з того майна, яке набуло господарство, а не отримати землю як частку.
Земля — це вічне, земля — це щось більше, ніж товар, я особисто для себе розумію, що земля — це святе, нею торгувати не можна. Продукцією виробництва на землі торгувати треба, але тільки не землею. Тут ми з вами маємо бути одностайними.
А в разі, якщо земля буде перебувати в державній власності, наскільки реально для селян буде її орендувати?
Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України:
Законом треба передбачити, що землю має брати в оренду той, хто на ній працює, а не той, хто взяв її в оренду і хоче торгувати нею. Уявімо собі, що буде ринок землі і буде продаж землі. Той, хто хоче купити і продати, він повинен втратити і те, що він оплатив, і те, що він отримав — ось весь механізм. І тоді у нас не буде зловживання. Тому, що якщо людина живе, має інший капітал, інший бізнес, і бачить, що вона просто може купити землю і потім її комусь продати, то цього не повинно бути.
Взяти в оренду — означає, що орендну плату платиш по факту, це вже є договір, це вже механізми саме орендування. Але сьогодні земля в оренді є, сьогодні фермери мають, чи агровиробники, чи якісь холдинги мають землю в оренді.
Орендна плата — на сьогодні найбільш вигідний в цілому світі спосіб орендування землі, праці на ній. Але таким чином земля залишається в державній власності, у власності того, в кого вона є вже якимось чином, це правильний механізм.
Що краще для сільськогосподарської галузі України — фермери чи колгоспи? Як наразі живе українське село?
Це зайнятість населення, і колективні господарства, і фермерські господарства мають право на життя, всі форми господарювання. Тільки б вони не були холдингами, які знищували б інфраструктуру села.
Сьогодні село — це наша колиска, і всі так гарно говоримо про село, а коли туди заходить велика компанія і вона не бачить того селянина, не бачить тих діточок, які там ростуть, то це неправильно. Повинне село розвиватись. Село — це унікальна форма існування.
Сьогодні яким способом виробляється молоко, м’ясо і овочі? Це просто жах. Сьогодні продукція на селі виробляється, ми говоримо про присадибні ділянки, це все є ручна праця. Вибачте, в цілому світі механізовано все. Сьогодні пенсіонери тягнуть продовольчу безпеку молока і м’яса в державі.
Селяни сапами і косою працюють на землі, годують нас — це неправильно.
