Аргентинське твердження про те, що цивілізація на Американському континенті з’явилася завдяки європейським контактам, викликало критику в усій Латинській Америці, де часто спалахують запеклі суперечки з приводу спірної історичної спадщини епохи, пише .
На честь висадки Христофора Колумба на американському континенті 12 жовтня 1492 року офіс президента Аргентини Хав’єра Мілея в суботу розмістив у соціальних мережах повідомлення про те, що прибуття італійського дослідника принесло в регіон просвітництво.
«Це ознаменувало початок цивілізації на американському континенті», — говорилося в пості, супроводжуваному ефектним відеороликом під тріумфальну музику.
У пості стверджується, що Колумб «відкрив нову еру прогресу», а багато хто, хто погодився з ним, вказав на людські жертвоприношення, які практикувалися в деяких тубільних культурах, як на яскравий приклад жорстокості, з якою боролися європейські колонізатори.
Прибуття Колумба на Багамські острови призвело до багатовікового панування іспанців і португальців у регіоні, що простягається від більшої частини території сучасних Сполучених Штатів до Антарктиди.
Завоювання і подальший колоніальний досвід довгий час викликали бурхливі дискусії. Багато латиноамериканських лідерів тепер дотримуються більш критичного погляду, визнаючи скоєні зловживання, включно з масовими вбивствами, примусовою працею і широкомасштабним мародерством.
Колумб, якого традиційно вважали вихідцем із Генуї (Італія), був сефардським євреєм із Західної Європи, заявили в суботу іспанські вчені після 22-річного дослідження з використанням аналізу ДНК.
Суперечки про його спадщину часто проходять за ідеологічними лініями, причому ліві особливо чутливі до припущень про неповноцінність культур корінних народів регіону.
Новий лідер Мексики, президент Клаудія Шейнбаум, закінчила свою промову в суботу за межами столиці країни відмовою від думки, представленої Мілеєм.
«Багато років нам говорили, що вони прийшли звідти, щоб цивілізувати нас. Ні! Тут уже були великі культури», — сказала Шейнбаум, яка вступила на посаду на початку цього місяця, відзначивши внесок ольмеків і ацтеків, серед інших.
«Це щось більше, Мексика велика завдяки своїм споконвічним народам», — сказала вона, виступаючи в місті робітничого класу Незауалькойотль, названому на честь короля Тескоко XV століття, який прославився своєю поезією, інженерними подвигами і майстерністю на полі бою.
У 2020 році, коли вона була мером Мехіко, Шейнбаум наказала прибрати статую Колумба, яка прикрашала найвидатніший проспект столиці з 1877 року.
Шейнбаум та її попередник-однодумець закликали іспанського короля Феліпе VI вибачитися за звірства, скоєні під час завоювання Мексики в XVI столітті, а його мовчання призвело до того, що Іспанію не було представлено на інавгурації Шейнбаум.
Свято визнане в усій Латинській Америці. Однак воно має різні назви, зокрема в Аргентині, де президентським указом 2010 року його було перейменовано з Дня раси (кивок у бік іспанської культури) на День поваги до культурного розмаїття.
У Сполучених Штатах День Колумба, що відзначається в понеділок цього року, залишається національним святом. 2021 року президент Джо Байден також проголосив цей день Днем корінних народів.
У Венесуелі це свято вже кілька десятиліть називається Днем опору корінних народів. У суботу президент Ніколас Мадуро звинуватив Мілея в прагненні переписати історію.
«Ви бачили, що він опублікував?» — з насмішкою сказав Мадуро, маючи на увазі пост Мілея. «Згадуючи 12 жовтня як великий день, коли вони нас цивілізували, вони хочуть нав’язати свій помилковий наратив».
