Пожежі в Греції спричинили суперечки щодо того, якою має бути реакція уряду: продовжувати програму з пересадки дерев, які можуть стати паливом для майбутніх пожеж, або, як закликають деякі вчені, шукати нові шляхи адаптації.
Коли минулого місяця лісова пожежа пронеслася схилом пагорба в бік Афін, її південний фланг зупинився на безлісній території, спаленій вогнем за два роки до цього. Однак за кілька миль на захід вогонь знайшов свіже паливо: ліс і чагарник, які відкривали шлях до міських передмість.
На його шляху стояло село Пентелі, де Марлена Калуді жила з 1970-х років. Вогонь охопив її будинок. Але найбільше вона засмутилася, побачивши, що сосни (деяким було понад 100 років) обвуглилися до коричневого кольору.
«Найбільше лихо… це не наш будинок — його можна відновити», — каже Калуді. «Це ті дерева, які були тут до нас, і ми сподівалися і молилися, що вони будуть тут після нас».
Після останньої пожежі, яка знищила північні передмістя міста, сусіди попросили Калуді вирубати решту дерев у саду. Вона відмовилася.
«Мене лякає втрата цього лісу», — каже вона. «Мене лякає те, що є люди, які хочуть вирубати дерева, що залишилися».
Пожежі стають дедалі частішими і запеклішими в Греції та в усьому Середземномор’ї через підвищення температури і посушливих умов, які вчені пов’язують зі зміною клімату.
Лісові пожежі сильно змінили ландшафт Аттики, як показують супутникові знімки. Схили пагорбів, які ще кілька років тому були вкриті лісом, стали лисими і кам’янистими. Ті ділянки, де ліси поновлюються, часто можуть бути заново випаленими. Спів птахів зник разом із деревами.
Пожежі також являють собою зростаючу загрозу в Сполучених Штатах, Канаді, Австралії і навіть у дощовій Великій Британії.
У зв’язку з цим виникли суперечки про те, що робити з лісом після того, як він згорів. За словами чотирьох експертів, усе залежить від місцевих чинників. Проте деякі вважають, що необхідно переосмислити ситуацію, особливо в тих районах, де одні й ті самі ділянки постійно піддаються випалюванню.
«Немає єдиної думки про те, що робити», — каже Камілла Стівенс-Руманн, доцент кафедри екології пожеж в Університеті штату Колорадо. «Люди часто хочуть, щоб місця мали такий самий вигляд, як раніше, але це може виявитися неприйнятним в умовах нового пожежного режиму».
Греція хоче повернути свої ліси. За допомогою 450 мільйонів євро, виділених ЄС, уряд ухвалив національний план із запобігання пожежам, який також включає посадку 1 мільйона дерев в Аттиці.
«Збільшення кількості зелених насаджень та їхнє збереження — мета не тільки уряду, а й усього Європейського союзу», — заявив Ефстатіос Статопулос, генеральний секретар лісового господарства Греції.
ЄС планує посадити 3 мільярди дерев по всьому блоку до 2030 року, але цей план не спрямований на відновлення лісів після пожеж.
Не всі вважають, що відновлення лісів після пожеж дає позитивний результат.
Теодор Гіаннарос, пожежний метеоролог з Афінської національної обсерваторії, оглянув схил пагорба за межами Афін, почорнілий від пожежі минулого місяця.
«Ми повинні серйозно зосередитися на тому, як відновити ландшафт, не просто висаджуючи дерева і ліси, а таким чином, щоб він був… більш стійким до стихійних лих».
Фернандо Пулідо, професор лісової науки з Університету Естремадури в Іспанії, рекомендував висаджувати культури або створювати інші бар’єри між густими лісами в Середземноморському регіоні.
«Це вимагає зміни менталітету… але це єдиний спосіб гарантувати, що через вісім або десять років на тому самому місці не виникне нова пожежа», — сказав він.
