У Китаї вже вісім років тривають переслідування послідовників однієї з найпопулярніших в світі шкіл цигун Фалунь Дафа. Величезна мережа виправно-трудових таборів розгалужена по всій країні. Понад 3000 загиблих від тортур, більше 100 000 – позбавлені свободи, 100 000 000 зазнають переслідувань і це тільки офіційно підтверджені цифри… Недавно стало відомо про ще один випадок смерті послідовника Фалунь Дафа внаслідок переслідування.
#img_left#Су Жуйсянь з міста Ланфан провінції Хебей працював менеджером в офісі нафтової компанії. Пан Су почав практикувати Фалунь Дафа в 1995 році.
У жовтні 2000 року пан Су і його дружина вирушили до Пекіна для подачі апеляції в захист Фалуньгун проти «несправедливої заборони, накладеної на практику, яка сприяє підвищенню морального рівня і фізичного здоров’я людини». Подружжя затримали на місяць. Після цього пан Су був засуджений до трьох років примусових робіт і поміщений в трудовий табір Гаоян. У таборі, для того, щоб він відмовився від практики Фалуньгун, його регулярно піддавали тортурам. Він на два місяці був поміщений в маленьку камеру, де його піддавали тортурами електрошоком. Одного разу охоронці його били товстим нейлоновим мотузком, після чого його сідниці покрилися чорними з ліловим відтінком синцями, а на ногах утворилися гнійні нариви.
Поки він знаходився в ув’язненні, його дружина вимушена була залишити своє місто, щоб уникнути арешту і тортур. Їхня 20-тилітня дочка залишилася вдома сама, і її неодноразово турбували поліцейські та роботодавець. Міліціонери забрали навіть її дядька, намагаючись змусити її розповісти про місцезнаходження матері. В кінці вересня 2002 року група міліціонерів увірвалася до них в будинок, забрала документи і кореспонденцію, і знову спробувала змусити дівчину розповісти, де її мати. Вона не знала, тому міліціонери допитували її щодня, забираючи вранці і тримаючи до полудня у відділенні міліції. Одного разу вони зажадали ключ від будинку, але вона відмовилася дати його. Тоді шпурнувши її з силою на підлогу, міліціонери побили її ногами.
У 2003 році пан Су повернувся додому, але партійні чиновники все ще часто турбували його – ломилися в двері, телефонували. Роботодавець видав дружині пана Су Жуйсяня 500 юанів на витрати і проживання і звільнив його без пенсійної допомоги, яка йому належала за віком. Відчуваючи фінансові труднощі, знаходячись під сильним психологічним тиском і постійно турбуючись про свою дружину, він раптово важко захворів і помер у віці 57 років.
Дружина пана Су попросила свого роботодавця дати їй зароблену пенсію за віком. Але він відповів, що вона повинна спочатку відмовитися від Фалуньгун, інакше він регулярно не виплачуватиме їй пенсію.
