В останні роки через старіння населення Китаю та прискорення процесу урбанізації — місця для поховання, особливо в містах, стають все більш дефіцитними, а ціни на них сягають понад 14 000 доларів США, йдеться у статті в .
Сяо Ху ніколи не думав, що зароблятиме на життя бізнесом пов’язаним з померлими. Роками він працював у сімейному бізнесі, пропонуючи морські прогулянки туристам, які відвідують Чжоушань, архіпелаг біля східного узбережжя материкового Китаю. Але в останні роки близькість до моря та усіяних храмами пагорбів гори Путоу — однієї з чотирьох священних гір китайського буддизму – почала приваблювати клієнтів іншого типу.
Першого разу, коли клієнт попросив його скористатися одним із човнів, щоб розвіяти останки близьких у Східнокитайському морі, Сяо Ху відмовився, сказавши, що працювати з померлими “не дуже приємно”. Але літній чоловік, дзен-буддист, “продовжував запитувати нас, чи можемо ми зробити для нього поховання в морі”. Тож, після деяких роздумів, він вирішив “виконати його бажання”.
У березні 2022 року Сяо Ху залишив сімейний бізнес і заснував власну компанію на хвилі зростання інтересу до поховань у морі. Зазвичай вона виходить у море два-три рази на тиждень, але в напружені періоди організовує до 30 церемоній на місяць. Після того, як Цзян Цземінь, колишній президент Китаю, вирішив розвіяти свій прах в гирлі річки Янцзи в грудні, кількість запитів на такі послуги, отриманих компанією Сяо Ху, зросла більш ніж утричі, каже вона.
За словами джерела, більшість китайців не є буддистами. У культурі, яка шанує предків, поховання в землі з надгробком вважається важливою частиною останнього обряду людини; догляд за такими місцями є фундаментальним способом проявити синівську побожність до померлого. Але в останні роки швидка урбанізація і старіння населення призвели до того, що місць для поховання — особливо в містах — стає все менше, а ціни на них можуть сягати понад 100 000 юанів ($14 550). Влада Шанхаю прогнозує, що за нинішніх тенденцій поховань вільні місця на кладовищах закінчаться через 15 років.
Усвідомлюючи переповненість кладовищ, уряд почав заохочувати людей обирати альтернативні місця вічного спочинку. У 2021 році рівень кремації сягнув майже 59%, порівняно з 47% у 2015 році, згідно з даними Міністерства цивільних справ. Але урни часто все ще ховають на офіційних місцях поховання. Тому деякі місцеві органи влади почали пропонувати грошову винагороду людям, які вирішили розвіяти прах своїх родичів у морі або поховати його “екологічно чистим” способом, наприклад, у невеликих біорозкладних контейнерах.
Державні ЗМІ також почали популяризувати термін houyang bozang, що означає “послідовний догляд, слабке поховання”, щоб довести, що турбота і синівські почуття проявляються за життя. Словами сина, який нещодавно втратив батька, в інтерв’ю, яке він дав минулого року: “Сто поклонів після смерті не варті півдня спілкування за життя”.
Квітень — особливо важливий місяць для вшанування померлих. Це місяць Цінмін, або Фестиваль очищення могил, національне свято, коли люди традиційно йдуть на могили своїх предків, щоб очистити надгробки і спалити підношення для потойбічного світу. У Сучжоу, місті на східному узбережжі Китаю, бюро цивільних справ зафрахтувало судно, щоб відвезти 190 людей, які нещодавно втратили близьких, на масове поховання в море, де вони попрощалися з 79 близькими, згідно з повідомленням, опублікованим місцевою владою. Кожна сім’я отримала субсидію у розмірі 2 000 юанів для участі в похоронах.
Для тих, хто обирає приватне поховання в морі, як, наприклад, компанія Сяо Ху, вартість може сягати 10 000 юанів, або майже вдвічі більше, якщо більше членів сім’ї бажають бути присутніми. Це все одно набагато дешевше, ніж традиційне поховання в землі. Але існують практичні труднощі. Коли Сяо Ху вперше почав займатися похоронами, він виявив, що попіл може бути розвіяний вітром. Тому він почав пропонувати біорозкладні урни, які плакальниці могли викидати за борт, відправляючи покійного в глибини хвиль.
