Безліч винаходів, які міцно увійшли в наше повсякденне життя, : спочатку вони були просто «помилками» або «невдалим» результатом експерименту.
Кукурудзяні пластівці
Двоє братів — Джон та Уїлл Кейт Харві Келлог — працювали у санаторії Battle Creek у Мічигані, де Джон був головним лікарем. Обидва були сумлінними прихильниками Церкви адвентистів сьомого дня та використовували свою роботу, щоб пропагувати суворі дієтичні та моралістичні принципи релігії (включаючи вегетаріанство, утримання від алкоголю та ін.), а також проводили дослідження у сфері харчування та впливу дієти на пацієнтів.
У 1894 році під час приготування тіста з вареної пшениці один із братів пересушив масу, після чого вона розпалася на десятки пластівців. Брати спробували пластівці та запекли їх у духовці. Тоді вони вирішили використовувати замість пшениці кукурудзу, і результат виявився непоганим. Так і з’явилися кукурудзяні пластівці, які сьогодні багато хто вживає на сніданок.
Тефлон
Більшість людей ніколи не чули про покриття ПТФЕ (PTFE), хоча це просто ще одна назва тефлону. ПТФЕ є технічною назвою цього матеріалу, і його зазвичай продають під торговою маркою Teflon, яка виробляється фірмою DuPont.
Наприкінці 1930-х років його винайшов один із працівників фірми доктор Рой Планкетт. Тоді він фактично намагався створити новий холодоагент. Під час розробки учений зауважив, що в якийсь момент газ перестав виходити із пляшки. Він розпиляв пляшку та виявив, що зсередини її стінки покриті якоюсь речовиною. Це і був антипригарний матеріал, сьогодні відомий як тефлон.
Антипригарне покриття використовується для створення різних речей, таких як кухонне приладдя, лак для нігтів, перукарські інструменти, леза склоочисника, тканина, штучні тазостегнові та колінні суглоби, космічні апарати та ін.
Самоклейкі закладки/листочки для записів
У 1968 році хімік Спенсер Сільвер намагався створити надміцний адгезив, але замість цього він випадково винайшов надслабкий клей, який можна було використовувати тільки для тимчасового з’єднання.
Клей із такими обмеженими можливостями не був затребуваним ще протягом п’яти років, поки у 1973 році на одному із семінарів Сільвера про нього не дізнався його колега. Він подумав, що цей слабкий адгезив можна використовувати для прикріплення закладок до сторінок. Знадобилося ще декілька років для розробки блоку для нотаток, у якому тонка плівка клею нанесена на край кожного шматочка паперу.
Фруктове морозиво
Найперший фруктовий лід було створено ще у 1905 році 11-річним хлопчиком на ім’я Френк Епперсон, і також випадково. Одного разу Френк залишив стакан содової з паличкою на ґанку свого будинку. Вночі похолодало, а коли наступного ранку Френк вийшов на вулицю, то побачив, що його напій замерз, як бурулька.
Френк назвав свій винахід — фруктове морозиво — «Epsicle», а його друзі придумали іншу назву — «Popsicle», її Френк і запатентував у 1923 році.
Пеніцилін
У 1928 році вчений Олександр Флемінг намагався створити чудо-ліки, які могли б лікувати різні хвороби. За іронією долі у Флемінга щось вийшло лише тоді, коли він закинув свої експерименти. Одного разу учений зауважив, що на брудній чашці Петрі з’явилася цвіль, яка розчиняла всі бактерії навколо себе. Виростивши цвіль, Флемінг визначив, що в ній міститься потужний антибіотик — пеніцілліум або пеніцилін.
Він продовжував проводити численні експерименти, щоб визначити вплив цвілі на інші шкідливі бактерії. Цвіль вбивала деякі з них у великій кількості. Флемінг провів подальші випробування та виявив, що вона нетоксична. Може це і є ті «чудо-ліки», які він шукав?
Хоча Флемінг дізнався про можливості ліків, він не був хіміком і отже не зміг ізолювати активний антибактеріальний елемент, пеніцилін, і підтримувати активність речовини досить довгий час, щоб використовувати її для лікування пацієнтів. У 1929 році Флемінг виклав свої висновки у статті, яка не знайшла відгуку в наукових колах.
Через 12 років двоє вчених з Оксфордського університету почали вивчати перспективні проекти у сфері бактеріології, які можна було б поліпшити або розвинути за допомогою хімії. В результаті, Говард Флорі та Ернст Цейн стали працювати над пеніциліном. Використовуючи нові методи, вони змогли отримати коричневий порошок, який зберігав антибактеріальну силу довше, ніж декілька днів. Під час експериментів вчені виявили, що цей порошок безпечний.
Новий препарат досить швидко запустили в масове виробництво. Наявність пеніциліну під час Другої світової війни врятувало багато поранених, які інакше б загинули внаслідок бактеріальних інфекцій. Пеніциліном також лікували дифтерію, гангрену, пневмонію, сифіліс та туберкульоз.
У 1944 році всі троє — Флемінг, Флорі та Цейн — були нагороджені Нобелівською премією із фізіології та медицини, проте першовідкривачем пеніциліну як і раніше вважається Флемінг.
Мікрохвильова піч
Мікрохвильова піч була створена наприкінці 1940-х років і сьогодні нею користуються майже в кожному будинку. У 1945 році Персі Спенсер експериментував із новою вакуумною трубкою під назвою магнетрон, проводячи дослідження для корпорації Raytheon. Одного разу він помітив, що під час роботи приладу льодяник у його кишені почав танути. Він був заінтригований, і тому провів ще один експеримент із попкорном. Тоді Спенсер зрозумів, які можливості є у нового пристрою.
У 1947 році Raytheon створили першу мікрохвильову піч Radarange вагою 32 кг і висотою 1,7 м, яка на той момент коштувала близько $5000.
Піч вперше стала доступна для домашнього використання на початку 1950-х років, однак громіздкий розмір і висока ціна зробили її непривабливою для споживачів. У 1967 році було випущено набагато більш популярну 100-вольтну настільну версію за ціною $495.
Сахарин
Сахарин, відомий штучний підсолоджувач, випадково було винайдено у 1879 році дослідником Костянтином Фальбергом, який працював в Університеті Джона Хопкінса в лабораторії професора Айра Ремсена.
Відкриття Фальберг сталося після того, як він забув помити руки перед обідом. Проливши на руки хімікат, він взяв ними шматок хліба та відчув солодкий смак. У 1884 році Фальберг отримав патент і розпочав масове виробництво сахарину.
Сахарин не використовували широко доти, поки під час Першої світової війни цукор не почали нормувати. Його популярність зросла у 1960-х і 1970-х роках паралельно з появою солодких напоїв Sweet’N Low і дієтичних безалкогольних напоїв.
Рентгенівські промені
Вільгельм Рентген був ексцентричним інженером-механіком і фізиком, який цікавився дослідженням властивостей катодних променевих трубок. Одного разу він помітив, що під час роботи пристрою (який знаходився під непрозорою кришкою) флуоресцентний папір, що лежав на деякій відстані, почав світитися. Він припустив, що причиною цього може бути новий вид променів.
Впродовж наступних тижнів вчений їв і спав у своїй лабораторії, вивчаючи властивості нових променів, які він тимчасово називав «рентгенівськими», використовуючи для них математичне позначення («X»), як для чогось невідомого. Майже через два тижні після відкриття він зробив найпершу фотографію за допомогою рентгенівських променів — фото руки своєї дружини Анни Берти.
Чому навчають нас ці відкриття?
Деякі дійсно великі відкриття були зроблені завдяки щасливому випадку. Тому не варто боятися експериментувати і не слід опускати руки зазнаючи невдачі, адже кожен шлях складається зі зльотів та падінь. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Пам’ятайте, що кожна спроба подолання труднощів — це нова можливість досягти поставленої мети!
Читайте далі:
Як підлітки змінюють наш світ: дивовижні винаходи молодих геніїв
Личинки, що їдять пластик, — вирішення екологічної проблеми?
У майбутньому люди не будуть використовувати ключі та паролі: що таке біометрія
